Рішення

від 27.05.2008 по справі 15/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/58

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.05.08 р.                                                                                                    Справа № 15/58                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нінель-Україна” м. Харків (код ЄДРПОУ 34392739)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Плюс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32902885)

про стягнення заборгованості за договором від 02.10.2006 р. № 23/10 в сумі 8456,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Риженко Н.А. за  довіреністю б/н від 23.05.2008 р.  

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Нінель-Україна” м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Плюс” м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором № 23/10 від 02.10.2006 р. в сумі 8456,25 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/58.

Відповідач у порушення ухвал суду від 25.04.2008 р., 12.05.2008 р.  відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, у судові засідання 12.05.2008 р., 27.05.2008 р. не з'явився.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні позивачем було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника  позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Нінель-Україна” м. Харків (постачальник) та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Дельта-Плюс” м. Донецьк (покупець) був укладений договір поставки № 23/10 від 02.10.2006 р. (надалі – договір).

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити у зумовлені договором строки покупцеві вироби народного споживання, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і розрахуватись з постачальником на умовах даного договору.

Згідно п. 1.3 договору предметом поставки за цим договором є товари народного споживання, найменування, кількість, ціна та асортимент яких визначаються згідно з прайс-листами та специфікаціями постачальника, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договору поставки товару здійснюється окремими партіями, що формуються постачальником на замовлення покупця.

Так, позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 17950,15 грн. згідно накладних № 68 від 02.10.2006 р. на суму 10271,85 грн., № 83 від 04.10.2006 р. на суму 2872,08 грн., № 414 від 22.11.2006 р. на суму 2916,01 грн., № 847 від 15.12.2006 р. на суму 1890,21 грн., податкових накладних до вказаних видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи.  

Із позовної заяви вбачається, що відповідачем було частково оплачено та повернуто позивачу товару на загальну суму 9493,90 грн., у зв'язку з чим позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8456,25 грн.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав заяву від 23.05.2008 р.  про зміну позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог з 8456,25 грн. до 8000,02 грн., у зв'язку з тим що первісно заявлена сума заборгованості була встановлена керуючись актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2007 р., при цьому не враховувалося, що 07.08.2007 р. відповідачем було частково сплачено за поставку товару суму 456 грн. згідно платіжного доручення № 2 від 07.08.2007 р.  

Таким чином, позивачем вказано про сплату відповідачем за товар всього суми 3456,23 грн., згідно платіжного доручення № 2445 від 02.02.2007 р. на суму 1000,00 грн., платіжного доручення № 2583 від 16.03.2007 р. на суму 2000,00 грн., платіжного доручення № 2 від 07.08.2007 р. на суму 456,23 грн.

Крім того, заявлено про поверннення відповідачем товару на суму 6493,90 грн. згідно накладних № 12 від 19.02.2007 р. на суму 1306,47 грн., № 22/06 від 22.06.2007 р. на суму 5187,43 грн., копії яких додані до матеріалів справи.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості на суму 8000,02 грн. (17950,15 грн. (вартість поставленого товару) – 3456,23 грн. (сума оплати за товар) – 6493,90 грн. (сума повернутого відповідачем товару) = 8000,02 грн.). Суд прийняв цю заяву до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги на загальну суму 8000,02 грн. (первісно було заявлено до стягнення  8456,25 грн.)

Також, позивачем були надані письмові пояснення від 27.05.2008 р. стосовно п. 13 договору поставки № 23/10 від 02.10.2006 р., згідно з яким невід'ємними додатками до нього є специфікація, графік поставок. Так, позивачем зазначено, що вказані вище документи не були підписані жодною із сторін, при цьому графік поставок здійснювався за домовленістю сторін, а товар приймався покупцем згідно видаткових накладних. При цьому претензій, стосовно графіка, кількості, ціни або якості товару від покупця не поступало.

Тому, позивач вважає, що усі істотні умови цього договору поставки стосовно найменування, кількості, ціни та асортименту товару, були узгодженні сторонами шляхом підписання відповідних видаткових накладних.

Розглянув позовні вимоги та письмові пояснення до них, господарський суд дійшов наступного висновку:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на   нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, у пункті 8.1 договору сторони узгодили, що покупець має сплатити за поставлений товар кожні  7 календарних днів, по мірі його реалізації.  

Згідно п. 8.2 договору оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та видаткових накладних, складених постачальником на вартість поставленої партії товару.

Тобто, п. 8.1 договору сторони погодили в якості обов'язкової обставини для настання 7-денного строку оплати за товар наявність факту реалізації цього товару. Без встановлення такого факту не можливо визначити чи настав строк оплати за товар.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували факт реалізації відповідачем товару, поставленого позивачем згідно вищевказаних накладних.

Таким чином, позивачем не доведено, що строк, з якого відповідач має здійснювати оплату згідно вказаного договору, для нього наступив.

За вищевказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Нінель-Україна” м. Харків не підтверджені відповідними доказами, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8000,02 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 32-36; 43; 49; 75; 82-85 Господарського процесуального  кодексу  України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю „Нінель-Україна” м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Плюс” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 8000,02 грн.

У судовому засіданні 27.05.2008 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.