Постанова

від 23.01.2008 по справі 21/252

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 23.01.2008                                                                                          

№ 21/252

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Тищенко  А.І.

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача: ОСОБА_1 - представник за

довіреністю,

від

відповідача: Мамула А.М. - представник за довіреністю,     

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Підприємства "Надія" Всеукраїнської організації

інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

 на ухвалу Господарського суду м. Києва від

29.03.2007р. про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2004р.

за нововиявленими обставинами за заявою Підприємства “ Надія” Всеукраїнської

організації інвалідів “Союз організації інвалідів України”  від 

 у справі № 21/252  

 за позовом                               Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

 до                                                   Підприємства "Надія"

Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів

України"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                 

стягнення 88323,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

 В червні 2004 року ПП ОСОБА_2 звернулась до

господарського суду про  стягнення з

Підприємства “Надія” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій

інвалідів України” 71 000,00 грн. основного боргу, а також інфляційних витрат

на загальну суму 9 005,68 грн., 3% 

річних на суму 3 348,14 грн. та 4 970,00 грн. пені у зв'язку з

неналежним виконанням умов Договору.

Рішенням

Господарського суду м. Києва від 06.07.2004р. у справі №21/252  позов задоволено частково. Присуджено до

стягнення з Підприємства “Надія” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз

організацій інвалідів України” на користь ПП ОСОБА_2 61 000,00 грн. основного

боргу, 7 674,75 грн. інфляційних витрат, 2 856,14 грн. - розмір 3% річних,

715,31 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу

у розмірі 10000,00грн. та пені у розмірі 4 970,00 грн. відмовлено. На виконання

вказаного рішення суду було видано наказ.

13.09.05р.

до господарського суду м. Києва була подана заява по справі №21/252

Підприємства “Надія” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій

інвалідів України” про перегляд рішення суду від 06.07.04р. у зв'язку з

нововиявленими обставинами.

Як на

нововиявлену обставину заявник посилається на рішення Заводського районного

суду м. Дніпродзержинська від 30 червня 2005р. по цивільній справі за позовом

підприємства ВОІ СОІУ "Надія" до Приватного підприємця ОСОБА_2 про

визнання недійсними протоколів узгодження ціні і актів виконання робіт та

стягнення безпідставно отриманих грошових коштів .Цим рішенням Заводський

районний суд визнав недійсними акти виконаних робіт №2 від 30.04.2002р. і №4

від 29.09.2002р. по договору №15/1 від 01.04.2002р. між підприємством ВОІ СОІУ

"Надія" і приватним підприємцем ОСОБА_2 та стягнув на користь  підприємства 

"Надія"   з   Приватного  

підприємця   ОСОБА_2   безпідставно отримані грошові кошти в

розмірі 39000 грн. і 475 грн. державного мита. Дане рішення Заводського

районного суду вступило в закону силу 31.08.2005р.

Розгляд

вищевказаної заяви не відбувався, оскільки матеріали даної справи знаходилися в

апеляційній інстанції.

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 24.01.2006р. 

було призначено до розгляду заяву Підприємства “Надія” Всеукраїнської

організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” про перегляд рішення

за нововиявленими обставинами.

17.05.2006р.

заявником доповнено підстави заяви про перегляд рішення Господарського суду м.

Києва від 06.07.04р. за нововиявленими обставинами, зокрема, як на

новововиявлену обставину заявник посилається на те, що підписи на протоколі № 2

від 20.04.02р. та протоколі № 4 від 15.09.02р., акті № 2 від 30.04.02р. та акті

№ 4 від 29.09.02р. про виконані роботи по договору № 15/1 від 01.04.02р.  вчинені від імені ОСОБА_3 не громадянином

ОСОБА_3 На доказ цього заявник подає акт № 27 від 10.03.05р. почеркознавчої

експертизи, проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при

УМВС України в Дніпропетровській області.

У

суді першої інстанції по даній справі було призначено почеркознавчу експертизу,

у зв'язку з чим  провадження було

зупинено до надання висновку судової експертизи.

Ухвалою

від 10.02.2007р. провадження по даній справі поновлено та справа призначена до

розгляду.

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 29.03.07р. у справі №21/252 у задоволенні

заяви Підприємства “Надія” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз

організацій інвалідів України” про перегляд рішення господарського суду м.

Києва  від 06.07.04р. у справі №21/252 за

нововиявленими обставинами було відмовлено. Рішення господарського суду м.

Києва від 06.07.04р. у справі №21/252 залишено без змін.

            Підприємство “Надія” Всеукраїнської

організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”, не погодившись з

прийнятою ухвалою суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її

скасувати, оскільки вважає, що вона прийнята з порушенням норм процесуального

права.

           Зокрема, скаржник в своїй апеляційній

скарзі зазначає про те, що місцевий суд при винесенні  ухвали 

не взяв до уваги Акт  №27 від

10.03.2005р. почеркознавчої експертизи, висновок якої свідчить про те, що

підпис на актах виконаних робіт № 2 від 30.04.2002р. та № 4 від 29.09.2002р. по

договору № 15/1 від 01.04.2002р. виконано не гр. ОСОБА_3 (який займає посаду

директора "Надія").  Оскільки

акти виконаних робіт за №№2,4 були покладені в основу рішення Господарського

суду м. Києва від 06.07.2004р., апелянт вважає, що рішення Заводського районного

суду м.Дніпродзерджинська, яким акти №2,№4 визнані недійсними, нововиявленою

обставиною по даній справі. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої

інстанції помилково встановив, що ним було пропущено строк, встановлений ст.113

ГПК України,  для подання заяви  про перегляд рішення за нововиявленими

обставинами.

          Обговоривши доводи апеляційної

скарги, дослідивши фактичні обставини та матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, колегія

встановила наступне:

           Відмовляючи в задоволенні заяви про

перегляд рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2004р. за

нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив про те, що

відповідач  звернувся до суду з

відповідною заявою з пропуском двомісячного процесуального строку,

встановленого ст.113 ГПК України. Заяви про поновлення процесуального строку з

зазначенням поважної причини такого пропуску відповідачем суду  надано не було.

            Крім того, місцевий суд вказав, що

рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.06.05р. , яким

визнано недійсними акти виконаних робіт № 2 та № 4  не може вважатися нововиявленою обставиною,

оскільки  вказане рішення скасовано, а

провадження у справі закрито ухвалою від 20.03.06р. Поданий заявником акт №27

почеркознавчої експертизи від 10.03.05р.  

не є висновком судової експертизи, призначеної у справі, а, отже, не є

належним засобом доказування. Тому, з вищевказаних обставин, місцевий суд

відмовив відповідачу у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду

м. Києва від 06.07.2004р. за нововиявленими обставинами.

             Дослідивши доводи апеляційної

скарги, матеріали справи та пояснення сторін, колегія  суддів прийшла до висновку про те, що  заява відповідача підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

            Відповідно до ст. 112 ГПК України

суд переглядає прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за

нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли

бути відомі заявникові.

Згідно

з п. 1.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. за №

04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за

нововиявленими обставинами", на підставі статті 112 ГПК судове рішення

може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для

вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після

прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після

вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою

для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Відповідно

до п.3.7 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. за №

04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за

нововиявленими обставинами", господарський суд вправі переглянути рішення

за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають

на суть рішення. При цьому згідно з п. 3.6 вищевказаного Роз'яснення  результат перегляду повинен випливати з

оцінки доказів,   зібраних   у  

справі,   і   встановлення господарським судом на основі

цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх

істотності для правильного вирішення спору.

Згідно

з абзацем 3 пункту 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України

«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими

обставинами» від 21.05.2002 р. № 04-5/563 необхідною ознакою нововиявлених

обставин є те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові та суду на час

розгляду справи.

         Відповідно до ст.113 ГПК України

судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими

обставинами за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення

обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

        Як вбачається з матеріалів справи,  12.09.2005р. підприємством "Надія"

було подано заяву про перегляд рішення господарського суду м. Києва від

06.07.2004р. по справі за позовом ПП ОСОБА_2 до Підприємства "Надія"

у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставою

для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами стало рішення

Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.06.2005р., яке вступило

в законну силу 31.08.2005р., про що свідчить відповідний напис на копії рішення

суду.

Оскільки,

рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська набрало законної сили

31.08.2005р., а заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

Підприємство "Надія" подало 12.09.2005р., колегія суддів вважає, що

Підприємство “ Надія” звернулось з зазначеною заявою в межах строку,

встановленого ст.113 ГПК України.

Заводський

районний суд м. Дніпродзержинська своїм рішенням визнав недійсними акти

виконаних робіт № 2 від 30.04.2002р. та № 4 від 29.09.2002р. по договору № 15/1

від 01.04.2002р. між Підприємством "Надія" та ПП ОСОБА_2 Даним

рішенням було встановлено, що підпис за керівника підприємства на прохання

ОСОБА_1 було зроблено бухгалтером 

ОСОБА_4 без належних на те повноважень.

Ухвалою

Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.03.2006р. вищезазначене

рішення було скасовано та провадження у справі закрито у зв”язку з тим, що дана

справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи

зазначені обставини, 12.05.2006р. Підприємством "Надія" подано

доповнення до Заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від

06.07.2004р. за нововиявленими обставинами, в якому в якості підстави для  перегляду даного рішення зазначено висновок,

встановлений Актом почеркознавчої експертизи за № 27 від 10.03.2005р., проведеної

Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в

Дніпропетровській області, з якого вбачається, що підписи на актах виконаних

робіт № 2 від 30.04.2002р. та № 4 від 29.09.2002р. по договору № 15/1 від

01.04.2002р. виконані від імені ОСОБА_3, який займає посаду директора  Підприємства "Надія", не

громадянином  ОСОБА_3

Приймаючи

до уваги те, що Підприємство “Надія” в доповненні до Заяви про перегляд

зазначеного рішення за нововиявленими обставинами  посилається на обставини щодо недійсності

підписів на Актах виконаних робіт, з одного боку, належним доказом щодо

недійсності підписів має бути висновок саме судової експертизи, яка може бути

призначена лише судом, з іншого боку, тому колегія суддів зазначає, що  відсутні підстави вважати, що Підприємство “

Надія “  порушило строки звернення  з доповненням до Заяви про перегляд рішення

за нововиявленими обставинами. 

       Суть спору у даній справі полягає в

стягненні з відповідача заборгованості за договором № 15/1 від 01.04.2002р.

Доказами наявності заборгованості відповідача перед позивачем та факту

виконання позивачем робіт на замовлення відповідача відповідно до умов договору

№ 15/1 від 01.04.2002р.  є  акти приймання-передачі виконаних робіт № 2

та № 4 та протоколи узгодження за  № 2 та

№ 4 .

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2007р. було призначено

судову почеркознавчу експертизу, оскільки відповідач у судовому засіданні

заперечував про підписання договору №15/1 від 01.04.2002р. , актів №2 та№4 та

протоколів  №3 від 20.04.2002р., №4 від

15.09.2002р., а саме ОСОБА_3 -директором підприємства.

           Проведення експертизи було доручено

Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком

№ 7707 від 09.07.2007р. судово-почеркознавчої експертизи   встановлено, що зразки підпису ОСОБА_3 в:

-    розділі “ Заказчик: Предприятие «Надія»

Союза Организации инвалидов Украины в графі “Директор” договору № 15/1  від 01.04.2002 року;

-          розділі “ Заказник” у графі “

Директор” акту №2 виконаних робіт від 30.04.2002 р. за договором № 15/1 від

01.04.2002р.;

-          розділі “Заказчик” у графі “

Директор” протоколу №4 узгодження договірної ціни від 15.09.2002р. за договором

№ 15/1 від 0104.2002 р.;

-          розділі “Заказник” у графі “Директор”

протоколу №2 узгодження договірної ціни від 20.04.2002р. за договором № 15/1

від 01.04.2002р.

виконано

не ОСОБА_3, а іншою (іншими) особою (особами). 

Крім

того, даний факт вже досліджувався Науково-дослідним експертно-криміналістичним

центром при УМВС України в Дніпропетровській області при здійсненні

почеркознавчої експертизи, про що було складено Акт №27 від 10.03.2005р., яким

також було встановлено, що підписи на договорі №15/1 від 01.04.2002р., актах №2

та №4 та протоколах  №3 від 20.04.2002р.,

№4 від 15.09.2002р  від імені

ОСОБА_3(директором) виконано іншою особою, а не ОСОБА_3    

Колегія

суддів вважає, що виявлення відповідачем обставин, які свідчать про недійсність

підписів від імені ОСОБА_3, виконаних в договорі №15/1 від 01.04.2002р., актах

№2 та №4 та протоколах  №3 від

20.04.2002р., №4 від 15.09.2002р., є нововиявленою обставиною, оскільки вона

має істотне значення для правильного вирішення спору та виявлена  після прийняття судового рішення зі справи.

          Оскільки  договір №15/1 від 01.04.2002р., акти №2 та №4

та протоколи №3 від 20.04.2002р., №4 від 15.09.2002р. були підписані невідомою

особою, яка не мала відповідних повноважень їх підписувати, тому зазначені

документи не можуть вважатися доказами існування договірних відносин між сторонами

по справі, а також доказами наявності заборгованості  за даним договором.

          Згідно з пунктом 3 Роз”яснення

президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року  № 02-5/111 з подальшими змінами угоди, які

містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами

результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні

протизаконної угоди.

        Крім того, слід зазначити, що

відповідач взагалі заперечує  про

існування договірних відносин з позивачем . Позивач, в свою чергу, не подав

суду  інших доказів  щодо існування з відповідачем договірних

відносин.

         Матеріали справи також не містять

доказів того, які саме роботи мав виконувати позивач для відповідача.

Позивачем, зокрема, не надано технічних завдань, календарних планів, заявок,

кошторису тощо.

         Наданий позивачем СД-диск не свідчить

про виконання позивачем робіт, передбачених договором  № 15/1 від 01.04.2002р., з огляду на те, що

він не доводить, що саме ці роботи було замовлено позивачу відповідачем,

виконані позивачем у встановлені строки та 

те, що ці роботи були прийняті відповідачем.

       В силу ч.3 ст.129 Конституції України до

основних засад судочинства належать, зокрема, законність, рівність усіх

учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та

свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх

переконливості.

       Згідно з положеннями ст.43 ГПК  України судочинство у господарських судах

здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь

у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

      Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

      За

таких обставин  колегія суддів вважає, що

апеляційна скарга Підприємства “Надія” Всеукраїнської організації інвалідів

“Союз організацій інвалідів України” підлягає задоволенню, Ухвала

господарського суду м. Києва від 29.03.2007р.- скасуванню, Заяву про перегляд

рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2004р. слід задовольнити ,

рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2004р.- скасувати. В позові

Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи   ОСОБА_2 відмовити.

     Відповідно до ст. 49 ГПК України судові

витрати, понесені Позивачем при розгляді даної справи, покладаються на нього.

       На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.         

Апеляційну скаргу Підприємства “Надія” Всеукраїнської організації

інвалідів “Союз організацій інвалідів України” на Ухвалу  Господарського суду  м. Києва 

від 29.03.2007 року  задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду  м. Києва 

від 29.03.2007 року у справі № 21/252 

скасувати.

3.          Заяву Підприємства “Надія”

Всеукраїнської організації інвалідів 

“Союз організацій інвалідів України” про перегляд рішення Господарського

суду м. Києва від 06.07.2004р. задовольнити.

4.          Рішення Господарського суду м. Києва від

06.07.2004 року у справі № 21/252 скасувати.

5.          В позові Суб”єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи Григор”євої Інги Павлівни  відмовити.

6.          Стягнути з Суб”єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в Дніпровському

філіалі АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 306856, Інд. код НОМЕР_2) на користь  Підприємства “Надія” Всеукраїнської

організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” (04070, м. Київ,

вул. Ільїнська, 12, п/р 6004002711000 в ДФ АППБ “Аваль”, МФО 306663, код ЄДРПОУ

30299063) 441,62 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу заяви про

перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2004р. у справі №21/252

за нововиявленими обставинами, 361,82 грн. за подачу апеляційної скарги та 1

410,00 грн. витрат по сплаті за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

7.          Доручити Господарському суду м. Києва

видати наказ.

8.          Матеріали справи  № 21/252 направити до Господарського суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                         

Тищенко  А.І.