Постанова

від 15.09.2011 по справі 3/396

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2011 р. Справа № 3/396

Вищий господарський суд України в складі колегі ї

суддів: Грейц К.В. - головуючого,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Інфро"

на постанову від 14.06.2011

Київського апеляційного господарського суду

у справі господарського с уду міста Києва № 3/396

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Інфро"

до Дарницької районної у міс ті Києві ради

третя особа без самостійн их вимог на предмет спору, на с тороні відповідача Комунальне підприємство " Дирекція з управління та обс луговування нежитлового фон ду" Дарницького району м. Києв а

про зобов' язання укласти дог овір оренди приміщень,

за участю представників: п озивача не з' явились

відповідача Червонописької Л.А.

третьої особи Митченко Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарськ ого суду м. Києва від 24.03.2011 (суддя Сівакова В.В.) у справі №3/396, зали шеним без змін постановою Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 14.06.2011 (колегі я суддів у складі: головуючог о судді Сотнікова С.В., суддів Дзюбка П.О., Суліма В.В.), відмов лено в задоволенні позовних вимог, змінений під час розгл яду справи, Товариства з обме женою відповідальністю "Інфр о" (далі - позивач) до Дарницьк ої районної у місті Києві рад и (далі - відповідач) про визн ання права власності на нежи лі приміщення площею 16кв.м в н адбудові літ. А за адресою: м. К иїв, вул. Тростянецька, 4/2

Позивач з рішенням та поста новою у справі не згоден, в под аній касаційній скарзі проси ть їх скасувати та прийняти н ове рішення, яким позов задов ольнити.

Свої вимоги скаржник обґру нтовує тим, що, за його перекон анням, рішення і постанова у с праві прийняті з порушенням ст. 344 Цивільного кодексу Укра їни, в наслідок чого суди попе редніх інстанцій дійшли необ ґрунтованого висновку про не дотримання позивачем вимог ч инного законодавства про наб увальну давність та про недо веденість добросовісного за володіння спірним приміщенн ям.

Відзиву на касаційну скар гу не надійшло.

Представник скаржника св оїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скор истався.

Заслухавши у відкритому су довому засіданні пояснення п редставників відповідача та третьої особи, перевіривши п овноту встановлення обстави н справи та правильність їх ю ридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місц евого господарських судів, к олегія суддів Вищого господа рського суду України дійшла висновку, що касаційна скарг а не підлягає задоволенню, ви ходячи з наступного.

Предметом позовних вимог (з врахуванням заяви від 15.02.2011 п ро зміну предмету позову) є ви знання за позивачем права вл асності на нежилі приміщення площею 16кв.м в надбудові літ. А за адресою: м. Київ, вул. Тростя нецька, 4/2, на підставі ст. 344 Циві льного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодекс у України встановлено, що кож на особа має право звернутис я до суду за захистом свого ос обистого немайнового або май нового права та інтересу. Спо собами захисту цивільних пра в та інтересів можуть бути, зо крема, визнання права.

Згідно ст. 316 Цивільного код ексу України правом власнос ті є право особи на річ (майно ), яке вона здійснює відповід но до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 Цивільно го кодексу України право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема, із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного коде ксу України власник майна мо же пред'явити позов про виз нання його права власності, я кщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним докум ента, який засвідчує його пра во власності.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 Цивіл ьного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує від крито, безперервно володіти нерухомим майном протягом де сяти років або рухомим майно м - протягом п'яти років, набув ає право власності на це майн о (набувальна давність), якщо і нше не встановлено цим Кодек сом. Право власності за набув альною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, ці нні папери набувається за рі шенням суду.

Виходячи з аналізу зазначе них норм, саме власник, який вж е набув право власності на за конних підставах, може пред' явити позов про визнання йог о права власності до осіб, які таке право оспорюють та/або н е визнають, при цьому, відпові дно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК Украї ни доведення обставин законн ості набуття права власності , в т.ч. за набувальною давніст ю, покладається на позивача.

Так, відповідно до приписів ст. 344 Цивільного кодексу Укра їни позивач має довести за до помогою належних і допустими х доказів, що він є добросовіс ним володільцем, тобто, що він не знав і не міг знати, що воло діє чужою річчю, а також, що ві н продовжує відкрито і безпе рервно володіти цим майном п ротягом 10 років.

Судами попередніх інстанц ій під час розгляду справи вс тановлено, що позивачем не по дано будь-яких доказів на під твердження підстав правомір ного (не забороненого законо м, зокрема, на підставі правоч ину) набуття права на спірне н ежитлове приміщення і доброс овісного володіння ним, тобт о, що він не знав і за будь-яких обставин не міг знати, що воло діє чужим майном, адже, самові льне його захоплення таким д оказом не є.

Надані позивачем на підтве рдження відкритого користув ання спірним приміщенням дог овори із третіми особами, а са ме: договори підряду від 05.02.2000, в ід 01.03.2002, від 20.02.2004 та договори збер ігання від 01.06.2000, від 15.07.2001 правомі рно не прийняті судами попер едніх інстанцій в якості нал ежних доказів, адже, будь-яких документів на підтвердження їх фактичного виконання поз ивачем не надано.

Згідно пунктів 1, 8 Прикінцев их та перехідних положень за значеного Цивільного кодекс у України він набирає чиннос ті з 1 січня 2004 року. Правила ста тті 344 Цивільного кодексу Укра їни про набувальну давність поширюються також на випадки , коли володіння майном почал ося за три роки до набрання чи нності цим Кодексом.

Як правильно визначено гос подарськими судами, перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давніст ю слід рахувати тільки після 1 січня 2001 року, отже, перебіг де сятирічного строку, протягом якого мало відбуватись воло діння позивачем спірним прим іщенням, для цілей набувальн ої давності розпочався 01.01.2001 - за три роки до набрання чинно сті Цивільним кодексом Украї ни.

Господарські суди дійшли о бґрунтованого висновку, що, о скільки позов подано до госп одарського суду 29.12.2010, то сплив встановленого законодавств ом строку набувальної давнос ті тривалістю у десять років не настав, що також є самостій ною підставою для відмови у з адоволенні позову.

Крім того, господарськими с удами встановлено, що спірне майно є комунальною власніс тю територіальної громади Да рницького району м. Києва і йо го власником є Дарницька рай онна в місті Києві рада, розпо рядженнями Виконавчого орга ну якої № 38 від 30.01.2010 та № 154 від 10.03.2010 вирішено передати спірне при міщення в оренду Фізичній ос обі-підприємцю ОСОБА_1., на підставі цих розпоряджень у кладено договір від 01.03.2010 № 557 оре нди нерухомого майна комунал ьної власності територіальн ої громади Дарницького район у м. Києва та передано спірне п риміщення Фізичній особі-під приємцю ОСОБА_1. за актом п рийому-передачі від 01.03.2010, отже, навіть з цього періоду волод іння позивачем спірним майно м не може вважатись добросов існим.

Таким чином, судами поперед ніх інстанцій встановлено, п озивач не спромігся довести за допомогою належних і допу стимих засобів доказування н і факту добросовісного завол одіння чужим нерухомим майно м, ані відкритого та безперер вного володіння ним протягом десяти років.

Враховуючи наведене, коле гія суддів погоджується з ви сновками судів першої та апе ляційної інстанцій щодо відс утності правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно ко мунальної власності територ іальної громади Дарницького району м. Києва та вважає, що д оводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання пере оцінити встановлені судами о бставини і досліджені докази , що згідно з приписами ст. ст. 11 15, 1117 ГПК України перебуває поз а процесуальними межами повн оважень суду касаційної інст анції.

Наведене свідчить, що під ча с прийняття рішення та поста нови у справі, суди попередні х інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного м атеріального та процесуальн ого законодавства, а, отже, під стави для їх скасування або з міни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "Інфро" залишити без з адоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 14.06.2011 у справі господарськ ого суду міста Києва № 3/ 396 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В.Бакуліна

О.І.Глос