Ухвала

від 27.07.2011 по справі 12/1802

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"27" липня 2011 р.                                                                                   

Справа № 12/1802  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.

Костенко Т.Ф.,

Полянського А.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Крупської сільської ради

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від 24.11.2010

у справі

господарського суду Черкаської області

за позовом

Державної екологічної інспекції в Черкаській області

до

Крупської сільської ради

про

Стягнення 126412, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Крупська сільська рада  звернулась 11.06.2011 з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2010, тобто з пропуском встановленого процесуального строку більше ніж на сім місяців. Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку скаржником не заявлено.

Пунктом 5 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Також, відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, до касаційної скарги додається, як доказ сплати державного мита, оригінальний примірник платіжного доручення, на зворотній стороні якого має міститися напис (примітка) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід  бюджету  ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим  підписами  посадових  осіб  і  відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Разом з тим додані відповідачем до касаційної скарги копії платіжних доручень №311 від 01.06.2011 та №312 від 01.06.2011 не відповідають зазначеним вимогам через відсутність на зворотній стороні напису та відбитку печатки банківської установи про зарахування державного мита до державного бюджету із зазначенням дати виконання платіжного доручення що скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, обслуговуючих платника.

Окрім того, частиною  2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, тому ксерокопія платіжного доручення не може визнаватися доказом сплати державного мита за подання касаційної скарги.

За таких обставин, вказані копії платіжних доручень не можуть бути визнані судом належним доказом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі, у зв’язку з чим касаційна скарга також підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 110, п.п. 4, 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Крупської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 у справі №12/1802 повернути скаржнику.

Головуючий                                                                   В.С. Божок

Судді:                                                                            Т.Ф. Костенко

                                                                                                    А.Г. Полянський