Рішення

від 13.05.2008 по справі 42/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства “Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 155207,95 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Іваненко І.П., Цурка Н.О.,

від відповідача Толочко Н.В.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2008 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладений договір № 350304 від 25 липня 2003 р. про постачання електричної енергії, згідно з яким він зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договору відповідач не оплатив спожиту протягом 1 травня 2007-1 січня 2008 років електричну енергію, заборгувавши йому 138239,69 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 8966,81 грн., три проценти річних з простроченої суми 1089,46 грн., пеню 5596,39 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що його підприємство є управителем житлового фонду комунальної власності Деснянського району м. Києва, суми боргу утворилися внаслідок незадовільного стану оплати за надані ним житлово-комунальні послуги, вказував на необґрунтованість вимог в частині стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 липня 2003 р. між сторонами по справі укладено договір № 350304 про постачання електричної енергії, згідно з яким позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим оплачувати спожиту електричну енергію, для визначення величини використаної електричної енергії знімати і подавати позивачу за встановленою формою показники розрахункових електролічильників.

Строк дії договору відповідно до п. 8.5 договору встановлений з дня підписання до 31 грудня 2003 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про припинення або перегляд договору. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі звітів про використану електричну енергію за травень - грудень 2007 р., довідкою про надходження коштів за спожиту електроенергію, стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду електричної енергії вартістю 242684,10 грн., а також оплати відповідачем спожитої електричної енергії у розмірі 104444,41 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 138239,69 грн. боргу (242684,10-104444,41), 8966,81 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1089,46 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання спірного зобов'язання у вигляді пені.

Посилання відповідача про відсутність у нього обов'язку по оплаті електричної енергії, споживання якої здійснюється мешканцями належних йому будинків, суперечать вимогам ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 25, ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” щодо обов'язків балансоутримувача та управителя жилого будинку.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства “Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код 31776030) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 138239,69 грн. боргу, 8966,81 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1089,46 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1482,96 грн. витрат по оплаті державного мита, 112,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар