Рішення

від 02.06.2008 по справі 33/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»

до                 товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Техінмаш»

про               стягнення 102568, 60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Волошина Ю.І. – представник за довіреністю № б/н від 17.12.07.;

від відповідача:  не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»звернулося  до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Техінмаш»про стягнення заборгованості у розмірі 102568, 60 грн. за договором № КС-690 від 10.01.2007 року.

     Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № КС-690 від 10.01.2007 року, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання продати продукти харчування,  а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти продукти харчування та оплатити їх.

     Відповідно до п.3.1, 3.2 договору № КС-690 від 10.01.2007 року ціна на товар формується  в національній валюті згідно прайс-листа, що діє на дату отримання замовленої продукції, та вказується у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Відповідач перераховує кошти за поставлений товар на розрахунковий рахунок позивача на умовах відстрочки платежу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання продукції відповідачем, що вказана у накладній.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками:

-          № КС-0000270 від 12.01.2007 року на суму 13732, 94 грн.;

-          № КС-0000357 від 17.01.2007 року на суму 24585, 25 грн.;

-          № КС-0000722 від 24.01.2007 року на суму 17683, 50 грн.;

-          № КС-0000724 від 24.01.2007 року на суму 1934, 40 грн.;

-          № КС-0000791 від 26.01.2007 року на суму 18031, 75 грн.;

-          № КС-0001098 від 02.02.2007 року на суму 44745, 66 грн.;

-          № КС-0001208 від 06.02.2007 року на суму 21040, 27 грн.;

-          № КС-0001587 від 14.02.2007 року на суму 33988, 03 грн.;

-          № КС-0001786 від 20.02.2007 року на суму 19495, 84 грн.;   

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, а саме перерахував позивачу 134 250, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Таким чином, розмір основного боргу на момент подання позовної заяви склав 60987, 64 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача надав докази часткової оплати відповідачем суми боргу, пояснення щодо розрахунку суми пені та просив суд стягнути з відповідача 60987, 64 грн. основного боргу, пеню у розмірі 39771, 07 грн., 3% річних у сумі 1809, 89 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 1025, 69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Розгляд справи відкладався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахунком штрафних санкцій судом.

     Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

      Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

      Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

     Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

    10.01.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»та товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Техінмаш»уклали договір № КС-690.

     Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

      Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

      Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

      Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

      Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

      Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № КС-690 від 10.01.2007 року продав товар відповідачу на загальну суму 195237,64 грн., що підтверджується видатковими накладними № КС-0000270 від 12.01.2007 року на суму 13732, 94 грн., № КС-0000357 від 17.01.2007 року на суму 24585, 25 грн., № КС-0000722 від 24.01.2007 року на суму 17683, 50 грн., № КС-0000724 від 24.01.2007 року на суму 1934, 40 грн., № КС-0000791 від 26.01.2007 року на суму 18031, 75 грн., № КС-0001098 від 02.02.2007 року на суму 44745, 66 грн., № КС-0001208 від 06.02.2007 року на суму 21040, 27 грн., № КС-0001587 від 14.02.2007 року на суму 33988, 03 грн., № КС-0001786 від 20.02.2007 року на суму 19495, 84 грн.

     Відповідач частково розрахувався з позивачем за вищезазначеними накладними на загальну суму 134 250, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 09.02.2007 року на суму 13 750, 00 грн., меморіальними ордерами № R135/587 від 27.03.2007 року на суму 10 000, 00 грн., № A193/981 від 11.04.2007 року на суму 35 000, 00 грн., №  J207/455 від 19.04.2007 року на суму 26 000, 00 грн., № 4101/565 від 04.05.2007 року на 25500, 00 грн., № Р55/558 від 25.05.2007 року на суму на 24 000, 00 грн., які містяться в матеріалах справи.

     Пунктом п. 3.2 договору № КС-690 від 10.01.2007 року передбачено, що покупець перераховує кошти за поставлений товар на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання продукції покупцем, що вказана у накладній.

      Тому, останнім днем виконання зобов'язання по накладній № КС-0000270 від 12.01.2007 року мало бути 21.01.2007 року; № КС-0000357 від 17.01.2007 року –26.01.2007 року; № КС-0000722 та № КС-0000724 від 24.01.2007 року –02.02.2007 року; № КС-0000791 від 26.01.2007 року –04.02.2007 року; № КС-0001098 від 02.02.2007 року –11.02.2007 року;  № КС-0001208 від 06.02.2007 року –15.02.2007 року; № КС-0001587 від 14.02.2007 року –23.02.2007 року; № КС-0001786 від 20.02.2007 –02.03.2007 року.

      Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

      Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

      Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

      Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 60987, 64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору № КС-690 від 10.01.2007 року передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

 Номер накладноїПеріод нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

№КС-000027022.01.07-09.02.0713 732, 941808,5115,13

№КС-000035727.01.07-08.02.0724 585, 251308,5148,86

09.02.07-26.03.0724 568, 194608,5526,36

27.03.07-11.04.0714 568, 191408,595, 00

№КС-000072203.02.07-11.04.0717 683, 506608,5543,59

№КС-000072403.02.07-11.04.071 930, 406608,559,46

№КС-000079105.02.07-11.04.0718 031, 756408,5537, 49

12.04.07-19.04.0717 217, 84708,556,13

№КС-000109812.02.07-18.04.0744 745, 666608,51 375, 47

19.04.07-03.05.0735 963, 501508,5251, 25

04.05.07-25.05.0710 463, 502108,5102, 34

№КС-000120816.02.07-25.05.0721040, 279808,5205, 79

26.05.07-31.05.077 503, 93608,520, 97

01.06.07-26.11.077 503, 9317808,0585, 51

№КС-000158724.02.07-31.05.0733 988, 039708,51 535, 51

01.06.07-24.08.0733 988, 038508,01 266, 40

№КС-0000178602.03.07-31.05.0719 495, 849108,5826, 30

01.06.07-02.09.0719 495, 849308,0794, 79

Таким чином, сума пені становить 9 046, 35 грн. та підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

 Номер накладноїПеріод нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСума  3% річних, грн.

№КС-000027022.01.07-09.02.0713 732, 941820, 32

№КС-000035727.01.07-08.02.0724 585, 251326, 27

09.02.07-26.03.0724 568, 194692, 89

27.03.07-11.04.0714 568, 191416, 76

№КС-000072203.02.07-11.04.0717 683, 506695, 93

№КС-000072403.02.07-11.04.071 930, 406610, 47

№КС-000079105.02.07-11.04.0718 031, 756494, 85

12.04.07-19.04.0717 217, 8479, 91

№КС-000109812.02.07-18.04.0744 745, 6666242, 73

19.04.07-03.05.0735 963, 501544, 34

04.05.07-25.05.0710 463, 502118, 06

№КС-000120816.02.07-25.05.0721 040, 2798169, 48

26.05.07-30.11.077 503, 93188115, 95

№КС-000158724.02.07-30.11.0733 988, 03190530, 77

№КС-0000178602.03.07-30.11.0719 495, 84184294, 84

Загальна сума трьох процентів річних за перерахунком суду становить 1 783, 57 грн. та підлягає стягненню.

     Відповідно до пп. а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито»ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 71 817, 56 грн., тому сума державного мита –718, 17 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

  1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Техінмаш»(юридична адреса: 01042, м. Київ, вул.. Чеська, 1/22, фактична адреса: 03151, м. Київ, вул.. Волинська, 34/1, р/р 2600630145724 в ВАТ УБРП, МФО 320995, Ідентифікаційний код 34241733), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(юридична адреса: 03055, м. Київ, пер. Тбіліський, 4/10, фактична адреса: 04053, м. Київ, пер. Бехтерівський, 14-Е, р/р 26009110771980 в Банку «Фінанси та Кредит», МФО 300131, Ідентифікаційний код 33106760) суму основного боргу 60 987 (шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 64 коп., пеню у сумі 9 046 (дев'ять тисяч сорок шість) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 1 783 (одна тисяча вісімдесят три) грн.. 57 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 17 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя