Рішення

від 18.07.2011 по справі 39/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/87 18.07.11

За позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "КОМП Мюзік Паблішинг"

до Акціонерн ого товариства закритого тип у "Українська незалежна ТВ-ко рпорація"

про стягнення 75000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № б/н від 01.01.2010 р.

Від відповідача: ОСОБА _2. - представник за довірен істю № 07 від 09.07.2010 р.,

ОСОБА_3 . - представник за довіреніс тю № 7 від 06.02.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМП Мюзі к Паблішинг" (позивач) зверну лося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акці онерного товариства закрито го типу "Українська незалежн а ТВ-корпорація" про стягненн я винагороди в розмірі 75 000,00 грн . за публічне сповіщення твор у "Show must go on" (автори: Mercury, May, Taylor, Deacon) 12.03.2009 р. н а телеканалі «Інтер»під час трансляції футбольного матч у «Динамо (Київ) - Металіст (Ха рків).

Позовні вимоги позивач обґ рунтовує з посиланням на ч. 2 с т. 35 ГПК України фактами, що бул и встановлені Рішенням Госпо дарського суду міста Києва у справі № 59/50 від 22.04.2011 р. (суддя - Кар тавцева Ю.В.) за позовом TOB «Комп Мюзік Паблішинг»до Акціонер ного товариства закритого ти пу «Українська незалежна ТВ- корпорація»про стягнення 299238 ,00 грн. компенсації за порушен ня авторського права, а саме: с удом встановлено факт викори стання спірного твору 12.03.2009 р. н а телеканалі «Інтер»під час трансляції футбольного матч у «Динамо (Київ) - Металіст (Ха рків)»шляхом публічного спов іщення, а також факт належнос ті позивачу виключних майнов их авторських прав на спірни й твір.

Позивач вважає, що у відпові дності до ст. 15 Закону України «Про авторське право та сумі жні права»він, як особа, що має авторське право на спірний т вір, має право на винагороду з а будь - яке використання ць ого твору. Натомість, відпові дачем було здійснено публічн е сповіщення твору без випла ти винагороди, чим порушено п раво позивач на отримання та кої винагороди.

Як вбачається з норм Закону України «Про авторське прав о і суміжні права»та Постано ви Кабінету Міністрів Україн и № 72 від 18.03.2003 р.«Про затвердженн я мінімальних ставок винагор оди (роялті) за використання о б»єктів авторського права і суміжних прав» (надалі - Пос танова сторони можуть визна чити розміри ставок винагоро ди або на свій розсуд в авторс ькому договорі, або застосув ати мінімальні ставки, затве рджені Кабінетом Міністрів У країни. Оскільки авторський договір з приводу спірного т вору між сторонами не уклада вся, а для застосування мінім альних ставок винагороди, ви значених у Постанові № 72 від 18.0 3.2003 р., необхідно знати розмір д оходу відповідача від того в иду діяльності, у процесі яко го відбулося використання сп ірного твору, та наведений ро змір доходу відповідача пози вачу невідомий, тому позивач вважає за можливе визначити розмір винагороди, про стягн ення якої звернувся з позово м до суду, виходячи з винагоро ди, яку позивач отримував за п одібні використання творів з гідно авторських договорів. Позивач з посиланням на поді бний Ліцензійний договір № 6С -2010 від 31.05.2010 р., укладений між пози вачем та ТОВ «Марком Мьюзик» , предметом якого є твір тих же авторів, вважає, що розмір вин агороди за публічне сповіщен ня спірного твору Укладений між позивачем та ТОВ «Марком Мьюзик»має бути не меншим, ні ж 75 000 гривень.

Ухвалою Господарського су ду від 03.06.2011 р. порушено провадж ення у справі № 39/87 та призначен о справу до розгляду на 11.07.2011 р. о 10:10 год.

Представник позивача в суд овому засіданні, призначеном у на 11.07.2011 р., надав суду письмові пояснення на виконання вимо г ухвали суду від 03.06.2011 р., зокрем а, стосовно нормативно - пра вового обгрунтування зверне ння позивача з позовом про ст ягнення винагороди за публіч не сповіщення твору у позадо говірних відносинах, а також надав обґрунтований розраху нок визначеної ним до стягне ння з відповідача винагороди у сумі 75000,00 грн., яку позивач отр имував за подібні використан ня згідно авторських договор ів.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.07.2011 р. под ав відзив на позовну заяву, ві дповідно до якого просив в за доволенні позову відмовити, оскільки вимоги позивача є б езпідставними та не підтверд жуються належними доказами.

В судовому засіданні 11.07.2011 р., н а підставі ч. 3 ст. 77 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, було оголошено перер ву до 18.07.2011 р. о 10:00 год.

Представник відповідача в судовому засіданні, признач еному на 18.07.2011 р., звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 27 Господарського процесуа льного кодексу України про з алучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні від повідача Закритого акціонер ного товариства «Україна Фут бол Інтернешенл»(01601, м. Київ, Кл овський узвіз, 10), посилаючись при цьому на умови Договору № 11-03/09 про передачу виключних пр ав на телевізійний показ (тра нсляцію, запис) спортивного з аходу від 11.03.2009 року, укладеного між TOB «Дайрект сайт»та ЗАТ «У країна футбол Інтернешнл», т а Ліцензійного договору № 12/03/09 -ДУ від 12.03.2009, укладеного між TOB «Д айрект сайт»та АТЗТ «Українс ька незалежна ТВ - корпорація »(відповідачем).

Представник позивача прот и вищезазначеного клопотанн я відповідача заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господ арського процесуального код ексу України треті особи, які не заявляють самостійних ви мог на предмет спору, можуть в ступити у справу на стороні п озивача або відповідача до п рийняття рішення господарсь ким судом, якщо рішення з го сподарського спору може впли нути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх мо же бути залучено до участі у с праві також за клопотанням с торін, прокурора або ініціат иви господарського суду.

Враховуючи наведену норму Господарського процесуальн ого кодексу України та наявн і в матеріалах справи докази , суд відхиляє клопотання від повідача про залучення до уч асті у справі третьої особи, о скільки предмет спору у спра ві № 39/87, а саме: матеріально - п равова вимога позивача про с плату винагороди в розмірі 75 0 00,00 грн. за публічне сповіщення твору "Show must go on" (автори: Mercu ry, May, Taylor, Deacon) 12.03.2009 р. на телеканалі «Інтер»під час трансляції ф утбольного матчу «Динамо (Ки їв) - Металіст (Харків) фактич но не стосується прав та обов »язків Закритого акціонерно го товариства «Україна Футбо л Інтернешенл», так як предме том вищезазначених договорі в, стороною яких є вказане тов ариство, є передача прав на те левізійний показ (трансляцію ) та запис відповідних матчів Кубка УЄФА, а не передача прав на спірний твір - "Show must go on" (автори: Mercury, May, Taylor, Deacon).

Представник відповідача в судовому засіданні, признач еному на 18.07.2011 р., звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 38 Господарського процесуа льного кодексу України про в итребування доказів, зокрема , у позивача - доказів набутт я авторських прав на музични й гвір "Show must go on", авторами якого є Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon; у Закритого акціо нерного товариства «Україна Футбол Інтернешенл»- інформ ації стосовно організатора ф утбольного матчу Кубок УЄФА 2008-2009 років між ФК «Динамо»(Київ , Україна) та ФК «Металіст»(Хар ків, Україна), що відбувся 12 бер езня 2009 року, інформації щодо в иплати винагороди за викорис тання музичного твору "Show must go on", а вторами якого є Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon пі д час футбольного матчу Кубо к УЄФА 2008-2009 років між ФК «Динамо »(Київ, Україна) та ФК «Металіс т»(Харків, Україна), що відбувс я 12 березня 2009 року. Представни к позивача проти заявленого клопотання заперечував.

Судом відмовлено у задовол енні вищенаведеного клопота ння відповідача про витребув ання у позивача доказів, оскі льки за наявності укладеного договору між позивачем і EMI MUSIC P UBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми ко мпаніями) від 01.05.2003 р., додатки до наведеного договору від 30.06.2006 р . та від 22.06.2009 р., суд не зобов' яз аний перевіряти весь ланцюг правовідносин, що виник між у сіма авторами твору та до укл адення договору з позивачем, будь-яких доказів відсутнос ті відповідних домовленосте й між авторами твору та EMI MUSIC PUBLISHIN G LIMITED відповідачем не надано. Пр и цьому, Договір від 01.05.2003 р. стан ом на час розгляду справи є чи нним, доказів його нечинност і або недійсності суду не над ано.

Крім того, судом відмовлено і у задоволенні клопотання в ідповідача про витребування доказів (інформації) у Закрит ого акціонерного товариства «Україна Футбол Інтернешенл »з огляду на безпідставність останнього в контексті пред мету та підстав та сторін дан ого спору.

Представник позивача в суд овому засіданні, призначеном у на 18.07.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залу чення доказів до матеріалі в справи. Клопотання позива ча судом задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні, признач еному на 18.07.2011 р., звернувся до су ду з усним клопотанням про залучення доказів до матер іалів справи. Клопотання ві дповідача судом задоволено .

Представник позивача в суд овому засіданні надав усні п ояснення по суті заявлених п озовних вимог, позовні вимог и підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав ус ні заперечення щодо заявлени х позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчо ї кімнати, в судовому засідан ні 18.07.2011 р. було проголошено вст упну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що по вне рішення буде складено у т ермін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГП К України.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи д окази, оглянувши в судових за сіданнях оригінали документ ів, копії яких знаходяться в м атеріалах справи, Господарсь кий суд міста Києва

в с т а н о в и в :

12.03.2009 року телеканал «Інте р»здійснив трансляцію футбо льного матчу «Динамо»(Київ) - «Металіст»(Харків).

Під час трансляції передач і був публічно сповіщений тв ір "Show must go on" (автори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon) y ви конанні групи Queen (надалі - Тві р).

Позивач володіє виключним и майновими авторськими прав ами на спірний твір, а саме: Show mus t go on (автори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon), що підтв ерджується наступними доказ ами, а саме: Договір між позива чем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочі рніми компаніями) від 01.05.2003 р., до датки до наведеного договору від 30.06.2006 р. та від 22.06.2009 р. та додатк ова угода до наведеного дого вору від 01.01.2009 р. При цьому, Догов ір від 01.05.2003 р. є чинним, доказів й ого нечинності або недійснос ті суду не надано.

Вищенаведені факти, встано влені Рішенням Господарсько го суду міста Києва у справі № 59/50 від 22.04.2011 р. (суддя - Картавцева Ю.В.) за позовом TOB «Комп Мюзік П аблішинг»до Акціонерного то вариства закритого типу «Укр аїнська незалежна ТВ-корпора ція»про стягнення 299238,00 грн. ком пенсації за порушення авторс ького права, та згідно з части ною 2 ст. 35 Господарського проц есуального кодексу України н е потребують доведенню в спі рному випадку.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про авторське прав о та суміжні права»За винятк ом випадків, передбачених ст аттями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторс ьке право) має право вимагати виплати винагороди за будь-я ке використання твору. Винаг орода може здійснюватися у ф ормі одноразового (паушально го) платежу, або відрахувань з а кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих пла тежів. Кабінетом Міністрів У країни можуть установлювати ся мінімальні ставки авторсь кої винагороди та порядок їх застосування.

Відповідно до Постанови Ка бінету Міністрів України № 72 в ід 18.03.2003 р.«Про затвердження мін імальних ставок винагороди ( роялті) за використання об»є ктів авторського права і сум іжних прав» (надалі - Постан ова № 72 від 18.03.2003 р.) за публічне сп овіщення або ретрансляцію (п овторне публічне сповіщення ) творів науки, літератури і ми стецтва, у тому числі зафіксо ваних у фонограмах і (або) віде ограмах (п. 1 Постанови) встано влена мінімальна ставка вина городи у розмірі 2% від доходів , одержаних з того виду діяльн ості, у процесі якої відбуває ться публічне сповіщення заз начених передач або творів (п . 26 розділу В додатку № 1 до Пост анови).

Отже, сторони можуть встано вити розмір авторської винаг ороди на свій розсуд в авторс ькому договорі, або застосув ати при визначенні цієї вина городи мінімальні ставки, за тверджені Постановою № 72 від 1 8.03.2003 р.

Як зазначає позивач у позов ній заяві, оскільки авторськ ий договір з приводу спірног о твору між сторонами не укла дався, а для застосування мін імальних ставок винагороди, визначених у Постанові № 72 від 18.03.2003 р., необхідно знати розмір доходу відповідача від того виду діяльності, у процесі як ого відбулося використання с пірного твору, і наведений ро змір доходу відповідача пози вачу невідомий, останній вва жає за можливе визначити роз мір винагороди, про стягненн я якої звернувся з позовом до суду, виходячи з винагороди, я ку позивач отримував за поді бні використання творів згід но авторських договорів.

Зокрема, позивач залучив до позову подібний, на його думк у, Ліцензійний договір № 6С-2010 в ід 31.05.2010 р., укладений між позива чем та ТОВ «Марком Мьюзик», пр едметом якого є твір тих же ав торів.

Позивач зазначив, що за нада ння прав на подібні використ ання творів з каталогу EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED, тих же самих авторів, позив ач отримував винагороду близ ько 100000 грн., що підтверджуєтьс я відповідними банківськими виписками, також доданими до позову. При цьому, позивач взяв до уваги, що сума дода ного ним до позову ліцензійн ого договору є винагородою з а 68,13% авторських прав, в той час як за 100 % прав винагорода стано вить близько 150 000 грн. Також, згі дно наведеного ліцензійного договору позивачем надавало ся право на використання тво ру двома способами (аранжува ння та публічне сповіщення), ц ей договір був укладений на т ри місяці, кількість публічн их сповіщень в ньому не вказа на. А тому позивач дійшов вис новку, що у спірному випадку в инагорода принаймні за одне публічне сповіщення твору "Show must go on" (автори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon) (12.03.2009 р. н а телеканалі «Інтер»під час трансляції футбольного матч у «Динамо (Київ) - Металіст (Ха рків)») повинна становити не м енше, ніж 75000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господ арського процесуального код ексу України, підприємства, у станови, організації, інші юр идичні особи (у тому числі іно земні), мають право звертатис я до господарського суду згі дно з встановленою підвідомч істю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюв аних законом інтересів, а так ож для вжиття передбачених Г осподарським процесуальним кодексом України заходів, сп рямованих на запобігання пра вопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного ко дексу України передбачено, щ о кожна особа має право на зах ист свого цивільного права у разі його порушення, невизна ння або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутися до суду за захистом свого особи стого немайнового або майнов ого права та інтересу.

Частиною другою цієї статт і визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим спос обом, що встановлений догово ром або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільно го кодексу України, право на з ахист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазна ченої норми та принцип диспо зитивності у господарському судочинстві, позивач має пра во вільно обирати способи за хисту порушеного права чи ін тересу.

Відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 50 З акону України передбачено, щ о порушенням авторського пра ва і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захис ту, є вчинення будь-якою особо ю дій, які порушують особисті немайнові права суб' єктів авторського права і (або) сумі жних прав, визначені статтям и 14 і 38 цього Закону, та їх майно ві права, визначені стаття ми 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з ура хуванням передбачених статт ями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмеже нь майнових прав.

Отже, позивач з посиланням на ст. 15 Закону України “Про ав торське право і суміжні прав а” звернувся до суду з позово м про зобов' язання відповід ача сплатити винагороду за п ублічне сповіщення твору "Show mus t go on" (автори: Mercury, May, Taylor, Deacon) у розмірі 75000,00 грн.

За таких обставин вбачаєт ься, що доведенню у даній спра ві підлягають факти наявност і підстав для звернення пози вача з позовом про стягнення винагороди за публічне спов іщення твору у позадогові рних відносинах та визн ачення при цьому розмір у винагороди у сумі, яка ро зраховується за аналогією з огляду на розмір винаг ороди, який позивач отримува в за подібні використання тв орів згідно авторських догов орів, укладених з іншими ко нтрагентами.

При цьому обов' язок довед ення вказаних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається на позивача, як им подано позов про захист йо го порушеного права.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України (надалі - ГПК Укра їни), сторони та інші учасники судового процесу повинні до вести ті обставини, на які вон и посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України п ередбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм вн утрішнім переконанням, що ґр унтується на всебічному, пов ному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом.

Відповідно до частини 2 ст. 35 Господарського процесуальн ого кодексу України факти, вс тановлені рішенням господар ського суду (іншого органу, як ий вирішує господарські спор и), за винятком встановлених р ішенням третейського суду, п ід час розгляду однієї справ и, не доводяться знову при вир ішенні інших спорів, в яких бе руть участь ті самі сторони.

Оскільки сторонами у спра ві № 39/87 є ті самі сторони, що і у справі № 59/50, то факт стосовно використання твору "Show must go on" (авт ори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon) y виконанні гру пи Queen 12.03.2009 р. на телеканалі «Інте р»під час трансляції футболь ного матчу «Динамо (Київ) - Ме таліст (Харків)»шляхом публі чного сповіщення та факт нал ежності позивачу виключних м айнових авторських прав на в казаний твір не повинні дово дитися знову при вирішенні спору у справі № 39/87.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господ арського кодексу України, ві дносини, пов' язані з викори станням у господарській діял ьності та охороною прав інте лектуальної власності, регул юються Господарським кодекс ом України та іншими законам и.

До відносин, пов' язаних з в икористанням у господарські й діяльності прав інтелектуа льної власності, застосовуют ься положення Цивільного код ексу України з урахуванням о собливостей, передбачених Го сподарським кодексом Україн и та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Го сподарського кодексу Україн и).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного к одексу України визначено, що право інтелектуальної власн ості - це право особи на резу льтат інтелектуальної, творч ої діяльності або на інший об ' єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивіл ьним кодексом України та інш им законом.

Право інтелектуальної вла сності є непорушним відповід но до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодек су України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелекту альної власності чи обмежени й у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.

Згідно ст. 435 Цивільного коде ксу України, ст. 11 Закону Украї ни від 23.12.1993, № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права»(надал і - Закон України) первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами авто рського права є також інші фі зичні та юридичні особи, які н абули прав на твори відповід но до договору або закону.

Закон України охороняє осо бисті немайнові права і майн ові права авторів та їх право наступників, пов'язані із ств оренням та використанням тво рів науки, літератури і мисте цтва - авторське право, і права виконавців, виробників фоно грам і відеограм та організа цій мовлення - суміжні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 440 Цивіль ного кодексу України майнови ми правами інтелектуальної в ласності на твір є:

1) право на використання тво ру;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправ омірному використанню твору , в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтеле ктуальної власності, встанов лені законом.

Також, у частинах 1 - 3 статті 15 Закону України зазначено, щ о до майнових прав автора (чи і ншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на викори стання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання тв ору іншими особами.

Майнові права автора (чи інш ої особи, яка має авторське пр аво) можуть бути передані (від чужені) іншій особі згідно з п оложеннями статті 31 Закону Ук раїни, після чого ця особа ста є суб'єктом авторського прав а.

Виключне право на використ ання твору автором (чи іншою о собою, яка має авторське прав о) дозволяє йому використову вати твір у будь-якій формі і б удь-яким способом.

Виключне право автора (чи і ншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону в икористання твору іншими осо бами дає йому право дозволят и або забороняти, зокрем а, публічне виконання і публі чне сповіщення творів; публі чну демонстрацію і публічний показ тощо.

Статтею 443 Цивільного кодек су України визначено, що вико ристання твору здійснюється лише за згодою автора, крім ви падків правомірного викорис тання твору без такої згоди, в становлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 445 Цивільно го кодексу України автор має право на плату за використан ня його твору, якщо інше не вст ановлено цим Кодексом та інш им законом.

Аналогічне зазначення міс титься і в ч. 5 ст. 15 Закону Украї ни, а саме: за винятком випадкі в, передбачених статтями 21 - 25 ц ього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське прав о) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке викор истання твору. Винагоро да може здійснюватися у форм і одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за к ожний проданий примірник чи кожне використання твору (ро ялті), або комбінованих плате жів. Розмір і порядок випл ати авторської винагороди за створення і використання тв ору встановлюються в авторсь кому договорі або у догов орах, що укладаються за доруч енням суб'єктів авторського права організаціями колекти вного управління з особами, я кі використовують твори. Каб інетом Міністрів України мож уть установлюватися мінімал ьні ставки авторської винаго роди та порядок їх застосува ння.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права , зазначені у статті 15 цього За кону, будь-якій іншій особі по вністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншо ї особи, яка має авторське пра во) оформляється авторським договором.

Згідно до ч. 2 ст. 31 Закону Укра їни автору та іншій особі, яка має авторське право, належит ь виключне право надавати ін шим особам дозвіл на викорис тання твору будь-яким одним а бо всіма відомими способами на підставі авторського дого вору. Використання твору буд ь-якою особою допускається в иключно на основі авторськог о договору, за винятком випад ків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач, який набув ви ключні майнові авторські пра ва на твір Show must go on" (автори: Mercury, May, Taylor, Deacon), не надавав відповіда чу право на використання дан ого твору, авторський догові р з цього приводу між позивач ем та відповідачем не уклада вся, а також, розмір та порядок виплати авторської винагоро ди за використання даного тв ору сторонами не встановлюва вся, що не заперечується стор онами.

Вищенаведене свідчить про позадоговірний характер від носин між сторонами, у зв»язк у із встановленим фактом вик ористання твору "Show must go on" (автори : Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon) відповідачем, зок рема, 12.03.2009 р. на телеканалі «Інт ер»під час трансляції футбол ьного матчу «Динамо (Київ) - М еталіст (Харків)»шляхом публ ічного сповіщення.

Рішенням Господарського с уду міста Києва у справі № 59/50 в ід 22.04.2011 р. (суддя - Картавцева Ю.В .) у позові TOB «Комп Мюзік Пабліш инг»до Акціонерного товарис тва закритого типу «Українсь ка незалежна ТВ-корпорація»п ро стягнення 299238,00 грн. компенса ції за порушення авторського права відмовлено повністю. Д ане рішення в апеляційному т а касаційному порядках не ос каржувалось та є чинним стан ом на час розгляду по суті спр ави № 39/87.

За наведених обставин пози вач вважає, що стягненню з від повідача на підставі ч. 5 ст. 15 З акону України «Про авторське право і суміжні права»підля гає винагорода за публічне с повіщення спірного твору, як а фактично розраховується по зивачем за аналогією з огляду на розмір винагород и, який позивач отримував за п одібні використання творів згідно авторських договорів , укладених з іншими контра гентами.

Натомість, суд звертає уваг у, що нормами Цивільного коде ксу України та нормами Закон у України «Про авторське пра во і суміжні права», не встано влено можливість для автора (чи іншої особи, яка має авторс ьке право) за відсутності авт орського договору визначати розмір авторської винагород и у сумі, яка розраховується з а аналогією з огляду на розмі р авторської винагороди, яки й автор (чи інша особа, яка має авторське право) отримував з а подібні використання спір них творів згідно авторських договорів, укладених з іншим и контрагентами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що визначена позив ачем за аналогією з наявним у справі Ліцензійним договоро м № 6С-2010 від 31.05.2010 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Марком Мью зик», винагорода в розмірі 75 000, 00 грн. за публічне сповіщення відповідачем твору "Show must go on" (авт ори: Mercury, May, Taylor, Deacon) є нормативно не д оведеною та розрахунково нео бґрунтованою.

При цьому суд враховує, що з а відсутності авторського до говору, об»єктом якого б був с пірний твір, та встановленог о цим договором розміру та по рядку виплати авторської вин агороди, суд позбавлений пра ва за власною ініціативою са мостійно встановити розмір а вторської винагороди у спірн ому випадку.

Судом також враховано, що по зивач звернувся до суду з поз овом про стягнення винагород и на підставі ст. 15 Закону Укра їни «Про авторське право і су міжні права», тоді як позовні вимоги на підставі Постанов и Кабінету Міністрів України № 72 від 18.03.2003 р.«Про затвердження мінімальних ставок винагоро ди (роялті) за використання об »єктів авторського права і с уміжних прав»про стягнення м інімальної винагороди, розмі р якої встановлений даною по становою, позивачем до суду н е заявлялись.

Крім того, як свідчать матер іали позову, позивач фактичн о стверджує, що для застосува ння мінімальних ставок винаг ороди, визначених у Постанов і Кабінету Міністрів України № 72 від 18.03.2003 р.«Про затвердження мінімальних ставок винагоро ди (роялті) за використання об »єктів авторського права і с уміжних прав»(2 % від доходів, о держаних з того виду діяльно сті, у процесі якої відбуваєт ься публічне сповіщення пере дач або творів) необхідно зна ти розмір доходу відповідача від того виду діяльності, у пр оцесі якого відбулося викори стання спірного твору, тоді я к позивачу він невідомий, а з в ідповідним клопотання в поря дку ст. 38 Господарського проце суального кодексу України пр о витребування у відповідача доказів на встановлення роз міру доходу відповідача від того виду діяльності, у проце сі якого відбулося використа ння спірного твору позивач д о суду не звертався.

За таких обставин, суд прихо дить до висновку, що хоча відп овідачем і було здійснено пу блічне сповіщення спірного т вору без виплати авторської винагороди позивачу, якому н алежать виключні майнові пра ва на цей твір, проте, за відсу тності авторського договору , підстави для виплати авторс ької винагороди у сумі, яка ро зраховується за аналогією з огляду на розмір винагороди, який позивач отримував за по дібні використання творів з гідно авторських договорів, укладених з іншими контраген тами, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються с удом необґрунтованими та зад оволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 418, 420, 433, 435, 440, 443, 445 Цивільного кодексу Україн и, ст. 154 Господарського кодекс у України, ст.ст. 1, 11, 15, 31, 50 Закону У країни від 23.12.1993, № 3792-XII “Про автор ське право і суміжні права”, с т. 1, 27, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позо вних вимог відмовити повніст ю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК У країни рішення господарсько го суду набирає законної сил и після закінчення строку по дання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляці йну скаргу не було подано. У ра зі подання апеляційної скарг и рішення, якщо його не скасов ано, набирає законної сили пі сля розгляду справи апеляцій ним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 22.07.2011 р.