2/63-Д
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2009 р. Справа № 2/63-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Поліщук М.А. (довіреність № 3/юр від 02.02.2009р.)
від відповідачів:
- ДП "Премдор-Україна": Чумак С.С. (довіреність № 7 від 15.01.2009р.),
- ТОВ "АМСК": не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Премдор-Україна"
на рішення господарського суду Житомирської області
від "27" червня 2008 р. у справі
за позовом відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод
"Прогрес" (м.Бердичів)
до дочірнього товариства "Премдор-Україна" (с.Великі Низгірці Бердичівського району
Житомирської області),
товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" (м.Бердичів),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні відповідачів - відкритого акціонерного товариства "Агропостачкомплект"
(м.Бердичів)
про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2006 року ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (далі - завод "Прогрес") звернулося з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.03.2005р., укладеного між відповідачами: дочірнім підприємством „Премдор-Україна” і товариством з обмеженою відповідальністю „АМСК”, також просив зобов'язати ДП „Премдор-Україна” повернути під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5 м, яка знаходиться на території ДП „Премдор-Україна” або відшкодувати її ринкову вартість в сумі 129680,00 грн.
Заявами від 01.08.2006р. та від 09.01.2008р. № 6/юр завод "Прогрес" уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.03.2005р. в частині купівлі-продажу залізничної гілки довжиною 137,5 м та зобов'язати ДП „Премдор-Україна” повернути ВАТ „Бердичівський машинобудівельний завод „Прогрес” цю залізничну гілку (т.3 а.с.30 – 31).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.11.2007р. ВАТ "Агропостачкомплект" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів (т.3 а.с.1).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.06.2008р. позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 31.03.2005р., укладений між дочірнім підприємством „Премдор-Україна” та товариством з обмеженою відповідальністю „АМСК”, в частині продажу залізничної гілки довжиною 137,5 м. Зобов'язано ДП „Премдор-Україна” повернути ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5 м, що знаходиться по вул.Низгірецькій, 127 у м.Бердичеві.
В апеляційній скарзі ДП „Премдор-Україна” просить скасувати рішення суду від 27.06.2008р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. Підставами для цього зазначає недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права. Посилається на те, що суд невірно встановив факт доведеності позивачем свого права власності на спірну залізничну гілку на момент укладення договору купівлі-продажу між відповідачами – 31 березня 2005 року. Зазначає, що технічний паспорт, довідка про знаходження на балансі майна, пояснення працівника, що приймав участь у будівництві залізничної гілки в 1991 році, державний акт про право власності на земельну ділянку (на якій не знаходиться спірна залізнична гілка) не є юридично значущими для підтвердження права власності позивача на спірну залізничну гілку на момент укладення спірного договору купівлі-продажу і, таким чином, не можуть обґрунтовувати недійсність договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. в частині продажу залізничної гілки. Залізнична колія знаходиться на земельній ділянці, орендованій ДП „Премдор-Україна”, і таке місцезнаходження погоджене з уповноваженим представником ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес”. ДП „Премдор-Україна” підтверджує правомірність відчуження ТОВ „АМСК” залізничної гілки витягом з протоколу № 3 загальних зборів засновників ВАТ „Агропостачкомплект” від 28.12.1998р., згідно з яким об'єкт незавершеного будівництва, в тому числі залізнична гілка, були передані у власність ТОВ „АМСК”, який на законних підставах продав її ДП „Премдор-Україна” за договором від 31.03.2005р.
На думку особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, факт належності спірної залізничної гілки позивачу не підтверджується матеріалами справи (т.4 а.с. 20 – 25).
Розгляд апеляційної скарги відбувається за відсутності представника відповідача ТОВ "АМСК" і третьої особи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а тому їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (т.3 а.с.18, 20, 132, т.4 а.с.40, 55, 105, 132).
Заслухавши пояснення представників позивача і ДП "Премдор-Україна", дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. № 210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств", наказів Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 31.05.1994р. № 847 та від 30.06.1994р. № 1001, на підставі розпорядження виконкому Бердичівської міської ради від 18.07.1996р. № 275 Бердичівський завод екологічного, хімічного і нафтопромислового машинобудування "Прогрес" перетворений у відкрите акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес”, яке зареєстроване в органі місцевого самоврядування (т.2 а.с.62 - 63, 74 - 93, т.4 а.с.77 - 83).
Згідно з технічним паспортом під'їзних залізничних колій ВАТ "Машинобудівний завод "Прогрес" від 15.07.1998р. складовою частиною 15-ти під'їзних залізничних колій ливарного комплексу ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" були залізничні колії № 12 довжиною 704 м і № 13 довжиною 63 м (т.1 а.с.13 - 24).
В письмовому поясненні Пенькова О.Г., який з листопада 1978 року працював на різних роботах і посадах в транспортному цеху Бердичівського заводу "Прогрес", йдеться про те, що під'їзні залізничні колії № 12 і № 13 до асфальтного заводу були збудовані в 1990 - 1991 роках (т.3 а.с.127 - 131).
В акті списання основних засобів ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” від 18.08.2005р. зазначено про частковий демонтаж колії № 12 довжиною 566,5 м і демонтаж всієї колії № 13 довжиною 63 м (т.1 а.с.93).
За довідками заводу "Прогрес" від 19.06.2006р. № 60 та від 24.03.2008р. № 34 залишилась не демонтованою залізнична колія № 12 довжиною 137,5 м. Колії за № 12 і № 13 перебували на балансі цього заводу з 1991 року (т.1 а.с.43, т.3 а.с.65).
Відповідно до державного акта серії ІІ-ЖТ № 000228, який на підставі рішення Бердичівської районної ради від 21.04.1995р. виданий Бердичівському заводу хімічного машинобудування "Прогрес" на право постійного користування земельною ділянкою площею 111,3 га на території Великонизгірецької та Скраглівської сільських рад, місцем знаходження під'їзної колії № 12 була земельна ділянка № 3 в межах точок 62.0, 112.0, 38.0, 41.0, 42.0, 70.3, 70.0 (т.1 а.с.54 - 55, т.2 а.с.41 - 44).
За розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації "Про припинення права користування та надання в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки" від 28.03.2003р. № 99 припинено право користування ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" земельною ділянкою площею 15,26 га, розташованою на території Великонизгірецької сільської ради, та надано ДП "Прогрес-Агро" на умовах оренди строком на 5 років (т.4 а.с.84).
За договором купівлі-продажу від 05.09.2003р. № 1, укладеним між ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (продавець) і СП "Кармеліт" (покупець), продано майно і обладнання для виготовлення асфальтобетонної суміші на загальну суму 55618,80 грн. (т.4 а.с.85 - 87).
За розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації "Про припинення права користування та передачу земельної ділянки" від 18.08.2004р. № 352 у зв'язку з купівлею асфальтно-бетонного заводу СП "Кармеліт" та враховуючи добровільну відмову ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" від права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована на території Великонизгірецької сільської ради, припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,90 га ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" і передано СП "Кармеліт" земельну ділянку площею 0,90 га на умовах оренди на 1 рік із земель Великонизгірецької сільської ради (т.4 а.с.90).
Листом від 31.07.2006р. № 540 Бердичівський районний відділ земельних ресурсів на запит суду повідомив, що починаючи з 1995 року земельна ділянка № 3 між точками (згідно з планом) 62.0, 112,0, 38,0, 41,0, 42,0, 70,3, 70,0 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЖТ № 000228 до 18.08.2004р. належала заводу "Прогрес". У зв'язку з добровільною відмовою заводу "Прогрес" та укладенням договору купівлі-продажу асфальто-бетонного заводу, земельна ділянка площею 0,90 га в межах вказаних точок за розпорядженням голови райдержадміністрації від 18.08.2004р. № 352 була вилучена у заводу "Прогрес" та переведена до земель запасу Великонизгірецької сільської ради (т.1 а.с.80).
04 червня 2004 року укладено і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу з відстроченням платежу між ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (продавець) і дочірнім підприємством "Премдор-Україна" (покупець), відповідно до якого продавець продав, а покупець купив 17/100 ідеальних частин майнового комплексу - корпус алюмінієвого литва № 7, із залізобетонних панелей та цегли, ливарного цеху № 17, що знаходиться на території продавця за адресою: м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100, під інвентарним номером № 99515 (т.4 а.с.88 - 89).
31 березня 2005 року між ТОВ "АМСК" (продавець) та ДП "Премдор-Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "АМСК" зобов'язалось продати ДП "Премдор-Україна" об'єкти незакінченого будівництва за адресою: м.Бердичів, вул.Низгірецька,127, які розташовані на земельній ділянці площею 8,0 га (т.1 а.с.62 - 64).
В додатку №1 до договору визначено конкретний перелік майна, що є предметом купівлі-продажу, і до складу відчужуваного майна увійшла залізнична гілка довжиною 137,5м (т.1 а.с.26, 65).
За розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації "Про передачу в оренду земельних ділянок" від 21.04.2005р. № 163 передано підприємству "Премдор-Україна" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 2,7590 га, яка знаходиться по вул.Низгірецькій, 100 на території Великонизгірецької сільської ради, терміном на 5 років з правом подальшого викупу та земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 7,0 га, яка знаходиться по вул.Низгірецькій, 127 на території Великонизгірецької сільської ради терміном на 5 років з правом подальшого викупу (т.1 а.с.146, т.4 а.с.101).
На земельну ділянку площею 7,0 га по вул.Низгірецькій, 127 укладено договір оренди від 21.04.2005р. № 386 (т.1 а.с.147 - 148, т.2 а.с.7 - 8).
За договором купівлі-продажу від 29.12.2005р. ця земельна ділянка Бердичівською райдержадміністрацією продана ДП "Премдор-Україна" (т.1 а.с.162 - 167).
З технічного паспорта під'їзної колії, оформленого на ДП "Премдор-Україна" і погодженого 29.09.2005р. начальником станції Бердичів Коробовим В.В., та кадастрового плану земельної ділянки ДП "Премдор-Україна" видно, що залишок під'їзної колії № 12 довжиною 137,5 м перебуває на території підприємства "Премдор-Україна" по вул.Низгірецькій, 127 (т.1 а.с.96 - 104, 149 - 154).
Цей факт підтверджується також панорамним фотознімком об'єкта, що був предметом договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. між ТОВ "АМСК" і ДП "Премдор-Україна" (т.3 а.с.133).
Начальник Козятинської дирекції залізничних перевезень Головко В.І. у письмових поясненнях від 23.10.2006р. №юр-06-246 та від 13.06.2007р. зазначив, що Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644, визначено, що власник під'їзної колії повинен мати масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій, креслення штучних споруд і технічний паспорт. Підтвердив погодження начальником станції Бердичів Коробовим В.В. технічного паспорта під'їзної колії ДП "Премдор-Україна" по станції Бердичів та вказав, що комісійний огляд під'їзної колії із складанням акта вводу колії в експлуатацію, як це передбачено Правилами, не були завершені, тоді як взаємовідносини залізниці із власниками під'їзних колій виникають на основі договорів про експлуатацію під'їзних колій, а тому надати інформацію про теперішнього власника під'їзної колії №12 ст.Бердичів не є можливим (т.2 а.с.10 - 11, 57 - 59).
18 листопада 2004 року укладено і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу між ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (продавець) і громадянином Литовської республіки Пошкою Вітасом (покупець), згідно з яким продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме: виробничі будівлі загальною площею 1037,0 кв.м. і 1055,5 кв.м., трансформаторну підстанцію - 55,2 кв.м., побутові приміщення - 802,2 кв.м., огорожу - 18376,0 кв.м., яке знаходиться на неприватизованій земельній ділянці в м.Бердичеві, вул.Низгірецька, 100 "а" (т.4 а.с.91 - 96).
За розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації "Про припинення права постійного користування та передачу земельної ділянки на умовах оренди" від 14.04.2005р. № 157 припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5086 га ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" і передано цю земельну ділянку ТОВ "Вітаутас" на умовах оренди строком на 5 років з правом подальшого викупу із земель несільськогосподарського призначення Великонизгірецької сільської ради (т.4 а.с.100).
02 грудня 2004 року між Бердичівською районною державною адміністрацією (продавець) і ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (покупець) укладено і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким (з урахуванням змін від 26.04.2005р.) продавець продав, а покупець купив земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, належні йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно на частину цілісного майнового комплексу, виданого виконавчим комітетом Бердичівської міської ради, для ведення господарської діяльності, визначеної статутом покупця. Земельні ділянки загальною площею 34,9324 га земельного фонду Великонизгірецької сільської ради несільськогосподарського призначення, в тому числі: ділянка № 1 вартістю 1605175,8 грн. площею 32,4282 га; ділянка № 2 вартістю 8880 грн. площею 4,0 га; ділянка № 3 вартістю 3511 грн. площею 3,0 га; ділянка № 4 вартістю 32400 грн. площею 18,0 га, які знаходились в постійному користуванні покупця згідно згідно з Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЖТ № 000228, виданого 21.04.1995р. (т.4 а.с.97 - 99).
Аналізуючи наведені докази, апеляційний господарський суд дійшов наступного висновку.
Первинне право власності на залізничну колію № 12 належало Бердичівському заводу "Прогрес", як особі, що її побудувала. Про цей факт свідчать такі документи: технічний паспорт під'їзних залізничних колій ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" зі схемою розташування колії, довідка позивача від 19.06.2006р. № 60 про перебування спірної залізничної колії на балансі заводу "Прогрес", державний акт на право постійного користування від 21.04.1995р. серії ІІ-ЖТ № 000228, звіт від 12.04.2006р. № 1487 про незалежну оцінку частини залізничної колії довжиною 137,5 м, інвентарний номер 21254.
Згідно з документами щодо корпоратизації державного підприємства - Бердичівського заводу "Прогрес" шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство залізничні колії, в тому числі за № 12, не зазначені в переліку майна, яке не увійшло до статутного фонду новоствореного акціонерного товариства (т.3 а.с.26 - 29, т.4 а.с.110, 111, 114 - 129, 134 - 135).
З листа КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 20.07.2006р. слідує, що залізничні колії не підлягають державній реєстрації в органах БТІ, оскільки не відносяться до об'єктів нерухомості (т.1 а.с.56).
За договорами купівлі-продажу, про які йшлося раніше, залізнична колія № 12 чи її частина не відчужувалися заводом "Прогрес" на користь інших осіб, у тому числі ДП "Премдор-Україна".
У зв'язку з частковим припиненням землекористування заводу "Прогрес", зокрема, на підставі розпорядження Бердичівської райдержадміністрації від 18.08.2004р. № 352 щодо частини земельної ділянки № 3, на якій розміщалася залізнична колія № 12, остання вибула з володіння підприємства позивача.
В серпні 2005 року завод "Прогрес" як власник цієї залізничної гілки, демонтував її частину довжиною 566,5 м - по обидві сторони від огороженої території ТОВ "АМСК", недобудований об'єкт на якій за договором купівлі-продажу від 31.03.2005р. перейшов до ДП "Премдор-Україна". Відповідачі та третя особа не заперечували проти такого демонтажу.
Залишок залізничної колії довжиною 137,5 м є предметом спору в даній справі. Позивач вважає, що залізнична гілка вибула з власності заводу "Прогрес" без його згоди на підставі оспореного договору.
З матеріалів справі вбачається, що відповідно до протоколу № 3 загальних зборів засновників ВАТ "Агропостачкомплект" від 28.12.1998р. загальними зборами вирішено передати в рахунок погашення боргу товариству "АМСК" незавершене будівництво по вул.Низгірецькій, 127 у м.Бердичеві з усіма незавершеними будівлями та спорудами, в тому числі і залізничну гілку (т.1 а.с.61).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 22.05.2005р. за ТОВ "АМСК" було визнано факт приналежності на праві власності незавершеного будівництвом об'єкта продбази, розташованого в м.Бердичеві по вул.Низгірецькій,127 у складі: залізобетонної огорожі 1109 м з готовністю 9 2%, майданчика із плит 960 кв.м., з козловим краном готовністю 85 %, складу 1400 кв.м. готовністю 48 %, складу 700 кв.м. готовністю 52 %, артсвердловини глибиною 96 м, водонапірної башти "Рожновського", зовнішнього водопроводу готовністю 95 %, зовнішніх електромереж з підстанцією, асфальтобетонного майданчика 6890 кв.м, під'їзної дороги з вул.Низгірецької та залізничної дороги шириною колії в межах площадки (т.1 а.с.25, т.2 а.с.64).
На підставі судового рішення про право власності, зокрема, на залізничну колію по вул.Низгірецькій (довжина якої в рішенні міськрайонного суду не зазначена), ТОВ "АМСК" 31.03.2005р. уклало з ДП "Премдор-Україна" договір, за яким продало підприємству залізничну гілку довжиною 137,5 м.
Проте, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р. задоволено скаргу заводу "Прогрес" і скасовано рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. із закриттям провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю спору судам загальної юрисдикції (т.1 а.с.27-28).
Доводи ДП "Премдор-Україна" про те, що ухвала апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р. була обґрунтована такою підставою, що не спростовує права власності ТОВ "АМСК" на спірну залізничну гілку, є непереконливими, оскільки у зв'язку з прийняттям ухвали судом апеляційної інстанції рішення Бердичівського міськрайонного суду втратило свою юридичну силу.
Таким чином, підстави, за якими ТОВ "АМСК" набуло право власності на спірну залізничну гілку по вул.Низгірецькій, відпали.
Інші докази правомірності набуття права власності ТОВ "АМСК" на залізничну гілку довжиною 137,5м. по вул.Низгірецькій в матеріалах справи відсутні.
Витяг з протоколу № 3 загальних зборів засновників ВАТ "Агропостачкомплект" від 28.12.1998р. не є правовстановлюючим документом, що свідчить про право власності на спірну залізничну колію і не підтверджує факт проведення господарської операції по передачі цього права на зазначений об'єкт товариству "АМСК" (т.1 а.с.61).
ТОВ "АМСК", ДП "Премдор-Україна" і ВАТ "Агропостачкомплект" не виконали вимог судів першої та апеляційної інстанцій і не надали доказів про те, на яких підставах ВАТ "Агропостачкомплект" набуло право власності на залізничну колію № 12 та передало її ТОВ "АМСК" як свою власну і яку конкретно, а також не підтвердили доказами правомірність угоди стосовно спірної залізничної гілки (т.3 а.с.1, 15, 35, 51, 58, 68, 78, 87, 97, 112, т.4 а.с.47).
Згідно з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.
Частинами 1 і 3 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Отже, якщо визнана недійсною частина правочину відноситься до випадкових умов, вона виключається з правочину без наслідків для інших його частин та правочину в цілому.
Згідно з п.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки залізнична гілка довжиною 137,5 м, яка на законних підставах належала ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", вибула з володіння товариства не з його волі, то воно як власник цього майна має право на підставі ч.1 ст.388 ЦК України витребувати залізничну гілку від набувача - ДП "Премдор-Україна".
Таким чином, місцевий господарський суд обгрунтовано визнав недійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2005 року, укладений між дочірнім підприємством "Премдор-Україна" і товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК", в частині продажу залізничної гілки довжиною 137,5 м, і правомірно зобов'язав дочірнє підприємство "Премдор-Україна" повернути позивачу це майно.
Знаходження залишку залізничної колії на земельній ділянці, яка на праві власності належить ДП "Премдор-Україна", не перешкоджає позивачу отримати своє майно шляхом її демонтажу.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для скасування законного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 27 червня 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Премдор-Україна" - без задоволення.
2. Справу № 2/63-Д повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Повний текст постанови складено і підписано 06.02.2009р.
Надруковано6 прим.:
1 - в справу,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачам,
5 - третій особі,
6 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2943719 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Черпак Ю.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні