Постанова

від 10.10.2006 по справі 16/415пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/415пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

10.10.2006 року                                                Справа № 16/415пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                              Журавльової Л.І.

суддів                                                          Бородіної Л.І.

                                                            Перлова Д.Ю.

При секретарі                                        Шабадаш Д.С.

За участю представників сторін

Від позивача:          Ведмеденко Р.І.

старший державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №55/9/10  від 10 січня 2006 року

Від 1-го відповідача:          Кулик А.В.

довіреність №10/10/2006  від 10 жовтня 2006 року

Від 2-го відповідача:                              не прибув

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги          Приватного підприємства „Гіпат”, м. Луганськ

на рішення  

господарського суду           Луганської області

від           22 серпня 2006 року

у справі            №16/415пд

за позовом              Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська

до 1-го відповідача          Приватного підприємства „Гіпат”, м. Луганськ

до 2-го відповідача          Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Промпоставка”, м. Луганськ

про                                                     визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до ПП „Гіпат” та ПП „Науково-виробнича фірма „Промпоставка” про визнання недійсним договору від 02 січня 2004 року, який укладено між відповідачами за позовом та про застосування наслідків передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України.

Господарський суд Луганської області постановою від 05 червня 2006 року у справі №9/5пд (суддя Ворожцов А.Г.) позов задовольнив.

Визнано недійсним договір від 02 січня 2004 року, який укладений між ПП „Гіпат”    та ПП „Науково-виробнича  фірма „Промпоставка” .

Зобов'язано ПП „Науково-виробнича  фірма „Промпоставка” негайно після набрання цим рішенням законної сили повернути ПП „Гіпат” п'ять векселів: №643046325505 від 26 лютого 2004 року на суму 110670 грн.; №643046325491 від 09 лютого 2004 року на суму 483106 грн.; №643046325504 від 25 лютого 2004 року на суму 318000 грн.; №643046325503 від 24 лютого 2004 на суму 3000 грн.; № 643046324888 від 01 вересня 2003 року на суму 60612 грн.

Стягнуто з ПП „Гіпат” на користь Держа вного   бюджету   України грошові кошти в сумі 954451,92 грн. (вартість товару, одержаного за недійсним договором).

Стягнуто з ПП „Науково-виробнича  фірма  „Пром поставка” на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн., ДП „Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 2-й відповідач не сплатив податки з одержаного за оспорюваним договором при бутку; від імені 2-го відповідача незаконно діяла невідома особа; 2-й відповідач не знаходиться за юридичною адресою, вказаною в статутних доку ментах; постановою господарського суду Луганської області від 07 квітня 2006 року у справі №8/149пн-ад визнано недійсним запис про державну реєстрацію 2-го відповідача та його припинено як юридичну особу.

Таким чином, маються достатні підстави вважати, що оспорюваний договір вчине ний 2-м відповідачем з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, в зв'язку із спрямованістю його (договору) на приховування прибутку від оподаткування, а тому договір підлягає визнанню недійсним.

          Судом зазначено, що 2-й відповідач повинен повернути 1-му відповідачу п'ять векселів, якими 1-й відповідач розрахувався за поставлений товар, а з 1-го відповідача підлягає до стягнення в доход держави вартість поставленого за договором товару в сумі 954451,92 грн.

ПП „Гіпат” не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу від 04 вересня 2006 року, в якій просить рішення суду скасувати, відмовити у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до застосованої судом першої інстанції частини 1 статті 208 Господарського ко дексу України у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повер нено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судом першої інстанції у рішенні встановлено, що відповідно до договору від 02 січня 2004 року 2-й відповідач поставив 1-му відповідачу шлак меді на загальну суму 954451,92 грн. 92 коп.,  а 1-й відповідач в рахунок оплати за поставлений шлак меді передав 2-му відповідачу п'ять век селів.

У резолютивній частині рішення суд першої інстанції зобов'язує 2-го відповідача повернути Приватному підприємству „Гіпат” п'ять векселів, проте з останнього стягує на користь Державного бю джету України вартість поставленого за договором.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України стягненню підлягає не вартість майна, а одержа не майно в натурі, оскільки зазначена норма не передбачає стягнення саме вартості одержаного.

Скаржник вказує, що стягненню в доход держави підлягає саме одержаний ПП „Гіпат” шлак меді на загальну суму 954451,92 грн., а не грошові кошти.

ПП „Гіпат” зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення вийшов за межі позовних ви мог, викладених у позовній заяві.

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська запереченням на апеляційну скаргу №7554/9/10 від 09 жовтня 2006 року зазначає, що доказом спрямованості умислу на створення угоди, яка суперечить інтересам держави та суспільства, у ПП „НВФ „Промпоставка”, є Постанова Господарського суду Луганської області від 07 квітня 2006 року по справі №8/149пн-ад про визнання недійсним запису Управління державної реєстрації та міського реєстру від 04 червня 2003 року №25370169ю0043403 ПП „НВФ „Промпоставка” та припинено юридичну особу, оскільки дане підприємство було зареєстроване на підставну особу без мети займатися підприємницькою діяльністю та не знаходилось за юридичною адресою, позов було задоволено в повному обсязі.

Факти, встановленні при розгляді однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони. ПП „НВФ „Промпоставка” є підприємством, яке зареєстроване на підставну особу та без мети займатися підприємницькою діяльністю. ПП „НВФ „Промпоставка” зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності, в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська як платник податків та як платник ПДВ - але за юридичною адресою підприємство на знаходилось. Ці обставини свідчать про наявність у ПП „НВФ „Промпоставка” мети, завідомо протиправної інтересам держави, направленої на ухилення від контролю в сфері оподаткування.

При таких обставинах, у відповідності до ч. 1 ст. 208 ЦК України при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею по угоді повинно бути повернуте другій стороні, а отримане останньою або належне їй до повернення виконаного - стягується у доход держави.

ДПІ вказує, що згідно Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/111 від 12 березня 1999 року, якщо суд, розглядаючи справу встановить, що одна з сторін діяла умисно в угоді, яку укладено з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства, або уклала угоду шляхом обману, погрози, зловмисної угоди з представником другої сторони, то суд, на виняток із зазначених загальних правил, усе виконане такою стороною і належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного, стягує в доход держави. За неможливості передачі майна (послуг, робіт) в доход держави в натурі - стягується його вартість.

Ухвалою від 13 вересня 2006 року призначено апеляційний розгляд скарги на 10 жовтня 2006 року.

02 жовтня 2006 року ухвалено подальше здійснення апеляційного провадження у справі №16/415пд за правилами Кодексу адміністративного судочинства  України.

Склад судової колегії змінено згідно розпорядження Голови суду від 09 жовтня 2006 року.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату і місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП „Гіпат” підлягає задоволенню частково, а рішення від 22 серпня 2006 року у справі №16/415пд зміні з наступних підстав.

ПП „НВФ „Промпоставка” 02 січня 2004 року уклало договір з ПП „Гіпат”, згідно умов якого ПП „НВФ „Промпоставка” передано шлак меді на загальну суму 954451,92 грн.

На виконання умов договору ПП „Гіпат”  в рахунок оплати за поставлений по договору шлак меді, передав 2-му відповідачу п'ять векселів: №643046325505 від 26 лютого  2004 року на суму 110670 грн.; №643046325491 від 09 лютого 2004 року на суму 483106 грн.; №643046325504 від 25 лютого 2004 року на суму 318000 грн.; №643046325503 від 24 лютого 2004 року на суму 3000 грн.; № 643046324888 від 01 вересня 2003 року на суму 60612 грн.

Приватне підприємство „Науково-виробнича фірма „Промпоставка” зареєстроване управлінням ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 04 квітня 2003 року, про що зроблено запис за реєстраційним №25370169Ю0043403 та видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 32538453.

09 вересня 2003 року управлінням ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради були зареєстровані зміни до статуту підприємства, а саме - змінено засновника підприємства та його місцезнаходження. Новим засновником зареєстровано громадянина України Ковальова Олега Валерійовича, що мешкає за адресою: м. Луганськ, вулиця Виноградна, б. 89, юридична адреса підприємства: м. Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б. 13, к. 79.

Постановою господарського суду Луганської області від 07 квітня 2006 року у справі №8/149пн-ад, яка набрала законної сили, запис про державну реєстрацію 2-го відповідача був визнаний недійсним та припинено юридичну особу, у зв'язку з реєстрацією підприємства без мети здійснювати підприємницьку діяльність, неподанням на протязі року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фі нансової звітності та відсутністю ПП „НВФ „Промпоставка” за юри дичною адресою, вказаною у статутних документах.

Позивачем на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України та ст. 658, 687 Цивільного кодексу України заявлено вимоги про визнання недійсним договору від 02 січня 2004 року, який укладено між відповідачами за позовом та про застосування наслідків пе редбачених ч. 1 ст. 208 ГК України.

Відповідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Необхідними умовами визнання угоди недійсною згідно ст. 207 Господарського кодексу України є до ведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сто рін щодо настання відповідних наслідків.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори,  закріпленому в ст. 67 Конституції  України та законах України про оподаткування.

Пленум Верховного суду України в п. 6 Постанови від 28 квітня 1978 року №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними і юридичними особами від оподаткування доходів.

Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Наявність умислу у сторін при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усві домлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави і суспільства.

Висновком ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 13 липня 2006 року зазначено, що остання звітність ПП „НВФ „Промпоставка” надавалась у ДПІ 13 жовтня 2003 року. (а.с. 11).

Господарським судом вірно встановлено та зазначено, що 2-й відповідач не сплатив податки з одержаного за оспорюваним договором при бутку, від імені 2-го відповідача незаконно діяла невідома особа, 2-й відповідач не знаходиться за юридичною адресою, вказаною в статутних доку ментах. Обґрунтовані посилання суду на постанову господарського суду Луганської області від 07 квітня 2006 року у справі №8/149пн-ад, якою визнано недійсним запис про державну реєстрацію та припинено як юридичну особу ПП „НВФ „Промпоставка”.

Сукупність наведених обставин цілком правомірно визначена судом першої інстанції як підстава вважати, що оспорюваний договір вчине ний 2-м відповідачем з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, в зв'язку з чим доводи заявника скарги щодо невстановлення господарським судом Луганської області наявності умислу ПП „НВФ „Промпоставка” на здійснення угоди противної інтересам держав та суспільства, як зазначено у поясненнях від 10 жовтня 2006 року, необґрунтовані.

Судом першої інстанції, незважаючи на правомірність висновків щодо недійсності господарського зобов'язання, невірно застосовані положення ч. 1 ст. 208 ГК України, а саме:  стягнуто з ПП „Гіпат” на користь Держа вного бюджету України грошові кошти в сумі 954451,92 грн. (вартість товару, одержаного за недійсним договором).

Виходячи з положень ч. 1 ст. 208 ГК України, при визнанні господарського зобов'язання недійсним у разі наявності наміру лише у однієї із сторін одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Про повернення вартісної оцінки майна мова йдеться в ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

За таких обставин, стягненню в доход держави підлягає стягнення одержа ного майна в натурі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги частково та зміни пункту 4 резолютивної частини рішення суду.

Керуючись ст.ст. 141, 160, 195, 196, п. 2  ч.1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Гіпат” на рішення господарського суду Луганської області від 22 серпня 2006 року у справі №16/415пд задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 22 серпня 2006 року у справі №16/415пд змінити.

          Пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 22 серпня 2006 року у справі №16/415пд викласти у наступній редакції: „Стягнути з                  ПП „Гіпат” на користь Держа вного бюджету України шлак меді на загальну суму 954451,92 грн.”

          В задоволенні позову щодо стягнення з ПП „Гіпат” грошових коштів в сумі 954451,92 грн. відмовити.

          У решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                                Л.І. Журавльова

Судді                                                                                          Л.І. Бородіна

Д.Ю. Перлов