Постанова

від 05.04.2011 по справі 34/404 (17/194-16/87)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2011                                                                                           № 34/404 (17/194-16/87)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  А.І.

суддів:            Отрюха  Б.В.

          Михальської  Ю.Б.

від позивача:   Пащенко О.О. - представник

від відповідача-1: ОСОБА_1 - юрист

від відрповідача-2: не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу  Відкритого акціонерного товариства  комерційний Банк «Надра»

Господарського суду м.Києва

від 18.10.2010р.

у справі  № 34/404(17/194-16/87)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон»

до  Відкритого акціонерного товариства комерційний Банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехінвест"

про стягнення сум депозитів, процентів, індексу інфляції та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнсон» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра"  з урахуванням уточнень позовних вимог, про стягнення сум депозитів, процентів, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4 523 038,20 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.11.2009 позовні вимоги задоволено частково, з ВАТ КБ "Надра" стягнуто на користь ТОВ "Юнсон" 3 640 573 грн. основного боргу, 646 227,17 грн. процентів, 163 825,70 грн. інфляційних втрат, 72 412,49 грн. 3% річних та судові витрати. У позові до ТОВ "Енерготехінвест" про стягнення 1 000 грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010 рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2009 у справі №17/194 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

У вказаній постанові Вищий господарський суд України зазначив, що належним відповідачем у справі повинен виступати ВАТ КБ "Надра", який знаходиться у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.06.2010 (суддя Тимощенко О.М.) прийнято справу до розгляду.

В подальшому Господарським судом Полтавської області встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази залучення ТОВ "Енерготехінвест" до участі у справі у якості відповідача-2 у відповідності до ст. 24 ГПК України, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2010 (суддя Сташків Р.Б.) прийнято справу до провадження, присвоєно справі № 34/404(17/194-16/87) та призначено до розгляду на 29.09.2010.

         14.10.2010 позивачем відповідно до норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення суми позовних вимог, позивач просить стягнути з ВАТ КБ "Надра" заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) №05/08-2 від 22.08.2008 та№05/08-3 від 22.12.2008 у сумі 5 822 831,90 грн. з яких 3 640 573,77 грн. неповернутого депозиту, 115 201,73 грн. нарахованих процентів за користування депозитом, 1 303 426 грн. процентів за продовження користування депозитом за період з 23.02.2009 до 10.10.2010, 183 364,12 грн. 3% річних та 580 267,10 грн. інфляційних втрат.

         Рішенням  Господарського суду м.Києва від 18.10.2010р. у справі № 34/404 (17/194-16/87) позов задоволено частково,  з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» підлягає стягненню заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) №05/08-2 від 22.08.2008 та №05/08-3 від 22.12.2008 у сумі 5 146 158 (п'ять мільйонів сто сорок шість тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 19 коп., з яких: 3 640 573 (три мільйони шістсот сорок тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 77 коп. заборгованості щодо повернення вкладу, 115 201 (сто п'ятнадцять тисяч двісті одна) грн. 73 коп. заборгованості по процентах згідно договорів, 626 751 (шістсот двадцять шість тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 47 коп. проценти за користування коштами, 580 267 (п'ятсот вісімдесят тисяч двісті шістдесят сім) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 183 364 (сто вісімдесят три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 12 коп. - 3% річних, а також 22 440 (двадцять дві тисячі чотириста сорок) грн. витрат по сплаті державного мита та 207 (двісті сім) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач-1, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Юнсон"  в задоволені позовних вимог в частині стягнення з ВАТ КБ "Надра" на користь ТОВ "Юнсон" відсотків за депозитним договором в розмірі 626 751,47 грн., індексу інфляції у розмірі 580 267,10 грн. та 3-х відсотків річних у розмірі 183 364,10 грн. посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи, необ'єктивним їх аналізом та узагальненням.

       Апелянт звертає увагу на те, що на момент  винесення рішення нараховані відсотки згідно договорів банківського вкладу складали 376 643,26 грн., з них було сплачено ТОВ «Юнсон» 327 776,89 грн., що підтверджується довідками від 15.10.2010 року по депозитному договору № 05/08-2 від 22.08.2008 року та № 05/08-3 від 22.12.2008 року. Отже, залишок по невиплачених відсотках складає 48 866,37 грн., однак місцевим  судом присуджено до стягнення 626 751,47 грн. Згідно п. 4.2 договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22 серпня 2008 року та договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3 від 22 грудня 2008 року проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у Банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника, будь-яких умов щодо продовження нарахуван ня процентів після закінчення строку дії договору у разі неповернення суми вкладу у до говорі немає. Кошти наступного ж дня після закінчення строку дії договору були перераховані на поточний рахунок.

ВАТ КБ «Надра» також не погоджується з рішенням суду в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 580 267,10 грн. та трьох проценти річних у розмірі 183 364,10 грн., так як вони суперечать нормам чинного законодавства. Згідно ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї "або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлене цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Оскільки умовами договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22 серпня 2008 року та договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3 від 22 грудня 2008 року укладеними між ВАТ КБ "Надра" та ТОВ "Юнсон" не передбачене нарахування пені, індексу інфляції, 3 % відсотків річних та інших штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами банківського вкладу, той підстав для задоволення даних позовних вимог не вбачається.

       Крім того, апелянт зазначає, що при винесенні Рішення судом не було враховано той факт, що постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку Надра» призначено в ВАТ КБ «Надра» тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 10.02.2009 до 10.02.2010. Також з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ КБ «Надра» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009. Постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року «Про продовження мораторію задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010р.  Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

         В судове засідання представник відповідача-2 не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

         Вислухавши думку представника позивача, відповідача-1,  дослідивши матеріали справи, колегія вважає за можливе розгляд справи у відсутності представника відповідача-2.                 

         Розглянувши доводи апеляційної скарги,  перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства,  колегія встановила наступне.

        22 серпня 2008 року у м. Полтаві між ТОВ “Юнсон”(вкладник за умовами договору) та ВАТ КБ “Надра”(банк за умовами договору) в особі начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ “Надра” Полтавське РУ ОСОБА_2, який діяв на основі довіреності № 1-11-8153 від 30.07.2007, було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 відповідно до якого вкладник перераховує на вкладний рахунок №26150009049001 в філії ВАТ КБ “Надра”, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №05/08 від 16.04.2008, грошові кошти в сумі 3 500 000 грн., а банк зобов’язується по закінченню строку вкладу виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначених цим договором. Строк дії договору збігається зі строком вкладу.

Пунктом 1.2 укладеного договору сторонами  визначено строк вкладу  32 дня, з датою   повернення вкладу  22.09.2008.

Відповідно до умов укладеного договору № 05/08-2  ТОВ “Юнсон” перерахувало на вкладний рахунок № 26150009049001, відкритий у ВАТ КБ “Надра” грошові кошти в сумі 3500000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2764 від 22.08.2008.

Згідно пункту 1.3. договору процентна ставка по вкладу встановлювалась у розмірі 20% річних. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяцю і в день закінчення дії договору (п. 4.2). При розрахунку процентів приймається метод “факт/факт”, який полягає у нарахуванні процентів за вкладом, виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в Банку, і фактичної кількості днів у календарному році (п. 4.3).

Пунктом п. 4.4 договору № 05/08-2 сторони погодили, що  сплата нарахованих процентів  за користування вкладом здійснюється в кінці строку вкладу.

Додатковою угодою № 1 до договору № 05/08-2 (надалі договору-1) від 22.09.2008 дію договору-1 було пролонговано до 22 грудня 2008, строк вкладу збільшено до 124 днів, а процентну ставку збільшено до 21% річних.  

Додатковою угодою № 2 до договору-1 від 22.12.2008 договір-1 було пролонговано до 22 січня 2009, строк вкладу збільшено до 156 днів, а також було встановлено, що після закінчення строку вкладу, визначеному в п.1.2. договору-1, банк повертає вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок, зазначений в п.8 договору-1, сплату нарахованих відсотків на рахунок № 26150009049001 (вкладний рахунок).

Додатковою угодою № 3 до договору-1 від 22.01.2009 договір-1 було пролонговано до 23 лютого 2009, строк вкладу збільшено до 188 днів, а процентну ставку збільшено до 22% річних.

Додатковою угодою № 3/1 до договору-1 від 30.01.2009 було встановлено, що після закінчення строку вкладу банк повертає вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок, зазначений в п.8 договору-1, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.

          22.12.2008 року у м. Полтаві між ТОВ “Юнсон”(вкладник за умовами договору ) та ВАТ КБ “Надра”(банк за умовами договору) в особі начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ “Надра” Полтавське РУ ОСОБА_2, який діяв на основі довіреності № 1-11-8153 від 30.07.2007, було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3, відповідно до умов якого вкладник перераховує на вкладний рахунок №26150009049001 в філії ВАТ КБ “Надра”, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №05/08 від 16.04.2008, грошові кошти в сумі 140 573,77 грн., а банк зобов’язується по закінченню строку вкладу виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначених цим договором.        Строк дії договору збігається зі строком вкладу.

