Рішення

від 30.05.2008 по справі 38/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/55

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.05.08 р.                                                                                                    Справа № 38/55                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОМИКС” м.Макіївка Донецької області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Феоніс” с.Розівка Шахтарського району Донецької області

про  стягнення 109 622 грн. 38 коп.   

за участю

представників сторін:

від позивача: Ходаківський О.О. директор, паспорт серія ВН 348441 виданий Коростенським МРВ УМСВ України в Житомирській області 24.06.2006 р.

від відповідача: Крук В.Л. представник за дов. № 86 від 25.04.2008 р.

                                                                                         У судовому засіданні оголошувалася перерва з 28.05.2008р. до 30.05.2008р.  відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суть спору:

       Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОМИКС” м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Феоніс” с.Розівка Шахтарського району Донецької області про стягнення  збитків в сумі 107000 грн. 00 коп., пені за період з 22.02.2008 р. до 31.03.2008 р. у сумі 2280 грн. 33 коп., 3% річних в сумі 342 грн. 05 коп., всього 109622 грн. 38 коп.

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 06/11/2007 від 06.11.2007 р.

23.04.2008р.  на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 18.04.2008р. № 22-10/1146, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство „Феоніс” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32357650) та знаходиться за адресою: 86221, Донецька область Шахтарський район с.Розівка вул.Степова,2. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.  

05.05.2008 р. відповідач у судовому засіданні надав відзив № 390 від 29.04.2008 р., в якому позовні вимоги визнає частково та просить відмовити ТОВ „АГРОМІКС” у задоволенні позову про стягнення заборгованості з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до договору купівлі-продажу № 06/11/2007 від 06.11.2007 р., умови стосовно асортименту товару, кількості, вартості, порядку оплати та постачання визначаються відповідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємними частинами договору.

Таким чином, істотні умови кожної поставки товару повинні бути узгоджені сторонами за договором у відповідних специфікаціях, які є його невід'ємними частинами. Представниками ЗАТ „Феоніс” та ТОВ „АГРОМІКС” підписано 4 специфікації, в яких викладені усі необхідні для даного виду суттєві умови – зазначено предмет, кількість, ціна, умови постачання та ін.

ЗАТ „Феоніс” майже у повному обсязі виконані умови договору та всіх специфікацій стосовно оплати (не сплачено тільки 2000 грн.). На підставі наведеного, відповідач просить суд відмовити позивачеві у позові.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

19.05.2008 р. відповідач надав суду доповнення до відзиву, в яких пояснив, що у зв'язку з тим, що ЗАТ „Феоніс” не визнає позовну заяву ТОВ „АГРОМИКС” про стягнення заборгованості, про що зазначено у відзиві від 29.04.2008 р. № 390, ЗАТ „Феоніс” не визнає і вимоги ТОВ „АГРОМИКС” щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 2280, 33 грн. та 3 % річних у розмірі 342,05 грн. Доповнення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

 19.05.2008 р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копії наступних  документів: специфікації до договору, видаткову накладну № АМ-0000002 від 21.01.2008 р., податкову накладну № 2 від 21.01.2008 р., рахунок-фактуру № АМ-0000002 від 21.01.2008 р., довіреність серії ЯНО № 914127 від 21.01.2008 р. Клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

 19.05.2008 р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 2008/05/19 від 19.05.2008 р., в якій, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу, зменшив суму позовних вимог та уточнив резолютивну частину позовної заяви та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 102500,00 грн., пеню за період з 22.02.2008 р. по 15.05.2008 р. в сумі 5010,38 грн. та 3% річних  за період з 22.02.2008 р. по  15.05.2008 р. в сумі 724,67 грн. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

28.05.2008 р. позивач надав заперечення на відзив відповідача № 28/05-01 від 28.05.2008 р., в яких заперечує проти аргументів наведених у відзиві відповідача та вважає їх такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав.

Доводи відповідача про визнання наявності невиконаних грошових зобов'язань в сумі 2000,00 грн. не відповідають дійсності, а також суперечать наявним письмовим доказам, оскільки в матеріалах справи знаходиться акт звірки взаєморозрахунків, який є додатком № 2 до позовної заяви та який повністю підтвердив наявність заборгованості, яка станом на 21.02.2008 р. становила 107000, 00 грн.  

На думку позивача, відповідач старанно намагається ввести суд в оману запевненнями, що 21.01.2008 р. взагалі був відсутній факт поставки товару.

Вказані відповідачем заперечення не підтверджуються жодним доказом. В той час, як позивач надав до суду для огляду довіреність серії ЯНО № 914 127, відповідно до якої відповідач уповноважив свого працівника отримати від позивача 5000 кг метіоніну.

Відповідач обґрунтовує свою позицію тим аргументом, що істотні умови останньої поставки не було узгоджено специфікацією. Позивач за усною заявкою відповідача передав представнику останнього належним чином оформлену специфікацію № 5, яка містила істотні умови поставки. Ненадання позивачу другого примірника специфікації    № 5 та заперечення наявності заборгованості в сумі, що відповідає сумі останньої поставки, свідчить про не добропорядність відповідача та намагання свідомо приховати факт здійснення поставки товару, що суперечить  основним засадам вчинення правочину.

Відповідач посилається на те, що у накладній № АМ – 0000002 не вказано строку оплати  суми поставки, проти позивачем одразу із накладною було виписано та передано представнику відповідача рахунок фактуру № АМ-0000002 від 21.01.2008 р. з вказівкою на строк оплати. Отже, накладна № АМ - 0000002, в якій зазначено, за якою довіреністю і через кого відпущено товар, свідчить про факт здійснення поставки відповідачу 21.01.2008 р. 5 тис. кг метіоніну на загальну суму 105000,00 грн.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

28.05.2008 р. відповідач надав суду лист, в якому надав копію відповіді на претензію № 298 від 28.03.2008 р. та докази часткової сплати заборгованості - копії платіжних доручень № 4231 від 10.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4205 від 09.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4172 від 08.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4148 від 07.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4503 від 23.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4429 від 21.04.2008 р. на суму 500 грн.,        № 4391 від 17.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4286 від 14.04.2008 р. на суму 500 грн., № 4260 від 11.04.2008 р. на суму 500 грн.

28.05.2008 р., остаточно визначившись, позивач надав заяву, в якій у порядку ст.22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 102500 грн. на підставі видаткової накладної № АМ – 0000002 від 21.01.2008 р., від стягнення пені в сумі 5010 грн. 38 коп. та 3% річних в сумі 724 грн. 67 коп. позивач відмовляється та просить суд припинити провадження по справі в цій частині. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.05.2008р. сторони повідомили, що акт звірки розрахунків по сумі заборгованості не склали. В той же час відповідач підтвердив наявність  заборгованості за поставкою по видатковій накладній № АМ-0000002 від 21.01.2008р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОМИКС” (далі – позивач)   поставив Закритому акціонерному товариству „Феоніс” (далі – відповідач) метіонін кормовий ( далі-продукція) на суму 105000 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № АМ-0000002 від 21.01.2008 р.

Відповідач отримав продукцію, що підтверджується довіреністю серії ЯНО № 914127 від 21.01.2008 р. та рахунком – фактурою № АМ-0000002 від 21.01.2008 р., але  своєчасно її  не оплатив.   

Факт заборгованості підтверджується наданим актом звірки взаєморозрахунків (додається до матеріалів справи), підписаним уповноваженими представниками сторін, в якому відповідач повністю підтвердив наявність заборгованості, яка станом на 21.02.2008 р. становила 107000,00 грн.

26.02.2008 р.  позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 26/02-01, в якій він пропонував відповідачу у добровільному порядку сплатити заборгованість, на яку отримав від відповідача  відповідь № 298 від 28.03.2008 р., в якій останній визнав борг частково у сумі 2000 грн. 00 коп.  та гарантував оплату найближчим часом.

В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 4500 грн., тому позивач заявою від 28.05.2008 р. уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 102500 грн. 00 коп.

Крім того, позивач наполягав на стягненні з відповідача пені за період з 22.02.2008 р. до 15.05.2008 р. на суму 5010грн.38коп. та 3% річних в сумі 724грн.67коп., але звернувся до суду із заявою від 28.05.2008р., в якій  уточнив свої позовні вимоги та відмовився від стягнення пені та 3% річних та просить припинити провадження по справі в цій частині.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на клопотання від 19.05.2008 р., заяву про уточнення позовних вимог № 2008/05/19 від 19.05.2008 р., заперечення на відзив відповідача № 28/05-01 від 28.05.2008 р., заяву про уточнення позовних вимог від 28.05.2008 р., видаткову накладну № АМ-0000002 від 21.01.2008 р., довіреність серії ЯНО № 914127 від 21.01.2008 р.,  рахунок – фактуру № АМ-0000002 від 21.01.2008 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.02.2008 р.,  претензію № 26/02-01 від 26.02.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву № 390 від 29.04.2008 р.,   доповнення до відзиву від 19.05.2008 р., відповідь на претензію № 298 від 28.03.2008 р., платіжні доручення, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 26/02-01 від 26.02.2008 р.  р.  в якій він пропонував у добровільному порядку погасити заборгованість, на яку отримав від відповідача  відповідь  № 298 від 28.03.2008 р.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не у повному обсязі   розрахувався з позивачем, його вимога щодо стягнення  залишку заборгованості у розмірі   102500 грн. 00 коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення пені та інфляційних, суд вважає, що слід припинити провадження у справі в цій частині.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, п. 4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОМИКС” м.Макіївка Донецької області до Закритого акціонерного товариства „Феоніс” с.Розівка Шахтарського району Донецької області про стягнення 102500грн.00коп.,  задовольнити.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Феоніс”  (86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степова, 2, ЄДРПОУ 32357650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОМИКС” (86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Молодогвардійська, 87, оф.22, ЄДРПОУ 35285406) заборгованість у розмірі 102 500грн.00 коп., держмито у сумі 1096 грн.22коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у  розмірі 5010грн.38коп. та 3% річних у розмірі 724грн.67коп.,  у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 30.05.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі