Рішення

від 10.06.2008 по справі 39/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши матеріали справи

за позовом        закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»

до                       відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»в особі Київської філії відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»

про                     вчинення дій          

За участю представників сторін:

від позивача:     Леонов Р.М. – представник за довіреністю № б/н від 04.04.2006 року;

від відповідача: Івченко А.А. –представник за довіреністю № 1626 від 04.06.2008 року.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»про внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, щодо виключення з реєстру обладнання, що було предметом застави по договору застави основних засобів від 09.04.2003 року до кредитного договору від 09.04.2003 року № 73.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.04.2003 року між акціонерним товариством «Кредит Банк (Україна)»та закритим акціонерним товариством «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»було укладено договір застави основних засобів, відповідно до якого позивач виступав майновим поручителем за зобов'язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Легос», що випливають з положень кредитного договору № 73 від 09.04.2003 року, відповідно до якого, відповідачем надавалася кредитна лінія боржникові з лімітом кредитування в сумі 500 000,00 грн., строком погашення 08.04.2004 року.

Для забезпечення своєчасного виконання боржником зобов'язань по кредитному договору, позивач передав відповідачу у заставу основні засоби, а саме: обладнання «Хабу системи SSА», балансовою вартістю 2 300 000,00 грн. Заставлене майно, з урахуванням його ліквідності, було оцінено позивачем та відповідачем на суму 1 250 000,00 грн.

Обладнання, що було передано відповідачу у заставу на підставі договору застави від 09.04.2003 року, знаходилося на відповідальному зберіганні в українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» на підставі договору № 2с1 від 01.04.2002 року надання послуг со-lосаtіоn та акту приймання-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 17.04.2002 року за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-а.

Листом вих. № 1143/11 від 03.11.2003 року українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»(як фактичний зберігач обладнання) повідомило позивача, що прийняте на відповідальне зберігання обладнання описане та арештоване відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.

Листом вих. № 1311/01 від 13.11.2003 року позивач повідомив українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»про незаконність дій ВДВС та звернувся з вимогою до останнього про забезпечення збереження обладнання до з'ясування обставин опису та арешту обладнання.

Листами № 1117/01 від 17.11.2003 року, № 1119/01 від 19.11.2003 року, № 1202/01 від 02.12.2003 року позивач неодноразово звертався до ВДВС з проханням надати йому інформацію щодо здійснення опису та арешту належного позивачеві на праві власності обладнання.

Листом вих. № 1355/12 від 11.12.2003 року  українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»повідомило позивача про те, що з 01.01.2004 року припиняє дію договору №2с1 від 01.04.2002 року та додаткової угоди до нього та наполягає на негайному демонтажі обладнання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-а.

Листом вих. № 1215/01 від 15.12.2003 року, у зв'язку з достроковим одностороннім припиненням дії договору відповідального збереження з боку українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком», позивач запросив у відповідача згоду на демонтаж та переміщення обладнання системи SSА, що було передано в заставу відповідачу за зобов'язанням боржника по кредитному договору. Відповіді на запит від відповідача не отримано.

Листом вих. № 6-449/6 від 16.12.2003 року ВДВС відмовило позивачу в ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, мотивуючи відмову тим, що позивач не є учасником виконавчого провадження та запропонувало позивачеві для вирішення питання про встановлення права власності на описане та арештоване ВДВС майно звернутись до суду.

Листом вих. № 1219/01 від 19.12.2003 року позивач звернувся до українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»з проханням забезпечити зберігання обладнання до вирішення питання щодо звільнення майна з-під арешту.

Листом вих. №06-896/04 від 05.04.2004 року відповідач повідомив позивача про те, що обладнання, яке було передано відповідачеві по договору застави основних засобів від 09.04.2003 року до кредитного договору № 73 від 09.04.2003 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Легос», 09.01.2004 року було реалізоване ВДВС через аукціонний центр ДАК «МАЦ»товариству з обмеженою відповідальністю «АТС Інвест Україна».

Листом вих. № 0407/02 від 07.04.2004 року позивач повідомив відповідача про дії, які були зроблені позивачем, щодо збереження обладнання, та запропонував розглянути питання щодо заміни предмета застави, до вирішення питання звільнення майна з-під арешту. Відповіді від відповідача не отримав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2004 року у справі № 3/172 за позивачем було визнано право власності на майно, що знаходилося на відповідальному зберіганні у українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-А. Належне позивачеві на праві власності обладнання було звільнене судом з-під арешту. Рішення не оскаржувалось та набуло законної сили.

Проте, обладнання, що 02.06.2004 року було звільнене судом з-під арешту у справі № 3/172 (в тому числі і обладнання «Хабу системи SSА», що було предметом застави по договору застави від 09.04.2003 року), 09.01.2004 року було в повному обсязі реалізоване ВДВС на прилюдних торгах на підставі договору від 22.12.2003 року № 9/к-З, укладеного між ВДВС та ДАК «Національна мережа аукціонних центрів».

Позивач листом вих. № 1117 від 17.11.2004 року вдруге звернувся до відповідача з пропозицією щодо заміни предмету застави по договору застави основних засобів від 09.04.2003 року до кредитного договору № 73 від 08.04.2003 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Легос», але відповіді від відповідача не отримав.

07.07.2006 року позивач звернувся до відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» листом вих. № 0607/02 з проханням надати довідку щодо майнових  зобов'язань позивача по кредитним договорам третіх осіб.

10.07.2006 року позивачем було отримано довідку № 15-2624/06, в якій позивач визнавався майновим поручителем за зобов'язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Легос», що випливають з положень кредитного договору № 73 від 09.04.2003 року, заборгованість за яким, станом на 10.07.2006 року, по кредиту та відсоткам прострочена.

11.07.2006 року позивач звернувся до відповідача листом вих. № 0711/02 з вимогою щодо визнання зобов'язань позивача по договору застави основних засобів від 09.04.2003 року припиненими та внесення відповідних змін до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Листом вих. № 01-3167/06 від 08.08.2006 року відповідач фактично відмовив позивачеві в задоволені його вимог та звернувся з зустрічною вимогою заміни предмету застави на рівноцінний.

У зв'язку з цим, позивач просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, щодо виключення з реєстру обладнання, що було предметом застави по договору застави основних засобів від 09.04.2003 року до кредитного договору № 73 від 09.04.2003 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2007 року порушено провадження у справі № 39/45 та призначено розгляд справи на 01.10.2007 року.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 01.10.2007 року та від 15.10.2007 року розгляд справи відкладався.

22.10.2007 року позивач через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд зобов'язати відкрите акціонерне товариство «КРЕДОБАНК»в особі Київської філії відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення запису № 118-331 від 18.04.2003 року з Державного реєстру.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2007 року справу № 39/45 передано за підсудністю господарському суду Львівської області.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2007 року закрите акціонерне товариство «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.10.2007 року скасовано, матеріали справи № 39/45 передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду відкрите акціонерне товариство «КРЕДОБАНК»в особі Київської філії відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року у справі № 39/45 змінено, викладено п.2 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «матеріали справи № 39/45 передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про територіальну підсудність».

У судовому засіданні 02.06.2008 року представник позивача надав пояснення по справі вих. № 0530/01 від 30.05.2008 року в яких просить суд справу № 39/45 розглядами в Господарському суді м. Києва.

Представник відповідача надав положення про Київську філію відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», довіреність № 192 на ім'я Кубів С.І. від 21.01.2003 року та пояснення по справі вих. № 01-6766/08 від 30.05.2008 року в яких просить суд справу № 39/45 передати за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Судом оголошена перерва до 03.06.2008 року для дослідження питання щодо підсудності справи.

У судових засіданнях 03.06.2008 року та 09.06.2008 року оголошувались перерви для надання додаткових доказів по справі.

10.06.2008 року у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд зобов'язати відповідача подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення запису № 118-331 від 18.04.2003 року з Державного реєстру та стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача надав довіреність № 75 на ім'я Хоми Т.М. від 25.01.2007 року. Просив справу передати за підсудністю до господарського суду Львівської області та заперечував проти позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що справа підсудна Господарському суду м. Києва, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір застави основних засобів від 09.04.2003 року було укладено між акціонерним товариством «Кредит Банк (Україна)»в особі заступника директора Київської філії Банку, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Горького, 91/14, Ставнюка Володимира Валерійовича, який діє на підставі доручення, та закритим акціонерним товариством «АР-Джі-Сі Сателіт Сервіс».

Відповідно до ч.2 статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ч.4 статті 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.    

Юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцем знаходження юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу. Відповідачем у справі має бути юридична особа, яку цей відокремлений підрозділ представляє.

Відповідно до ч.1 статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Частина 4 статті 28 ГПК України передбачає, що повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Тому, територіальна підсудність справи за місцезнаходженням відособленого підрозділу відповідача пов'язують з двома умовами, а саме:

- спір випливає саме з діяльності відокремленого підрозділу;

- відокремленому підрозділу надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи, якщо таке право надано установчими та іншими документами.

Відповідно до статті 4.2 Положення про Київську філію відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»філія, з метою забезпечення своєї діяльності, має право:

- від імені Банку вчиняти правочини, в тому числі укладати договори, контракти, тощо та вчиняти інші юридичні дії в межах, визначених цим Положенням та довіреністю керівника філії;

- від імені Банку набувати майнових та особистих немайнових прав, виступати в якості позивача як в суді загальної юрисдикції так і в господарському чи третейському судах на підставі окремої довіреності, вчиняти інші юридичні дії по погашенню заборгованості перед філією.

Згідно доручення, посвідченого приватним нотаріусом Красовською А.В. за реєстраційним № 192 від 20.01.2003 року, яким уповноважено заступника директора Київської філії Банку Ставнюка В.В. на укладання угод гарантії, поруки, застави, які б забезпечували виконання зобов'язань боржників перед банком, звертатись з заявами про звернення стягнення на заставлене майно, проводити продаж заставленого майна.

Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві  № 21-10/5899-1 від 02.10.2007 року станом на 15.09.2007 року в Єдиному реєстрі підприємств та організацій значиться київська філія відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», ідентифікаційний код 14361598, організаційно-правова форма господарювання –філія (інший відокремлений підрозділ), адреса: 31050, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, 91/14.

Також, як вбачається з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна київська філія АТ «Кредит Банк Україна»є обтяжувачем майна позивача.

Відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Холявка В.Я. за реєстраційним № 75 від 25.01.2007 року та дійсна до 01.02.2008 року, відкрите акціонерне товариство «КРЕДОБАНК»в особі в.о. Голови Правління Банку Хоми Т.М. уповноважив директора Київської філії Банку Ставнюка В.В. представляти інтереси Банку в органах державної влади та управління, на підприємствах, в установах та організаціях, судах, в тому числі господарському та третейському, з правом позивача і користуватися правами, передбаченими ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України і ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також правом пред'явлення претензій, позовних заяв, зміни підстав або предмету позову, закінчення справи мировою угодою, вчинення дій, пов'язаних з виконанням ухвал, постанов, рішень суду або виконавчих написів нотаріусів, апеляційного і касаційного оскарження рішень та ухвал суду, ведення справ в апеляційній і касаційних інстанціях та виконавчому провадженні.

Стаття 22 ГПК України визначає права та обов'язки сторін в судовому процесі.

Відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивачі і відповідачі.

Оскільки, у сторін є як права так і обов'язки, а директор Київської філії Банку Ставнюк В.В. уповноважений представляти інтереси Банку та наділений правами позивача, тому він також зобов'язаний набувати обов'язки, а саме бути відповідачем.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що зазначений спір випливає з діяльності Київської філії відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», яка наділена правами щодо представництва закритого акціонерного  товариства «КРЕДОБАНК», тому, зазначений спір підсудний Господарському суду м. Києва.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.04.2003 року між сторонами було укладено договір застави основних засобів.

Відповідно до ч. 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 1 Закону України «Про заставу»передбачає, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч.2 статті 4 Закону України «Про заставу»предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

З договору застави основних засобів від 09.04.2003 року видно, що заставодавець передає заставодержателю у заставу основні засоби, а саме обладнання «Хаба системи SSA».

Згідно п.5 договору застави основних засобів від 09.04.2003 року, заставлене майно залишено на відповідальному зберіганні та користуванні у заставодавця за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька,1-а.

З матеріалів справи вбачається, що обладнання, що було передано відповідачу у заставу на підставі договору застави від 09.04.2003 року, знаходилося на відповідальному зберіганні в українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»на підставі договору № 2с1 від 01.04.2002 року надання послуг со-lосаtіоn та акту приймання-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 17.04.2002 року за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-а.

03.11.2003 року українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»(як фактичний зберігач обладнання) листом вих. №1143/11повідомило позивача, що прийняте на відповідальне зберігання обладнання описане та арештоване відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.

Листом вих. № 1355/12 від 11.12.2003 року  українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»повідомило позивача про те, що з 01.01.2004 року припиняє дію договору №2с1 від 01.04.2002 року та додаткової угоди до нього та наполягає на негайному демонтажі обладнання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-а.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1215/01 від 15.12.2003 року, в якому просив останнього надати згоду на демонтаж та переміщення обладнання системи SSА, що було передано в заставу відповідачу за зобов'язанням боржника по кредитному договору.

Як стверджує позивач та зазначено в рішенні Господарського суду м. Києва № 3/172 від 02.06.2004 року за позовом закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, листами № 1117/01 від 17.11.2003 року, № 1119/01 від 19.11.2003 року, № 1202/01 від 02.12.2003 року позивач неодноразово звертався до ВДВС з проханням надати йому інформацію щодо здійснення опису та арешту належного позивачеві на праві власності обладнання, а також з листами були представлені копії правовстановлюючих документів на описане та арештоване майно. У відповідь ВДВС повідомив позивача про неможливість надання інформації, оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження.

Листом вих. № 1219/01 від 19.12.2003 року позивач звернувся до українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»з проханням забезпечити зберігання обладнання до вирішення питання щодо звільнення майна з-під арешту.

Листом вих. №06-896/04 від 05.04.2004 року відповідач повідомив позивача про те, що обладнання, яке було передано відповідачеві по договору застави основних засобів від 09.04.2003 року до кредитного договору № 73 від 09.04.2003 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Легос», 09.01.2004 року було реалізоване ВДВС через аукціонний центр ДАК «МАЦ»товариству з обмеженою відповідальністю «АТС Інвест Україна».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2004 року у справі № 3/172 за позивачем було визнано право власності на майно, що знаходилося на відповідальному зберіганні у українсько-американсько-швейцарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Канком»за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-А. Належне позивачеві на праві власності обладнання було звільнене судом з-під арешту. Рішення не оскаржувалось та набуло законної сили.

Згідно ч.1 статті 579 ЦК України, предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 7 Закону України «Про заставу»заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.9 договору застави основних засобів від 09.04.2003 року, застоводавець зобов'язаний у випадку загибелі заставленого майна у п'ятиденний термін зі згоди заставодержателя надати інше ліквідне майно тієї ж або більшої вартості.

Позивач листом вих. № 0407/02 від 07.04.2004 року, який був отриманий відповідачем 07.04.2004 року за вх. № 636, повідомив відповідача про дії, які були зроблені позивачем, щодо збереження обладнання, та запропонував розглянути питання щодо заміни предмета застави, до вирішення питання звільнення майна з-під арешту.

Листом вих. № 1117 від 17.11.2004 року, який був отриманий відповідачем вх. № 2146 від 18.11.2004 року, позивач просив відповідача розглянути питання про заміну майна, а саме: обладнання «Хаба системи SSA»на обладнання МІСС (Система Мультифункціональна Інформаційно-Сервісних Служб).

Відповіді та згоди на заміну предмету застави відповідач так і не надав.

Тільки, листом вих. № 01-3167/06 від 08.08.2006 року у відповідь на лист позивача вих. № 0711/02 від 11.07.2007 року про прохання визнати зобов'язання закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»по договору заставі основних засобів від 09.04.2003 року укладеного з відкритим акціонерним товариством «Кредит Банк (Україна)»припиненими та внести відповідні зміни в реєстр застав рухомого майна, відповідач просить підтвердити права на існуючий предмет застави, а у разі неможливості такого підтвердження –вимагає замінити існуючий предмет застави на рівноцінний.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Згідно п.3 ч.1 статті 593 ЦК України застава припиняється у разі реалізації предмета застави.

Пунктом 4 частини 1 статті 28 Закону України «Про заставу»передбачено, що застава припиняється в разі примусового продажу заставленого майна.

Таким чином, вимога позивача є обґрунтована, належним чином доведена, документально підтверджена та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати відкрите акціонерне товариство «КРЕДОБАНК»в особі Київської філії відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»(79026, м. Львів, вул. Сахарова,78, код ЄДРПОУ 09807862) (адреса філії: 31050, м. Київ, вул. Горького, 91/14, код ЄДРПОУ 14361598) подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення запису № 118-331 від 18.04.2003 року з Державного реєстру.  

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»в особі Київської філії відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»(79026, м. Львів, вул. Сахарова,78, код ЄДРПОУ 09807862) (адреса філії: 31050, м. Київ, вул. Горького, 91/14, код ЄДРПОУ 14361598) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»(03124, м. Київ, вул. Василенка, 7А; р/р 26009003310 в КФ АТ «Кредит Банк (Україна)», м. Київ, МФО 321897, код ЄДРПОУ 31861335) витрати  по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя