Рішення

від 17.06.2008 по справі 36/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом               Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах

                         держави в особі  Голосіївської районної ради

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Кантор”

Про                          стягнення 8 484  грн. 49 коп.

                                                                                   Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від прокуратури    Казак О.А. –посвідчення № 176 від 30.09.2003 р.

Від позивача           Корнійко В.В. по доавріеності № 3061/-Р від 21.11.2006 р.

Від відповідача      не з`явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов  Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі  Голосіївської районної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кантор” 8 484 грн. 49 коп.

        Позовні вимоги  мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 30 березня 2006 року не повністю сплави оренду плату  у зв'язку з чим виник борг.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 р. порушено провадження у справі № 36/318. Розгляд справи було призначено на 04.06.2008 р.   

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2008 р. в зв»язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача розгляд справи було відкладено до 17.06.2008 р.

      Відповідач  в судове засідання повторно  не з»явився, письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду від 12.05.2008 р. та від 04.06.2008 р.

      Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

      На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.         

      Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

      Відповідно до ст.121 Конституції України, представництво інтересів держави в суді покладено на органи прокуратури. Згідно із ст. 361 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

     Захищаючи інтереси держави, Прокурор Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі  Голосіївської районної ради звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кантор” 8 484 грн. 49 коп., обгрунтовуючи вимоги наступним:

     30 березня  2006 року між Голосіївською районною у м. Києві радою (далі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Кантор” (далі відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення.

     Відповідно до п.1.1. договору позивач на підставі рішення Голосіївської районної в місті Києві ради від 02.03.2006 р. № 44/06 (п.1.8) передав, а відповідач прийняв в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 36 на першому поверсі площею 2, 0 кв.м. під пункт обміну валют.   

       Акт від 30.03.2006 р. підтверджує факт отримання відповідачем приміщення за адресою: м. Київ, за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 36, площею 2, 0 кв.м.

     Строк дії вищевказаного договору сторони встановили з 30.03.2006 р. до 28.02.2007 р. (5.1 договору).

     Відповідно до умов договору розмір місячної орендної плати за користування приміщенням за перший місяць оренди становить 2034, 31 грн. (п.3.1). Розмір місячної орендної плати визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції з моменту укладання договору оренди чи перегляду орендної плати. (п.3.2).

     Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності до 15 числа поточного місяця.

     З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з березня 2006р. по лютий 2007 р. відповідачу було нараховано 23179 грн. 35 коп. орендної плати, з яких відповідач частково сплатив 16578 грн. 93 коп., проте 6600 грн. 42 коп. (без ПДВ)  залишилися відповідачем несплаченими.    

     В матеріалах справи відсутні докази повного виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення від 30 березня  2006 року.

     Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі  з наступних підстав.

       Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

       Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

      Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

      Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

      Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

     Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

       Оскільки відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору суду не надав, тому вимоги про стягнення з відповідача 7920 грн. 50 коп. (включаючи ПДВ) основного боргу документально підтверджені, обгрунтовані, а отже такі, що підлягають задоволенню.

       Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

       Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

      Умовами договору, зокрема п. 3.7 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки платежу (включаючи день оплати).

       Оскільки відповідач припустився прострочки платежу з нього на підставі п. 3.7 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» підлягає стягненню пеня в сумі  563 грн. 99 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

       Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора обґрунтовані, документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

       Витрати  по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  підлягають стягненню з відповідача в Доход державного бюджету України.

       Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити повністю.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кантор” (04107, м. Київ, вул. Лук»янівська, 11, кв. 106; код ЄДРПОУ 31484837) на користь Голосіївської районної у м. Києві ради (м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, код ЄДРПОУ 26077543) 7920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 50 коп. заборгованості з орендної плати, 563 (п'ятсот шістдесят три) грн. 99 коп. пені.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кантор” (04107, м. Київ, вул. Лук»янівська, 11, кв. 106; код ЄДРПОУ 31484837) в Доход Державного бюджету України  102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кантор” (04107, м. Київ, вул. Лук»янівська, 11, кв. 106; код ЄДРПОУ 31484837) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”.

           Після вступу рішення в законну силу видати накази.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя