Рішення

від 19.07.2011 по справі 56/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/206

19.07.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом     

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Респект"

про

стягнення 47974,15 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

Гузенко І.Б. - представник;

від відповідача

не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Респект" заборгованості на загальну суму 47974,15 грн., у т.ч. основного боргу у розмірі 40169,68 грн., 3164,05 грн. –пені, 904,64 грн. - 3% річних, 3735,78 грн. –інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов’язання щодо оплати поставленого та змонтованого позивачем обладнання на підставі договору №48. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, поважні причини не повідомив.  До канцелярії суду 22.06.2010 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак вказане клопотання підписано представником відповідача, довіреність на представництво інтересів якого до клопотання не додано.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилались на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були отримані відповідачем.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.07.2010 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як виконавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Респект", як замовником (відповідач) укладено договір поставки та монтажу торговельного обладнання №48, відповідно до умов якого виконавець зобов‘язується виготовити, поставити та змонтувати у вказаному замовником місці, а замовник прийняти та оплатити торговельне обладнання.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість виготовлення, доставки та монтажу обладнання складає 80339,36 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору замовник здійснює  оплату обладнання наступним чином: до початку робіт виконавець виставляє замовнику рахунок на оплату 100% суми договору; протягом 3 банківських днів після отримання рахунку  замовник зобов‘язаний перерахувати виконавцю 50% від суми договору -40169,68 грн.; друга частина платежу у розмірі 30% від суми договору, що складає 24101,81 грн. перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з моменту повідомлення про наявність обладнання на складі виконавця та готовності його до відвантаження; третя частина платежу у розмірі 20% від суми договору, що складає 16067,87 грн.  перераховується замовником виконавцю протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі –приймання виконаних робіт.

Між сторонами підписана специфікація до договору, відповідно до якої вартість обладнання складає 80339,36 грн. Також позивачем до матеріалів справи надані додатки №2, №3 до договору, в яких сторонами погоджено розмір, конфігурація обладнання.       

На виконання умов договору, позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру від 01.07.2010 № ЦО/кор. -1901 на загальну суму 80339,36 грн.

Відповідач 06.07.2010 року перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 40169,68 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Позивачем в підтвердження виконання умов договору, надано до матеріалів справи копію накладної від 28.07.2010 № 705 на загальну суму 80339,36 грн., яка  не підписана зі сторони відповідача. В матеріалах справи наявні докази надіслання 21.08.2010 та 20.01.2011 на адресу відповідача накладної № 705, акту здачу –прийняття виконаних робіт, товаро –транспортної накладної.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копію претензію відповідача до позивача, в якій підтверджується факт поставки, монтажу обладнання по договору № 48 і пред‘являються до позивача вимоги сплатити штрафні санкції за порушення термінів монтажу обладнання, оскільки позивачем монтаж обладнання затриманий на 1 день, замість 30.07.2010 року монтаж здійснено 31.07.2010.

Також, в матеріалах справи наявна копія підписаного між позивачем та відповідачем акту звірки, станом на 01.06.2011, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 48 становить 40169,68 грн.  

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт поставки та монтажу позивачем обладнання на виконання умов договору № 48 на загальну суму 80339,36 грн., а також факт оплати на загальну суму 40169,68 грн.

Відповідач вартість обладнання та робіт оплатив частково, станом на момент звернення до суду з позовом, заборгованість відповідача становила 40169,68 грн.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за поставлене обладнання та виконані роботи на суму 40169,68 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів оплати вартості обладнання та виконаних робіт на загальну суму 40169,68 грн. у строки передбачені договором не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не спростований відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 40169,68 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3164,05 грн. та 3% річних у розмірі 904,64 грн., інфляційні втрати у розмірі 3735,78 грн. за період з 05.08.2010 по 05.05.2011 року.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.2 договору за невиконання умов договору  по розрахункам замовник зобов‘язується виплатити виконавцю суму боргу у розмірі 10% від несплаченої суми за кожен день затримки.

Перевіривши розрахунок пені позивача зроблений останнім з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, суд визнає його вірним, а тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 3164,05 грн. підлягають задоволенню.   

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання  грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом  право  кредитора  вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд визнає його вірним, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 904,64 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд відзначає, що позивачем допущено арифметичну помилку. За розрахунком суду, розмірі інфляційних втрат є більшим, ніж заявлений позивачем. Отже, оскільки заяви про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то задоволенню підлягає інфляційні втрати  у розмірі 3735,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Респект" (01042, м. Київ, вул. Філатова, 22/8, кв. 205, код 33058906  з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження)  на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 км.,  код НОМЕР_1) основну суму заборгованості у розмірі 40169 (сорок тисяч сто шістдесят дев‘ять) грн. 68 коп., пеню у розмірі 3164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 904 (дев‘ятсот чотири) грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 3735 (три тисячі сімсот тридцять п‘ять) грн. 78 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 479 (чотириста сімдесят дев‘ять) грн. 74 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                   В.В.  Джарти

Дата складення повного рішення 22.07.2011року.