Постанова

від 20.03.2008 по справі 4/336-пд-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.03.08                                                                                              

Справа №4/336-пд-07

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі:

Пересада О.В.

за участю

представників

прокуратури:

Сквірський І.О., посвід. № 336 від 11.04.2007 р.

позивача: Новак В.М.,

сільський голова

відповідача: ОСОБА_1,

прив. підприємець;

                 ОСОБА_2, дов. № 4860 від

19.10.2007 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Демидівської сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського

району Херсонської області

на рішення господарського

суду Херсонської області від 28.11.2007 р.

у справі №

4/336-ПД-07               

за позовом Прокурора

Великолепетиського району Херсонської області (74502, Херсонська область, смт.

Велика Лепетиха, вул. Куйбишева, 3) в інтересах держави в особі Демидівської

сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області

74524, Херсонська

область, Великолепетиський район, с. Демидівка, вул. Основікова

до Приватного

підприємця ОСОБА_1, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області

74524, Херсонська

область, Великолепетиський район, с. Демидівка, вул. Основікова

про стягнення  2.168,03 грн. заборгованості по орендній

платі, розірвання договору оренди комунального майна від 09.11.2005 р. та

зобов'язання повернути орендоване майно в належному стані

та за зустрічним

позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Демидівка Великолепетиського району

Херсонської області

до відповідача

Демидівської сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської

області

про стягнення

11.282,94 грн.

Встановив:

Прокурор

Великолепетиського району Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах

держави в особі Демидівської сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського

району Херсонської області, (далі - позивач) звернувся в  господарський суд Херсонської області з

позовом до приватного підприємця ОСОБА_1,            с. Демидівка Великолепетиського

району Херсонської області, (далі - відповідач) про стягнення 2.168,03 грн.

заборгованості по орендній платі за договором оренди комунального майна від

09.11.2005 р., розірвання договору оренди комунального майна від 09.11.2005 р.

та зобов'язання повернути орендоване майно в належному стані.

До винесення рішення у

справі відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення

з позивача на його користь 11.282,94 грн. витрат, понесених відповідачем, у

зв'язку з виконанням умов договору оренди комунального майна від 09.11.2005 р.

Судом першої інстанції зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з

первісним позовом.   

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм

рішенням від 28.11.2007 р. у справі № 4/336-ПД-07 (суддя Ємленінова З.І.) у

задоволенні первісного позову про стягнення 2.168,03 грн. заборгованості по

орендній платі та розірвання договору оренди комунального майна від 09.11.2005

р. відмовив. Зустрічний позов задовольнив, з позивача на користь відповідача

стягнуто 11.282,94 грн. основного боргу, 112,83 грн. державного мита та 118,00

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Рішення суду

мотивовано наступним.

Аналіз умов договору

від 09.11.2005 р. дає підстави стверджувати, що зазначений договір за своєю

юридичною природою є договором найму нерухомого майна та транспортних засобів.

На підставі ст. ст. 203, 799, 793, 220, 215 ЦК України судом першої інстанції

констатується факт нікчемності договору оренди комунального майна від

09.11.2005 р. через відсутність його нотаріального посвідчення. Керуючись ст.

216 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача за первісним

позовом відсутні підстави стягнення орендної плати за договором оренди, а також

розірвання цього договору. З урахуванням того, що договір комунального майна

від 09.11.2005 р. є нікчемним, відповідно до вимог ст. 216 ЦК України позивач

повинен повернути відповідачу понесені ними витрати в сумі 11.282,94 грн., тому

вимоги за зустрічним позовом про стягнення вказаної суми підлягають

задоволенню. 

Не погоджуючись з

прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Демидівська

сільська рада, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області,

(позивач у справі) просить рішення господарського суду Херсонської області від

28.11.2007 р. у справі № 4/336-ПД-07 скасувати, прийняти нове рішення, яким

первісні позовні вимоги задовольнити, у зустрічному позові відмовити.

На думку позивача у

суду першої інстанції не було підстав для визнання договору недійсним. Також

позивач вважає, що судом неправильно застосована ст. 216 ЦК України щодо

наслідків недійсності правочину. Позивач зазначає, що судом першої інстанції

визнано встановленими обставини, які недоведені, а саме судом не досліджено,

яким чином підтверджено ремонт орендованих споруд. Кошторис та відомість не

підтверджують факт виконання робіт, а тільки акт виконаних робіт, підписаний

сторонами, є належним доказом здійснення робіт. Також позивач зазначає, що ним

не надавався дозвіл на виконання будь-яких робіт, що є порушенням ст. 778 ЦК

України. До того ж, як вказує позивач, відповідач повернув майно без будь-яких

фізичних ознак здійснених поліпшень, причому частину майна на повернув.

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 08.01.2008 р. апеляційна скарга

Демидівської сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської

області, прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні на

14.02.2008 р. 

Прокурор у своєму

відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача задовольнити,

рішення господарського суду Херсонської області від 28.11.2007 р. у справі №

4/336-ПД-07 скасувати. Прокурор також вважає, що підстави для визнання договору

оренди недійсним відсутні. Законом України «Про оренду державного та

комунального майна», який регулює спірні відносини, не передбачена нотаріальна

форма посвідчення договору оренди комунального майна. На думку прокурора, судом

першої інстанції безпідставно задоволено вимоги за зустрічним позовом, оскільки

в порушення ст. 27 вищевказаного Закону і ст. 778 ЦК України згоду на

проведення ремонту переданого в оренду майна сільрада не давала, судом першої

інстанції не встановлено, чи мала відповідні повноваження особа, яка з боку

позивача підписала акт, кошторис та відомості, також відповідачем не надано

акту виконаних робіт на доказ проведеного ремонту.

Розпорядженням голови

Запорізького апеляційного господарського суду № 248 від 13.02.2008 р. справу

призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого -        Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П.,

Мойсеєнко Т.В.

Відповідач у своєму

відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, рішення

господарського суду Херсонської області 

від 28.11.2007 р. у справі № 4/336-ПД-07 - без змін. Відповідач вважає,

що договір оренди комунального майна від 09.11.2005 р. за своєю юридичною

природою є договором найма нерухомого майна та транспортних засобів. Вказаний

договір оренди від 09.11.2005 р. укладений на два роки і мав би посвідчуватися

нотаріально і відносно нього повинна була б бути проведена державна реєстрація,

згідно з вимогами чинного законодавства України на той період часу. Отже, у

позивача відсутні підстави для стягнення орендної плати за вищезазначеним

договором, а також розірвання договору. Відповідач наполягає, що на документах,

якими обґрунтовуються вимоги за зустрічним позовом, стоїть підпис уповноваженої

особи з боку позивача - Дорохової Л.І.

Ухвалою від 14.02.2008

р. у цій справі розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20.03.2008 р., у

зв'язку з необхідністю витребувати від сторін додаткові докази у справі.

Розпорядженням

заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 519 від

19.03.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів:

головуючого - Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Хуторного В.М.

Представники сторін,

прокурор в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі

та у відзивах на неї.

За клопотанням

представників сторін судовий процес вівся із застосуванням засобів технічного

забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та

резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність

та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали

справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін,

прокурора колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Демидівської

сільської ради Великолепетиського району Херсонської області № 108 від

09.11.2005 р. вирішено надати відповідачу в оренду водозабезпечення села, в

тому числі артезіанські свердловини та майно для обслуговування водомереж і

надання комунальних послуг населенню терміном на два роки. Секретарю сільської

ради Дороховій Л.І. доручено укласти від імені сільської ради договір оренди

водозабезпечення села, а також оформити інші необхідні для вчинення угоди

документи.

09.11.2005 р. між

позивачем та відповідачем було укладено договір оренди комунального майна від

09.11.2005 р. (далі - Договір), згідно з п 1.1 якого позивач зобов'язався в

порядку та на умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством,

передати, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених

Договором та чинним в Україні законодавством, прийняти в строкове платне

користування на термін від 09.11.2005 р. до 09.11.2007 р. для здійснення

підприємницької та іншої діяльності матеріали та майно комунальної власності

(далі - Майно) склад і вартість якого визначено відповідно до Акта оцінки

згідно з додатком  № 1 до Договору і

становить 36.641,00 грн.

Майно передається в

оренду за актом прийому передачі, який оформляється в термін не пізніше 10

(десяти) днів з моменту набуття чинності Договору (п. 1.3 Договору).

Передання Майна в

оренду підтверджується Актом від 14.11.2005 р. передачі майна комунальної

власності (а.с. 9). Представниками сторін в судовому засіданні підтверджено, що

вказаний Акт містить в собі склад і вартість майна, переданого в оренду, окремо

додаток № 1 (передбачено в п. 1.1 Договору) або який-небудь інший документ, в

якому зазначався б склад Майна, сторонами не укладався.

В пункті 10.1 Договору

сторони передбачили, що Договір вважається укладеним і набуває чинності з

моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами

Договору і діє до 09.11.2007 р.

Дія Договору

припиняється внаслідок: закінчення строку, на який було укладено Договір; … (п.

10.10 Договору).

Відповідно до п. 3.1

Договору орендна плата визначається згідно з Інструкцією Кабінету Міністрів

України «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна

державних підприємств та організацій» та з внесенням письмових змін до Договору

і складає 1.832,05 грн. за рік.

Згідно з п. 3.2

Договору орендна плата перераховується позивачу рівними частками щоквартально

не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, без урахування

щомісячного індексу інфляції, щодо суми орендної плати, визначеної за перший

місяць після набуття чинності цим Договором, яка становить 152,67 грн. в

місяць.

Відповідно до п. 5.1.3

Договору відповідач зобов'язався вносити орендну плату в порядку та на умовах,

визначених Договором, своєчасно і в повному обсязі.     

Укладений між

сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), який

регулюється главою 58 ЦК України, а також Законом України «Про оренду

державного та комунального майна».

Як вбачається з

матеріалів справи, а саме з Акту від 14.11.2005 р. передачі майна комунальної

власності, серед іншого майна в оренду відповідачу за Договором було передано

будівлю - зерносклад в кількості 1 шт. на суму 3.013,00 грн.

Згідно зі ст. 793

Цивільного кодексу України договір 

найму  будівлі  або іншої капітальної споруди (їх окремої

частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої  капітальної 

споруди  (їх окремої   частини)  

строком   на   один рік 

і  більше  підлягає нотаріальному  посвідченню (в редакції, чинній на момент

укладення спірного Договору).

Статтею 794 ЦК України

договір найму будівлі або іншої 

капітальної  споруди  (їх окремої 

частини),  укладений  на 

строк не менше одного року, підлягає 

державній  реєстрації (в редакції,

чинній на момент укладення спірного Договору).

В порушення вказаним

вище вимогам законодавства Договір, укладений строком на два роки, в частині

передання в оренду зерноскладу сторонами нотаріально посвідчений не був,

державна реєстрація проведена не була.

Відповідно до ч. 1 ст.

215 ЦК  України підставою недійсності

правочину є  недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -

третьою,  п'ятою та  шостою 

статті  203  цього Кодексу, а саме: зміст  правочину 

не може суперечити цьому Кодексу, 

іншим актам  цивільного  законодавства, а також моральним засадам

суспільства; особа,  яка вчиняє правочин,

повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення

учасника  правочину  має бути 

вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та

інтересам їхніх малолітніх, 

неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі ст. 209 ЦК

України правочин,  який вчинений у

письмовій  формі,   підлягає нотаріальному  посвідченню 

лише у випадках,  встановлених

законом або  домовленістю  сторін.

Відповідно до ст. 210

ЦК України правочин підлягає державній реєстрації  лише 

у  випадках, встановлених  законом. 

Такий  правочин  є вчиненим з моменту його державної

реєстрації.

Згідно зі ст. 220 ЦК

України у  разі   недодержання   сторонами  

вимоги   закону   про нотаріальне посвідчення договору такий

договір є нікчемним.

Відповідно до п.1

ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати

недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір,

який суперечить законодавству.

Згідно з п. 2 ст. 215

ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин). 

У цьому разі  визнання  такого правочину недійсним судом не

вимагається.

Відповідно до ст. 217

ЦК України недійсність окремої частини 

правочину  не  має 

наслідком недійсності  інших

його  частин і правочину в цілому,  якщо можна припустити,  що правочин був би вчинений і без включення

до  нього недійсної частини

Враховуючи викладене,

Договір в частині передання в оренду зерноскладу є нікчемним.

Відповідно до п.3.2

Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “ 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про

деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод

недійсними”, за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з

моменту її укладення. Виняток з цього правила 

становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені

лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад,

вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за

договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною

господарський суд повинен зазначити у рішенні, що  вона припиняється лише на майбутнє.

Враховуючи те що за

Договором в частині передання в оренду зерноскладу права та обов'язки

припиняються лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за

угодою, Договір підлягає визнанню недійсним з 20.03.2008 р.

Згідно з п. 1 ст. 216

ЦК України недійсний  правочин не створює

юридичних наслідків,  крім тих, що

пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності  правочину 

кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні 

у натурі  все,  що 

вона  одержала  на виконання  

цього   правочину,  а  в  разі 

неможливості  такого

повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у 

користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати

вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, позивач не

позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом на відповідній

правовій підставі про відшкодування вартості того, що одержано відповідачем за

користування зерноскладом.

Не приймається до

уваги колегію суддів твердження відповідача стосовно того, що в порушення ст.

799 ЦК України Договір, за яким також в оренду передавалися транспортні засоби,

не був нотаріально посвідчений, з огляду на наступне.

Так, дійсно, згідно ч.

2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної

особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 2 ЦК

України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Поряд з цим, Цивільний

кодекс України (ст. 50) передбачає право фізичної  особи 

на  здійснення  нею 

підприємницької  діяльності,  не забороненої законом. Фізична особа

здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної

реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію

фізичних осіб-підприємців є відкритою.

Згідно ч. 1 ст. 128 ГК

України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним

підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без

статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У господарських

відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь перш за все як підприємці,

а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей

про них до єдиного державного реєстру.

Набуття відповідачем у

справі - ОСОБА_1 статусу суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної

особи-підприємця) підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію

фізичної особи-підприємця, яка міститься в матеріалах справи.

Частиною 2 ст. 128 ГК

України передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми

зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути

звернено стягнення.

Відповідно до ст. 52

ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями,

пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке

згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Під час здійснення

господарської діяльності фізичні особи-підприємці, реалізують свою господарську

компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта

прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини,

набуваються та виконуються нею поза межами здійснення нею господарської

діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої

Цивільним кодексом України та регулюються ним. Останнє випливає зі змісту ч. 3

ст. 45 ГК України, відповідно до якої щодо громадян положення цього кодексу

поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є

підприємницькою.

Стаття 51 ЦК України

передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються

нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб,

якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

На відміну від ч. 2

ст. 799 ЦК України, норми параграфу 5 глави 30 ГК України не встановлюють вимог

щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері

господарювання.

Положення ч. 2 ст. 799

ЦК України не можуть бути застосовані у відношенні Договору в частині передання

в оренду транспортних засобів, оскільки правове регулювання підприємницької

діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в даному випадку, є

тотожними. У відношенні договорів оренди транспортних засобів, укладених

юридичними особами, ЦК України та ГК України не вимагають обов'язкового

нотаріального посвідчення.

За загальним правилом

(ст. 209 ЦК України) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає

нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або

домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин

з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Відтак, Договір в

частині передання в оренду транспортних засобів не потребував обов'язкового

нотаріального посвідчення.

Відповідач взяті на

себе зобов'язання за Договором щодо сплати орендної плати належним чином не

виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі за

період з червня 2006 р. по 01.09.2007 р. (за мінусом орендної плати за

зерносклад) в сумі 2.101,80 грн.

Позивач направляв відповідачу

претензії про наявність заборгованості та необхідність погашення (№ 95 від

11.06.2007р., б/н від 28.08.2007р.), які залишені без задоволення.

Відповідач в

обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом зазначив, що при нікчемному

договорі  застосовується двостороння

реституція, яка полягає у поверненні сторін правочину у той майновий стан, в

якому вони перебували до його вчинення, отже у разі недійсності правочину кожна

зі сторін зобов'язана повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання

цього правочину.

Відповідач вказує, що

на виконання умов Договору ним було перераховано в рахунок орендної плати

1.150,00 грн. Також після прийняття в оренду Майна під час користування ним,

відповідач власними силами та за свій рахунок провів капітальний ремонт Майна.

Загальна сума витрат на проведення цього ремонту складає 17.457,34 грн., згідно

з кошторисом придбання матеріалів та запасних частин для відновлення основних

фондів. З цієї суми відповідачем вираховано 9.174,40 грн. - вартість металобрухту,

реалізованого ним після демонтажу водомережі в кількості 30 тонн (вказане

підтверджується матеріалами справи: відповідні акти на продаж металобрухту від

17.05.2006 р, 29.05.2006 р, 06.06.2006 р., договір купівлі-продажу від

28.05.2006 р., видаткова накладна від 30.05.2006 р., копії банківських

витягів). До своїх витрат на виконання умов Договору відповідач відносить також

1.850,00 грн. - витрати на заробітну плату робітникам ,які приймали участь при

демонтажі водопровідної мережі.

Отже, відповідач в

зустрічному позові просив застосувати двосторонню реституцію і стягнути з

позивача на його користь 11.282,94 грн. витрат, понесених відповідачем, у

зв'язку з виконанням умов Договору.

Стягнення з

відповідача на користь позивача 2.168,03 грн. заборгованості по орендній платі

за Договором, розірвання Договору та зобов'язання повернути орендоване майно в

належному стані за первісним позовом; стягнення з позивача на користь

відповідача 11.282,94 грн. витрат, понесених відповідачем, у зв'язку з

виконанням умов Договору, за зустрічним позовом стало предметом спору у суді

першої інстанції.

Відповідно до ст. ст.

99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі

перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково

поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення

місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з

наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться.

Стаття 759 ЦК України

закріплює, що за  договором  найму 

(оренди) наймодавець  передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Відповідно до ст.762 ЦК

України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму.

Отже, враховуючи

вищевикладене, первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з

орендної плати підлягають задоволенню частково в сумі в сумі   2.101,80 грн. (за мінусом орендної плати за

зерносклад).

Щодо вимоги за

первісним позовом про розірвання Договору слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст.

763 ЦК України договір   найму   укладається  

на   строк,   встановлений договором.

Як вже зазначалось

вище, Договір укладався сторонами на термін від 09.11.2005 р. до 09.11.2007 р.

(п. 1.1, 10.1 Договору). Дія Договору припиняється внаслідок: закінчення

строку, на який було укладено Договір; … (п. 10.10 Договору).

На момент прийняття

оскаржуваного рішення судом першої інстанції - 28.11.2007 р., строк дії

Договору закінчився.

Колегія суддів вважає,

що в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80

ГПК України через відсутність предмету спору.

Щодо вимоги за первісним

позовом про зобов'язання повернути орендоване Майно в належному стані слід

зазначити наступне.

