Постанова

від 17.05.2011 по справі 40/516

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011                                                                                           № 40/516

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  А.І.

суддів:            Отрюха  Б.В.

          Михальської  Ю.Б.

при секретарі:            

  За участю представників:

 Від Київської природоохоронної прокуратури: не з'явився

 Від позивача:  не з'явився

 Від відповідача-1: ОСОБА_1. - юрист

 Від відповідача-2: ОСОБА_2. - адвокат

 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Еррор"

 на рішення  Господарського суду міста Києва від 15.02.2011

 у справі № 40/516 (Пукшин Л.Г.)

 за позовом           Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

 до           1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО"

          2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еррор"

 про          визнання договору № 16 від 17.02.2009 недійсним та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Київський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еррор" про визнання договору № 16 від 17.02.2009 недійсним та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2011 по справі № 40/516 (надалі – Рішення) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Київської природоохоронної прокуратури у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначав, що Рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт стверджує, що суд помилково дійшов висновку про те, що між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" (надалі – КП "Плесо") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еррор" (надалі – ТОВ "Еррор") фактично був укладений договір оренди земельної ділянки.

Також позивач зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що ТОВ "Еррор" встановив дерев'яну споруду – кафе, що стало підставою для задоволення вимоги позивача про звільнення від будівель та споруд спірної земельної ділянки.

Представники Київської природоохоронної прокуратури та позивача у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Матеріали справи містять докази повідомлення Київської природоохоронної прокуратури та позивача про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників відповідача-1 та відповідача-2 суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Київської природоохоронної прокуратури та позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача-1 та відповідача-2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

17.02.2009 між КП "Плесо" та ТОВ "Еррор" був укладений договір № 16 про розміщення тимчасових споруд та виконання робіт з утримання та ремонту об‘єкта благоустрою (надалі - Договір).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що виконавець (відповідач-1) розміщує за адресою: м. Київ, Гідропарк, Венеціанський пляж, тимчасові споруди рекреаційного, культурно-оздоровчого та іншого призначення у вигляді металевого каркасу, тенту та інших об’єктів благоустрою, підтримує благоустрій на визначеній території, та здійснює, відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України „Про благоустрій населених пунктів", заходи щодо утримання визначеної та прилеглої території на засадах пайової участі.

Відповідно до п. 2.2. Договору межі прилеглої та визначеної території, а також розміри тимчасових споруд визначаються замовником в додатку №1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною.

Згідно додатку № 2 до Договору місце розташування об‘єкту благоустрою - пляж "Венеція", загальна площа об’єкту благоустрою, який закріплюється за відповідачем-2 складає 1540 м. кв., загальна площа визначеної території, яка закріплюється за відповідачем-2 виключно для розміщення тимчасових споруд становить 60 кв. м., загальна площа прилеглої території до визначеної території, яка закріплюється за відповідачем-2 становить 1480 кв. м. Розмір грошової суми пайової участі (з ПДВ) відповідача-2 у заходах благоустрою прилеглої території станом на дату укладення договору становить 3000 грн. в місяць. Сторони домовились, що пайова участь в сумі згідно п.6 сплачується попередньо в обсязі 4-х місяців.

Замовник має право: вимагати від виконавця подати на затвердження проект впорядкування об’єкту благоустрою та дотримання умов цього договору (пункт 3.1.1 Договору).

Пунктами 4.1., 4.2. Договору визначено, що сторони домовились, що обсяг сплати пайової участі визначає замовник, плата пайової участі на утримання визначеної та прилеглої території сплачується виконавцем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок замовника на перед не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Строк дії Договору складає 11 (одинадцяти) місяців з моменту його укладення  відповідно до п. 7.1 Договору.

01.10.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 якою термін дії договору подовжили з 17.02.2010 до 16.02.2011.

22.01.2009 було прийнято Рішенням Київської міської ради № 38/1093 "Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у місті Києві" встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює КП "Плесо", яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Відповідно до п. 6 Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то КП "Плесо" має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 "Про передачу на баланс та закріплення за КП "Плесо" водних об‘єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва" вирішено вжити заходів щодо закріплення за комунальним підприємством "Плесо" на праві господарського відання внутрішніх водних об‘єктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду міста Києва.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження КП "Плесо" доручено:

2.1. В установленому законодавством порядку подати до Київської міської ради клопотання про передачу в користування земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, зазначені в п. 1 цього розпорядження.

2.2. Забезпечити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх погодження в установленому порядку.

2.3. Після затвердження проектів землеустрою звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір, який за своєю суттю є договором оренди земельної ділянки, що знаходиться в прибережно-захисній смузі річки Дніпро, на території Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва, зона відпочинку "Венеція", загальною площею 1540 кв.м.

Статтею 125 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідачами не надано суду доказів того, що відповідач-2 має дозвільну документацію на розміщення об’єкту площею 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Гідропарк, Венеціанський пляж, у Дніпровському районі м. Києва, та документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою площею 1480 кв. м., в тому числі на умовах оренди, згідно вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Київською міською державною адміністрацією було надано дозвіл на оформлення відповідачем-1 земельних ділянок, на яких розташовані внутрішні водні об‘єкти та гідротехнічні споруди, у користування. Таким чином, відповідач-1 не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір та передавати частину цієї земельної ділянки відповідачу-2 у платне користування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури про визнання договору № 16 від 17.02.2009 недійсним, задоволені правомірно.

Відповідно до п. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає Рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача Комунального підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю  "Еррор" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,   –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Еррор" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2011 у справі № 40/516 залишити без змін.

Матеріали справи № 40/516 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко  А.І.

Судді                                                                                          Отрюх  Б.В.

                                                                                          Михальська  Ю.Б.