Постанова

від 19.06.2008 по справі 13/239

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/239

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.06.2008                                                                                           № 13/239

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Алданової  С.О.

 суддів:            Пашкіної С.А.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Гурін М.В. (довіреність № 231/0109 від 27.03.2008 р.)

від відповідача  - Гришина Н.В. (довіреність № б/н від 03.08.2007 р.)   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2008

 у справі № 13/239  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенергоімпекс"

 про                                                  тягнення 738816,65 грн.

 Постанова прийнята 19.06.2008 р. у зв'язку з оголошенням перерв у судових засіданнях 22.04.2008 р., 12.06.2008 р.,  відповідно до ст. 77 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенергоімпекс" про стягнення        738816,65 грн. штрафу та пені за порушення строків виконання робіт.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 785945,63 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції посилається на те, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, які саме роботи були виконані підрядником з порушенням строків, відповідно, в чому саме полягає порушення договірних зобов'язань з боку відповідача.   

Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод”, не погоджуючись з вказаним рішенням подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, оскільки на думку позивача, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, крім того, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу повністю, просив її задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні, заперечували проти апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, посилаючись на те, що оскільки ТОВ “Топенергоімпекс” не допустив жодних відступів від умов договору, то підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного  законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню з наступних підстав.

Між сторонами по справі 01.08.2006 р. був укладений договір підряду № 01-08М-ХВО/1388/06 на надання послуг підрядних організацій, пов'язаних із забезпеченням виробничого процесу (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) замовник доручає, а головний підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах даного Договору роботи з капітального ремонту ХВО ЦЕВС.

Строк виконання всіх робіт по даному Договору, їх окремих етапів та об'єктів, визначаються Графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 18.01.2007 р. до Договору сторони домовились виконувати роботи по Скорегованому графіку (Додаток № 4 від 18.01.2007 р.) до Договору на загальну суму 6 374 630,35 грн. з ПДВ.

В матеріалах справи міститься Скорегований графік, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати робіт в лютому 2007 року на 2000000,00 грн, а в березні 2007 року на 2550000,00 грн.  

Фактичний строк закінчення робіт по індивідуально визначеному об'єкту робіт визначається від дати підписання Замовником Акту здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який підтверджується матеріалами справи, що відповідачем в лютому 2007 року виконано робіт на суму 421608,63 грн. (згідно актів № № 2/2, 3/2, 4/2, 5/2, 6/2), а в березні 2007 року на суму 764134,19 грн. (згідно актів № № 1/03, 2/03, 3/03, 4/03).

Таким чином відповідачем недовиконано робіт в лютому 2007 року на суму 1578391,37 грн., а в березні 2007 року на суму 1785865,81 грн.

З огляду на вищезазначену обставину, позивачем заявлена вимога про стягнення штрафу та пені за невиконання робіт в необхідному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 10.3.3. Договору в редакції протоколу розбіжностей, якщо порушення строків виконання робіт сталося з вини Головного підрядника, останній сплачує Замовнику штраф в розмірі 19 % від суми неосвоєних грошових коштів і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені та не звільнюється від виконання зобов'язання в натурі.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що даний пункт договору застосовується тільки в тому випадку, коли роботи виконані, проте з порушенням строків.

Проаналізувавши п. 10.3.3. Договору в редакції протоколу розбіжностей та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про нарахування штрафних санкцій тільки у випадку невиконання робіт в повному обсязі є необгрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Крім того, місцевий господарський суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, які саме роботи були виконані підрядником з порушенням строків.

Цей висновок спростовується наступним.

Відповідно до п. 7.1.1. Договору Головний підрядник зобов'язаний виконувати роботи по даному Договору у відповідності з Графіком, Договірними цінами та кошторисами, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно скорегованого графіку, в лютому та березні 2007 року відповідач зобов'язався виконувати роботи, передбачені в кошторисах № 3750К, 3725К, 3818К, 3818-1К, 3874К, 4194К (копії зазначених кошторисів містяться в матеріалах справи), на загальну суму 4550000,00 грн.

Натомість, відповідач виконав лише ті види робіт, які зазначені в актах КБ-2в, що містяться в матеріалах справи, в актах наявні посилання на конкретний пункт окремих кошторисів.

Проаналізувавши зміст спірного Договору, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позивач не довів, що надані ним кошториси є невід'ємною частиною Договору, оскільки ці кошториси не підписані з боку сторін Договору і позивач не надав суду доказів доведення змісту саме цих кошторисів до відома Відповідача в процесі виконання робіт за Договором у лютому 2007 року та березні 2007 року, оскільки з тексту Договору вбачається, що кошториси затверджуються Замовником та не повинні бути підписані з боку Головного підрядника (п.п. 3.3, 5.1).

Крім того, в актах КБ-2в, які підписані з боку відповідача є посилання на конкретні пункти кошторисів, які залучені позивачем до матеріалів справи.          

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф та пеня в розмірі передбаченому п. 10.3.3. Договору в редакції протоколу розбіжностей.

Перевіривши розрахунок штрафу та пені, зроблений позивачем та долучений до матеріалів справи, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 639208,86 грн. та пеня в розмірі 146736,77 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином позовні вимоги не спростував, доказів та підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін апеляційному суду не навів.

В зв'язку з цим, рішення Господарського суду м. Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги  задовольняються в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 р. у справі № 13/239 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 р. у справі            № 13/239 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Топенергоімпекс” (04050, м. Київ, вул Дегтярьовська, 8-а, фактична адреса: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 27/29, оф. 25, р/р 260003012918 в АК “Промінвестбанк” м. Києва, МФО 300012, код ЄДРПОУ 30726476), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого  державним  виконавцем  під  час  виконання  судового  рішення,  на  користь

Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”  (86101, м. Макіївка, Донецька обл., вул. Металургійна, 47, р/р 260023107491 в АКБ “ЮНЕКС” м. Київ, МФО 322539, код  ЄДРПОУ 33185989) 639208 (шістсот тридцять дев'ять тисяч двісті вісім) грн. 86 коп. штрафу, 146736 (сто сорок шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 77 коп. пені, 7859 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 46 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3929 (три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 73 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду м. Києва.    

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Пашкіна С.А.