КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2011 № 3/396
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Сотнік ова С.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Суліма В.В.
за участю секретаря
представників:
від позивача - ОСОБА_1 (д ов. від 01.06.2011р.),
від відповідача - ОСОБА _2 (дов. № 14/01 від 09.06.2011р.),
від третьої особи - ОСОБ А_3 (дов. № 11 від 10.01.2011р.),
розглянувши
апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Інфро”
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011р.
у справі № 3/396 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю “Ін фро”
до Дарницької районної у мі сті Києві ради
третя особа Комунальне під приємство “Дирекція з управл іння та обслуговування нежит лового фонду” Дарницького ра йону
м. Києва
про зобов' язання укласти договір оренди приміщень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарсько го суду міста Києва від 24.03.2011р. в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказани м судовим рішенням, позивач з вернувся до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Г осподарського суду міста Киє ва від 24.03.2011р., прийняти нове ріш ення, яким задовольнити позо в.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 06.05.2011р. прийнято до проваджен ня апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Інфро”.
Від третьої особи надійшов відзив, у якому просила залиш ити апеляційну скаргу без за доволення, рішення суду перш ої інстанції - без змін.
Ухвалою від 31.05.2011р. розгляд сп рави було відкладено відпові дно до ст. 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и у зв' язку з необхідністю в итребування відомостей з Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Дарницької районної у місті Києві ради.
Сторони надали витяги з Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у якому значить ся Дарницька районна у місті Києві рада.
Колегія суддів, розглянувш и доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення предст авників сторін та третьої ос оби, дослідивши наявні матер іали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з ог ляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з п озовом про визнання за Товар иством з обмеженою відповіда льністю “Інфо” права власнос ті на нежилі приміщення площ ею 16 кв. м. в надбудові літ. А за а дресою: м. Київ, вул. Тростянец ька, 4/2, на підставі ст. 344 Цивільн ого кодексу України.
В обґрунтування позовних в имог, позивач посилається не те, що він тривалий час, більш е десяти років, відкрито та бе зперервно користується спір ним приміщенням, що є підстав ою для визнання за ним права в ласності.
На підтвердження користув ання спірним приміщенням, по зивачем надано суду договори із третіми особами, а саме: до говори підряду від 05.02.2000р., від 01. 03.2002р., від 20.02.2004р. та договори збер ігання від 01.06.2000р., від 15.07.2001р.
Статтею 16 Цивільного кодекс у України встановлено, що кож на особа має право звернутис я до суду за захистом свого ос обистого немайнового або май нового права та інтересу. Спо собами захисту цивільних пра в та інтересів можуть бути, зо крема, визнання права.
Відповідно до ст. 20 Господар ського кодексу України, Держ ава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єкті в господарювання та споживач ів.
Кожний суб'єкт господарюва ння та споживач має право на з ахист своїх прав і законних і нтересів. Права та законні ін тереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відс утності прав.
Згідно ст. 316 Цивільного код ексу України правом власнос ті є право особи на річ (майно ), яке вона здійснює відповід но до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.
Статтями 317, 321 Цивільного код ексу України встановлено, що власникові належать права в олодіння, користування та ро зпоряджання своїм майном. Пр аво власності є непорушним. Н іхто не може бути протиправн о позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні .
Відповідно до ст. 328 Цивільно го кодексу України право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів.
Згідно ст. 392 Цивільного коде ксу України власник майна мо же пред'явити позов про виз нання його права власності, я кщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним докум ента, який засвідчує його пра во власності.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 Цивіл ьного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує від крито, безперервно володіти нерухомим майном протягом де сяти років або рухомим майно м - протягом п'яти років, набув ає право власності на це майн о (набувальна давність), якщо і нше не встановлено цим Кодек сом.
Право власності за набувал ьною давністю на нерухоме ма йно, транспортні засоби, цінн і папери набувається за ріше нням суду.
Ззанченні норми статті 344 Ко дексу визначають ознаки воло діння, які є необхідними для н абуття права власності на рі ч за набувальною давністю.
Колегія суддів погоджуєть ся з місцевим господарським судом, що володіння має бути д обросовісним, тобто володіле ць не знав і не міг знати про т е, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв 'язку з якими виникло володін ня чужою річчю, не давали найм еншого сумніву стосовно прав омірності набуття майна.
В разі виникнення спору вст ановити характер володіння ( добросовісне й недобросовіс не) має тільки суд з урахуванн ям обставин справи, з якої вин икло володіння чужою річчю. Р азом з тим, фактичне володінн я вважається правомірним, як що інше не випливає з закону а бо не встановлено рішенням с уду (ст. 397 ЦК України).
