Постанова

від 01.08.2011 по справі 5024/726/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/726/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5024/726/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі: Павлюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

від відповідача –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврійський аграрний союз”

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.06.2011 року

у справі № 5024/726/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалс-1”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврійський аграрний союз”

про визнання права власності на незавершене виробництво сільськогосподарської продукції

                                                          ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалс-1" в квітні 2011 року звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврійський аграрний союз” про визнання права власності на незавершене виробництво сільськогосподарської продукції, в якому просило визнати за позивачем право власності на незавершене  виробництво сільськогосподарської продукції врожаю 2011р. - посіви озимої пшениці, що знаходяться на землях сільськогосподарського призначення Нижньосірогозької селищної ради в наступних контурах: контур №14 - площа 104,7 га; контур №16 - 130,05 га; контур №17- 135,3 га; контур №18 - 54,35 га; контур №37 - 34,6 га відповідно до плану дислокації земельних ділянок.

Одночасно з поданим позовом позивач, відповідно до ст. 66, 67 ГПК України, звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: просив місцевий          суд до вирішення спору по суті заборонити відповідачу - ТОВ "Таврійський аграрний союз" та будь-яким іншим особам без дозволу ТОВ "Авалс-1" проводити будь-які дії, роботи на земельних ділянках, на яких знаходиться незавершене виробництво сільськогосподарської продукції врожаю 2011р. - посіви озимої пшениці, розташовані на земельній ділянці площею 459 га на території Нижньосірогозької селищної ради, на полях згідно схеми розподілу земель у контурах №14 - площа 104,7 га; №16 - площа 130,05 га; ;17 - площа 135,3 га; №18 - площа 54,35 га; №37 - площа 34,6 га.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.06.2011 року у справі 5024/726/2011 заяву позивача про застосування заходів до забезпечення позову задоволено частково.

До вирішення спору по суті заборонено відповідачу - ТОВ "Таврійський аграрний союз" та будь-яким іншим особам без дозволу ТОВ "Авалс-1" проводити будь-які дії, роботи на земельних ділянках, на яких знаходиться незавершене виробництво сільськогосподарської продукції врожаю 2011р. - посіви озимої пшениці, розташовані на земельній ділянці площею 459 га на території Нижньосірогозької селищної ради, на полях згідно схеми розподілу земель у контурах № 14 - площа 104,7га; № 16 - площа 130,05га; ;17 - площа 135,3 га; № 18 - площа 54,35 га; № 37 - площа 34,6 га.

У задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ТОВ „Таврійський аграрний союз” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, вважаючи вказану ухвалу такою, що не відповідає діючому законодавству.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Мотивуючи заяву, позивач посилався на те, що має побоювання, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову, оскільки допускає, що відповідач може здійснити заходи щодо збирання врожаю засіяної озимої пшениці.

Суд першої інстанції частково задовольняючи вказану заяву вказав, що існуючий між сторонами договір про право тимчасового безоплатного користування земельною ділянкою припинив свою дію, зважаючи на закінчення його строку дії, а також на те, що він укладений з численними порушеннями вимог чинного законодавства.

Також місцевий господарський суд зазначив, що посіви озимої пшениці у визначених позивачем контурах є його власністю, оскільки саме відповідач є орендарем цих земельних ділянок. Вжиття заходів до забезпечення позову унеможливить здійснення ним правомочностей власника, тобто суд, фактично виказав свою думку про обґрунтованість позовних вимог, що є неприпустимим.

Дійсно за приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Надавши оцінку доводам сторін, суд першої інстанції визнав заяву позивача про застосування заходів до забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню - в частині заборони відповідачу та іншим особам без дозволу ТОВ "Авалс-1" проводити будь-які дії, роботи на спірних ділянках.

Але з висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

          Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Відповідно до постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме заборона відповідачу та будь-яким іншим особам без дозволу ТОВ "Авалс-1" проводити будь-які дії, роботи на земельних ділянках, на яких знаходиться незавершене виробництво сільськогосподарської продукції врожаю 2011р. - посіви озимої пшениці, розташовані на земельній ділянці площею 459 га на території Нижньосірогозької селищної ради вказаним вимогам не відповідає та є втручанням в господарську діяльність юридичної особи, на що суд не має права.

З урахуванням зазначеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

          Керуючись ст.ст. 101,103,105-106 ГПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврійський аграрний союз” задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.06.2011р. у справі № 5024/726/2011 –скасувати.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                           Л.І. Бойко

Суддя                                                                                                    Т.А. Величко

Суддя                                                                                                    С.В. Таран

Постанова підписана 03.08.2011р.