Рішення

від 24.06.2008 по справі 5020-2/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" червня 2008 р. справа № 5020-2/160

За позовом        державного підприємства „Дельта-Лоцман”

                         (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27)

до відповідача  малого приватного підприємства „Дон-Комп”  

                         (99008, м. Севастополь, вул. Частника, 96-А)

про  стягнення 285,18 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –      не з'явився;

відповідача – Донець Ю.М., довіреність б/н від 16.11.2007.

СУТЬ СПОРУ:

          Державне підприємство „Дельта-лоцман” звернулось до господарського суду міста Севастополя з повною заявою до малого приватного підприємства „Дон-Комп” про стягнення заборгованості у сумі 285,18 грн., з яких заборгованість за надані у період з 07.12.2007 по 31.03.2008 послуги служби регулювання руху суден у сумі 275, 44 грн., пеня 4,92 грн. та штраф 4,82 грн.

          У процесі розгляду спору позивач у передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України порядку збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача також заборгованість за період з 14.04.2008 по 29.04.2008 за послуги служби регулювання руху суден (далі –послуги СРРС) у сумі 447,56 грн., а також нараховані у зв'язку з несплатою цієї суми пеню 3,75 грн. і штраф 3,75 грн.

          Всього заявлена до стягнення сума становить 740,24 грн., з яких основний борг 723,00 грн., пеня 8,67 грн., штраф 8,57 грн. (арк.. с. 110-114).

          Позовні вимоги мотивовані посиланням на невиконання відповідачем договірних зобов'язань та  статті 174, 181, пункт 1 статті 193, пункт 2 статті 231 Господарського кодексу України, статті 207, 526, 530, 599, 538-642 Цивільного кодексу України, статті 3, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, пункти 1.2, 1.7 Правил плавання кораблів і суден у бухтах, на рейдах міста Севастополя і на підходах до нього, затверджених наказом Міністерства транспорту України№626 від 05.09.2002 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.10.2002 за №834/7122, Положення про лоцманський збір і збір за користування послугами служби регулювання руху суден, що справляються ДП “Дельта-Лоцман” з суден у каботажному плаванні, затверджене наказом ДП “Дельта-Лоцман” №298 від 11.06.2007.

          Мале приватне підприємство “Дон-Комп” (далі –МПП “Дон-Комп”) проти позову заперечує посилаючись на відсутність договірних відносин щодо надання послуги СРРС та відсутність узгоджених сторонами тарифів на послуги СРРС, відсутність доказів звернення відповідача за послугами та надання позивачем цих послуг, та вказує, що зазначені позивачем законодавчі акти не містять норми, яка зобов'язувала б мале приватне підприємство “Дон-Комп” сплачувати на користь державного підприємства “Дельта-Лоцман” будь-які суми (арк.. с. 81-87).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

          Позивач стверджує, що ДП “Дельта-Лоцман” і МПП “Дон-Комп” був укладений в усній формі шляхом прийняття замовлення договір про надання послуг СРРС риболовному судну “КВАНТ МРРТ”, яке знаходиться під агентуванням відповідача.

          Позивач також стверджує, що ним у період з 07.12.2007 по 29.04.2008 на підставі такого договору були надавані відповідачу послуги СРРС на суму 723,00 грн. (арк.. с. 29-42, 122-132).

          Позивач вважає, що доказом звернення відповідача за наданням послуг СРРС є повідомлення капітаном риболовного судна “КВАНТ МРРТ” чергового центру регулювання руху суден про прибуття на рейд та запит дозволу на вхід у бухту до причалу або вихід з бухти, що підтверджується вахтовими записами, записами переговорів капітана і чергового.

          Доказом прийняття замовлення і надання послуг, як стверджує позивач, є вихід чергового на зв'язок з капітаном судна,  надання дозволу на вхід у бухту, вихід з бухти.

          На оплату цих послуг СРРС державне підприємство “Дельта-Лоцман” направило малому приватному підприємству “Дон-Комп”  квитанції та рахунки на загальну суму 723,00 грн., яка відповідачем не сплачена.

          Зазначені обставини і слугували мотивом звернення ДП “Дельта-Лоцман” до суду з позовом, що розглядається.

          Згідно статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України Держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади.

          Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства та міжнародних договорів України Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

          Спеціальні правила експлуатації риболовних суден затверджуються Міністерством рибного господарства України.

          Статтею 110 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням Міністерства транспорту України створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден. 

          Зона дії і порядок руху суден у зоні встановлюються Правилами плавання у цій зоні, що затверджуються Міністерством транспорту України. 

          Під радіолокаційним обслуговуванням маються на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання. 

          Перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступінь обов'язковості окремих видів радіолокаційного обслуговування повідомляються в обов'язковій постанові начальника морського порту, лоціях і Повідомленнях мореплавцям. 

          За межами територіального моря України служба регулювання руху суден обслуговує судна тільки за заявкою капітана судна.

          Згідно статті 111 цього Кодексу служба регулювання руху суден діє відповідно до Типового положення про службу регулювання руху суден, що затверджується Міністерством транспорту України.

          Якщо зона дії служби регулювання руху суден охоплює акваторії кількох портів або узбережні води і вузькості (регіональна служба регулювання руху суден), порядок створення і підпорядкованість служби регулювання руху суден визначаються портами, що беруть участь у створенні такої служби, за погодженням з Міністерством транспорту України.

          Відповідно до норми статті 115 Кодексу із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. 

          Капітан судна, який звернувся до служби регулювання руху суден за послугами, а потім відмовився від них, зобов'язаний повністю сплатити належний за затребувані послуги збір.

          Таким чином, законодавець розрізняє такі дії капітана судна як вихід на зв'язок з черговим СРРС і звернення до СРРС за послугами.

          Надані позивачем до матеріалів справи витяг з переговорів між Центром регулювання руху суден у м.Севастополі ДП “Дельта-Лоцман” і МПП “Дон-Комп” (капітаном риболовного судна “КВАНТ МРРТ”) не містять жодної інформації про звернення капітана судна чи безпосередньо МПП “Дон-Комп” до позивача за наданням послуг СРРС.

          Будь-які інші докази звернення відповідача до позивача за наданням послуг СРРС відсутні.

          Типове положення про службу регулювання руху суден затверджене наказом Міністерства транспорту України №340 від 28.05.2001 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.06.2001  за N 545/5736.

          Цим же наказом керівникам морських торговельних портів та державного підприємства “Дельта-лоцман” наказано у тримісячний термін привести положення про СРРС у відповідність до цього Типового положення.  

          Відповідно до пункту 1.1 Типового положення про службу регулювання руху суден (далі - Типове положення) це Типове положення розроблено відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України, “Международной конвенции по охране человеческой жизни на море” (Лондон, 1974), Резолюції Міжнародної морської організації (ІМО) А.857(20) “Керівництво для служб руху суден” від 27.11.97 і установлює організаційно-правовий статус, функції, права та відповідальність служб регулювання руху суден (далі - СРРС), крім флоту рибної промисловості.

          Згідно пункту 1.2 СРРС у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства транспорту та зв'язку України, міжнародними договорами України, цим Положенням.

          У пункті 4.1 Типового положення визначено, що СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

          Пунктом 3.4 Типового положення визначено, що зона дії СРРС і порядок руху суден у ній встановлюється правилами плавання у цій зоні, що затверджуються Мінтрансом України за погодженням з Держфлотінспекцією України.    

          Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, риболовне судно “КВАНТ МРРТ”, як і інші судна рибної промисловості, підпадає під виняток із загального правила щодо поширення на нього дії Типового положення.

          Правила плавання кораблів і суден у бухтах, на рейдах м.Севастополя на підходах до нього затверджені наказом Міністерства транспорту України №626 від 05.09.2002 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.10.2002 за №834/7122 (далі - Правила). 

          Відповідно до пункту 1.7 цих Правил Севастопольська регіональна служба регулювання руху суден (далі - РСРРС) державного підприємства "Дельта-лоцман" виконує закріплені за нею функції у районі, установленому цими Правилами.

          Взаємодія всіх суден і кораблів довжиною більше 30 метрів, а також суден, що буксирують об'єкти, із РСРРС є обов'язковою. З цих суден та кораблів стягується збір відповідно до Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.06.96 N 214 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 374/1399 (у редакції наказу Мінтрансу України від 15.12.2000 N 711, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 5/5196). Збір стягується на підставі квитанцій і рахунків, завірених філією державного підприємства "Дельта-лоцман" у м. Севастополь.

          Згідно пункту 1.2 Правила є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього.

          Пунктом 1.1 визначено, що Правила плавання кораблів і суден у бухтах, на рейдах Севастополя і на підходах до нього розроблені на підставі:

- Кодексу торговельного мореплавства України;

- постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000  №933 “Про забезпечення безпеки мореплавства в районі м. Севастополя”;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.98   №551-р;

- постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.96  №529 “Правила плавання і перебування в територіальному морі, у внутрішніх водах, на рейдах і в портах України іноземних військових кораблів” і з урахуванням Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997.

          Таким чином, Правила вимагають обов'язкової взаємодії всіх суден і кораблів довжиною більше 30 метрів, а також суден, що буксирують об'єкти, із регіональною СРРС.

           Правила не містять положення, яким передбачалось би в обов'язковому порядку стягнення збору  за послуги СРРС лише за взаємодію із РСРРС.

          Натомість, відповідно до Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, на які посилаються Правилами,  встановлено, що  збори та плата (лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода) справляються у морських портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором:

          Ці Збори та плати поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які виконують роботи та надають послуги у морських портах та на причалах судноремонтних заводів України незалежно від підпорядкованості цих портів (причалів).

          Збір за послуги СРРС справляється за фактично надану послугу.

          У випадках відсутності факту надання послуги (БРЛС не працює або послуга не надавалася) збір за послуги СРРС не справляється.

          Капітан судна, який звернувся до служби регулювання руху суден за послугами, а потім відмовився від них, зобов'язаний повністю сплатити належний за замовлені послуги збір.

          Положення про лоцманський збір і збір за користування послугами Служби регулювання руху суден , що справляються ДП “Дельта-Лоцман” з суден у каботажному плаванні затверджений самим же ДП “Дельта-Лоцман” у 2007 році (арк.. с. 18-24).

          Цим Положенням затверджені ставки збору за послуги СРРС.

          Пунктом 19 цього Положення визначено, що збір за послуги Служби регулювання руху суден, що мають берегові радіолокаційні системи (БРЛС). Справляється за вказаними ставками за один кубометр об'єму суден при кожному вході в порт, виході з порту, а також за кожний транзитний прохід каналом.

          Перелік послуг, які надаються СРРС ДП “Дельта-Лоцман” не визначений.

          Ставки збору встановлені позивачем в односторонньому порядку.

          Законом не передбачена можливість застосування таких ставок збору у відносинах з іншими суб'єктами господарювання без згоди цих суб'єктів.

          Згідно частини 2 статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни застосовуються лише за згодою сторін.

          Викладене свідчить, що докази укладення ДП “Дельта-Лоцман” та МПП “Дон-Комп” у період з 07.12.2007 по 29.04.2008 договору про надання послуг СРРС шляхом прийняття замовлення до виконання та докази фактичного надання позивачем відповідачу у цей період послуг СРРС відсутні.

          За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.          

З урахуванням викладеного та керуючись статями 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

          У задоволенні позову  відмовити повністю.

          Суддя                                                                                                            Н.Г.Шевчук

Рішення оформлене відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписане  27.06.2008.