Рішення

від 27.06.2011 по справі 53/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/303

27.06.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "ПРОМЛІФТ"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт"  

про стягнення 10 878,45 грн.

                                                                                          Суддя   Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 01/01-11 від 12.01.11.

від відповідача: не з'явився.

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" заборгованості за Договором субпідряду № 18/12-08-В21-1 від 18.12.2008 в розмірі 10 878,45 грн., в тому числі 9404,12 грн. основного боргу, 598,10грн. збитків від інфляції, 177,57 грн. 3% річних, 698,66 грн. пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 порушено провадження по справі № 53/303, розгляд справи призначено на 27.06.2011.

Представник позивача в судове засідання з’явився та надав суду документи на підтвердження погашення відповідачем суми основного боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про час  і місце розгляду спору, проте в судове засіданні 27.06.2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.12.2008 між сторонами у справі був укладений Договір субпідряду № 18/12-9-В23-1 від 18.12.2008, відповідно до умов якого Субпідрядник (позивач) за завданням Генпідрядника (відповідач), на свій ризик, зобов’язувався власними та/або залученими силами та засобами виконати та здати Генпідряднику роботи, зазначені в п. 1.2 Договору, на будівництві житлового будинку № 23 на об’єкті будівництва: «Житлові будинки АДРЕСА_1 у визначений цим Договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник зобов’язаний передати затверджену проектну документацію, надати будівельний майданчик (фронт робіт), координувати виконання робіт, прийняти закінчені роботи у встановленому порядку та оплатити їх на умовах цього Договору. (п. 1.1 Договору).

Також позивач та відповідач затвердили Договірну ціну до Договору та складено Локальний кошторис та Відомість ресурсів  локального кошторису до Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначено перелік робіт, що виконуються за цим Договором: пусконалагоджувальні роботи, обсяг визначений у Локальному кошторисі № 2-1-1, надалі разом по тексту цього Договору –Роботи.

На виконання умов договору позивач виконав на користь відповідача роботи на суму 9404,12 грн., що підтверджується належним чином оформленими та підписаними обома сторонами у справі: Довідкою про вартість виконаних робіт (та витрати) за вересень 2010 та Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010.

           Відповідно до пункту 3.2.1 Договору Генпідрядник здійснює оплату виконаних Субпідрядником робіт у наступному місяці за звітним на підстав Довідок про вартість виконаних підрядних робіт та Актів приймання виконаних підрядних робіт за фактично виконані Субпідрядником роботи по цьому Договору, підписаних уповноваженими представниками сторін з обов’язковим наданням Субпідрядником виконавчої документації (акти на скриті роботи, тощо). Оплата здійснюється упродовж 15 робочих днів з дати підписання зазначених Довідки та Актів.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за  договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу  України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем не здійснив.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач погасив заборгованість за виконі на його користь роботи в повному обсязі, проте відповідач здійснив розрахунок за виконані роботи з порушенням строку оплати по Договору. На підтвердження погашення заборгованості відповідача перед позивачем, позивач надав суду виписку з банківського рахунку за 20.06.2011.

Оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем в частині основного боргу по Договору № 18/12-9-В23-1 від 18.12.2008 припинились, то відповідно в цій частині відсутній предмет спору.

Пункт 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.   

Згідно з ч.3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 53/303 в частині 9404,12 грн. основного боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач погасив основну заборгованість з порушенням строку оплати встановленому в Договору, то позивач не позбавлений права нараховувати штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.  

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 698,66 грн. пені.

Як вбачається з пункту 6.2 Договору при затримці Інвестором-забудовником оплати у терміни, зазначені у п. 12.3 цього Договору, за прострочення перерахування остаточних платежів, передбачених даним Договором (п. 3.2.1), Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених (недоплачених) робіт за кожен день прострочення.

Позивачем було здійснено розрахунок пені у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 698,66 грн. пені, відповідно до розрахунку позивача.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 598,10 грн. збитків від інфляції, 177,57 грн. 3% річних

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач в судові засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки відповідачем було погашено заборгованість в розмірі основного боргу 9404,12 грн. після порушення провадження у справі, то витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в цій частині покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, п. 1-1 статті 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 53/303 в частині стягнення 9404,12 грн. –припинити.

3. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" (03062, м. Київ, вул. Стрійська, 4, ідентифікаційний код 30023823, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "ПРОМЛІФТ" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12-Г, офіс 193, ідентифікаційний код 30859325) пеню в розмірі 698 (шістсот дев’яносто вісім) грн. 66 коп., збитки від інфляції в розмірі 598 (п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 10 коп., 3% річних в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 57 коп., 108 (сто вісім) грн. 79 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 04.07.2011