Володіння має бути відкрит им, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можлив ість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець з обов'язаний спеціально інфор мувати оточуючих про своє во лодіння річчю.
Володіння має бути безпере рвним протягом визначених за коном строків (для нерухомог о майна протягом 10 років, а для рухомого майна - 5 років).
Позивачем не подано беззап еречних доказів на підтвердж ення добросовісного заволо діння спірним нежитловим при міщенням, відкритого та безп ерервного володіння ним прот ягом десяти років.
Договори підряду та зберіг ання в якості доказів на підт вердження володіння спірним майном, не можуть бути прийня ті господарським судом до ув аги, оскільки будь-яких доказ ів на підтвердження їх факти чного виконання, як-то акти ви конаних робіт (послуг), платіж них документів (платіжні дор учення, квитанції, касові орд ери), позивачем не надано.
Разом з тим, спірне майно на лежить до комунальної власно сті територіальної громади Д арницького району м. Києва.
Будь-яких доказів на підтве рдження набуття у власність спірного приміщення на підст аві правочину позивачем не н адано.
Розпорядженнями Виконавчо го органу Дарницької районно ї в місті Києві ради № 38 від 30.01.2010 р. та № 154 від 10.03.2010р. було вирішено передати спірне майно в орен ду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4
Права орендодавця були дел еговані третій особі на підс таві розпорядження Виконавч ого органу Дарницької районн ої в місті Києві ради № 105 від 11.02 .2008р.
Таким чином, спірне приміще ння за Договором № 557 оренди не рухомого майна комунальної в ласності територіальної гро мади Дарницького району м. Ки єва від 01.03.2010р. було передано тр етьою особою як орендодавцем в користування орендарю - Ф ізичній особі-підприємцю О СОБА_4 та підтверджується а ктом прийому-передачі орендо ваного приміщення від 01.03.2010р., щ о свідчить про реалізацію ві дповідачем свого права власн ості, зокрема права розпоряд ження, на спірне приміщення.
З врахуванням наведеного в ище, колегія суддів погоджує ться з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання за позивачем пр ава власності на спірне нежи тлове приміщення необґрунто вані, документально не підтв ердженні, а отже задоволенню не підлягають.
Слід також зазначити, що від повідно до частин 1, 4 статті 344 Ц ивільного кодексу України ос оба, яка добросовісно заволо діла чужим майном і продовжу є відкрито, безперервно воло діти нерухомим майном протяг ом десяти років або рухомим м айном - протягом п'яти років, н абуває право власності на це майно (набувальна давність), я кщо інше не встановлено цим К одексом. Право власності за н абувальною давністю на нерух оме майно, транспортні засоб и, цінні папери набувається з а рішенням суду.
Згідно пунктів 1, 8 Прикінцев их та перехідних положень за значеного Кодексу він набира є чинності з 1 січня 2004 року. Пра вила статті 344 Цивільного коде ксу України про набувальну д авність поширюються також на випадки, коли володіння майн ом почалося за три роки до наб рання чинності цим Кодексом.
Таким чином, перебіг строку володіння майном для визнан ня права власності на нього з а набувальною давністю слід рахувати тільки після 1 січня 2001 року.
Отже, перебіг десятирічног о строку володіння позивачем спірним приміщенням для ціл ей набувальної давності розп очався 01.01.2001 р. - за три роки до н абрання чинності Цивільним к одексом України. Відповідно, позовні вимоги щодо визнанн я за позивачем права власнос ті на спірне приміщення за на бувальною давністю (за наявн ості інших необхідних умов) п ідлягатимуть задоволенню ли ше в тому випадку, коли такий п озов буде пред'явлено після 01. 01.2011 р.
З матеріалів справи вбачає ться, що позов було подано до г осподарського суду 29.12.2010р., тобт о до спливу встановленого за конодавством строку набувал ьної давності тривалістю у д есять років, що також є самост ійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.
Відповідно до ст. 101 ГПК Украї ни апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду у повному обс язі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ріш ення Господарського суду міс та Києва від 24.03.2011р. у даній спра ві відповідає фактичним обст авинам та матеріалам справи, прийнято з правильним засто суванням норм матеріального та процесуального права, під став для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю “Інфро” залишити без задоволення, а рішення Госпо дарського суду міста Києва в ід 24.03.2011р. у справі № 3/396 - без змі н.
Матеріали справи № 3/396 поверн ути Господарському суду міст а Києва.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Дзюбко П.О.
Сулі м В.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2011 |
Оприлюднено | 15.08.2011 |
Номер документу | 17674863 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сотніков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні