17/41
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05 червня 2008 р. Справа № 17/41
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за участю представників:
позивача –Александрова Є.М., представник за довіреністю;
відповідача – Окогріб Г.І, представник за довіреністю
розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Ужгород (далі –відділення Фонду) до відділу освіти Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин (далі –відділ освіти)
Суть спору: про стягнення суми 8554,96 грн., що включає: 8183,33 грн. - суму донарахованих страхових внесків; 244,42 грн. –суми неприйнятих до заліку в рахунок страхових внесків як кошти витрачені з порушенням законодавства; 122,21 грн. –сума штрафу
Позивач звернувся із вказаними вимогами, оскільки відповідачем не сплачено страхові внески, передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (надалі - Закон), із сум виплат здійснених відповідно до приписів Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів»(далі –реструктуризована заборгованість); використано з порушенням Закону коштів на суму 244,42 грн., внаслідок чого зазначена сума не прийнята до заліку в рахунок страхових внесків та є заборгованістю відповідача перед відділенням Фонду; не сплачено нараховані штрафні санкції в розмірі 50 % від суми неправомірних витрат, що становить 112,21 грн.
Відповідач письмовими поясненнями та представник його у ході судового розгляду повідомив про сплату сум, що становлять предмет позовних вимог в частині неправомірних витрат та штрафних санкцій нарахованих у зв'язку з цими витратами, в іншій частині –заперечує проти позовних вимог, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 25.05.06р. № 745 «Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі –Постанова № 745), за приписами якої суми реструктуризованої заборгованості не включаються до сум фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески відповідно до Закону.
У ході судового розгляду представник позивача усною заявою відмовився від позовних вимог в частині неправомірних витрат та штрафних санкцій нарахованих у зв'язку з цими витратами на загальну суму 356,63 грн. як помилково заявлених, оскільки відповідачем ці суми сплачені до пред'явлення даного позову. Дана відмова прийнята судом, тому провадження в цій частині позовних вимог належить закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині позовних вимог –представник позивача наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що реструктуризована заборгованість, як суми нарахованих та виплачених надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, є складовою частиною заробітної плати, включаються до фонду оплати праці із відповідним зобов'язанням щодо нарахування та сплати страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, та керуючись законом, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині донарахованих страхових внесків та їх задоволення.
При цьому суд виходив з наступного.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що за результатами проведеної позивачем 16-19.10.07р. перевірки правильності нарахування відповідачем, повноти сплати та використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період протягом другого півріччя 2006р. та 9-ти місяців 2007р., відповідачеві було донараховано та зобов'язано сплатити 8183,33 грн. як страхові внески із сум виплат реструктуризованої заборгованості здійснених відповідачем працівникам навчальних закладів. Відповідач не сплатив зазначену суму донарахованих внесків з посиланням на приписи Постанови № 745.
Таким чином, спірні відносини у даній справі виникли з правовідносин позивача –органу, що здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; провадить збір та акумуляцію страхових внесків; здійснює контроль за їх використанням - та відповідача –як роботодавця та страхувальника - з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, тому регулюються базовим законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. До даних правовідносин належить застосувати також як спеціальне законодавство –Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів», оскільки спірна сума страхових внесків нарахована на суми здійснених відповідно до цього закону виплат раніше заборгованих надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" базою для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі, в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Стаття 2 Закону України „Про оплату праці" визначає структуру заробітної плати: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
За приписами ст. 57 Закону України „Про освіту" виплата педагогічним і науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки відноситься до гарантійних виплат.
Оскільки законодавець визначив надбавки за вислугу років і допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки як гарантії держави, передбачивши їх в Законі України "Про освіту", то, відповідно до ст. 2 Закону України „Про оплату праці", дані надбавки і допомога є додатковою заробітною платою і входять в структуру заробітної плати.
Отже, надбавки за вислугу років і допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів за своєю природою є заробітною платою і, незалежно від того, в який період і з якою затримкою вони нараховуються і сплачуються, дані надбавки і допомога залишаються заробітною платою і включаються до фонду оплати праці.
Наведене відповідає правовій позиції Вищого Адміністративного суду України при розгляді аналогічної справи (ухвала від 21.02.08р.).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення спірної суми підлягають задоволенню як правомірно нараховані страхові внесків на виплачені суми реструктуризованої заборгованості по надбавках за вислугу років та допомозі на оздоровлення педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів у розмірі місячного посадового окладу, що входять до структури заробітної плати, відносяться до додаткової заробітної плати як гарантійні виплати та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
З огляду на вищевикладене, керуючись Законами України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", «Про оплату праці», «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів», ст.ст. 17, 71, 86, 128, п. 2 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 158-163, п. 6 розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України,
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з відділу освіти Перечинської районної державної адміністрації (м. Перечин, вул. Жовтнева, 91, код 02143353) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Ужгород, пл. Народна, 5, код 20441404) заборгованість на суму 8183,33 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят три грн. 33 коп.).
2. В іншій частині позовних вимог –закрити провадження у справі.
Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку ст. 186 цього ж кодексу до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова у повному обсязі виготовлена 13.06.08.
Суддя Ушак І.Г.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2008 |
Оприлюднено | 26.06.2008 |
Номер документу | 1753825 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні