Постанова

від 17.06.2008 по справі 5/427-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/427-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ, в особі Сумської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Суми  (далі –ВАТ “Укртелеком”)

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2008

зі справи  № 5/427-07

за позовом ВАТ “Укртелеком”

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми (далі –територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Ємець В.М.,

відповідача – не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 26.06.2007 № 41 зі справи           № 03-06/30-2007 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в сумі 500 грн.” (далі –оспорюване рішення).

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.12.2007                   (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено; оспорюване рішення визнано недійсним; на територіальне відділення АМК віднесено судові витрати зі справи. У прийнятті зазначеного рішення суд виходив, зокрема, з недоведеності того, що оспорюване рішення відповідає вимогам чинного законодавства та ґрунтується на встановлених фактах надання ВАТ “Укртелеком” недостовірної інформації на запит територіального відділення АМК.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 (колегія у складі: Істоміна О.А. - головуючий, судді Бабакова Л.М. і Кравець Т.В.): апеляційну скаргу територіального відділення АМК задоволено; рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким провадження у справі припинено. У прийнятті зазначеної постанови суд керувався статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ “Укртелеком” просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції, а рішення господарського суду з даної справи залишити без змін, стягнувши з територіального відділення АМК 42, 50 грн. державного мита з касаційної скарги. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та невідповідність нормам матеріального і процесуального права, і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені  будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі –Закон) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин  правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у прийнятті оскаржуваної постанови, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- згідно з оспорюваним рішенням дії ВАТ “Укртелеком” було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону у вигляді подання територіальному відділенню АМК недостовірної інформації, та на ВАТ “Укртелеком” накладено штраф у сумі 500 грн.;

- матеріалами справи підтверджується, що інформація, надана ВАТ “Укртелеком” територіальному відділенню АМК, не є недостовірною, оскільки названим товариством у листі від 15.01.2007 № 61/4-9 було зазначено витрати праці на підготовку, видачу 1 примірника технічних умов, а в листі від 29.01.2007 № 61/4-19 було надано інформацію щодо фактично відпрацьованого часу працівниками ЦТП (центру телекомунікаційних послуг) ВАТ “Укртелеком”, на яких покладено обов'язки з підготовки, видачі технічних умов на прокладення кабелів. Тобто у листах ВАТ “Укртелеком” від 15.01.2007 № 61/4-9 та від 29.01.2007 № 61/4-19 надавалися відповіді на різні питання територіального відділення АМК;

- територіальним відділенням АМК не подано доказів того, що надана ВАТ “Укртелеком” у листі від 29.01.2007 № 61/4-19 інформація була недостовірною.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- ВАТ “Укртелеком” звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання недійсним оспорюваного рішення в порядку статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) та статті 12 ГПК України, статей 50, 52, 60 Закону; до позовної заяви було додано поштову квитанцію як доказ надсилання територіальному відділенню АМК копії позовної заяви, платіжне доручення на оплату державного мита в сумі 85 грн., платіжне доручення на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та інші документи;

- ухвалою господарського суду Сумської області від 06.08.2007 на підставі статей 107, 110, 117 КАС України було відкрито провадження в адміністративній справі і прийнято позовну заяву до розгляду з призначенням попереднього судового засідання на 27.08.2007;

- ухвалою названого господарського суду від 27.08.2007 на підставі статей 77, 86 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.09.2007 у зв'язку з відповідним клопотанням територіального відділення АМК. При цьому у вступній частині даної ухвали суд зазначив, що справа підлягає вирішенню відповідно до вимог ГПК України;

- територіальне відділення АМК на підставі статей 2 - 4, 17, 49, 133 і 157 КАС України та статті 12 ГПК України звернулося до господарського суду Сумської області з клопотанням від 05.09.2007 № 01-23/2671, в якому просило закрити провадження у справі № АС 5/427-07 у зв'язку з неможливістю її розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України;

- 20.12.2007 місцевим господарським судом вирішено по суті й прийнято рішення на підставі статей 49, 82 - 85 ГПК України.

Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідну правову позицію викладено і в пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”.

Згідно із статтею 99 ГПК України:

- в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі;

- апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої і другої статті 101 ГПК України:

- у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу;

- апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що апеляційний господарський суд у розгляді даної справи:

- не мав права припиняти провадження в ній з будь-яких підстав, крім передбачених частиною першою статті 80 ГПК України. Тим часом оскаржувана постанова не містить будь-яких посилань на такі підстави, як і на саму зазначену статтю;

- повинен був, прийнявши апеляційну скаргу в даній справі до провадження, повторно розглянути справу та перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Припинивши провадження у справі за відсутності передбачених законом підстав для вчинення відповідної процесуальної дії та не здійснивши розгляду апеляційної скарги зі справи по суті, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме статей 80, 99 і 101 ГПК України, що згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Справу ж слід передати на розгляд суду апеляційної інстанції, оскільки відповідний розгляд в порядку апеляційного провадження нею на порушення вимог закону не здійснено, тим часом як забезпечення, зокрема, апеляційного оскарження рішення суду (крім випадків, встановлених законом) статтею 129 Конституції України віднесено до числа основних засад судочинства.

У зазначеному розгляді має бути вирішено й питання щодо розподілу між сторонами судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сумської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 зі справи №  5/427-07 скасувати.

Справу передати на розгляд Харківського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов