Постанова

від 14.07.2011 по справі 39/46

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/46

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2011 р.           справа №39/46

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівДонця О.Є.,Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш

на рішення господарського судуДонецької області

від31.05.2011 р.

по справі№ 39/46 (суддя Морщагіна Н.С.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш

до Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк

простягнення 147000,00 грн.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк

доЗакритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш

простягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 57499,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Азовський машинобудівний завод”, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 147000,00 грн.

16 травня 2011 року до господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, із зустрічною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 57499,50 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.11 р. зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

27 травня 2011 року відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про заміну сторони по справі № 39/46, в якій просив суд замінити сторону по справі № 39/46 з Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод” на Публічне акціонерне товариство “Донецький металургійний завод”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.11 р. Відкрите акціонерне товариство “Донецький металургійний завод” на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України було змінено на правонаступника –Публічне акціонерне товариство “Донецький металургійний завод”.

31 травня 2011 року представник позивача за первісним позовом звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням боргу відповідачем, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 141000,00 грн.

Вищезазначена заява господарським судом Донецької області прийнята до розгляду як така, що подана відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. по справі № 39/46 (суддя Морщагіна Н.С.) первісні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш, до Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, задоволені  повністю. Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, до Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш, задоволені повністю.

Закрите акціонерне товариство “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулось до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. по справі № 39/46 в частині задоволення зустрічних позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення в частині зустрічних позовних вимог, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, до Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш.

У якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом Донецької області рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також апелянт у своїй скарзі стверджує про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та що висновок суду про неможливість виконання зобов'язань за договором з причин закінчення строку його дії не ґрунтується першочергово на змісті самого договору.

Позивач у судове засідання 11.07.11 р. свого представника не направив, причин нез'явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання 11.07.11 р. свого представника не направив, причин нез'явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.08 р. між Закритим акціонерним товариством “Азовський машинобудівний завод” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Донецький металургійний завод” (Покупець) було підписано договір поставки № 5500007542 (далі-Договір), з протоколом розбіжностей.

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, визначену Договором, а саме –гвинт нажимний, крес.3-145905, гвинт нажимний, крес.3-145925, гайка Уп180х20, крес.СН3-11121, храповик, крес.4-262775, ланцюг, крес.2259.

Відповідно до п.7 Договору, сума Договору складає –орієнтовано (з урахуванням ПДВ): 294000,00 грн.

Згідно із п.8 Договору, оплата за кожну партію продукції, що поставляється, здійснюється наступним шляхом: 50% - авансовий платіж, 50% - оплата по факту поставки продукції на підставі виставленого Постачальником в строк не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання Покупцем платіжної вимоги-доручення (рахунка).

Пунктом 15 Договору визначений строк його дії –до 31.12.08 р.

Додатковою угодою № 1 від 18.08.08 р. сторонами затверджено Специфікацію № 2, згідно якої було погоджено найменування продукції, що поставляється, а саме –винт нажимной кресл. 2-232407, гайка, кресл. 2-232408, її якісні характеристики, ціну та строки поставки.

Згідно із ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, незважаючи на підписаний сторонами протокол розбіжностей, до якого не включено умови щодо предмету, ціни, строку дії договору, дані істотні умови узгоджені сторонами в тексті договору та додаткової угоди до нього, що є підставою для висновку судової колегії про те, що Договір слід вважати укладеним в розумінні вищезазначеної норми права.

Як свідчать матеріали справи, відповідач згідно із платіжними дорученнями № 3506 від 03.07.2008 р., № 3560 від 07.07.08 р., № 3585 від 09.07.08 р. здійснив 50% авансовий платіж на загальну суму 147000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за 03.07.08 р., 07.07.08 р., 09.07.08 р.

На виконання умов Договору, позивач відповідно до накладної № РН-0000117 від 03.09.08 р., що наявна в матеріалах справи, поставив відповідачеві товар на загальну суму 294000,00 грн.

Товар згідно із вищезазначеною накладною відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи останнього на видатковій накладній, повноваження якої на отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБІ № 901133/522 від 04.09.08 р.

Найменування продукції, що поставляється, її кількісні характеристики та вартість, зазначені у видатковій накладній № РН-0000117 від 03.09.08 р. співпадаються із найменуванням продукції, що поставляється, її кількісними характеристиками та вартість, визначені в довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБІ № 901133/522 від 04.09.08 р.

Позивачем за первісним позовом на адресу відповідача 14.12.10 р. був направлений рахунок-фактура № СФ-0000383 від 25.06.08 р. на суму 294000,00 грн., факт направлення якого та отримання відповідачем за первісним позовом підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист, поштовим чеком та поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.

Як стверджує позивач за первісним позовом, прийняті на себе згідно Договору зобов'язання відповідач належним чином не виконав, вартість остаточних 50% поставленого згідно наданої накладної товару не сплатив.

14 грудня 2010 року позивачем за первісним позовом на адресу відповідача був направлений лист з вимогою про сплату заборгованості.

26 січня 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 11-60 від 24.01.06 р. з вимогою про сплату заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за первісним позовом в порушення умов Договору вартість поставленого товару в сумі 147000,00 грн. не сплатив.

В процесі розгляду господарським судом Донецької області справи відповідачем за первісним позовом було частково погашено суму заборгованості у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 29.04.11 р., у зв'язку із чим позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд тягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 141000,00 грн.

Вищезазначену заяву господарським судом Донецької області прийнято до розгляду як таку, що подані відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Факт прострочення відповідачем за первісним позовом виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується із висновком господарського суду щодо задоволення первісного позову у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, не погодилось із вимогами позивача та звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш.

Предметом зустрічного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 57499,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач як на правову підставу своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виходячи з припису ст.1212 Цивільного кодексу України, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є наявним факт набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння.

По-друге, набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій стороні.

Як свідчать матеріали справи, взаємовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору поставки № 5500007542 від 03.06.08 р.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що не можна вважати суму, на стягненні якої наполягає позивач за зустрічним позовом, отриманою відповідачем без достатніх правових підстав в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки спірна сума коштів була перерахована позивачем за зустрічним позовом як авансовий платіж на підставі та в межах Договору поставки.

За даним договором поставки позивач за зустрічним позовом –виступає як покупець, а відповідач за зустрічним позовом –як постачальник.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із п.8 Договору, оплата за кожну партію продукції, що поставляється, здійснюється наступним шляхом: 50% - авансовий платіж, 50% - оплата по факту поставки продукції на підставі виставленого Постачальником в строк не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання Покупцем платіжної вимоги-доручення (рахунка).

Згідно із вищезазначеною додатковою угодою, строк поставки продукції –не пізніше 60 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Авансовий платіж складає 147499,50 грн. і мав бути сплачений протягом 10 календарних днів з моменту отримання покупцем рахунку.

На сплату вартості визначеної Специфікацією № 2 продукції, відповідачем за зустрічним позовом був виставлений рахунок № СФ-0000513 від 18.08.08 р. на суму 294999,00 грн.

Позивачем за зустрічним позовом згідно із платіжними дорученнями № 4590 від 22.08.08 р. на суму 50000,00 грн., № 5523 від 27.10.08 р. на суму 7499,50 грн., було частково перераховано переоплату в розмірі 57499,50 грн. Призначенням платежу в зазначених платіжних дорученнях є: попередня оплата за гвинт нажимний, гайку за рахунком № СФ-0000513 від 18.08.2008 р. згідно із договором № 5500007542 від 03.06.08 р.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом не доплатив відповідачеві  90000,00 грн. авансового платежу.

В силу ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 538 зазначеного кодексу передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, платежі позивачем за зустрічним позовом здійснені відповідачу як попередня плата за гвинт нажимний, гайку по рахунку № СФ-0000513 від 18.08.2008 р. згідно із договором № 5500007542 від 03.06.08 р., про що свідчать платіжні доручення № 4590 від 22.08.08 р., № 5523 від 27.10.08 р.

Таким чином, сума у розмірі 57499,50 грн. була сплачена позивачем за зустрічним позовом на виконання договору поставки, та прийнята постачальником в якості попередньої оплати.

Господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом обов'язок в частині внесення попередньої оплати відповідачу був виконаний не в повному обсязі, однак, доказів поставки відповідачем за зустрічним позовом позивачеві продукції на суму 57499,50 грн. суду не надано. При цьому, відповідно до довідки відповідача за зустрічним позовом від 27.05.11 р. № 11-467, що підписана генеральним директором та головним бухгалтером підприємства (а.с. 108), відповідно до даних бухгалтерського обліку ЗАТ “Азовський машинобудівний завод”, на рахунку 681 “Розрахунки за авансами отриманими”, за період з 22.08.08 р. по 27.10.08 р. числилась кредиторська заборгованість в сумі 50000,00 грн., за період з 27.10.08 р. по 27.05.11 р. числиться кредиторська заборгованість в сумі 57499,50 грн. на користь ВАТ “Донецький металургійний завод” як передоплата, яка отримана за додатковою угодою № 1 від 18.08.08 р. до договору № 5500007542 від 03.06.08 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом було направлено на адресу відповідача за зустрічним позовом лист № 10/46-1/192 від 04.11.08 р., в якому Публічне акціонерне товариство “Донецький металургійний завод” просило суд не виготовляти продукцію та зарахувати здійснену попередню оплату в рахунок поставленої продукції.

Згідно із п.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.188 зазначеного кодексу, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 14 Договору передбачено, що будь-які зміни , доповнення до Договору вважаються дійсними тільки за умови, якщо вони здійснені в письмові формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що лист позивача за зустрічним позовом № 10/46-1/192 від 04.11.08 р. не можна вважати належною підставою для зміни (розірвання) договору, оскільки не мало місця досягнення сторонами взаємної згоди щодо зміни (розірвання) договору № 5500007542 від 03.06.08 р. у визначеній законом (договором) формі.

Посилання позивача за зустрічним позовом на закінчення строку Договору як на підставу повернення грошових коштів є необґрунтованим, оскільки відповідно до п.15 Договору в редакції протоколу розбіжностей, строк дії договору –до 31.12.08 р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишились невиконаними, а також від прав та обов'язків по п.4 Договору і від відповідальності, яка передбачена законодавством і Договором за невиконання відповідного зобов'язання, до моменту повного виконання зобов'язань.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено місцевим судом та підтверджено матеріалами справи, перерахувавши відповідачеві 57499,50 грн. платіжним дорученням № 4590 від 22.08.08 р. та № 5523 від 27.10.08 р., позивач за зустрічним позовом частково сплатив відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-0000513 від 18.08.08 р. на суму 294999,00 грн.

При цьому, відповідачем за зустрічним позовом не було передано позивачеві продукцію на перераховану суму, яку апелянтом обліковано у своєму бухгалтерському обліку як кредиторська заборгованість на користь позивача за зустрічним позовом (попередня оплата).

За даних обставин, враховуючи приписи ст.265 Господарського кодексу України про застосування до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, відповідних положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач за зустрічним позовом має право на повернення сплаченої ним відповідачеві суми попередньої оплати в силу ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.  

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області  від 31.05.2011 р. по справі № 39/46.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на заявника –Закрите акціонерне товариство “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт.Мангуш, на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. по справі № 39/46 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. по справі № 39/46 - залишити без змін з мотивів, викладених в постанові Донецького апеляційного господарського суду.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                   О.Є.Донець

Суддя                                                                       Н.В.Ломовцева

Суддя                                                                                   О.А. Скакун