           Пунктом 1.2 укладеного договору № 05/08-3 визначено строк вкладу 32 дня, дата повернення вкладу  22.01.2009.

           Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ “Юнсон” перерахував на вкладний рахунок № 26150009049001, відкритий у ВАТ КБ “Надра”, грошові кошти в сумі 140573,77 грн. Зазначені  кошти були перераховані на вкладний рахунок № 26150009049001 згідно з Додатковою угодою № 2 до Договору-1 від 22.12.2008 щодо сплати нарахованих відсотків на рахунок № 26150009049001 (вкладний рахунок).

 Пунктом 1.3. договору № 05/08-3 процентна ставка по вкладу встановлювалась у розмірі 21% річних. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяцю і в день закінчення дії договору (п. 4.2). При розрахунку процентів приймається метод “факт/факт”, який полягає у нарахуванні процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в Банку і фактичної кількості днів у календарному році (п. 4.3).

 Відповідно до п. 4.4 договору № 05-08/3 сторони погодили, що  сплата нарахованих процентів  за користування вкладом здійснюється в кінці строку вкладу.

Додатковою угодою № 1 до договору № 05-08/3 (надалі договір-2) від 22.01.2009 дію договору-2 було пролонговано до 23 лютого 2009, строк вкладу збільшено до 64 днів, а процентну ставку збільшено до 22% річних. Пункт 4.4 договору-2 викладено в наступній  редакції: “Сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно”.

Додатковою угодою № 1/1 до договору-2 від 30.01.2009 було встановлено, що після закінчення строку вкладу банк повертає вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 Договору-2, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.

Таким чином, ВАТ КБ «Надра»  зобов'язаний був 23.02.2009 перерахувати на вказаний у Договорах рахунок суму процентів та суму вкладів за договорами.

Листом № 23 від 11.02.2009 ТОВ “Юнсон” звернулось до ВАТ КБ “Надра” з  проханням повернути кошти, які знаходяться на депозитному рахунку у сумі  140 573,77 грн. згідно договору № 05/08-3 та 3 500 000 грн. згідно договору №05/08-2, а також  проценти за цими вкладами, повернути по закінченню терміну дії договорів, а саме 23.02.2009 на р/р 260039801359, відкритий ТОВ “Юнсон” у АКБ УСБ, МФО 331014, код 21045544.

ВАТ КБ “Надра” листом від 24.02.2009р. повідомило позивача  про неможливість виконати свої зобов'язання за договорами № № 05/08-2, 05/08-3, посилаючись на введення тимчасової адміністрації та запровадження мораторію на задоволення вимог клієнтів з 10.02.2009.

Листом від 02.03.2009 № 494/03 ВАТ КБ “Надра” повідомило  позивача, що  відповідно до умов Договору-1 та Договору-2 за період січень-лютий 2009 року на вкладний рахунок 26150009049001 були нараховані відсотки:

- 64342,47 грн. відповідно до Договору-1 за період з 01.01.2009 до 31. 01.2009;

- 2584,25 грн. відповідно до Договору-2 за період з 01.01.2009 до 31. 01.2009;

- 1864,05 грн. відповідно до Договору-2 за період з 01.02.2009 до 23. 02.2009;

- 46410,96 грн. відповідно до Договору-1 за період з 01.02.2009 до 23. 02.2009.

Сума вищезазначених нарахованих ВАТ КБ “Надра” процентів складає 115201,73 грн.

Таким чином, заборгованість ВАТ КБ “Надра” станом на 24.02.2009 склала 3 640 573,77 грн. щодо повернення вкладів та 115 201,73 грн. щодо сплати процентів за вкладами. На момент розгляду справи зазначені суми не були виплачені позивачу, що підтверджується ВАТ КБ “Надра”.

            Відповідно до ст. 240 Господарського кодексу України депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства і умов договору.

Згідно  ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частиною 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до ст. 47 зазначеного Закону банки на підставі банківської ліцензії наділені правом приймати від юридичних та фізичних осіб вклади (депозити).

Згідно п.2.4. глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язуєтсья виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі  на умовах та в порядку, установлених договором.

Відповідно до п.3.3. глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за  рішенням суду у випадках, встановлених законом.

        Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що відповідно до  умов пунктів 1.2 та 6.1 договорів 1 та 2 банк повинен був повернути позивачу вклад та сплатити проценти у термін  до 23.02.2009. Однак, останній свої  зобов’язання в порушення умов  договорів 1 та 2  не  виконав.

         Згідно з постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»  з 10.02.2009р. призначена тимчасова адміністрація строком на один рік до 10.02.2010р. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 10.02.2009 до 10.08.2009.

Мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до частин 1, 2 статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.          

Згідно частин 3 - 5 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Законом не заборонено вкладнику під час дії мораторію звертатися до суду за захистом своїх порушених прав. Введення мораторію не може бути підставою для відмови судом у задоволенні позовних вимог, які правомірно заявлені у зв'язку з порушенням банком зобов'язань. Як зазначалося, протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України. Проте видача таких документів у разі прийняття судового рішення про стягнення не заборонена.

        Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ВАТ КБ «Надра» заборгованості за вкладами згідно договорів 1 та 2 у сумі 3 640 573,77 грн. та заборгованості по процентам за період з 01.01.2009 до 23.02.2009 у сумі 115 201,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

        Позивач також просить суд стягнути з ВАТ КБ «Надра» проценти нараховані на суму вкладу за договорами 1, 2 в сумі 1 303 426 грн.  виходячи з розрахунку 22% річних  (на підставі п.1.3. договорів) нараховані за період з 24.02.2009р. до 10.10.2010р.

        Умовами п. 4.2 договорів № 05/08-2, № 05/08-3 (надалі договір 1, 2) строкових банківських вкладів передбачено, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і день закінчення дії договору.

Згідно з п. 4.3 договорів 1,2 строкових банківських вкладів при розрахунку процентів приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Відповідно до умов п. 6.1 вищезазначених договорів, договір останній вважається укладеним з дня надходження коштів на вкладний рахунок. Строк дії депозитних договорів збігається зі строком вкладу, а відповідно до додаткових угод, строк повернення вкладів - 23 лютого 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Аналогічне положення міститься й у ч. 7 ст. 180 ГК України, якою передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГК України, яка регулює загальні умови припинення господарських зобов'язань, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

        Відповідно до  ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. А відповідно до пункту 4 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Імперативні вимоги ч. 1 ст. 1061 ЦК України щодо нарахування процентів на банківський вклад кореспондуються з положеннями п. 4.2 договорів 1, 2  строкових банківських вкладів, якими передбачено зобов'язання  ВАТ комерційний банк "Надра" нараховувати проценти на вклад від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника.

Статтями 598 ЦК України та ст. 202 ГК України положеннями  договорів 1, 2  строкових банківських вкладів не передбачено можливості припинення невиконаних належним чином зобов'язань щодо нарахування та сплати відсотків на банківські вклади у випадку настання строку закінчення договорів.

        Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

        Враховуючи наведене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що починаючи з 24.02.2009р. ВАТ комерційний банк "Надра" повинен був нарахувати відсотки на підставі положень ч.1,4 ст. 1061 ЦК України, які за розрахунком місцевого суду, з яким колегія повністю погоджується складають 626 751, 47 грн.  

        Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ВАТ КБ «Надра» процентів нарахованих на суму вкладу за договорами 1, 2 в сумі 1 303 426 грн.  виходячи з розрахунку 22% річних  (на підставі п.1.3. договорів)  за період з 24.02.2009р. до 10.10.2010р. підлягають частковому задоволенню на суму 626 751, 47 грн.

        Позивачем також заявлена вимога про стягнення з ВАТ КБ «Надра» інфляційних втрат у сумі 580 267,10 грн. та 3% річних у сумі 183364,12 грн. за період з 24.02.2009 по 10.10.2010.

        Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія вважає за необхідне зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

        Виходячи із змісту Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Цивільного кодексу України, колегія приходить до висновку, що індекс інфляції та три відсотки річних не є фінансовими санкціями в розумінні поняття „інші фінансові (економічні) санкції", як це визначено ст. 85 закону України «Про банки і банківську діяльність», а є втратами майнового характеру кредитора і особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов»язання, а отже підлягають задоволенню згідно положень ч.2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ВАТ КБ «Надра» інфляційних втрат у сумі 580 267,10 грн. та 3% річних у сумі 183364,12 грн. за період з 24.02.2009 по 10.10.2010 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до  ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, а доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

        Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.ст. 80,  99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

      Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  комерційний Банк «Надра»  залишити без задоволення.

      Рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2010 р. у справі № 34/404 (17/194-16/87) залишити без змін.

      Матеріали справи № 34/404 (17/194-16/87)  повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко  А.І.

Судді                                                                                          Отрюх  Б.В.

                                                                                          Михальська  Ю.Б.