За одностороннім актом

прийняття-передачі майна комунальної власності Демидівської сільської ради,

орендоване відповідачем, від 09.11.2007 р. (копія міститься в матеріалах

справи) комісія в складі уповноважених представників позивача, у зв'язку з

закінченням терміну Договору, провела обстеження та прийняла від відповідача на

баланс позивача матеріальні цінності в складі всього 27 (двадцять сім)

найменувань.

Як вбачається з

первісного акту від 14.11.2005 р. передачі майна комунальної власності (а.с.

9), позивачем відповідачу в оренду було передано матеріальні цінності в складі

всього 27 (двадцять сім) найменувань. Перелік майна ідентичний в Актах від

14.11.2005 р. і від 09.11.2007 р.

В Акті

приймання-передачі від 14.11.2005 р. відсутні конкретизуючи відомості щодо

окремо кожного найменування Майна. Наприклад, щодо зерноскладу - скільки в

ньому приміщень, якої площі, з чого вони збудовані, щодо транспортних засобів -

номер двигуна, кузова, і т.д.

Отже, надані позивачем

в обґрунтування своїх вимог копії актів обстеження: № №1, 2, 3, 4 5, 6, 7 від

09.11.2007 р., складені односторонньою комісією тільки з представників

позивача, щодо відсутності в зерноскладі кабінету, залізних стелажів, та ін.,

відсутності колеса на культиваторі КПС-4,1, п'яти борін в сценці борін і т.д.,

не приймається колегією суддів в якості належних доказів.

Враховуючи викладене,

в частині первісних позовних вимог про зобов'язання повернути орендоване Майно

провадження слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вимоги за зустрічним

позовом про стягнення з позивача на користь відповідача 11.282,94 грн. витрат,

понесених відповідачем, у зв'язку з виконанням умов Договору, задоволенню не

підлягають з огляду на наступне.

По-перше, як вже

зазначалось, Договір в повному обсязі визнанню недійсним не підлягає. До того ж

в правочинах, які полягають в користуванні майном, неможливо повернути усе

одержане за ними.

По-друге, відшкодування

витрат на ремонт орендованого Майна не підляють задоволенню, оскільки умовами

Договору сторони передбачили:

Амортизаційні

відрахування на Комунальне майно залишаються в розпорядженні відповідача і

використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів (п. 4.1

Договору).

Поліпшення Майна,

здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю позивача (п. 4.2

Договору).

Згідно з п. 5.1.4

Договору відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати капітальний і поточний

ремонт майна.

Згідно з п. 6.1.3

Договору відповідач має право за погодженням з позивачем за рахунок власних

коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення

Майна.    

Відповідно до абз. 4

п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»

орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено   договором  

оренди,   за   рахунок  

власних  коштів здійснювати  реконструкцію,  технічне 

переоснащення,   поліпшення

орендованого майна.

Відповідно до ст.778

ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за

згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі  без  її

пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за

згодою наймодавця, наймач має право на 

відшкодування  вартості  необхідних 

витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування

річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна

відокремити  без  шкоди 

для  речі,  він 

не  має  права 

на відшкодування їх вартості.  

На думку колегії

суддів, відповідачем не надано належних доказів про наявність погодження з

позивачем проведення ремонту орендованого Майна.

В матеріалах справи

міститься копія заяви відповідача від 15.02.2007 р. (а.с. 38), в якій він просить

у позивача дозволу на проведення капітального ремонту основних технічних

засобів, переданих йому в оренду. В своїй відповіді № 38 від 03.03.2007 р.    (а.с. 39) на заяву відповідача, позивач, в

особі сільського голови Новака В.М., згоди на проведення ремонту не надав,

просив відповідача надати звіт про використання коштів, які були отримані за

продаж металобрухту, вказати, які технічні засоби потребують ремонту і за

рахунок яких коштів планується проведення ремонту.

Відомість виконаних

робіт по ремонту водомережі та обладнання за 2006 - 2007 р. (а.с. 53) і

кошторис придбання матеріалів та запасних частин для відновлення основних

фондів, які перебувають в оренді відповідача станом 12.04.2006 р. - 26.09.2007

р. (а.с. 54 - 55), не приймається колегію суддів в якості належних доказів

наявності погодження з позивачем проведення ремонту орендованого Майна з огляду

на наступне.

Вказана відомість з

боку позивача підписана Л.І. Дороховою (секретар сільради), що не заперечується

сторонами. Але в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень

секретаря сільської ради Дорохової Л.І. на підсипання зазначеного документу. Як

вже зазначалось, рішенням Демидівської сільської ради Великолепетиського району

Херсонської області № 108 від 09.11.2005 р. секретарю сільської ради Дороховій

Л.І. доручено укласти від імені сільської ради договір оренди водозабезпечення

села, а також оформити інші необхідні для вчинення угоди документи. Тобто

вказаним рішенням Дорохова Л.І. була уповноважена тільки на оформлення необхідних

для вчинення Договору документів. В письмових поясненнях, наданих в судовому

засіданні Запорізького апеляційного господарського суду 14.02.2008 р.,

сільський голова Новак В.М. зазначив, що вищевказану відомість як повноважний

представник позивача не підписував і нікого на підписування цього документу не

уповноважував. До того ж слід зазначити, що відомість виконаних робіт за 2006 -

2007 р. не містить відомостей щодо вартості проведених робіт.

Кошторис придбання

матеріалів та запасних частин для відновлення основних фондів, які перебувають

в оренді відповідача станом 12.04.2006 р. - 26.09.2007 р., також не приймається

колегією суддів в якості належного доказу, оскільки з боку відповідача не

підписаний, а з боку позивача підписаний не уповноваженою особою - Дороховою

Л.І., до того ж зазначення поряд з її підписом номеру і дати: «№ 56 від

26.09.2007 р.» свідчить про виконання Дороховою Л.І. своїх обов'язків секретаря

сільради прийняти і зареєструвати поданого до сільради документа, що вказано в

письмових поясненнях від 03.03.2008 р., засвідчених сільським головою Новаком

В.М., поданих Запорізькому апеляційному господарському суду (містяться в

матеріалах справи).  

Відповідачем не надано

суду доказів узгодження з позивачем фактично проведених затрат по ремонту,

письмової згоди про відшкодування вартості проведеного ремонту сторони не

досягли.

Таким чином,

враховуючи вищевикладене, рішення місцевого господарського суду підлягає

скасуванню через неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 49

ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру

задоволених вимог.

Керуючись п. 1-1 ст.

80, ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький

апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу

Демидівської сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської

області, задовольнити частково.

Рішення господарського

суду  Херсонської області від 28.11.2007

р. у справі            № 4/336-ПД-07

скасувати і прийняти нове рішення. 

Визнати недійсним

договір оренди комунального майна від 09.11.2005 р., укладений між Демидівською

сільською радою, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області, і

приватним підприємцем ОСОБА_1,              

с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області, в частині

передання в оренду будівлі зерноскладу.

Первісний позов

задовольнити частково.

Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_1,                      

с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області, на користь

Демидівської сільської ради, с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської

області,        2.101,80 грн. основного

боргу з орендної плати. Видати наказ. 

В частині розірвання

договору оренди комунального майна від 09.11.2005 р. та зобов'язання повернути орендоване

майно провадження у справі припинити.

В іншій частині

первісного позову відмовити.

Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_1,                    с.

Демидівка Великолепетиського району Херсонської області, в доход державного

бюджету 272,00 грн. державного мита. Видати наказ.         

Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_1,                    с.

Демидівка Великолепетиського району Херсонської області, в доход державного

бюджету 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні

зустрічної позовної заяви відмовити.

Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_1,                    с.

Демидівка Великолепетиського району Херсонської області, в доход державного

бюджету 136,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати

наказ.

Видачу наказів із

зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської

області.

Головуючий суддя

Коробка Н.Д.

 судді 

Коробка Н.Д. 

 Кагітіна Л.П. 

Хуторной В.М.