Рішення

від 03.07.2009 по справі 53/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/303 03.07.09

За позовом Суб' єкта підп риємницької діяльності - ОСОБА_1

до Суб' єкта підприємниць кої діяльності - ОСОБА_2

про стягнення 17 939,73

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3- пр едставник по довіреності від 10.03.2009 р. № 1082

від відповідача: не з' явил ися

суть спору:

Заявлено позов про ст ягнення з Суб' єкта підприєм ницької діяльності - ОСОБ А_2 заборгованості за Догов ором-доручення № 179 від 01.04.2008р. в р озмірі 17 939,73 грн., в тому числі: 12 1 80,11 грн. основного боргу, 1 465,62 грн . пені, 123,63 грн. збитків від інфля ції, 388,43 грн. 3% річних та 3 781,94 грн. з битків.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 19.05.2009р. поруш ено провадження у справі № 53/303, розгляд справи призначено н а 05.06.2009р.

У зв' язку з нез' явленням в засідання суду повноважно го представника відповідача та невиконанням останнім ви мог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарськ ого суду міста Києва від 05.06.2009р. розгляд справи було відклад ено на 03.07.2009р.

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав в повному обсяз і, вважає їх правомірними, обґ рунтованими та такими, що під лягають задоволенню.

Незважаючи на належне пові домлення про час і місце засі дання у справі, відповідач в ж одне судове засідання не з' явився, письмових доказів, по яснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попере дніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноваж ного представника відповіда ча суд не повідомлений. Клопо тань про відкладення розгляд у справи від відповідача не н адходило.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду ї ї судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про д еякі питання практики застос ування Господарського проце суального кодексу України”).

Відомості про місцезнахо дження відповідача є достові рними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державног о реєстру юридичних осіб та ф ізичних осіб-підприємців Сер ія АА № 069767 від 02.07.2009р., наданим поз ивачем.

За таких обставин, господа рський суд вважає, що відпові дач не скористався своїм пра вом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достат німи матеріали справи для сл ухання справи у відсутності відповідача та його відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 75 Господарського процес уального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долуче но до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.07.2009р. з а згодою представника позива ча, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та р езолютивну частини рішення.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об ' єктивно оцінивши докази, я кі мають значення для розгля ду справи і вирішення спору п о суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 с т. 11 Цивільного Кодексу Україн и (далі ЦК України), цивільні п рава та обов' язки виникають із дій осіб, що передбачені ак тами цивільного законодавст ва, а також із дій осіб, що не пе редбачені цивільними актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов' язк и. Згідно з частиною 2 зазначен ої статті, підставою виникне ння взаємних цивільних прав та обов' язків, зокрема, є дог овори та інші правочини.

01.04.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір-доруч ення № 179 на транспортно-експе диційне обслуговування по пе ревезенню вантажів (далі Дог овір), предметом якого є взаєм овідносини сторін, які виник ають при організації перевез ень експортно-імпортних вант ажів, а також вантажів по тери торії України автомобільним транспортом (п. 1.1 Договору).

Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються с торонами в разовій заявці, пі дписаній сторонами (яка пере дається по факсу та має по узг одженню сторін юридичну силу оригінала) (п. 2.2 Договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договоро м транспортного експедирува ння.

За договором транспортног о експедирування одна сторон а (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої с торони (клієнта) виконати або організувати виконання визн ачених договором послуг, пов 'язаних з перевезенням ванта жу.

Договором транспортного експедирування може бути вс тановлено обов'язок експедит ора організувати перевезенн я вантажу транспортом і за ма ршрутом, вибраним експедитор ом або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від сво го імені або від імені клієнт а договір перевезення вантаж у, забезпечити відправку і од ержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з пере везенням (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 Договору для ви конання послуг замовник пере раховує експедитору суму, вк азану в транспортній заявці, яка є невід' ємною частиною договору. Сума включає в себе вартість послуг по перевезе нню вантажу по всьому маршру ту.

Сума фрахту за перевезення вантажів визначається по до говірним тарифам і обговорює ться на кожний рейс в заявці н а перевезення, яка є невід' є мною частиною договору. Замо вник виплачує експедитору 100% оплату фрахту протягом 3 кале ндарних днів після отримання оригіналів документів (п.п. 4.2, 4.3 Договору).

Відповідно до договору зам овником було надано експедит ору заявку № 179 на перевезення вантажу по маршруту Швеція - Україна.

В заявці на перевезення ван тажу сторони погодили форму оплати: по факту надання ориг іналів документів протягом 3 -4 днів, вартість перевезення: 2900 Євро.

Перевезення вантажу підтв ерджується оригіналом міжна родної транспортної накладн ої від 07.04.2008р.

Загальна вартість наданих послуг становила 23 180,11 грн., що п ідтверджується доданим до ма теріалів справи оригіналом р ахунку-фактури № 179 від 11.04.2008р., як ий був направлений відповіда чу, про що свідчить додана до м атеріалів справи належним чи ном завірена копія витягу з ж урналу реєстрації вихідної к ореспонденції позивача.

Крім того, матеріали справи також свідчать, що позивач зв ертався до відповідача з пре тензією № 92 від 02.06.2008р. погасити з аборгованість.

Однак, відповіді на вказану претензію відповідач не над ав, заборгованість в доброві льному порядку погасив частк ово на суму 11 000,00 грн., що підтвер джується доданими до матеріа лів справи належним чином за віреними копіями банківськи х виписок (оригінали оглянут і в судовому засіданні).

Відповідно до ст. 193 Господар ського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодек су України встановлено, що до говір є обов' язковим для ви конання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивіл ьного кодексу України передб ачено, що зобов' язання пови нні виконуватися належним чи ном відповідно до умов догов ору та вимог цього кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що звичайно ста вляться.

Одностороння відмова від з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом (ст. 5 25 Цивільного кодексу України ).

Оскільки відповідач в пору шення умов договору взятих н а себе зобов' язань по оплат і наданих послуг не виконав, в результаті чого виникла заб оргованість, яка за розрахун ками позивача становить 12 180,11 г рн. (23 180,11 грн. - 11000,00 грн.), вимоги по зивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтовані та підляг ають задоволенню.

Відповідно до ст. 173 ГК Україн и один суб'єкт господарськог о зобов'язання повинен вчини ти певну дію на користь іншог о суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України у часник господарських віднос ин відповідає за невиконання або неналежне виконання гос подарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, я кщо не доведе, що ним вжито усі х залежних від нього заходів для недопущення господарськ ого правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК Укра їни кожна сторона повинна вж ити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необ хідних заходів щодо виконанн я свого зобов' язання по опл аті наданих послуг суду не на дав.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у р азі порушення зобов' язання , настають наслідки, передбач ені договором або законом.

Дії відповідача є порушенн ям грошових зобов' язань, то му є підстави для застосуван ня встановленої законодавст вом відповідальності.

Відповідно до ст. 216 Господа рського кодексу України за п равопорушення у сфері господ арювання учасники господарс ьких відносин несуть господа рсько-правову відповідальні сть шляхом застосування до п равопорушників господарськ их санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Коде ксом, іншими законами та дого вором.

Згідно із ст. 230 ГК України шт рафними санкціями у цьому Ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських в ідносин зобов'язаний сплатит и у разі порушення ним правил здійснення господарської ді яльності, невиконання або не належного виконання господа рського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК Украї ни передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій зак оном не визначено, санкції за стосовуються в розмірі, пере дбаченому договором. При цьо му розмір санкцій може бути в становлено договором у відсо тковому відношенні до суми н евиконаної частини зобов' я зання або у певній, визначені й грошовій сумі, або у відсотк овому відношенні до суми зоб ов' язання незалежно від сту пеня його виконання, або у кра тному розмірі до вартості то варів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечен ня виконання зобов'язання вч инюється у письмовій формі (п . 1 ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з пункту 5.5 Дог овору за несвоєчасну оплату виконаних послуг замовник оп лачує експедитору пеню в роз мірі подвійної облікової ста вки НБУ від несплаченої суми чи несвоєчасно сплаченої су ми за кожен день простроченн я оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов' язання, якщо інше н е встановлено законом або до говором, припиняється через шість місяців від дня, коли зо бов' язання мало бути викона но. Отже, чинним господарськи м законодавством не передбач ена можливість нарахування п ені більше ніж за півроку і це й строк є присікальним.

Позивач надав суду розраху нок пені на суму 1 465,62 грн., який з дійснений позивачем відпові дно до чинного законодавства та п. 5.5 Договору.

Таким чином, суд задовольня є вимогу позивача про стягне ння з відповідача пені в сумі 1 465,62 грн. за розрахунком позива ча.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який про строчив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кре дитора зобов' язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь період прострочен ня, а також три відсотки річни х від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вс тановлений договором або зак оном.

Позовні вимоги позивача пр о стягнення з відповідача 3 % р ічних в сумі 388,43 грн. та збитків від інфляції в сумі 123,63 грн. під лягають задоволенню за розра хунком позивача.

Разом з тим, позивач з поси ланням на ст. ст. 224, 225 ГК України просить суд стягнути з відпо відача 3 781,94 грн. збитків, що відо бразилися у курсовій різниці .

Відповідно до ст.. 16 ЦК Укра їни одним із способів захист у цивільних прав та інтересі в є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цив ільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками , зокрема, розуміють втрати, як их особа зазнала у зв'язку зі з нищенням або пошкодженням ре чі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити д ля відновлення свого порушен ого права (реальні збитки).

В статті 224 Господарського кодексу України передбачено , що учасник господарських ві дносин, який порушив господа рське зобов'язання, повинен в ідшкодувати завдані цим збит ки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрем а, витрати, зроблені управнен ою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господар ського кодексу України до ск ладу збитків, що підлягають в ідшкодуванню особою, яка доп устила господарське правопо рушення, включаються: вартіс ть втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначе на відповідно до вимог закон одавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені ін шим суб'єктам, вартість додат кових робіт, додатково витра чених матеріалів тощо), понес ені стороною, яка зазнала зби тків внаслідок порушення зоб ов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка з азнала збитків, мала право ро зраховувати у разі належного виконання зобов'язання друг ою стороною; матеріальна ком пенсація моральної шкоди у в ипадках, передбачених законо м.

За правилами статті 611 ЦК Укр аїни відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зо бов'язання.

Вказана норма кореспонду ється з частиною 1 статті 218 ГК У країни відповідно до якої пі дставою господарсько-правов ої відповідальності учасник а господарських відносин є в чинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 612 ЦК Україн и передбачено, що боржник, яки й прострочив виконання зобов ' язання, відповідає перед к редитором за завдані простро ченням збитки і за неможливі сть виконання, що випадково н астала після прострочення.

Відповідно до статті 623 ЦК У країни боржник який порушив зобов' язання, має відшкодув ати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завда них порушенням зобов' язанн я, доказується кредитором. Пр и визначені не одержаних дох одів (упущеної вигоди) врахов уються заходи, вжиті кредито ром щодо їх одержання.

Обов' язок відшкодування збитків є загальною формою ц ивільно-правової відповідно сті, яка настає для боржника в наслідок порушення ним зобов ' язання.

Відшкодування збитків мож е бути покладено на відповід ача лише при наявності перед бачених законом умов, сукупн ість яких створює склад прав опорушення, яке є підставою д ля цивільної відповідальнос ті, відповідно до статті 623 Цив ільного кодексу України.

Обов' язковими умовами по кладення відповідальності н а винну сторону є наявність з битків, протиправність дій ц ієї особи, причинного зв' яз ку між діями особи та збиткам и, які складають об' єктивну сторону правопорушення, та в ини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об' єктивн е зменшення будь-яких майнов их благ сторони за договором , що обмежує його інтереси, як учасника певних господарськ их відносин і проявляється у витратах, зроблених кредито ром, втраті або пошкодженні м айна, а також не одержаних кре дитором доходів, які б він оде ржав, якби зобов' язання бул о виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відпов ідальності є склад цивільног о правопорушення: протиправн а поведінка (дії чи бездіяльн ість особи); шкода, завдана так ою поведінкою; причинний зв' язок між протиправною поведі нкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді ум ислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопоруш ення, звільняє боржника від в ідповідальності за невикона ння або неналежне виконання зобов' язань (виключає його відповідальність).

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України р озмір збитків, завданих пору шенням зобов'язання, доказує ться кредитором.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Позивачем не доведено наяв ності всіх обов' язкових еле ментів складу цивільного пра вопорушення за наявності яки х може настати цивільна відп овідальність.

Отже, виходячи із принципі в добросовісності, розумност і та справедливості (ст.. 3 Циві льного кодексу України) вимо ги позивача про стягнення зб итків в розмірі 3 781,94 грн. задово ленню не підлягають як недов едені.

Позивачем належним чином д оведено порушення його прав та охоронюваних законом інте ресів з боку відповідача, а то му позовні вимоги позивача п ідлягають частковому задово ленню.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на сторони пропорційно ро зміру задоволених позовних в имог.

На підставі викладен ого, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частк ово.

2.Стягнути з Суб' єкта під приємницької діяльності - ОСОБА_2 (03035, АДРЕСА_1; реєс траційний номер НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявлено го державним виконавцем під час виконання судового рішен ня) на користь Суб' єкта підп риємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; реєстра ційний номер НОМЕР_2) осно вний борг в сумі 12 180 (дванадцят ь тисяч сто вісімдесят) грн. 11 к оп., пені 1 465 (одна тисяча чотири ста шістдесят п' ять) грн.. 62 ко п., 3% річних 388 (триста вісімдеся т вісім) грн.. 43 коп., інфляційні витрати 123 (сто двадцять три) гр н.. 63 коп., витрати на сплату дер жавного мита в сумі 141 (сто сор ок одна) грн.. 57 коп. та 246 (двісті с орок шість) грн. 62 коп. витрат на оплату інформаційно-технічн ого забезпечення судового пр оцесу.

3. Видати наказ після набра ння рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог від мовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення десятиденно го строку з дня його належног о оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляц ійному або касаційному поряд ку.

Суддя Грєхова О.А.