53/236
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 53/236
11.07.11
За позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Казенного підприємства Міністерства оборони України «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»
до Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України»
про стягнення 89 980,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від прокуратури: Лесько Г.Є. –посвідчення № 753 від 31.07.2009
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України»заборгованості за Договором № 14/0909 від 10.09.2009 в розмірі 89 980,00 грн. основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав капітальний ремонт допоміжної машини ВМ-43 на базі автомобіля УРАЛ-375 зі складу АКІПС 5К43, за які відповідач належним чином не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 порушено провадження по справі № 53/236, розгляд справи призначено на 27.05.2011.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, проте через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача в засідання суду та не виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 27.05.2011 відклав розгляд справи на 20.06.2011.
17.06.2011 від позивача через відділ «Діловодство»надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/236 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
В судовому засіданні 20.06.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки п. 3.3. договору передбачено, що остаточна оплата виконаних робіт здійснюється замовником не пізніше п'яти банківських днів після отримання остаточного фінансування від Спецекспортера, тобто сторонами визначено дату настання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт вказівкою на певну подію, що повинна настати. Належних доказів того, що строк оплати по договору –5 днів з моменту отримання фінансування від Спецекспортера на рахунок відповідача до позовної заяви не надано, з огляду на що, відповідач вважає, що строк оплати по договору не наступив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 11.07.2011.
Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/236 передано для розгляду судді Грєховій О.А.
Представник прокуратури в судовому засіданні 11.07.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Формами представництва інтересів держави в суді згідно з ч. 3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 вказаного Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави відповідно до ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Військовою прокуратурою Харківського гарнізону проведено перевірку дебіторської та кредиторської заборгованості Казенного підприємства Міністерства оборони України «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», в ході якої встановлено, що 10 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 14/0909 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) відповідач замовив, а позивач зобов'язався виконати капітальний ремонт допоміжної машини ВМ-43 на базі автомобіля УРАЛ-375 зі складу АКІПС 5К43.
В Розділі 2 Договору «Порядок виконання робіт»сторони погодили, зокрема, що передача виробу замовником виконавцю здійснюється за актом приойму-передачі. Термін виконання робіт за договором –30 днів з дня проведення авансового платежу. Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи згідно умов Договору.
Матеріали справи свідчать, що 19.04.2010 відповідач передав, а позивач прийняв виріб: допоміжна машина ВМ-43 в кількості 1 одиниця, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідач по справі.
Вартість робіт за договором складає 229 980,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 330,00 грн. (п. 3.1. Договору).
В п. 3.2. Договору сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% вартості робіт в п'ятиденний термін після підписання Договору та передачі виробу виконавцю на підставі Акту прийому-передачі.
На виконання умов договору відповідач перерахував позивачу аванс у розмірі 140 000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок з банківського рахунку позивача за 10.09.2009 та 21.01.2010.
Згідно з п. 3.3. Договору, замовник не пізніше п'яти банківських днів після отримання остаточного фінансування робіт по ремонту від Спецекспортера здійснює остаточну оплату виконаних робіт.
З матеріалів справи також вбачається, що 29.04.2010 сторони підписали та скріпили печатками акт виконаних робіт на суму 229 980,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 38 330,00 грн. Згідно з вказаним актом сторони погодили, що роботи по виконанню капітального ремонту ВМ-43 на базі автомобілю УРАЛ-375 виконані в повному обсязі та задовольняють умовам Договору № 14/0909 від 10.09.2009.
Також матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами вих. № 90/26 від 21.02.2011, вих. 145/17 від 22.03.2011, вих. 204/26 від 15.04.2011 погасити заборгованість в розмірі 89 980,00 грн. за договором № 14/0909 від 10.09.2009, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вказаним позовом.
Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що відповідач не отримував фінансування від Спецекспортера, а тому не настав строк виконання зобов'язання щодо оплати за виконані на його користь роботи.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
У зв'язку з викладеним строк оплати робіт вважається таким, що настав через сім днів з моменту отримання претензії, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору станом на день розгляду справи за виконані позивачем роботи не розрахувався в повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 89 980,00 грн.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 89 980,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (ідентифікаційний код: 31747539, адреса: 02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Казенного підприємства Міністерства оборони України «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» (ідентифікаційний код: 08326540, адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29) 89 980,00 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. основного боргу.
3. Стягнути з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (ідентифікаційний код: 31747539, адреса: 02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) в доход Державного бюджету України 899,80 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суддя О.А.Грєхова
Повне рішення складено 13.07.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2011 |
Оприлюднено | 26.08.2011 |
Номер документу | 17847632 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні