Постанова

від 27.07.2011 по справі 8/36-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/36-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2011 р.                                                                Справа № 8/36-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М.  

 суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційну скаргу    Перший заступник прокурора Вінницької області   на  рішення  господарського суду Вінницької області від 18.05.11 р.

у справі № 8/36-10 (суддя   Грабик В.В. )

позивач  Перший заступник прокурора Вінницької областів інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України

відповідач  1 Приватне підприємство "Спецземтехніка"

відповідач  2 Мурованокуриловецька районна державна адміністрація

про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

пркуратури - Кривецька-Люліч Т.А. (посвідчення № 32 від 12.05.2011р.);

позивача - не з'явився;

відповідача 1 -  не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.05.2011 року у справі № 8/36-10 в позові першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України до приватного підприємства "Спецземтехніка", Мурованокуриловецької районної державної адміністрації про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та повернення у постійне користування першого позивача 3038,3 га земель вилучених у листопаді 2007р., вартістю 30 237,1 тис. грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, перший заступник прокурора Вінницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Обгрунтовучи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи.

Зокрема, скаржник вказує на порушення місцевим господарським судом положень ст.141 Земельного кодексу України в частині неотримання згоди Міністерства аграрної політики на відмову від користування земельною ділянкою.

Крім того, на думку скаржника, спірний договір порушує права Міністерства аграрної політики, а використання земельної ділянки відбувається всупереч закону.

Відповідач 1- ПП "Спецземтехніка" у відзиві на апеляційну скаргу та його представники безпосередньо в судовому засіданні вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Від Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (відповідача 2) на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника в зв'язку з відсутністю коштів на відрядження.

Позивач в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідачів, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні  вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається  з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Міністерство аграрної політики України листом №37-17-1-13/15982 від 03.10.2007 року на №153 від 25.09.2007р.  надало дозвіл  ТОВ "Дністер-агро" на передачу в оренду землі, що перебуває у постійному користуванні ДП "СГП "Україна" с.Немерче Вінницької області за умови укладання договору оренди з Мурованокуриловецькою райдержадміністрацією згідно чинного законодавства (а.с.25).

Розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 464 від 12.11.2007 р. припинено право постійного користування державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Україна" с.Немерче на земельні ділянки загальною площею 3 792,35 га на території Немерченської сільської ради в зв'язку з добровільною відмовою; віднесено земельні ділянки загальною площею 3 790,85 га до земель запасу та загальною площею 1,5 га до земель не наданих у власність або в постійне користування в межах населених пунктах Немерченської сільської ради (а.с.7).

Розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 396 від 29.07.2008 р. надано в користування ПП "Спецземтехніка" земельну ділянку для сільськогосподарських потреб загальною площею 3 038,3 га, в тому числі ріллі 3 038,3 га із земель запасу розташованої на території Немерченської сільської ради строком на 5 років з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.19-20).

На виконання вищезазначеного розпорядження 04 серпня 2008 року між Мурованокуриловецькою райдержадміністрацією та ПП "Спецземтехніка" укладено договір про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (далі - договір, а.с.12-15), відповідно до п.1.1 якого, розпорядник Мурованокуриловецька райдержадміністрація Вінницької області надає, а землекористувач (емфітевт) ПП "Спецземтехніка" приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (емфітевтичне право), яка знаходиться на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Відповідно до п.2 договору, в користування передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 3038,3 га, у тому числі із земель запасу рілля 3038,3 га.

Договір укладено на 5 років (п.8 договору). Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.45 договору).

23 грудня 2008 року зазначений договір зареєстрований у Мурованокуриловецькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК" за № 050884600001.

04 серпня 2008 року ПП "Спецземтехніка" прийняло від Мурованокуриловецької райдержадміністрації земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3038,3 га, у тому числі із земель запасу рілля 3038,3 га розташованої на території Немерченської сільської ради, що, в свою чергу, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі земельних ділянок № 1 (а.с.16).

В подальшому, розпорядженням першого заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації №401 від 28.09.10 року скасовано розпорядження голови Мурованокуриловецької райдержадміністрації від 12.11.2007 року №464, як таке, що суперечить чинному законодавству, оскільки не було отримано згоди  Міністерства агарної політики України на вилучення земельних ділянок, чим порушено ст.141 ЗК України (а.с.10).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року у справі №2-а-4366/10/0270 (а.с.106-112), яку залишено без змін ухвалою Вінницькою апеляційною адміністративного суду від 14.06.2011р.(а.с.177-180), визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 28.09.2010р. № 401 "Про скасування розпорядження голови Мурованокуриловецької райдержадміністрації від 12.11.2007р. №464".

Крім того, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 року у справі №2-а-292/09/0270, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року (а.с.113-118), в задоволенні позову прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області до Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області про скасування розпорядження №464 від 12.11.2007р. та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

28.04.2011 року Вінницьким окружним адміністративним судом порушено провадження у справі №2-а-2416/09/0270 за позовом першого заступника прокурора Вінницької області до Мурованокуриловецької районної  державної адміністрації про скасування  рішення  №396 від 29.07.2008р. "Про надання у користування земель запасу для сільськогосподарських потреб"(а.с.127-128).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що розпорядження голови Мурованокуриловецька райдержадміністрації №464 від 12.11.2007 року та розпорядження Мурованокуриловецька райдержадміністрації №396 від 29.07.2008 року були чинними на момент укладення спірного договору, на момент прийняття оскаржуваного рішення та є чинними по цей час.

Проаналізувавши наявний в матеріалах справи статут ДП "Сільськогосподарське підприємство "Україна" (а.с.21-24) місцевим господарським судом встановлено, що підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном) і є підзвітним йому (п.1.1). Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законодавством, а також не має права відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів без попередньої згоди органу управління майном в порядку, визначеному законодавством (п.4.5).

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП "Сільськогосподарське підприємство "Україна" із земель державної власності на праві постійного користування нележали земельні ділянки загальною площею 3792,35 га , розташовані за межами населених пунктів, на території Немерченської сільської ради на підставі державного акту ВН ХІІІ №011.

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано жодного доказу в підтвердження того, що власником чи користувачем вказаних земельних ділянок було Міністерство аграрної політики України.

Місцевим господарським судом також вірно зазначено, що ДП "Сільськогосподарське підприємство "Україна" як землекористувач реалізувало своє право, передбачене ч.3 ст.142 ЗК України, на відмову від права постійного користування земельною ділянкою та звернулося 08.02.2007р. із відповідним листом №21 до власника земельної ділянки в особі Мурованокуриловецької районної державної адміністрації.

Враховуючи положення Порядку відчуження об'єктів державної власності, затверджений Постановою КМ України  №803 від 06.06.2007р. "Про затвердження Порядку відчуження об"єктів державної власності", апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою та її повернення власнику - державі, в особі районної державної адміністрації, ніяким чином не може вважатися відчуженням, а тому і не потребувала  згоди Міністерства аграрної політики України, яке не було ані користувачем, ані власником вищевказаних земельних ділянок.

При цьому, посилання скаржника на п.4.5 статуту ДП "Сільськогосподарське підприємство "Україна", відповідно до якого підприємство не має права відчужувати майно без попередньої згоди органу управління майном є безпідставними з огляду на таке.

Пункт 4.5 Статуту підприємства стосується лише того, що підприємство не має права відчужувати без згоди Міністерства аграрної політики України лише те майно (земельні ділянки), яке належить йому на праві власності.

Водночас відповідно до ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земльною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Відповідно до п.1 ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою здійснюється шляхом реалізації таких правомочностей, як володіння і користування.

Відповідно до п.а ст.141 Земельного кодексу України, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що добровільна відмова від користування земельною ділянкою, наслідком якої є повернення земельної ділянки державі (власнику) в особі відповідного державного органу за своєю правовою сутністю є відмінною від відчуження, а відтак не потребує погодження Міністерства аграрної політики України.

Відповідно до п.3.4.9 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" від 02.02.2010 року № 04-06/15, для правильного вирішення спору про визнання недісним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду у відповідності до вимог ст.ст. 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності, у певних випадках, дотримання порядку її вилучення. З огляду на це, судам потрібно встановлювати наявність повноважень у відповідної ради у вирішенні питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й підставність укладення спірного договору.

Відповідно до п.2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів відповідної категорії суди мають з'ясувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам п.5 ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі" та п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року N 677.

Аналогічна позиція щодо необхідності з'ясування наявності (чинності) саме на момент укладення спірного договору оренди рішення про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, міститься також і в листі Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами".

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на чинність розпоряджень Мурованокуриловецької районної державної адміністрації №464 від 12.11.2007 року та №396 від 29.07.2008 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що при укладенні спірного договору сторонами не було допущено порушень публічного порядку в розумінні ч.1 ст.228 ЦК України, а відтак, з огляду на приписи ст.ст. 17 ч.1, 84 ч.ч. 1, 2, 92 ч.2, 93 ч.7, 122 ч.3, 125, 141 ч.1, 142 ч.3 Земельного кодексу та ст.ст. 203, 215 ЦК України правомірно відмовив в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору від 04.08.2008р.

При цьому, за відсутності підстав для визнання недійсним договору про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб від 04.08.2008р. відсутні підстави для задоволення вимоги прокурора повернути їх у постійне користування першого позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.  

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 18.05.2011 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.