Постанова

від 12.07.2007 по справі 2/63-д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/63-Д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" липня 2007 р.                                                          Справа №  2/63-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук М.А. - представника за довіреністю №25/юр від 14.02.2007р.;

від відповідача:

- Дочірнього підприємства "Премдор-Україна": Чумак С.С. - представника за довіреністю від 03.01.2007р. №01;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК": не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський

машинобудівний завод "Прогрес", м. Бердичів Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "03" листопада 2006 р. у справі № 2/63-Д (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний

завод "Прогрес", м. Бердичів Житомирської області  

до - Дочірнього підприємства "Премдор-Україна", м. Бердичів Житомирської області,

     - Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК", м. Бердичів Житомирської області

про визнання договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. недійсним в частині

та повернення майна, -

з перервою в судовому засіданні з 21 червня 2007 року по 12 липня 2007 року

згідно ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.11.2006р. у справі №2/63-Д в позові відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (м.Бердичів) до дочірнього підприємства "Премдор-Україна" (м.Бердичів), товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" (м.Бердичів) про визнання недійсним договору купівлі-продажу залізничної колії довжиною 137,5м по вул.Низгірецькій у м.Бердичеві, та повернення цієї колії вартістю 129680грн. відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.  

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне:

- при прийнятті рішення у даній справі господарський суд першої інстанції не надав належної правової оцінки технічному паспорту від 15.07.1998р., де зазначено, що власником спірної залізничної колії є ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"; а також ухвалі апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2002р., якою повністю скасовано рішення суду від 22.02.2005р., на підставі якого, в свою чергу, був укладений спірний договір від 31.03.2005р. купівлі-продажу залізничної колії; листу Козятинської дирекції залізничних перевезень, який не містить інформації про зміну власника цієї колії;

- в мотивувальній частині рішення місцевий господарський суд посилається на протокол загальних зборів ВАТ "Агропостачкомплект" від 28.12.1998р., на яких було вирішено в рахунок погашення боргу передати майно цього товариства по вул.Низгірецькій,127 у м.Бердичеві, в тому числі залізничну гілку, товариству "АМСК", проте, зазначений протокол не засвідчує право власності ВАТ "Агропостачкомплект" на дану колію, не підтверджує факту проведення господарської операції по передачі цього права на вказаний об"єкт від ВАТ "Агропостачкомплект" до ТОВ "АМСК", а тому не вважається доказом;

-  твердження суду першої інстанції про те, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" не має права оспорювати укладений між відповідачами договір купівлі-продажу, є незаконними, оскільки пунктом 3 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може бути визнаний судом недійсним у випадку, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідач - ДП "Премдор-Україна" у письмовому відзиві №223 від 14.03.2007р. на апеляційну скаргу (т.2 а.с.38-40) заперечив проти доводів останньої, стверджуючи, що при прийнятті рішення господарським судом Житомирської області повно з'ясовано всі обставини, які мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, відповідають обставинам справи та судом вірно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Відповідач - ТОВ "АМСК" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної  скарги. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача (ДП "Премдор-Україна") в засіданні суду заперечила проти вимог, які зазначені в апеляційній скарзі позивача. Вважає, що передбачені законом підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, в зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу             ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" - без задоволення.

Представник відповідача (ТОВ "АМСК") в судове засідання 12.07.2007р., а також в судові засідання, що відбулися 15.02.2007р., 15.03.2007р. та 21.06.2007р., не з'явився.

Копію надісланої на адресу ТОВ "АМСК" ухвали суду від 28.04.2007р., якою розгляд справи було призначено на 21.06.2007р., було повернено відділенням поштового зв'язку з відміткою про те, що адресат за адресою, вказаною на поштовому конверті - вул.Низгірецька,16 у м.Бердичеві, не існує.

Зважаючи на те, що копії судових ухвал від 15.01.2007р., 29.01.2007р., 15.02.2007р. та 15.03.2007р., якими розгляд справи призначався, відповідно, на 22.03.2007р., 15.02.2007р., 15.03.2007р., 26.04.2007р. та які рекомендованою кореспонденцією було надіслано за наявною в матеріалах справи адресою                       ТОВ "АМСК" - вул.Низгірецька,16 у м.Бердичеві, до суду апеляційної інстанції не поверталися, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника ТОВ "АМСК" та неподання вказаним товариством письмового відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджають переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі позивача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права  при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК" та дочірнім підприємством "Премдор-Україна" було укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.62-63), відповідно до якого ТОВ "АМСК" (за договором "продавець") зобов'язалось продати ДП "Премдор-Україна" (за договором "покупцю") об'єкти незакінченого будівництва за адресою: м.Бердичів, вул.Низгірецька,127, які розташовані на земельній ділянці площею 8,0га.

Як вбачається з додатку №1 до договору, в якому визначено конкретний перелік майна, що є предметом купівлі-продажу, до складу відчужуваного майна увійшла залізнична гілка довжиною 137,5м.

18.05.2006р. в господарський суд Житомирської області звернулось відкрите акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" з позовом до дочірнього підприємства "Премдор-Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" про визнання укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. недійсним та зобов'язання ДП "Премдор-Україна" повернути ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5кв.м., яка знаходиться на території дочірнього підприємства, або відшкодувати її вартість в сумі 129680,00грн., що була визначена Житомирською торгово-промисловою палатою.

Обґрунтовуючи позов, товариство зазначило, що залізнична колія №12, відчужена за оспореним договором дочірньому підприємству "Премдор-Україна", була побудована товариством ще в 1991 році, знаходиться на його балансі і є складовою частиною під'їзних залізничних колій ливарного комплексу ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", про що свідчить технічний паспорт, виданий 15.07.1998р., однак, вибула з володіння товариства на підставі оспореного договору без його згоди, в зв'язку з чим товариство вправі на підставі ст.388 Цивільного кодексу України витребувати її від набувача – ДП "Премдор-Україна".

Крім того, як зазначає позивач, у товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" не було законних підстав для розпорядження залізничною гілкою довжиною 137,5кв.м., оскільки рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. у справі за заявою ТОВ "АМСК" про встановлення факту приналежності на праві власності незавершеного будівництва, в тому числі залізничної колії по вул.Низгірецькій,127, було скасоване ухвалою Житомирської області від 22.12.2005р.

На підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач надав копії технічного паспорту під'їзних колій ВАТ "Машинобудівний завод "Прогрес"; рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. у справі за заявою ТОВ "АМСК" про встановлення факту приналежності на праві власності незавершеного будівництва; додатку №1 до оспореного договору  від 31.03.2005р.; ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р.; звіту №1487 про незалежну оцінку частини залізничної колії довжиною 137,5м по вул.Низгірецькій,100; власну довідку про те, що залізнична колія, яка входить до складу під'їзних залізничних колій ливарно-механічного комплексу, знаходиться на балансі ВАТ "Бердичівський  машинобудівний завод "Прогрес" (т.1 а.с.13-33,43).

Відповідач – ДП "Премдор-Україна" у письмовому відзиві №831 від 20.07.2006р. на позовну заяву (т.1 а.с.57-59) заперечило проти позовних вимог, зазначивши, що позивач, претендуючи на залізничну гілку довжиною 137,5м., яку відчужено підприємству за договором купівлі-продаж від 31.03.2005р., разом з тим, ставить у позовній заяві вимогу про визнання цього договору недійсним в цілому.

Крім того, відповідач зазначив, що ухвала Апеляційного суду Житомирської області, якою було скасовано рішення Бердичівського міськрайонного суду, на підставі якого, ТОВ "АМСК", в свою чергу, уклало оспорений договір купівлі-продажу, була обґрунтована непідвідомчістю спору суду загальної юрисдикції, а не з інших підстав. Стверджує, що при укладенні договору від 31.03.2005р. продавцем майна – товариством "АМСК" – було надано документи, які підтверджують право власності цього товариства на відчужуваний об'єкт, зокрема, витяг з протоколу №3 загальних зборів засновників ВАТ "Агропостачкомплект" від 28.12.1998р., згідно якого об'єкт незавершеного будівництва по вул.Низгірецькій,127, в тому числі залізнична гілка, були передані у власність ТОВ "АМСК".

На підтвердження правомірності права власності на залізничну гілку довжиною 137,5м, придбану на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. ДП "Премдор-Україна також надало копію технічного паспорту під'їзної колії, погодженого начальником станції Бердичів Коробовим В.В. 29.09.2005р.; копію договору №1 від 01.09.2005р., укладеного між ДП "Премдор-Україна" та ПП Мельником С.В., на виконання робіт по ремонту під'їзної залізничної колії ДП "Премдор-Україна"; копію акта приймання-передачі виконаних ремонтних робіт від 26.09.2005р.; копію звіту від 26.09.2005р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки ДП "Премдор-Україна", розташованої по вул.Низгірецькій,127 у м.Бердичеві; копію договору від 29.12.2005р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 7,0га за адресою по вул.Низгірецькій,127, укладеного між Бердичівською райдержадміністрацією та ДП "Премдор-Україна"                  (т.1 а.с.96-167).

Заявою від 01.08.2006р. №72/юр позивач уточнив позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. та просив визнати цей договір недійсним в частині продажу залізної колії довжиною 137,5м. (т.1 а.с.84-85).

Начальник Козятинської дирекції залізничних перевезень Головко В.І. у письмових поясненнях №юр-06-246 від 23.10.2006р. зазначив, що Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. №644, визначено, що власник під'їзної колії повинен мати масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій, креслення штучних споруд і технічний паспорт. Підтвердив погодження начальником станції Бердичів Коробовим В.В. технічного паспорта під'їзної колії ДП "Премдор-Україна" по станції  Бердичів та вказав, що комісійний огляд під'їзної колії із складанням акта вводу колії в експлуатацію як це передбачено Правилами, не були завершені, тоді як взаємовідносини залізниці із власниками під'їзних колій будуються на основі договорів про експлуатацію під'їзних колій, а тому надати інформацію про теперішнього власника під'їзної колії №12 ст.Бердичів не представляється можливим (.2 а.с.10-11).

Оцінивши доводи позивача і ДП "Премдор-Україна" та подані ними докази в сукупності господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що позивачем не доведено право власності на спірне майно та у відповідності до ст.1 Господарського процесуального кодексу України він не вправі оспорювати договір купівлі-продажу між відповідачами, в зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що спірна залізнична колія вибула з власності позивача після 15.07.1998р. – після погодження технічного паспорта на під'їзні колії.

Проте, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Предметом спору є вимога про визнання заперечуваної угоди недійсною, а тому відповідність чи невідповідність цієї угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

На це звернув увагу господарських судів Вищий арбітражний суд України в своєму роз'ясненні №02-5/11 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними".

Оскільки оспорений договір укладено 31.03.2005р., до спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.

Згідно з ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення  правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України наділяє підприємства, установи, організації, інші юридичні особа (у тому числі іноземні), громадян-підприємців правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи із змісту цієї статті, крім, контрагентів за  договором,  прокурора,  державних та інших органів  позивачем  у  справі  може  бути  будь-яке  підприємство, установа,  організація,  чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 22.05.2005р. (т.1 а.с.25) за товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК" було визнано право власності на незавершений будівництвом об'єкт продбази, розташований в м.Бердичеві по вул.Низгірецькій,127 у складі: залізобетонної огорожі 1109м. з готовністю 92%; майданчика із плит 960кв.м., з козловим краном готовністю 85%; складу 1400кв.м. готовністю 48%; складу 700кв.м. готовністю 52%; артсвердловини глибиною 96м; водонапірної башти "Рожновського"; зовнішнього водопроводу готовністю 95%; зовнішніх електромереж з підстанцією; асфальтобетонного майданчика 6890кв.м.; під'їзної дороги з вул.Низгірецької та залізничної дороги шириною колії в межах площадки.

В зв'язку з цим, вважаючи себе законним власником залізничної колії по вул.Низгірецькій (довжина якої в рішенні міськрайонного суду не зазначена),                         ТОВ "АМСК" 31.03.2005р. уклало з ДП "Премдор-Україна" договір, на підставі якого продало підприємству залізничну гілку довжиною 137,5м.

Проте, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р. рішення Бердичівського міськрайонного суду від 22.02.2005р. було скасоване із закриттям провадження у справі в зв'язку з непідвідомчістю спору судам загальної юрисдикції (т.1 а.с.27-28).

Доводи ДП "Премдор-Україна" про те, що ухвала Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2005р. була обґрунтована такою підставою, що не спростовує права власності ТОВ "АМСК" на спірну залізничну гілку, є безпідставними, оскільки в зв'язку з прийняттям ухвали судом апеляційної інстанції рішення Бердичівського міськрайонного суду втратило свою силу.  

За таких обставин, підстави, за якими ТОВ "АМСК" набув право власності на залізничну гілку по вул.Низгірецькій, зокрема, відпали.

Інші докази правомірності набуття права власності ТОВ "АМСК" на залізничну гілку довжиною 137,5м. по вул.Низгірецькій в матеріалах даної справи відсутні.  

Разом з тим, інші наявні в матеріалах справи документи (технічний паспорт під'їзних залізничних колій ВАТ "Машинобудівний завод "Прогрес" с схемою розташування колії, довідка позивача №60 від 19.06.2006р., державний акт на право постійного користування від 21.04.1995р. серії ІІ-ЖТ №000228, тощо,                                      т.1 а.с.13-24,43,54-55) свідчать про те, що спірною залізничною колією володіло  вказане товариство.  

Твердження ДП "Премдор-Україна", що залізнична гілка вибула з права власності ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", що підтверджується витягом з протоколу №3 загальних зборів засновників ВАТ "Агропостачкомплект"  від 28.12.1998р. (т.1 а.с.61), якими було вирішено передати в рахунок погашення боргу товариству "АМСК" незавершене будівництво по вулюНизгірецькій,127 з усіма незавершеними будівлями та спорудами, в тому числі і залізничної гілки, не беруться до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів і на підтвердження того, що ВАТ "Агропостачкомплект" являлось власником спірної залізничної гілки з належними йому правами щодо розпорядження майном.   

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" в частині визнання договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. недійсним в частині продажу залізничної гілки та повернення її позивачу є правомірними.

Статтею 217 Цивільного України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Таким чином, якщо визнана недійсною частина правочину відноситься до випадкових умов, вона виключається з правочину без наслідків для інших його частин та правочину в цілому.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 03.11.2006р. у даній справі слід скасувати як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення, яким позов ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" задовольнити та визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2005 року укладений між дочірнім підприємством "Премдор-Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК" в частині продажу залізничної гілки довжиною 137,5 м та зобов'язати дочірнє підприємство "Премдор-Україна" передати позивачу під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5м., що знаходиться по вул.Низгірецькій,127 м.Бердичів.

Витрати з держмита по вимозі про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині продажу залізничної колії та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст..49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати з держмита по вимозі про повернення майна – залізничної гілки балансовою вартістю 16009,49грн. (довідка ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" №82 від 20.06.2007р., т.2 а.с.61) покладаються на ДП "Премдор-Україна", у якого виник обов'язок повернення цього майна.

Відповідно й судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимога позивача про стягнення з відповідачів вартості наданих Житомирською торгово-промисловою палатою послуг в сумі 600,00грн. з незалежної оцінки частини залізничної колії, інв.номер 21254, довжиною 137,5м., задоволенню не підлягає, оскільки відповідна ухвала з приводу призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна не виносилась за відсутністю такої потреби.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у відповідності до  Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" здійснювалось рецензування звіту про незалежну оцінку залізничної колії.

  Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", м. Бердичів Житомирської області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 03 листопада                   2006 року у справі №2/63-Д скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2005 року укладений між Дочірнім підприємством "Премдор-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСК" в частині продажу залізничної гілки довжиною 137,5 м.

Дочірньому підприємству "Премдор-Україна" (м.Бердичів Житомирської області, вул. К.Лібкнехта, 79, код 32721155) передати Відкритому  акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (м.Бердичів Житомирської області, вул.К.Лібкнехта, 79, код 00217426) під'їзну залізничну гілку довжиною 137,5м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул.Низгірецька, 127.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" (м.Бердичів Житомирської області, вул. Низгірецька, 16, код 13555834) на користь Відкритого  акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (м.Бердичів Житомирської області, вул.К.Лібкнехта, 79, код 00217426) - 42 грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита за подання позову, 21 грн. 25 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги та 59 грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" (м.Бердичів Житомирської області, вул. К.Лібкнехта, 79, код 32721155) на користь Відкритого  акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (м.Бердичів Житомирської області, вул.К.Лібкнехта, 79, код 00217426) - 202 грн. 60 коп. витрат по оплаті державного мита за подання позову, 101 грн. 30 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги та 59 грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Матеріали справи №2/63-Д повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 5 прим.

1-до справи

2-позивачу

3,4-відповідачам

5 - в наряд