Рішення

від 26.07.2011 по справі 4/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/248

26.07.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост Трейд»

Про                    стягнення  490 361,92 грн.

                                                                                           Суддя  Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача:                 Вікарський А.В.

Від відповідача:           Протасов С.В.

ОБСТАВИНИ    СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост Трейд» про стягнення 220 000,00 грн. основного боргу, 135 330,00грн. індексу інфляції, 135 031,92 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а всього 490 361,92 грн. заборгованості за договором позики грошових коштів (надання поворотної фінансової допомоги) № 7 від 06.08.2007р.

          Відповідач позовні вимоги в частині стягнення 355 330,00грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції не визнавав, свої заперечення обґрунтовував в відзиві на позовну заяву від 21.06.2011р. тим, що вказане зобов'язання є припиненим з огляду на зарахування цієї вимоги як зустрічної однорідної в рахунок часткового погашення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Купедон»перед  Товариством з обмеженою відповідальністю «Ост Трейд»за договором оренди нежитлового приміщення №1 від 08.01.2008р. відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2011р.

          В процесі розгляду справи Відповідач звернувся до суду с заявою не враховувати його заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2011р.

          Відповідач просить також суд застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення 135 031,92грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, та просить відмовити на цій підставі в задоволенні вимоги про стягнення пені.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи,  об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

          06.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купідон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ост-Трейд»було укладено договір позики грошових коштів (надання поворотної фінансової допомоги) № 7.

          Відповідно до п.1.1. договору позикодавець передає (перераховує) позичальнику в користування грошові кошти, як поворотну фінансову допомогу, що належить позивачу на праві власності і яку відповідач зобов'язаний повернути в обумовлений договором термін.

          Згідно п.2.1. договору позика передається позичальнику не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору сторонами шляхом перерахування відповідних безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника.

          06.08.2007р. платіжним дорученням №952 позивач перерахував суму позики єдиним платежем в розмірі 350000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, чим виконав своє зобов'язання, передбачене договором.

          Підтвердження передачі позики є належним чином оформлене платіжне доручення з відповідною відміткою банківської установи про її  безумовне прийняття до виконання та/або виписка відповідної банківської установи.

          Після закінчення строку користування, або при достроковому припиненні дії договору, позика у повному обсязі має бути повернута позикодавцю не пізніше трьох банківських днів з дня закінчення строку договору або припинення його дії (п.2.4. договору).

          Відповідно до п.3.2. договору, строк дії договору встановлюється сторонами в 2 календарних місяці з моменту передачі позики позикодавцем позичальнику, тобто позика у повному обсязі повинна бути повернена позичальником позикодавцю у термін до 01.10.2007р.

          Однак, Відповідач лише частково повернув Позивачу кошти у сумі 130 000,00грн. Так, 05.06.2008р. платіжним дорученням №178 повернув 80 000,00грн. та 26.08.2008р. платіжним дорученням №325 повернув 50 0000,00грн.

          Тобто, Відповідач не виконав свої зобов'язань по договором у повному обсязі, а саме не повернув грошові кошти в розмірі 220 000 грн., чим порушив укладений з позивачем договір.

          Пунктом 5.1. договору передбачено, у разі неповернення позики після закінчення строку дії договору або на вимогу позикодавця, позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової стави НБУ від ціни позики, зазначеної в п.3.1. цього договору.

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

          У відповідності до ст. 1046 ГК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

          Статтею 1050 ГК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, із змісту якої вбачається, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитор зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чає прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.           Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

          Факт наявності боргу у Відповідача за договором зворотної фінансової допомоги (позики) у  сумі 220 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

          Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

          Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 135 330,00 грн. індексу інфляції,  відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

          Заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача 135 031,92грн. пені за період з 01.10.2007р. по 27.09.2010р. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочений виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Як зазначає Позивач в позовній заяві, кінцевим терміном виконання зобов'язання було 01 жовтня 2007 року, отже нарахування пені, відповідно до діючого законодавства, припинилось через шість місяців, тобто 01 квітня 2008 року.

          Враховуючи дату звернення до господарського суду з позовними вимогами (08.04.2011р.), суд прийшов до  висновку про те, що ТОВ «Купідон»за вимогами про стягнення 135 031,92 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання звернувся до суду з порушенням строків позовної давності.

          Відповідач зробив відповідну заяву та просить суд застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення 135 031,92грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, та просить відмовити на цій підставі в задоволенні вимоги про стягнення пені.

          Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Тому, суд  в частині вимоги про стягнення пені в розмірі 135 031,92 грн. відмовляє Позивачу в задоволенні, з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено Позивачем по справі.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині основного боргу та нарахування індексу інфляції.

          В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 220 000,00грн. та 135 031,92грн. індексу інфляції. В частині вимоги про стягнення пені суд відмовляє з підстав вищезазначених.

          Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост-Трейд»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 111, код ЄДРПОУ 30467480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон»(32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 9, код ЄДРПОУ 21340697) 220 000 грн. основного боргу, 135 330,00 грн. індексу інфляції, 3 553 грн. 30 коп. державного мита та 171 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

         В частині вимоги про стягнення пені –відмовити.

         Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                           І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.08.2011р.