Постанова

від 27.05.2008 по справі 4/442

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/442

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.05.2008                                                                                           № 4/442

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з"явився,

 від відповідача - Шамрай О.В. – за дорученням,

від третьої особи -Бондарев В.В. – за дорученням,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

 у справі № 4/442  

 за позовом                               Спільного українсько-швейцарського підприємства "Хільмак"

 до                                                   Міністерства оборони України

 третя особа           Відкритого акціонерного товариства(далі - ВАТ) "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології"

 про                                                  визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов"язання та відстрочення зобов"язання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.03.2008 у справі №4/442позов Спільного українсько-швейцарського підприємства “Хільмак” до Міністерства оборони України, третя особа – Відкрите акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Нові технології” про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання, відстрочення виконання зобов'язання, укладення додаткової угоди до договору задоволено частково.

Визнано Міністерство оборони України таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за Додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006р. до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. за №227/ДБ-18СПЗ.

Відстрочено виконання зобов'язання Спільним українсько-швейцарським підприємством “Хільмак” за Додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006р. до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. за №227/ДБ-18СПЗ на термін дії Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. за №227/ДБ-18СПЗ, зобов'язано Міністерство оборони України надати Спільному українсько-швейцарському підприємству “Хільмак” рахунок для перерахування грошових коштів з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу та спеціального рахунку Міністерства оборони України після набрання чинності рішенням суду.

В решті частини вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що відсутність належним чином оформленого рахунку на сплату грошових коштів, зазначених в пункті 3 Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ, а також зупинення з 23.09.2006 р. до формування Державного департаменту надлишкового майна та земель укладення договорів, пов'язаних з відчуженням, реалізацією та передачею, у тому числі в оренду, військового майна, майна державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідача, та із спільною забудовою під житло територій колишніх військових містечок унеможливили виконання позивачем зобов'язання за додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 щодо перерахування грошових коштів, вказаних в пунктах 2, 3 Додаткової угоди. Оскільки для узгодження графіка платежів,  надання рахунку з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу, звільнення земельної ділянки від будівель та споруд, а також для виконання інших, передбачених Договором №227/ДБ-18СПЗ та Додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ заходів сторонам потрібен час, суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги позивача щодо відстрочення йому виконання зобов'язання за Додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 на термін дії основного Договору №227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006, тобто до 30.08.2009 року. Вимога позивача про зобов'язання відповідача – Міністерство оборони України укласти додаткову угоду до договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 №227/ДБ-18СПЗ не задоволена судом з огляду на положення частини 3 статті 179 Господарського кодексу України та статей 6, 627 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008 у справі №4/442 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ВАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Нові технології” (третя особа) у своєму відзиві просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008 у справі №4/442 скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити в позові в повному обсязі.

Клопотання позивача від 16.05.2008 про припинення провадження у справі №4/442 та направлення справи до суду першої інстанції для подальшого затвердження мирової угоди колегією суддів відхилено як таке, що не ґрунтується на нормах Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія встановила наступне.

В листопаді 2007 року позивач – Спільне українсько-швейцарське підприємство “Хільмак” звернулося до відповідача – Міністерства оборони України з позовними вимогами про:

- визнання відповідача – Міністерство оборони України таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання від Спільного українсько-швейцарського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Хільмак”;

- відстрочення виконання зобов'язання Спільним українсько-швейцарським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Хільмак” за Додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006р. до договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. за № 227/ДБ-18СПЗ  на час прострочення прийняття виконання зобов'язання відповідачем – Міністерством оборони України;

- зобов'язання відповідача – Міністерство оборони України укласти додаткову угоду до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. №227/ДБ-18СПЗ.

Позовні вимоги, зокрема, мотивовано тим, що відповідач не відповідав на листи позивача щодо виконання договору, у зв'язку чим з вини відповідача виконання зобов'язання було прострочено, отже, відповідач навмисно створив умови для прострочення виконання зобов'язання за Додатковою угодою від 29.08.2006, ухиляючись від прийняття його виконання та погодження умов його виконання.

Відповідно до пояснень до позовної заяви (а.с. 94-96) позивач зазначив, що через відсутність в платіжних реквізитах, що містяться в розділі “Юридичні адреси” Додаткової угоди №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 та в Договорі №227/ДБ-18СПЗ істотної умови – коду бюджетної класифікації спеціального рахунку Міністерства оборони України на оплату зазначених в п.3 Додаткової угоди грошових коштів, позивач не мав можливості виконати належним чином свої зобов'язання за зазначеною додатковою угодою. Також згідно цих пояснень позивач просив суд відстрочити виконання зобов'язання Спільним українсько-швейцарським підприємством “Хільмак” за Додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 до договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. за №227/ДБ-18СПЗ на термін дії Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. за №227/ДБ-18СПЗ до 30.08.2009 р. та зобов'язати Міністерство оборони України надати Спільному українсько-швейцарському підприємству “Хільмак” платіжні реквізити для перерахування грошових коштів з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу та спеціального рахунку Міністерства оборони України з моменту набрання чинності рішення суду.

У відзиві на позовну заяву Міністерства оборони України (відповідач) заперечив проти позовних вимог, вказуючи про те, що позивач у вказаній в додатковій угоді № №ДУ-1/18СПЗ термін своїх зобов'язань не виконав, листів щодо виконання договору відповідач від позивача не отримував, Додаткова угода укладалася зі скасувальною обставиною та просив суд припинити провадження у справі відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Третя особа – ЗАТ „Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Нові технології”, надала пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2006 між Міністерством оборони України, в особі директора Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України, та Спільним українсько-швейцарським підприємством “Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю) укладено договір №227/ДБ-18СПЗ про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) (надалі – Договір №227/ДБ-18СПЗ).

Згідно пункту 2.1. даного договору його предметом є проведення спільної діяльності Сторін щодо будівництва комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення орієнтовно загальною площею квартир 26 000 кв.м. згідно з проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на земельній  ділянці орієнтовною загальною площею 30 га, яка розташована в с.Молодіжне, Овідіопольського району Одеської області (Військове містечко № 1).

Згідно пункту 7.1. Договору №227/ДБ-18СПЗ строк його дії встановлюється до 30 серпня 2009 року.

29.08.2006 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № ДУ-1/18СПЗ до договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) №227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 (надалі – Додаткова угода № ДУ-1/18СПЗ).

Згідно пункту 2 Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ сторони домовились, що вартість частки Сторони 1 (відповідача) в спільній діяльності становить 17 000 000 (сімнадцять мільйонів) грн. Згідно пункту 3 Додаткової угоди №ДУ-1/18СПЗ Сторона 2 (позивач) перераховує (передає) Стороні 1 (відповідачу) грошові кошти (квартири та/або оплачені майнові права на квартири), передбачені у пункті 2 у розмірі та у такій спосіб: квартири (оплачені майнові права на квартири) площею 6 500 кв.м. на суму 16 850 000 (шістнадцять мільйонів вісімсот п'ятдесят тисяч) гривень Сторона-2 передає (перераховує) Стороні 1 із розрахунку опосередкованої вартості спорудження житла, рекомендованої Мінбудом станом на 28.04.2006 в погодженому Стороною 1 населеному пункті до 09 вересня 2006 року; 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень Сторона 2 перераховує до 09 вересня 2006  року на рахунок вказаний Стороною 1 за окремим договором за виконання частини функцій замовника будівництва.

Пунктом 7 Додаткової угоди №ДУ-1/18СПЗ сторони встановили, що зазначена Додаткова угода укладається зі скасувальною обставиною згідно зі статтею 212 Цивільного кодексу України. Скасувальною обставиною Сторони визначають невиконання Стороною 2 своїх обов'язків за цією Додатковою угодою по передачі (перерахуванню) квартир (оплачених майнових прав на квартири) у розмірі, кількості та терміни, визначені пунктами 2, 3 Додаткової угоди, а Додаткова угода та договір про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 вважаються скасованими з усіма наслідками, передбаченими чинним законодавством України.

Згідно частини 2 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для припинення провадження у справі відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки припинення провадження згідно цієї норми здійснюється у випадках припинення існування предмету спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частин 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Строк виконання зобов'язань позивачем встановлений пунктом 3 Додаткової угоди №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 до Договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) №227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 до 09.09.2006 року.

Як вбачається з наданих документів та пояснень сторін, позивач не виконав своїх обов'язків, визначених у пункті 3 Додаткової угоди № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до договору № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006.

Строк виконання зобов'язання сторонами не змінювався.

Позивач стверджує, що він не міг виконати свого зобов'язання внаслідок відсутності коду бюджетної класифікації спеціального рахунку Міністерства оборони України, а також те, що відповідач ухилявся від прийняття виконання за Додатковою угодою № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до договору № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини не підтверджуються належними доказами.

Платіжні реквізити відповідача – Міністерства оборони України вказані в Договорі №227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006, Додатковій угоді №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006, листі позивача від 07.09.2006 №227/7/3728, копію якого надано позивачем до матеріалів справи.

Позивач не надав документального обґрунтування необхідності зазначення коду бюджетної класифікації для перерахування грошових коштів відповідачу по даному виду операцій.

Позивачем на надано суду доказів неможливості перерахування коштів за вказаними реквізитами відповідача, тобто доказів того, що він здійснив платіж відповідно до умов договору, а грошові кошти не надійшли до відповідача або повернулися позивачу через те, що в платіжному документі не зазначено коду бюджетної класифікації.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на листи № 108 від 25.09.2006, №117 від 06.10.2006, № 144 від 04.12.2006, № 41 від 08.06.2007, №59 від 25.07.2007, як на доказ відмови відповідача від прийняття виконання за Додатковою угодою № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до договору № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006, оскільки зазначені листи датовані після настання строку виконання зобов'язання, до того ж, за умови заперечення відповідача щодо їх отримання, позивачем не надано належних доказів надіслання цих листів.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2006 № 491-р “Деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних сил”, оскільки воно також було прийнято після настання строку виконання зобов'язання.

Крім того, слід зазначити, що позивач не позбавлений був права відповідно до статті 537 Цивільного кодексу України виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, якщо він вважав, що відповідач ухиляється від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання Міністерства оборони України таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за Додатковою угодою № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006, відстрочення виконання зобов'язання Спільним українсько-швейцарським підприємством „Хільмак” за Додатковою угодою № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 та зобов'язання Міністерства оборони України надати Спільному українсько-швейцарському підприємству „Хільмак” рахунок для перерахування грошових коштів з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу та спеціального рахунку Міністерства оборони України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо укладення додаткової угоди до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 з огляду на положення частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, статей 6, 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008 у справі №4/442 підлягає скасуванню частково, в частині задоволених позовних вимог. Апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008 у справі №4/442 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання Міністерства оборони України таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за Додатковою угодою № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006, відстрочення виконання зобов'язання Спільним українсько-швейцарським підприємством „Хільмак” за Додатковою угодою № ДУ-1/18 СПЗ від 29.08.2006 до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 та зобов'язання Міністерства оборони України надати Спільному українсько-швейцарському підприємству „Хільмак” рахунок для перерахування грошових коштів з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу та спеціального рахунку Міністерства оборони України відмовити.

В решті частини рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008 у справі № 4/442 залишити без змін.

Стягнути з Спільного українсько-швейцарського підприємства „Хільмак” (65029, м. Одеса, вул. Ковалевського,30, код ЄДРПОУ 14368399) на користь Міністерства оборони України (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 28-А, код ЄДРПОУ 00034022) 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи №4/442 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 10.06.08 (відправлено)