Рішення

від 27.06.2008 по справі 2/63-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/63-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" червня 2008 р. Справа № 2/63-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Гансецького В.П.  

за участю представників сторін

від позивача: Поліщук М.А., дов.№ 10 Юр від 26.05.08р.

від відповідачів: не з'явились

від третьої особи: не з'явився  

 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (м.Бердичів)  

до 1. Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" (м.Бердичів)

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" (м.Бердичів)

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - Відкрите акціонерне товариство "Агропостачкомплект" (м.Бердичів)

про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та повернення майна  

Позивач звернувся з позовом про визнання договору купівлі-продажувід 31.03.05р., укладеного між відповідачами: ДП "Премдор-Україна" та ТОВ "АМСК" недійсним, також просив зобов'язати ДП "Премдор-Україна" повернути під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5 м., яка знаходиться на території ДП "Премдор Україна"  або відшкодувати її ринкову вартість в сумі 129680,00 грн.

Заявою від 09.01.08р. № 6/юр позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу від 31.03.05р. в частині купівлі-продажу залізничної гілки довжиною 137,5 м. та зобов'язати ДП "Премдор-Україна" повернути ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"  цю залізничну гілку.

Представник позивача в судовому засіданні позов в уточненому варіанті підтримала, зокрема зазначила, що спірна залізнична гілка була побудована позивачем на земельній ділянці, яка, на час будівництва даної гілки, належала позивачу. Також зазначила, що у зв'язку з спливом часу у позивача не збереглось підтверджуючих документів про будівництво даної залізничної гілки, але вона продовжує знаходитись на балансі у позивача.

Від першого відповідача - ДП "Премдор-Україна" на адресу господарського суду надійшло клопотання №234 від 26.06.08р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його представника з поважних причин прийняти участь в судовому засіданні (відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

З грудня 2007 року по червень 2008 року було проведено десять судових засідань, на яких тільки в одному прийняв участь представник відповідача - ДП "Премдор-Україна".

При цьому, вказаний відповідач не направляв свого представника для участі у справі, мотивуючи це тим, що у нього є тільки єдиний представник, який може представляти його інтереси і цей представник кожного разу, з тих чи інших підстав, не може прийняти участь в судовому засіданні.

Господарський суд дійшов висновку, що таким чином відповідач - ДП "Премдор-Україна", з невідомих суду причин, намагається затягнути розгляд справи, оскільки не позбавлений можливості направити будь-якого іншого повноважного представника.

На цій підставі, суд зважив за можливе прийняти рішення у справі без участі представника ДП "Премдор-Україна", як і без участі представників другого відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але жодного разу не скористались своїм правом на участь в судовому розгляді справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 31.03.2005р. між ТОВ "АМСК" та ДП "Премдор-Україна" було укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.62-63), відповідно до якого ТОВ "АМСК" (за договором "продавець") зобов'язалось продати ДП "Премдор-Україна" (за договором "покупцю") об'єкти незакінченого будівництва за адресою: м.Бердичів, вул.Низгірецька,127, які розташовані на земельній ділянці площею 8,0га.

Як вбачається з додатку №1 до договору, в якому визначено конкретний перелік майна, що є предметом купівлі-продажу, до складу відчужуваного майна увійшла залізнична гілка довжиною 137,5м. (т.1 а.с.65).

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що залізнична колія №12, яка відчужена за оспореним договором ДП "Премдор-Україна", побудована позивачем у 1991 році, знаходиться на його балансі і є складовою частиною під'їзних залізничних колій ливарного комплексу ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", про що свідчить технічний паспорт, виданий 15.07.1998р., однак, вибула з володіння товариства на підставі оспореного договору без його згоди, у зв'язку з чим товариство вправі на підставі ст.388 Цивільного кодексу України витребувати її від набувача - ДП "Премдор-Україна".

Позивач також зазначив, що у ТОВ "АМСК" не було законних підстав для розпорядження залізничною гілкою довжиною 137,5кв.м., оскільки рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. у справі за заявою ТОВ "АМСК" про встановлення факту приналежності на праві власності незавершеного будівництва, в тому числі залізничної колії по вул.Низгірецькій,127, було скасоване ухвалою Житомирської області від 22.12.2005р.

На підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач надав копії технічного паспорту під'їзних колій ВАТ "Машинобудівний завод "Прогрес"; рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. у справі за заявою ТОВ "АМСК" про встановлення факту приналежності на праві власності незавершеного будівництва; додатку №1 до оспореного договору  від 31.03.2005р.; ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р.; звіту №1487 про незалежну оцінку частини залізничної колії довжиною 137,5м по вул.Низгірецькій,100; власну довідку про те, що залізнична колія, яка входить до складу під'їзних залізничних колій ливарно-механічного комплексу, знаходиться на балансі ВАТ "Бердичівський  машинобудівний завод "Прогрес" (т.1 а.с.13-33,43).

Відповідач - ДП "Премдор-Україна", заперечуючи проти позову, підтверджує своє право власності на залізничну гілку довжиною 137,5м, придбану на підставі оспореного договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. копією технічного паспорту під'їзної колії, погодженого начальником станції Бердичів Коробовим В.В. 29.09.2005р.; копією договору №1 від 01.09.2005р., укладеним між ДП "Премдор-Україна" та ПП Мельником С.В., на виконання робіт по ремонту під'їзної залізничної колії ДП "Премдор-Україна"; копією акта приймання-передачі виконаних ремонтних робіт від 26.09.2005р.; копією звіту від 26.09.2005р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки ДП "Премдор-Україна", розташованої по вул.Низгірецькій,127 у м.Бердичеві; копією договору від 29.12.2005р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 7,0га за адресою по вул.Низгірецькій,127, укладеного між Бердичівською райдержадміністрацією та ДП "Премдор-Україна" (т.1 а.с.96-167).

Начальник Козятинської дирекції залізничних перевезень Головко В.І. у письмових поясненнях №юр-06-246 від 23.10.2006р. зазначив, що Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. №644, визначено, що власник під'їзної колії повинен мати масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій, креслення штучних споруд і технічний паспорт. Підтвердив погодження начальником станції Бердичів Коробовим В.В. технічного паспорта під'їзної колії ДП "Премдор-Україна" по станції  Бердичів та вказав, що комісійний огляд під'їзної колії із складанням акта вводу колії в експлуатацію як це передбачено Правилами, не були завершені, тоді як взаємовідносини залізниці із власниками під'їзних колій будуються на основі договорів про експлуатацію під'їзних колій, а тому надати інформацію про теперішнього власника під'їзної колії №12 ст.Бердичів не представляється можливим (.2 а.с.10-11).

Оцінивши доводи позивача і ДП "Премдор-Україна" та подані ними докази в сукупності, господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення  правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 22.05.2005р. (т.1 а.с.25) за ТОВ "АМСК" було визнано право власності на незавершений будівництвом об'єкт продбази, розташований в м.Бердичеві по вул.Низгірецькій,127 у складі: залізобетонної огорожі 1109м. з готовністю 92%; майданчика із плит 960кв.м., з козловим краном готовністю 85%; складу 1400кв.м. готовністю 48%; складу 700кв.м. готовністю 52%; артсвердловини глибиною 96м; водонапірної башти "Рожновського"; зовнішнього водопроводу готовністю 95%; зовнішніх електромереж з підстанцією; асфальтобетонного майданчика 6890кв.м.; під'їзної дороги з вул.Низгірецької та залізничної дороги шириною колії в межах площадки.

У зв'язку з цим, вважаючи себе законним власником залізничної колії по вул.Низгірецькій (довжина якої в рішенні міськрайонного суду не зазначена),                         ТОВ "АМСК" 31.03.2005р. уклало з ДП "Премдор-Україна" договір, на підставі якого продало підприємству залізничну гілку довжиною 137,5м.

Проте, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р. рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. було скасоване із закриттям провадження у справі в зв'язку з непідвідомчістю спору судам загальної юрисдикції (т.1 а.с.27-28).

Доводи ДП "Премдор-Україна" про те, що ухвала Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р. була обґрунтована такою підставою, що не спростовує права власності ТОВ "АМСК" на спірну залізничну гілку, є безпідставними, оскільки у зв'язку з прийняттям ухвали судом апеляційної інстанції рішення Бердичівського міськрайонного суду втратило свою силу.  

Таким чином, підстави, за якими ТОВ "АМСК" набуло право власності на спірну залізничну гілку по вул.Низгірецькій, відпали.

Інші докази правомірності набуття права власності ТОВ "АМСК" на залізничну гілку довжиною 137,5м. по вул.Низгірецькій в матеріалах справи відсутні.  

Разом з тим, інші наявні в матеріалах справи документи (технічний паспорт під'їзних залізничних колій ВАТ "Машинобудівний завод "Прогрес" с схемою розташування колії, довідка позивача №60 від 19.06.2006р., державний акт на право постійного користування від 21.04.1995р. серії ІІ-ЖТ №000228, тощо,                                      т.1 а.с.13-24,43,54-55) свідчать про те, що спірною залізничною колією володіло  вказане товариство.  

Позивачем також подано пояснювальну записку свого працівника Лосовського Г.Й., який приймав участь у будівництві для ВАТ БМЗ "Прогрес" спірної залізничної колії (т.3 а.с.127)

Твердження ДП "Премдор-Україна", що залізнична гілка вибула з права власності ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", що підтверджується витягом з протоколу №3 загальних зборів засновників ВАТ "Агропостачкомплект"  від 28.12.1998р. (т.1 а.с.61), якими було вирішено передати в рахунок погашення боргу товариству "АМСК" незавершене будівництво по вул.Низгірецькій,127 з усіма незавершеними будівлями та спорудами, в тому числі і залізничної гілки, господарським судом не розглядаються як доказ того, що ВАТ "Агропостачкомплект" являлось власником спірної залізничної гілки з належними йому правами щодо розпорядження майном.   

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Другий відповідач ТОВ "АМСК" та третя особа ВАТ "Агропостачкомплект" являючись юридичними особами, діяльність яких не припинена у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджується відповідними довідками органу держстатистики (т.3 а.с.18,20), протягом розгляду справи в суді не вчинили будь-яких дій щодо підтвердження правомірності своєї угоди стосовно спірної залізничної гілки, тобто не подали суду будь-яких доказів щодо цього.

Зокрема, вони та ДП "Премдор-Україна" не подали доказів про те, на яких підставах ВАТ "Агропостачкомплект" передав ТОВ "АМСК" залізничну гілку як свою та яку саме залізничну гілку, оскільки у вказаному протоколі загальних зборів це не конкретизовано.  

При цьому, ВАТ "Агропостачкомплект" є діючим товариством, про що свідчить копія газети "Земля Бердичівська" за 29.02.08р., в якій надруковане оголошення цього товариства про проведення загальних зборів акціонерів 15.05.08р., тобто під час провадження у справі (т.3 а.с.132).

Місцезнаходження спірної гілки на місцевості підтверджується копією державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЖТ № 000228, в якому зазначена земельна ділянка, на якій ця гілка знаходиться (т.1 а.с.54,55) та панорамним фотознімком (т.3 а.с.133).  

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що тільки позивач - ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" має необхідний, хоча і мінімальний, обсяг документальних доказів, які дають підстави для висновку про належність саме йому спірної залізничної гілки.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 217 Цивільного України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Таким чином, якщо визнана недійсною частина правочину відноситься до випадкових умов, вона виключається з правочину без наслідків для інших його частин та правочину в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин,  уточнені позовні вимоги ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2005 року укладений між Дочірнім підприємством "Премдор-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК" в частині продажу залізничної гілки довжиною 137,5м. та зобов'язати Дочірнє підприємство "Премдор-Україна" повернути позивачу під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5м., що знаходиться по вул.Низгірецькій,127 у м.Бердичеві.

Судові витрати стягненню не підлягають, оскільки вони вже стягнуті постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.07.07р. і на її виконання видані накази суду від 10.08.07р. № 2/63-Д (т.2 а.с.101-104,106-108).

На підставі ст.ст.215-217 ЦК України, керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнатинедійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2005 року укладений між Дочірнім підприємством "Премдор-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК" в частині продажу залізничної гілки довжиною 137,5м.

3. Дочірньому підприємству "Премдор-Україна", 13300, м.Бердичів Житомирської області, вул.Свердлова 44, ідентифікаційний код 32721155 повернути Відкритому акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", 13306, м.Бердичів Житомирської області, вул.К.Лібкнехта 79, ідентифікаційний код 00217426 під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5м., що знаходиться по вул.Низгірецькій 127 у м.Бердичеві. 

Рішення господарського суду Житомирської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

                   Суддя               Гансецький В.П.

                Рішення підписане 27.06.08р.     

Друк: 5 прим.

1 - у справу,

2-4 -  сторонам,

            5 - третій особі.