Постанова

від 14.05.2008 по справі 15/388-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/388-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.05.08                                                                                       Справа №15/388-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю представників:

позивача: Абрамович Н.В. – довіреність №41 від 21.01.2008 року;        

відповідача-1:  не з'явився;         

відповідача-2:  не з'явився;         

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «УМС», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської  області від 28.01.2008р. у справі № 15/388-06

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Херсонліфт», м. Херсон

до відповідача-1: Приватного підприємства «УМС», м. Херсон

до відповідача-2: Міськжитлоуправління, м. Херсон

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство «Херсонліфт», м. Херсон звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «УМС», м. Херсон та Міськжитлоуправління, м. Херсон 17620,41грн. заборгованості за договором №506 від 01.11.2006р.

Позовні вимоги заявник обґрунтовував тим, що взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, відповідачі виконали не у повному обсязі, заборгувавши позивачу 17620,41грн. На підставі статей 526,527 ЦК України просить стягнути з Приватного підприємства «УМС» на користь позивача 17620,41грн. боргу згідно договору №506.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.02.2007р. (суддя Клепай З.В.), залишеним постановою Запорізького апеляційного господарського суду 18.05.2007р. у справі №15/388-06 без змін,  позов задоволено частково. Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2007р. вищезазначені судові акти скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

При новому  розгляді рішенням господарського суду Херсонської області від 28.01.2008р. у справі №15/388-06 (суддя Губіна І.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Суд присудив до стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованість по основному боргу в сумі 17620,41грн.

          Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство «УМС», м. Херсон

звернулось із апеляційною скаргою. Вважає, що рішення суду прийняте із порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням усіх обставин справи. Вказує на наступні обставини. Протягом листопада 2005 року по липень 2006 року позивач не ніс витрат на матеріали для технічного обслуговування ліфтів, які входять у тариф. Отже, виконавець за договором не має права на відшкодування  витрат, які він в дійсності не зазнав в ході надання своїх послуг. Відповідач-1 частково визнає позовні вимоги в сумі 6301,83грн. Зазначає, що при наданні послуг не створюється матеріальний результат, який виникає при виконанні робіт згідно з умовами підрядного договору. В даному випадку, вказує заявник, необхідно керуватися нормами ЦК України, які регулюють відносини підряду, оскільки за змістом договору позивач не тільки надає послуги, а й виконує роботи згідно зі своїми тарифами. Оскільки позивач не довів факт понесення ним витрат, то він має право лише на оплату за виконану роботу. На підставі викладеного, просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача-1   17620,41грн. на користь позивача.

                    Скарга прийнята  до  розгляду  та призначена  слуханням на 26.03.2008р.

   Позивач у справі – Закрите акціонерне товариство «Херсонліфт», у відзиві на апеляційну скаргу повністю підтримує позовні вимоги та просить залишити рішення господарського суду без змін. Також, просить розглянути справу призначену на 26.03.2008р. без участі його представника.

Представники відповідачів  в судове  засідання не з'явилися про причини неявки  суд не повідомили.

У зв'язку із неявкою представників сторін, судове засідання 26.03.2008р. було відкладено.     

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №895 від 13.05.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого - Колодій Н.А. (доповідач), суддів:  Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.

          За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За його згодою судове засідання 14.05.2008р. закінчилось оголошенням вступної та резолютивної частини постанови.

           Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових підстав для зміни чи скасування судового акту, з  огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2005 року між Управлінням житлового господарства Херсонського міськвиконкому (Замовник), Закритим акціонерним товариством “Херсонліфт” (Підрядник) та Приватним підприємством “УМС”(Обслуговуюча організація) укладено підрядний договір №506 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (надалі - Договір) (Т.1 а.с.12-15).

          Згідно з п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах Замовника, закріплених за Обслуговуючою організацією, відповідно до Додатку №1 до Договору. Обслуговуюча організація (відповідач-1) бере на себе зобов'язання, щодо приймання від Підрядника виконаних робіт; організацію робіт по експлуатації ліфтів згідно п.3.2 цього Договору; провадження розрахунків з Підрядником за технічне обслуговування та ремонт ліфтів згідно п.4 цього Договору.

          Обставини справи свідчать про те, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на умовах договору підряду.

         У відповідності з ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона  (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Розділом 4, сторони передбачили порядок розрахунків, що виглядає наступним чином.

          У кінці поточного місяця Підрядник дає Обслуговуючій організації 4 примірника Акта виконаних робіт за ф.2-р з зазначенням їх вартості. Обслуговуюча організація (ПП “УМС”) в 3-денний термін підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і повертає 3 примірника Акту Замовнику (відповідачу-2), який також підписує Акт і 2 примірника повертає Підряднику (позивачу) у 2-денний термін.

          Пунктом 4.3 Договору, вказано обслуговуючій організації та підряднику кожний квартал проводити звірку взаєморозрахунків, в разі необхідності на протязі трьох днів за вимогою однієї із сторін, з обов'язковим оформленням акта звірки взаємних розрахунків.

          Відповідно до п.4.4 Договору, на підставі підписаних Актів виконаних робіт Обслуговуюча організація (відповідач-1) здійснює оплату за виконані роботи, згідно рахунків, не пізніше десятого числа наступного місяця.

Додатками до договору є:

№1 Перелік об'єктів обслуговування;

№2 Відомість визначення погодженої ціни.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані роботи згідно актів форми 2-р у повному обсязі. Заборгованість ПП «УМС» перед ЗАТ «Херсонліфт», складає:

за листопад 2005 року – 1255,45грн.

за січень 2006 року – 107,40грн.

за лютий 2006 року – 1873,60грн.

за березень 2006 року – 1046,39грн.

за квітень 2006 року  – 3293,67грн.

за травень 2006 року – 3325,88грн.

за червень 2006 року – 2951,88грн.

за липень 2006 року – 3766,14грн., а всього 17620,41грн.

          За умовами п. 3.3.1 Договору Замовник (відповідач-2) зобов'язався забезпечити здійснення розрахунків за виконані роботи між Підрядником та Обслуговуючою організацією, згідно Договору.

          Як встановлено матеріалами справи, позивач у період з листопада 2005 року по липень 2006 року виконував роботи по технічному обслуговуванню ліфтів, оформлення яких здійснювалось шляхом складання актів прийомки виконаних робіт за формою 2-р. Складені акти були підписані ПП “УМС” та Управлінням житлового господарства Херсонського міськвиконкому. При цьому, відповідач-1 – Приватне підприємство «УМС», підписував акти із зазначенням своїх заперечень. Переважна більшість яких свідчить, що відповідач-1 вказує на відсутність у підрядника підтверджених затрат на матеріали. У той же час, акт №314 за лютий 2006р. на суму 3851,83грн. підписаний без будь-яких заперечень. Акт №12039 за листопад 2005р. на суму 3526,06грн. визнаний на суму 2276,06грн., акт №814 за червень 2006р. на суму 4096,16грн. визнаний на суму 1350грн., акт №814-а за липень 2006р. на суму 3766,14грн. визнаний на суму 1350грн. Тобто, акти №12039, (а.с.16)  №814 (а.с.23) №814-а (а.с.24), фактично визнані відповідачем-1 та відповідачем-2 на меншу суму ніж передбачено самими актами, без пояснення причини.   

          Фактично, загальна сума виконаних робіт по  актах прийому робіт за вказаний вище період складає 34208,55 грн. З врахуванням частково проведеної оплати –16588,14 грн. загальна сума заборгованості згідно розрахунку суми позову та акту звірки по розрахунках становить 17620,41 грн.

  У додатках №№ 3 і 4 від 01.12.2005 року та від 01.04.2006 року до договору, сторонами погоджена ціна середньомісячного техобслуговування і ремонту 1 ліфта (повне) за місяць за 2005 та 2006 роки у розмірі 130,79 грн. без ПДВ за ліфт, а з ПДВ- 156,91 грн.

Зміст зазначених додатків, дає підстави зробити висновок, що вартість всіх замовлених підряднику робіт визначається у розмірі 156,91грн., у тому числі й ремонту. Зазначений висновок підтверджується як самим змістом цих додаткових угод так і назвою: «додаткова угода на здійснення поточного обслуговування та ремонту ліфтів». Тобто, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції, що визначена у додатках до договору сума вартості послуг позивача по обслуговуванню та ремонту ліфтів, це фактично сума тарифу, яка складається з 48,86 грн. (з врахуванням ПДВ) середньомісячної ціни ремонту одного ліфта  та 108,05 грн. по ціні обслуговування  одного ліфту.

          Оскільки додаткові угоди №3, №4 є невід'ємними частинами договору №506 від 01.11.2006р., відповідно встановлена в них вартість послуг підрядника по технічному обслуговуванню ліфтів, у тому числі їх ремонту, є погодженою сторонами за договором та обов'язковою для сторін.  

Слід також зазначити, що підрядник виконував роботу згідно із узгодженим завданням замовника. Тобто, обов'язку відремонтувати та обслуговувати ліфти передувало замовлення таких послуг замовником.  

Наявні матеріали справи, свідчать про те, що відповідачем-1 як і відповідачем-2 не висувались заперечення стосовно якості виконаних робіт, а лише ставився під сумнів обсяг виконаних робіт, без надання підтверджуючих документів, як то: спільних актів з позивачем, третіми особами,  тощо. Тобто, такі заперечення є на думку колегії суддів немотивованими. Натомість, приймання робіт здійснювалось в порядку передбаченому договором актами форми 2-р, узгодженими сторонами, які зокрема передбачають вид робіт – «середньомісячне техобслуговування і ремонт ліфтів» без посилання на будь-яких документів, що підтверджували б фактичні витрати підрядника при наданні послуг. Тому зауваження відповідача на акті прийомки виконаних робіт про відсутність документів підтверджуючих затрати на матеріали,  фактично не узгоджується з умовами договору.

Посилання заявника апеляційної скарги на ст.853 ЦК України та у зв'язку з цим висновок про оплату лише виконаної частини робіт не може бути прийнятим судом до уваги, виходячи з наступного.

У відповідності з ч.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст.857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Як вже зазначалося, договором та невід'ємними частинами до нього був визначений обсяг та вартість робіт, дислокація об'єктів, тощо. Крім того, обслуговуюча організація не позбавлена права перевіряти хід та якість підрядних робіт, відповідність вимогам матеріалів і виробів, що застосовуються підрядником, складати про це відповідні акти.

Наданий  відповідачем -1 контррозрахунок суми заборгованості ПП «УМС» перед ЗАТ «Херсонліфт» (Т.2 а.с.19) не може бути прийнятий до уваги виходячи, оскільки не містить  будь-яких обґрунтувань, до того ж, здійснений за період з січня по липень 2006 року, у той час коли позовні вимоги включають ще й листопад місяць 2005р.  

У відповідності зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем-1, згідно вимог наведеної норми, не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, а саме на наявність підстав для зменшення або звільнення від оплати наданих послуг  технічного обслуговування та ремонту ліфтів.

Таким чином колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги ЗАТ “Херсонліфт” щодо стягнення з відповідача-1 суми боргу в розмірі 17620,41 грн. підлягають задоволенню.

У постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2007р. по даній справі, судовим інстанціям вказувалось на необхідность з'ясувати, яким чином при складанні актів повинна визначатись вартість технічного обслуговування ліфтів, чи дотримані позивачем умови п.2.1., 2.2 договору, при запереченні іншою стороною виконання позивачем умов договору.  

          Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що умовами договору не передбачено надання ВАТ “Херсонліфт” ПП “УМС” будь яких документів на виконання ремонтних робіт, у тому числі даних про витрачені на ремонт матеріалів.  

 Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться (аналогічна норма міститься і у ст.193 Господарського кодексу України).

     На підставі викладеного, суд вважає, що ПП «УМС» не у повному обсязі виконало взяті на себе зобов'язання за договором №506 щодо повної оплати наданих послуг.  

          Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

          Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на заявника апеляційної скарги.

          Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,            Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «УМС», м. Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 28.01.2008р. у справі № 15/388-07 – без змін.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.