Рішення

від 12.07.2011 по справі 42/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/139

12.07.11

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

до Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора “Діброва” Шевченківської районної у м. Києві ради

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 3381510,20 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Хижниченко Н.С.,

від відповідача Симоненко В.В.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2011 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умовам укладених між ним та відповідачем договорів доручення №№ 11 від 30 березня 2007 р., 43 від 1 вересня 2007 р., 71 від 1 вересня 2008 р., 107 від 1 вересня 2009 р., 107 (нова редакція) від 24 березня 2010 р. останній частково виконав прийняте зобов'язання щодо збору та розщеплення платежів споживачів за надані комунальні послуги, заборгувавши станом на 1 червня 2010 р. 2858364,95 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 418710,92 грн., три проценти річних з простроченої суми 104434,33 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивач заявою від 12 липня 2011 р. зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь 2235806,29 грн. боргу, 346910,62 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 100149,54 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладені договори доручення №№ 11 від 30 березня 2007 р., 43 від 1 вересня 2007 р., 71 від 1 вересня 2008 р., 107 від 1 вересня 2009 р., 107 (нова редакція) від 24 березня 2010 р., з додатковими угодами до них, згідно з якими відповідач від імені та за рахунок позивача зобов'язався укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих та нежилих приміщень згідно погодженого переліку об'єктів договори на надання комунальних послуг, здійснювати облік, нарахування, збір та розщеплення платежів за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, між сторонами у справі виникли відносини з договору доручення, врегульовані главою 68 ЦК України.

Відповідно до умов спірних договорів (п.п. 2.2.12 договорів від 1 вересня 2007 р., 1 вересня 2008 р., від 1 вересня 2009 р., п. 2.2.14 від 24 березня 2010 р.) відповідач зобов'язався не пізніше наступного дня з моменту отримання на свій розрахунковий рахунок коштів за оплату комунальних послуг від орендарів та власників нежитлових приміщень здійснювати перерахування даних коштів на рахунок позивача та на протязі наступного дня надати розшифровку в розрізі договорів.

Указані умови договорів доручення узгоджуються з вимогами ч. 3 ст. 1006 ЦК України, згідно з якими повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Як пояснював позивач, сума одержаних відповідачем по виконанні спірних договорів доручення та не перерахованих в установлений строк коштів становить 2235806,29 грн. При цьому, належних і допустимих доказів, які б підтверджували б указану суму суду всупереч вимог ст. 33 ГПК України не подано.

Як слідує з інформації про нарахування та перерахунок комунальних послуг по орендарям та власникам нежитлових приміщень з 1 квітня 2007 до 1 січня 2011 років, погодженої обома сторонами, протягом строку дії спірних договорів на рахунок відповідача від споживачів комунальних послуг-користувачів нежилими приміщеннями надійшло загалом 2387846,15 грн., з яких 792475,43 грн. були перераховані відповідачем позивачу.

Суд приймає указану інформацію як належний доказ у справі, оскільки, як слідує з пояснень представників сторін у судовому засіданні, її дані ґрунтуються на даних первинних облікових документів їх підприємств.

Доказів перерахування коштів у більшому розмірі суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 1875390,17 грн. боргу (2387846,15-792475,43).

Вимоги про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Враховуючи наведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 277283,09 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 81560,38 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора “Діброва” Шевченківської районної у м. Києві ради (04190, м. Київ, вул. Естонська, 5, код 34966139) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код 31731838) 1875390,32 грн. боргу, 277283,09 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 81560,38 грн. три проценти річних з простроченої суми, 16848,38 грн. витрат по оплаті державного мита, 155,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар