Рішення

від 13.04.2011 по справі 2-2387/11

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

        

Справа № 2-2387/11

  РІШЕННЯ  

іменем України

 13.04.2011

Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого  - судді                 Бабко В.В.

при секретарі                             Ткаченко Т.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС», третя особа: ТОВ «Фінансова Агенція по Збору Платежів» про визнання кредитного договору, третейського застереження недійсними та стягнення моральної шкоди, -     

В С Т А Н О В И В: 

Позивач звернувся до суду з позовом про  захист прав споживача, визнання недійсним третейського застереження, визнання недійсним договору та стягнення моральної шкоди.

Зазначає, що 17жовтня 2008року між Позивачем (позичальник) та Відповідачем ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (кредитодавцем)   був укладений договір кредиту № ФФФ84672176.  

Відповідно до умов договору відповідач (кредитодавець) надає позивачу (позичальнику) Кредит на загальну суму 5 555,56грн. строком погашення до 16 жовтня 2009р. Щомісячний платіж складає не менш ніж 726грн.

У відповідності до положень ст. 1 договору кредиту,кредит надавався на споживчі цілі, сплату частину комісії Кредитодавця за надання Кредиту в сумі 444,44грн., сплату страхового платежу в сумі 111,12грн.

Стверджує, що зазначені правовідносини підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки готівкові кошти у розмірі 5555,56грн. надавалися споживачу на споживчі цілі. А відповідно до п. 1.3.3. Договору, позивачем (позичальником) було сплачено страховий платіж у розмірі 111,12грн., що відповідно до розширеного трактування положень ст.6 Закону України «Про страхування», є страхуванням кредиту (у тому числі страхування відповідальності Позичальника за непогашення кредиту). Сумнівається, щодо дійсності розміру страхового платежу при сумі кредиту в розмірі 5555,56грн., крім того, не зазначено страхувальника, що певною мірою свідчить про те, що зазначений страховий платіж є одним з видів «прихованої комісії» та був отриманий відповідачем (кредитодавцем).

          Вказує на те, що Кредитодавцем було проігноровано положення п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині письмового повідомлення «вартості» Кредиту, не було надано письмовий графік погашення кредиту. В усному порядку  йому було повідомлено, що позивачу ОСОБА_1 потрібно платити не менш ніж 726грн. щомісяця  до 16.10.2009р., в той час як наведена сума закріплена і в умовах Договору. Крім того, посилання на згаданий закон містить п. 7.6. договору.

Згідно умов зазначеного договору кредиту п. 6.1. мав третейське застереження у відповідності до якого будь-який спір, що виникає за даним договором у тому числі щодо його укладання, розірвання, не виконанням або недійсністю, підлягає розгляду в Третейському суді Асоціації захисту прав приватних інвестицій м. Харків.

Зазначений договір як і третейське застереження є недійсними виходячи з того, що у відповідності до ст. 1054 ЦК України, право надання кредиту передбачено банку або іншій фінансовій установі.

Як вбачається з тексту договору кредиту № ФФФ84672176кредитодавцем є ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (відповідач), який згідно вказаній організаційно-правовій формі не належить до банку або фінансової установи, які створюються у формі акціонерних товариств, повних товариств або кредитних спілок, згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про кредитні спілки».

Відповідач також не є особою виключним видом діяльності якої є  надання фінансових послуг та який внесений до відповідного реєстру, оскільки наведене не зазначене у тексті договору.

Кошти, які  були отримані Позивачем від Відповідача були йому повернуті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується копіями банківських документів.

Станом на 21.02.2011р. усього сплачено 9 126грн. Заборгованості перед Відповідачем не існує, зайво сплачено 3570,44грн., які підлягають поверненню Позивачу у встановленому порядку.

Не зважаючи на повну сплату суми кредиту станом на 01.12.2009р. Позивачем,  Відповідач вчиняє дії, які порушують встановлений порядок та діюче законодавство України, звертаючись до Позивача шляхом залучення інших осіб до яких Позивач не має жодного відношення.

Так, позивачем ОСОБА_1 було отримано вимогу від ТОВ «Фінансова Агенція по Збору платежів» про сплату 23280,51грн. з посиланням на оскаржуваний договір № ФФФ 84672176 від 17.10.2008р. перед ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС».

Зазначає що, порушено ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки йому невідомі особи постійно телефонують з погрозами та вимагають сплатити заборгованість у розмірі 23280,51грн. за наведеним договором.

Третейське застереження є також недійсним, оскільки на твердження Позивача суперечить як ст.12 ЗУ «Про третейські суди», так і загальному змісту зазначеного закону, а також іншим законодавчим актам України (у сукупності), які передбачають захист прав споживача, рівність прав суб’єктів цивільних правовідносин.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, а також надав суду відповідні оригінали письмових доказів, на які містяться посилання у позовний заяві.

Відповідач ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає  положенням ст.224 ЦПК України.

          Всудове засідання третя особа: ТОВ «Фінансовая Агенція по Збору Платежів» не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до слідуючого.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2008року між позивачем ОСОБА_1 (позичальник) та відповідачем ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (кредитодавцем)  був укладений договір кредиту №ФФФ84672176. Відповідно до умов договору відповідач (кредитодавець) надає позивачу (позичальнику) Кредит на загальну суму 5 555,56грн. строком до 16 жовтня 2009р. Щомісячний платіж Позичальника (позивача) складає не менш ніж 726грн.

У відповідності до положень ст. 1 договору кредиту Кредит надавався позичальнику на споживчі цілі, сплату частину комісії Кредитодавця за надання Кредиту в сумі 444,44грн., сплату страхового платежу в сумі 111,12грн.

Зазначені правовідносини підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки готівкові кошти у розмірі 5555,56грн. надавалися споживачу на споживчі цілі.

Відповідно до п. 1.3.3. Договору, Позичальником було сплачено страховий платіж у розмірі 111,12грн., що відповідно до розширеного трактування положень ст.6 Закону України «Про страхування», є страхуванням кредиту (у тому числі страхування відповідальності Позичальника за непогашення кредиту), виникають певні сумніви, щодо дійсності розміру страхового платежу при сумі кредиту в розмірі 5555,56грн., крім того, не зазначено страхувальника, що певною мірою свідчить про те, що зазначений страховий платіж є одним з видів «прихованої комісії» та був отриманийкредотодавцем (відповідачем).

Відповідачем (кредитодавцем) було проігноровано положення п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині письмового повідомлення «вартості» Кредиту, не було надано письмовий графік погашення кредиту.

Згідно умов зазначеного договору кредиту п. 6.1. мав третейське застереження у відповідності до якого будь-який спір, що виникає за даним договором, у тому числі щодо його укладання, розірвання, не виконанням або недійсністю, підлягає розгляду в Третейському суді Асоціації захисту прав приватних інвестицій м. Харків.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, право надання кредиту передбачено банку або іншій фінансовій установі.

Як вбачається з тексту договору кредиту № ФФФ84672176кредитодавцем є ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (відповідач), який згідно вказаній організаційно-правовій формі не належить до банку або фінансової установи, які створюються у формі акціонерних товариств, повних товариств або кредитних спілок, згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про кредитні спілки».

Відповідачем не надано жодних доказів стосовно віднесення ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» на час укладання зазначеного спірного договору до кредитних спілок, банківських установ або до такої установи виключним видом діяльності є надання фінансових послуг, тому суд оцінюючи докази у сукупності не знаходить правових  підстав для укладання спірного договору між Позивачем та Відповідачем. Також не надано жодних доказів стосовно відношення до правовідносин між Позивачем та Відповідачем зТОВ «Фінансова Агенція по Збору Платежів».

Таким чином, зазначений договір укладений з порушенням встановлених ст. 1054 ЦК України, а також ст. ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

         Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнано судом недійсним.

Кошти, які  були отримані Позивачем від Відповідача були йому повернуті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Відповідача.

         Станом на 21.02.2011року усього сплачено 9126грн. Заборгованості перед Відповідачем не існує, зайво сплачено 3570,44грн., які підлягають поверненню Позивачу у встановленому порядку.

Не зважаючи на повну сплату суми кредиту Позивачем,  Відповідач вчиняє дії, які порушують встановлений порядок та діюче законодавство України звертаючись до Позивача шляхом залучення інших осіб до яких Позивач не має жодного відношення.

