Рішення

від 18.06.2008 по справі 38/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/73

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.06.08 р.                                                                                                    Справа № 38/73                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом:  Відкритого акціонерного товариства “ЄВРОЦЕМЕНТ груп-Україна” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон-Сервіс” м. Донецьк

про  стягнення 625 908грн.49коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача: не з”явився

від відповідача: Левертов Р.В. представник? за дов. № 182/05 від 12.05.2008р.

Суть спору:

       Позивач, Відкрите акціонерне товариство “ЄВРОЦЕМЕНТ груп-Україна” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон-Сервіс” м. Донецьк про стягнення заборгованості  у розмірі 517 182грн.03коп., суми штрафних санкцій за порушення строків постачання товару у розмірі                                 108 726грн.46коп., а всього 625 908грн.49коп.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір  № ЕЦГ-У/115/03/11.06 від 01.11.2006р.

19.05.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 13.05.2008р. № 22-10/1355, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Тригон-Сервіс” м.Донецьк  значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 13477637) та знаходиться за адресою: 83029, м. Донецьк, Будьонівський район, вул.Малова,35, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

19.05.2008р. від відповідача на адресу господарського суду надійшла заява, в якій він, у зв'язку з направленням на лікування,  просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів та задоволена.

 19.05.2008 р. відповідач надіслав  на адресу господарського суду  відзив на позовну заяву № б/н від 19.05.2008р., з доказами його направлення позивачу, в якому  позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення суми основного боргу у розмірі                      517182,03грн. і не визнає позовні вимоги повністю в частині стягнення штрафу, пені та інфляційних посилаючись на наступне.

Відповідно умовам специфікації №1 (додаток до договору № 8 від 01.11.2007р.) визначена поставка відповідачем шлаку гранульованого в кількості 20 000 тон на суму 1 900 800грн. Оплата була визначена та проведена, як 100% передплата. Вказане зобов'язання повинного було виконане до 30.11.2007р. Відповідач поставляв товар позивачу в період з червня по жовтень 2007р. і будь яких претензій до строків постачання не було, що підтверджується виконаними додатками № 5 за липень 2007р., № 6 за вересень 2007р., №7 за жовтень 2007р. В цей період підвищується ціна на товар.

Позивач, на підставі листа № 32/ЩГУ-4099/7 від 26.11.2007 р. готовий був прийняти товар в обсязі ще 20 000 тонн за ціною 95,04 грн. в рахунок раніш зробленої позивачем в розмірі 1 900 800грн.

10.12.2007р. від позивача надійшов лист № 32/ЩГУ-4270/7, в якому він просив відповідача тимчасово зупинити відвантаження товару у зв'язку з ремонтом вагоно опрокидувача. Відповідач був належним чином попереджений позивачем, а тому відповідно до п. п. 9.3 та 9.4 договору строк виконання зобов'язань продовжується.

13.02.2008р. між позивачем та відповідачем була укладена специфікація № 1 (додаток до договору № 9 від 13.02.2008р.), однак 12.02.2008р. позивач направляє претензію. На підставі викладеного відповідач вважає, що його зобов'язання повинно було виконане не 30.11.2007р.,  а  29.02.2008р.

Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначив, що до позовної заяви доданий не точний розрахунок суми пені та розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. Загальна різниця між нарахованими пені та штрафу складає 6195,83 грн.

Відповідач зауважив, що позивачем не вірно визначено загальну ціну позову та недоплачене державне мито в розмірі 61,95грн.

Таким чином, відповідач просить суд задовольнити позов частково у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 517 182грн.03коп.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

20.05.2008р. позивач надав суду уточнення позовних вимог, в яких посилаючись на ст. 22 ГПК  просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі   497 182,03 грн. у зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі  20 000,00грн., що підтверджується копією банківської виписки від 09.04.2008р., пеню в сумі 38 821,90 грн., інфляційні в сумі 63 770,77 грн. та 3% річних в сумі 6 133,79 грн., які  судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

 09.06.2008р. на адресу господарського суду від відповідача  надійшла заява від 09.06.2008р., в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що продовжує хворіти, представивши відповідні докази.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

11.06.2008р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача №05/еу ГУ-2049/8 від 04.06.2008р., в яких зазначив наступне.

По-перше, ствердження відповідача стосовно виконання своїх зобов'язань по раніш узгодженим і підписаним специфікаціям  (за червень-жовтень 2007р.) не стосується суті даного спору. Позов заявлено по додатку №8 від 01.11.2007р. до договору, згідно якого зобов'язання повинно було виконано в строк до 30.11.2007р., яке відповідач хоча і підтвердив у відзиві, але всупереч умов договору у зазначений термін не виконав.

По-друге, відповідач невірно та неповно виклав обставини відносно листа ВАТ “Євроцемент груп Україна” №32/ЕЦГУ-4099/7 від 26.11.2007р., а саме позивач готовий підписати специфікацію на поставку відповідачем шлаку у грудні місяці за умови виконання відповідачем зобов'язань по додатку №8 від 01.11.2007р., тобто здійснити              поставку 20 000т. шлаку згідно проведеної 100% передплати у розмірі 1 900 800грн.

По-третє, посилання відповідача на тимчасове призупинення поставки шлаку у зв'язку з проведенням ремонту вагоноопрокидувача є невірними, так як строк виконання зобов'язань не може бути продовжений у зв'язку з тим, що строк виконання на 10.12.2007р. вже був прострочений.

На думку позивача, розрахунок штрафних санкцій проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства України, та є правильним і об'єктивним, а тому обставини, на які відповідач посилається, не є законними і об'єктивними, а тому не є підставою для невизнання відповідачем.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача  суму заборгованості у розмірі 497 182грн.03коп., суму штрафних санкцій за порушення строків постачання товару у розмірі 108 726грн.46коп., а всього 605 908грн.49коп.

До заперечень на відзив відповідача позивач надав суду детальний розрахунок суми ціни позову, копію наказу про повноваження особи, що підписала заперечення на відзив, докази направлення копії заперечень на відзив відповідачу та докази направлення заяви про уточнення позовних вимог, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

11.06.2008р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд розгляд справи, призначений на 18.06.2008р. провести без участі його представника, яке судом розглянуте,  задоволене та залучене до матеріалів справи.

18.06.2008р. представник відповідача у судове засідання з”явився та підтримав заперечення, викладені у відзиві.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні  представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “ЄВРОЦЕМЕНТ груп-Україна” (за договором – покупець, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тригон-Сервіс” ( за договором –  продавець, далі – відповідач)  було укладено договір ЕЦГ-У/115/03/11.06 (далі - договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію, сировину, обладнання, інші матеріальні цінності (далі-товар), необхідні для виробничої діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Асортимент (номенклатура), кількість (об'єм) товару зазначаються у додатках (специфікаціях), які є невід'ємними частками договору (п. 1.2 договору).    

          Розділом 5 договору сторони передбачили загальну суму та порядок розрахунків, а саме: ціна товару, форма розрахунків, а також порядок оплати транспортних витрат узгоджуються сторонами у додатках (специфікаціях) до договору (п.5.1).  

          Загальна сума договору визначається сукупною вартістю фактично поставленого товару на підставі переданих рахунків-фактур, підтверджених документами о прийманні вантажу (п.5.2 договору).  

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки товару,  продавець виплачує покупцю  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Суд вважає договір ЕЦГ-У/115/03/11.06 від 01.11.2006 р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Умовами  специфікації № 1 (додаток до договору №8) від 01.11.2007 р., визначена поставка ТОВ „Тригон-Сервіс” шлаку гранульованого в кількості 20 000 т. (далі-товар) в листопаді 2007 р. на суму 1 900 800,00 грн. Оплата за товар була визначена в специфікації як 100% передоплата.

На виконання умов договору та додатку до договору № 8 від 01.11.2007 р.,  позивач 01.11.2007 р. здійснив 100% передоплату за товар в розмірі, передбаченому специфікацією № 1 – 1 900 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4704 від                      01.11.2007р., яке міститься у матеріалах справи.

Відповідачем поставка товару була здійснена частково, у зв'язку з чим за ним станом на 13.12.2007р. склалася заборгованість за недопоставлений товар у розмірі 745 994,87 грн.

Листом № 800/12 від 13.12.2007р., який міститься у матеріалах справи, відповідач зобов'язувався повернути залишок грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання акту звірки взаємних розрахунків, в разі невиконання зобов'язань по поставці товару у повному обсязі до 01.01.2008р., але свої зобов'язання не виконав.

У зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань 12.02.2008р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 5/ЄЦГУ-511/8 від 12.02.2008р. з вимогою повернути суму вартості несвоєчасно поставленого товару у розмірі                   745994,87 грн., а також сплатити суму штрафних санкцій за порушення строків поставки товару.

Претензія була задоволена частково, а саме: 24.02.2008р. відповідач поставив товар в кількості 1589,6 тон на суму 228812,84 грн., дата поставки залишку товару в кількості 3910,4 т. була визначена до 20.03.2008р., що підтверджується листом № 32/ЕЦГУ-751/8 від 28.02.2008 р., який міститься у матеріалах справи.

Однак, всупереч умов договору № ЕЦГ-У/115/03/11.06 від 01.11.2006 р. та додатку до договору № 8 від 01.11.2007 р., а також всіх попередніх домовленостей між сторонами, відповідачем зобов'язання по поставці товару на суму 517182,03 грн. (3910,4 т.) не виконані.

Факт заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2008 р., підписаний уповноваженими представниками сторін, який міститься у матеріалах справи.

Після подання позову відповідач погасив заборгованість частково  суму                      20000,00 грн., що підтверджено наданою банківською випискою,  а відтак основний борг складає 497 182 грн.03коп.

У зв'язку з тим, що до теперішнього часу відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за недопоставлений товар відповідно до договору та додатку до договору № 8,  позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість в сумі 497 182грн.03коп., пеню в сумі                          38 821грн.90коп., інфляційні в сумі 63 770грн.77коп. та 3% річних в сумі 6 133грн. 79коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № ЕЦГ-У/115/03/11.06 від 01.11.2006 р., додаток до договору № 8 від 01.11.2007 р., платіжне доручення № 4704 від 01.11.2007р., рахунок № 403/1 від 31.10.2007 р., видаткову накладну № 17 від 24.02.2008 р., листування між ТОВ „Тригон-Сервіс” та ВАТ „ЄВРОЦЕМЕНТ груп-Україна”, претензію № 5/ЄЦГУ-511/8 від 12.02.2008 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2008 р., уточнення позовних вимог від 20.05.2008 р., банківську виписку, заперечення на відзив відповідача від 04.06.2008р., клопотання від 11.06.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на заяву від 19.05.2008р., відзив на позовну заяву від 19.05.2008р., заяву від 19.05.2008р. про відкладення розгляду справи, заяву від 09.06.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався з позивачем за недопоставлений товар на суму 497 182грн.03коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили у випадку порушення строків поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочки.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором згідно п.2 ст. 193 ГК України.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст.546 ЦК України.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Отже, відповідачу за період  з 13.12.2007р. по 03.04.2008р. обґрунтовано нарахована пеня у сумі 38 831грн.90коп., яка підлягає стягненню.

Заперечення відповідача щодо того, що зобов”язання відповідача повинно було бути виконане не 30.11.2007р., а 29.02.2008р. суд не приймає до уваги, оскільки згідно специфікації № 1 до укладеного договору строк поставки визначений листопад 2007р.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Документів, які б підтверджували зміну строку поставки за специфікацією № 1                   ( додаток № 8 до договору) відповідач суду не надав.

Лист позивача від 10.12.2007р. № 32/ЕУГУ-4270/17, на який посилається відповідач в обґрунтування продовження строку зобов”язання не має відношення до поставки, передбаченої специфікацією № 1 (додаток № 8 до договору), оскільки в ньому йде мова про те, що з 13.12.2007р. призупинена поставка шлаку гранульованого. Строк виконання зобов”язання за вказаною специфікацією станом на 10.12.2007р. вже був прострочений.

Вимоги позивача по стягненню інфляційних у сумі  63 770грн.77коп. та 3% річних у сумі 6 133грн.79коп.  не підлягають задоволенню, оскільки застосування норм по ст.625 ЦК України передбачено  тільки у випадку наявності прострочення виконання грошового зобов'язання, а у даному випадку відповідач порушив  договірні зобов'язання щодо поставки товару.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 230 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 546, 549,  693 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “ЄВРОЦЕМЕНТ груп-Україна” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон-Сервіс” м.Донецьк про стягнення заборгованості  у розмірі 497 182грн.03коп., пені  у розмірі 38 821грн.90коп., інфляції у розмірі 63 770грн.77коп. та 3% річних у розмірі 6 133грн.79коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон-Сервіс” м. Донецьк (83029, м. Донецьк,  вул.Малова,35,  р/р 26001305008201 філія АКБ „ТАС-Комерцбанк” МФО 394006, ЄДРПОУ 13477637) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЄВРОЦЕМЕНТ груп-Україна” (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7В,  р/р 260010131094 у  ЗАТ „Банк НРБ” м.Києва, МФО 320627, ЄДРПОУ 33549911) заборгованість в сумі         497 182грн.03коп., пеню в сумі 38 821грн.90коп., держмито у сумі 5 357грн. 77коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 101грн.

        В решті  позову відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.06.2008року.

        Видати накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі