Рішення

від 06.06.2011 по справі 35/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/166

06.06.11

За позовом           Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради      

до           Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва  

про                     стягнення 11 436,92 грн.

                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:            не з'явився;

від відповідача:            не з'явився.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради  до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва про стягнення 11 436,92 грн., з яких: 8187,65 грн. –сума основного боргу за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території, 3 249,26 грн. –пеня, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 порушено провадження у справі №35/166, розгляд справи призначено на 16.05.2011.

У судовому засіданні 16.05.2011 представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2011.

Відповідач у судове засідання 16.05.2011 своїх представників не направив, про поважність причин їх неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/166 від 11.04.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2011.

Представники сторін у судове засідання 30.05.2011 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі№35/166 не виконав, витребуваних документів суду не надав.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.06.2011.

У судове засідання, призначене на 06.06.2011 сторони своїх представників не направили, про причини неможливості їх явки суд не повідомили.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі відповідно до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України направлялась за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, та була завчасно ним отримана, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №14238933.  

Однак у судові засідання 16.05.2011, 30.05.2011 та 06.06.2011 представники відповідача не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради (далі - позивач) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (далі - відповідач) був укладений договір № 3471 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщенні, будівлі загальною площею 40,90 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14, і участь відповідача у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно із п. 5.1. договору, строк дії договору встановлено з 01.04.2008 до 04.04.2010.  

Пунктами 2.2., 2.6., 2.7. договору передбачено, що  відповідач користується послугами опалення, холодного водопостачання, а також бере участь у відшкодуванні експлуатаційних витрат та відшкодуванні витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (відшкодування внутрішньобудинкових мереж).

Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Розмір експлуатаційних витрат  може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат у звітному періоді. Тарифи на відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж можуть бути зімінені за ріше6нням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по договору без додаткового погодження сторін. (п.п. 2.2., 2.6., 2.7. договору).

Відповідно до п.  2.1. договору відповідач щомісячно сплачує позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених табуляграм.

Як свідчать матеріали справи, позивач виставляв відповідачеві рахунки-фактури на сплату експлуатаційних витрат, відшкодування витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, та послуги з теплопостачання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач систематично порушує умови договору, а саме: несвоєчасно і в неповному обсязі оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 187,65 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст.ст. 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати експлуатаційних витрат, витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, та послуг з теплопостачання, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 8 187,66 грн.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості у зазначеному розмірі та не надав доказів на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором № 3471 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 8 187,66 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені договором, нараховується пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів,але не більше 100% від суми боргу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3429,26 грн. за порушення строків оплати комунальних платежів і послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з березня 2010 по лютий 2011.

Суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком пені, оскільки він здійснений без дотримання вимог Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", яким передбачено, що розмір пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

З урахуванням того, що заявлена до стягнення сума заборгованості складається із періодичних (щомісячних) платежів і позивач просить стягнути пеню за прострочення частини платежів (з березня 2010 по лютий 2011), на думку суду, розмір пені не повинен перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу по кожному такому платежу.

Виходячи з вищевикладеного, розмір пені згідно із розрахунком суду становить 2540,03 грн., а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у зазначеній сумі.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 10 727,68 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95, ідентифікаційний код 31806913) на користь Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві (03087, м. Київ, вул. Волинська, буд. 4А, ідентифікаційний код 35756971) 8187,65 грн. (вісі тисяч сто вісімдесят сім гривень 65 коп.) - основного боргу, 2540,03 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок гривень 03 коп.) - пені, 107,27 грн. (сто сім гривень 27 коп.) - державного мита та 221,36 грн. (двісті двадцять одну гривню 36 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                            М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 04.07 .2011