Так, позивачем, було отримано вимога від ТОВ «Фінансова Агенція по Збору Платежів» про сплату 23280,51грн. з посиланням на оскаржуваний договір № ФФФ 84672176 від 17.10.2008р. перед ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС».

До зазначеної ТОВ «Фінансова Агенція по Збору Платежів» Позивач не має жодного відношення, а тому порушено ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині звернення без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача. А Вимога«Фінансової агенції» взагалі діючим законодавством України не передбачена, що виключає можливість та необхідність визнання її недійсною.

Зазначене зумовлює як недійсність оскаржуваного договору як такого, що суперечить приписам діючого законодавства України так і свідчить про порушення прав споживача, які підлягають захисту у встановленому порядку.

Третейське застереження є також недійсним, оскільки суперечить як ст. 12 ЗУ «Про третейські суди», так і загальному змісту зазначеного закону, а також іншим законодавчим актам України (у сукупності), які передбачають захист прав споживача, рівність прав суб’єктів цивільних правовідносин.

Так, невизначеність у п. 6.1. договору, місцезнаходження зазначеного третейського суду позбавляє можливості як Позивача так і Відповідача звернутися до зазначеного суду у будь-якому порядку, до того ж зазначений порядок також не визначений у оскаржуваному договорі.

Представником позивача надані докази неможливості звернення до вказаного у договорі третейського суду внаслідок відсутності відомостей стосовно зазначеної установи в юридичних та поштових довідниках.

Відсутність у тексті договору позначення місцезнаходження третейського суду фактично порушує Конституційне право Позивача передбачене ст.55 Конституції України згідно якої кожному гарантується право на  захист у суді, оскільки внаслідок наведеного застереження у тексті договору реалізація зазначеного права неможлива окрім як шляхом звернення до місцевого суду згідно ст. 55 Конституції України, а також у відповідності до положень ст.ст. 1, 3, 4, 8, 11, 15 ЦПК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

          ТОВ "СПОЖИВ СЕРВІС", яке є безпосередньо відповідальне за дії ТОВ «Фінансова Агенція по Збору Платежів», яка безпідставно надсилає вимоги та телефонує позивачу, щодо погашення боргу, який був сплачений,ще 01.12.2009р. і томупосилання Позивача на приписи Конституції України як норми прямої дії, Закон України узгоджуються з матеріалами справи та свідчать у сукупності про обґрунтованість позовних вимог.

          Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України -ст.8 ЦПК України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно ст. 10 ЦПК України.

          Відповідно до ст. 1167 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Аналізуючи забрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в відшкодуванні моральної шкоди у розмірі 3000грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

           З урахуванням наведеного, Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження власної правової позиції по справі та будь-яких інших доказів на спростування тверджень Позивача у тому числі, що до умов та підстав укладання спірного договору, можливості звернення Позивача до третейського суду, місцезнаходження якого у тексті договору, що оскаржується,  не зазначено, обґрунтованість сплати Позивачем грошових коштів у сумі 3570,44грн.

           Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у розмірі120грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,32,55 Конституції України; ст. 228,1167 ЦК України, ст.11, 22 п.2 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 4, 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 107, 185, 195, 196, 208, 209, 212,213, 214, 215, 218,224,225, 226, 227 ЦПК України суд, -

 В И Р І Ш И В: 

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС», третя особа: ТОВ «Фінансова Агенція по Збору Платежів» про визнання кредитного договору, третейського застереження недійсними та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Визнати недійсним третейське застереження викладене у п. 6.1. договору кредиту №ФФФ84672176 від 17.10.2008р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (код ЄДПРОУ 33939717, п/р 26505000000115 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023).

Визнати недійсним договір кредиту № ФФФ84672176 від 17.10.2008р. укладений між ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (код ЄДПРОУ 33939717, п/р 26505000000115 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) та  ОСОБА_1.

Стягнути з ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (код ЄДПРОУ 33939717, п/р 26505000000115 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь ОСОБА_1 переплачені по кредитному договору  № ФФФ84672176 від 17.10.2008р. грошові кошти у сумі 3570,44грн.

           Стягнути з ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС» (код ЄДПРОУ 33939717, п/р 26505000000115 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000грн. та сплачені судові витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя