Постанова

від 12.10.2011 по справі 39/87

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011 № 39/87

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. б/н в ід 01.01.2011

від відповідача: ОСОБА_2 - предст. за дов. №07 в ід 09.07.2010

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю „КОМП Мюзік

Паблі шинг”

на рішення Гос подарського суду міста Києва

від 18.07.2011 р.

у справі №39/87 (суд дя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю „КОМП Мюзік

Па блішинг”

до Ак ціонерного товариства закри того типу „Українська незале жна ТВ-

Корпо рація”

про ст ягнення 75000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КОМП Мюзі к Паблішинг” (далі за текстом - ТОВ „КОМП Мюзік Паблішинг ”, позивач) звернулось до Госп одарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціоне рного товариства закритого т ипу „Українська незалежна ТВ -Корпорація” (далі за текстом - АТЗТ „Українська незалеж на ТВ-Корпорація”, відповіда ч) про стягнення 75000,00 грн. винаго роди за публічне сповіщення твору „Show must go on” (автори: Mercury, May, Taylor, Deacon ) 12.03.2009 р. на телеканалі „Інтер” п ід час трансляції футбольног о матчу „Динамо” (Київ) - „Мет аліст” (Харків).

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 18.07.2011 р. у зад оволенні позовних вимог відм овлено повністю.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, позивач звернувс я до Київського апеляційного господарського суду з апеля ційною скаргою, в якій просит ь скасувати рішення Господар ського суду міста Києва у спр аві №39/87 від 18.07.2011 р. та прийняти но ве рішення, яким позов задово льнити у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що р ішення Господарського суду м іста Києва від 18.07.2011 р. у справі № 39/87 є передчасним, необґрунтов аним та винесеним з порушенн ям норм матеріального та про цесуального права. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає , що суд першої інстанції непр авомірно відмовив у задоволе нні позову з тих підстав, що по зивач не довів розмір винаго роди, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки закон одавством не заборонено авто ру чи іншій особі, яка має авто рське право, встановлювати р озмір винагороди за аналогіє ю чи в будь-який інший спосіб н а власний розсуд. На думку апе лянта, якщо місцевий господа рський суд вважав, що доказів , наданих позивачем не достат ньо, то суд повинен був витреб увати такі докази у позивача , а не відмовляти в задоволенн і позову в зв' язку з недовед еністю розміру винагороди.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 28.09.2011 р. апеляційну скаргу ТО В „КОМП Мюзік Паблішинг” бул о прийнято до провадження та призначено до розгляду в суд овому засіданні на 12.10.2011 р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 12.10.2011 р. №01-23/3/8 змінено склад колег ії суддів.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 12.10.2011 р. предст авник позивача апеляційну ск аргу підтримала у повному об сязі, просила апеляційний су д рішення господарського су ду міста Києва від 18.07.2011 у справ і №39/87 скасувати та прийняти но ве рішення, яким позовні вимо ги задовольнити повністю. Пр едставник відповідача запер ечувала проти апеляційної ск арги, просила апеляційну ска ргу залишити без задоволення , а оскаржуване рішення залиш ити без змін, вважаючи оскарж уване рішення законним та об ґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2009 р. телеканал „Інте р” здійснив трансляцію футбо льного матчу „Динамо” (Київ) - „Металіст” (Харків).

Під час трансляції передач і був публічно сповіщений тв ір „Show must go on” (автори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon) y виконанні групи „Queen” (далі за т екстом - твір).

Позивач володіє виключним и майновими авторськими прав ами на спірний твір, а саме: „Show must go on” (автори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon), що під тверджується наступними док азами, а саме: договором між по зивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2 003 р., додатками до наведеного д оговору від 30.06.2006 р. та від 22.06.2009 р. т а додатковою угодою до навед еного договору від 01.01.2009 р.

Відповідно до частини 2 ст. 35 Господарського процесуальн ого кодексу України факти, вс тановлені рішенням господар ського суду (іншого органу, як ий вирішує господарські спор и), за винятком встановлених р ішенням третейського суду, п ід час розгляду однієї справ и, не доводяться знову при вир ішенні інших спорів, в яких бе руть участь ті самі сторони.

Вищенаведені факти, встано влені рішенням Господарсько го суду міста Києва у справі № 59/50 від 22.04.2011 р. (суддя - Картавцева Ю.В.) за позовом Tовариства з об меженою відповідальністю „К омп Мюзік Паблішинг” до Акці онерного товариства закрито го типу „Українська незалежн а ТВ-корпорація” про стягнен ня 299238,00 грн. компенсації за пору шення авторського права, та з гідно з частиною 2 ст. 35 Господа рського процесуального коде ксу України не потребують до веденню в спірному випадку.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України „Про авторське прав о та суміжні права” за винятк ом випадків, передбачених ст аттями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторс ьке право) має право вимагати виплати винагороди за будь-я ке використання твору. Винаг орода може здійснюватися у ф ормі одноразового (паушально го) платежу, або відрахувань з а кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих пла тежів. Розмір і порядок випла ти аворської винагороди за с творення і використання твор у встановлюються в авторсько му договорі або у договорах, щ о укладаються за дорученням суб' єктів авторського прав а організаціями колективног о управління з особами, які ви користовують твори. Кабінето м Міністрів України можуть у становлюватися мінімальні с тавки авторської винагороди та порядок їх застосування.

Відповідно до Постанови Ка бінету Міністрів України №72 в ід 18.03.2003 р. „Про затвердження мі німальних ставок винагороди (роялті) за використання об' єктів авторського права і су міжних прав” (далі за текстом - Постанова №72 від 18.03.2003 р.) за пу блічне сповіщення або ретран сляцію (повторне публічне сп овіщення) творів науки, літер атури і мистецтва, у тому числ і зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (п. 1 Постано ви) встановлена мінімальна с тавка винагороди у розмірі 2% в ід доходів, одержаних з того в иду діяльності, у процесі яко ї відбувається публічне спов іщення зазначених передач аб о творів (п. 26 розділу В додатку №1 до Постанови).

Як випливає з вищенаведени х норм законодавства, сторон и можуть встановити розмір а вторської винагороди на свій розсуд в авторському догово рі, або застосувати при визна ченні цієї винагороди мініма льні ставки, затверджені Пос тановою №72 від 18.03.2003 р.

З матеріалів справи вбачає ться, що авторського договор у з приводу спірного твору мі ж сторонами не було укладено .

Позивач, звертаючись з позо вною заявою до Господарськог о суду міста Києва, визначив р озмір стягнення винагороди в иходячи з винагороди, яку він отримував за подібні викори стання творів згідно авторсь ких договорів, тобто за анало гією, аргументуючи це тим, що а вторський договір між сторон ами не укладався, а розмір дох оду відповідача від того вид у діяльності, у процесі якого відбулося використання спір ного твору йому невідомий.

Позивач зазначив, що за нада ння прав на подібні використ ання творів з каталогу EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED, тих же самих авторів, позив ач отримував винагороду близ ько 100000 грн., що підтверджуєтьс я відповідними банківськими виписками, також доданими до позову. При цьому, позивач взя в до уваги, що сума доданого ни м до позову ліцензійного дог овору №6С-2010 від 31.05.2010 р., укладеног о між ТОВ „КОМП Мюзік Пабліши нг” та ТОВ „Марком Мьюзик”, пр едметом якого є твір тих же ав торів є винагородою за 68,13% авто рських прав, в той час як за 100 % п рав винагорода становить бли зько 150000 грн. Також, згідно наве деного ліцензійного договор у позивачем надавалося право на використання твору двома способами (аранжування та пу блічне сповіщення), цей догов ір був укладений на три місяц і, кількість публічних спові щень в ньому не вказана. А том у позивач дійшов висновку, що у спірному випадку винагоро да принаймні за одне публічн е сповіщення твору „Show must go on” (ав тори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon) 12.03.2009 р. на телек аналі „Інтер” під час трансл яції футбольного матчу „Дина мо” (Київ) - „Металіст” (Харкі в) повинна становити не менше , ніж 75000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господ арського процесуального код ексу України, підприємства, у станови, організації, інші юр идичні особи (у тому числі іно земні), мають право звертатис я до господарського суду згі дно з встановленою підвідомч істю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюв аних законом інтересів, а так ож для вжиття передбачених Г осподарським процесуальним кодексом України заходів, сп рямованих на запобігання пра вопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного ко дексу України передбачено, щ о кожна особа має право на зах ист свого цивільного права у разі його порушення, невизна ння або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутися до суду за захистом свого особи стого немайнового або майнов ого права та інтересу.

Частиною другою цієї статт і визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим спос обом, що встановлений догово ром або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільно го кодексу України, право на з ахист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно п. „а” ч. 1 ст. 50 Закону У країни „Про авторське право та суміжні права” передбачен о, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового за хисту, є вчинення будь-якою ос обою дій, які порушують особи сті немайнові права суб' єкт ів авторського права і (або) су міжних прав, визначені статт ями 14 і 38 цього Закону, та їх май нові права, визначені стаття ми 15 , 39, 40 і 41 цього Закону, з ураху ванням передбачених статтям и 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господ арського кодексу України, ві дносини, пов' язані з викори станням у господарській діял ьності та охороною прав інте лектуальної власності, регул юються Господарським кодекс ом України та іншими законам и.

До відносин, пов' язаних з в икористанням у господарські й діяльності прав інтелектуа льної власності, застосовуют ься положення Цивільного код ексу України з урахуванням о собливостей, передбачених Го сподарським кодексом Україн и та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Го сподарського кодексу Україн и).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного к одексу України визначено, що право інтелектуальної власн ості - це право особи на резу льтат інтелектуальної, творч ої діяльності або на інший об ' єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивіл ьним кодексом України та інш им законом.

Право інтелектуальної вла сності є непорушним відповід но до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодек су України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелекту альної власності чи обмежени й у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.

Згідно ст. 435 Цивільного коде ксу України, ст. 11 Закону Украї ни „Про авторське право і сум іжні права” первинним суб'єк том авторського права є авто р твору. Суб'єктами авторсько го права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до д оговору або закону.

Закон України „Про авторсь ке право і суміжні права” охо роняє особисті немайнові пра ва і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'яза ні із створенням та використ анням творів науки, літерату ри і мистецтва - авторське пра во, і права виконавців, виробн иків фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміж ні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 440 Цивіль ного кодексу України майнови ми правами інтелектуальної в ласності на твір є:

1) право на використання тво ру;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправ омірному використанню твору , в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтеле ктуальної власності, встанов лені законом.

Також, у частинах 1 - 3 статті 15 Закону України „Про авторсь ке право і суміжні права” заз начено, що до майнових прав ав тора (чи іншої особи, яка має а вторське право) належать:

а) виключне право на викори стання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання тв ору іншими особами.

Майнові права автора (чи інш ої особи, яка має авторське пр аво) можуть бути передані (від чужені) іншій особі згідно з п оложеннями статті 31 Закону Ук раїни „Про авторське право і суміжні права”, після чого ця особа стає суб'єктом авторсь кого права.

Виключне право на використ ання твору автором (чи іншою о собою, яка має авторське прав о) дозволяє йому використову вати твір у будь-якій формі і б удь-яким способом.

Виключне право автора (чи ін шої особи, яка має авторське п раво) на дозвіл чи заборону ви користання твору іншими особ ами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, пу блічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний пок аз тощо.

Статтею 443 Цивільного кодек су України визначено, що вико ристання твору здійснюється лише за згодою автора, крім ви падків правомірного викорис тання твору без такої згоди, в становлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 445 Цивільно го кодексу України автор має право на плату за використан ня його твору, якщо інше не вст ановлено цим Кодексом та інш им законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України „Про авторське прав о і суміжні права” автор (чи ін ша особа, яка має авторське пр аво) може передати свої майно ві права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. П ередача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має автор ське право) оформляється авт орським договором.

Згідно до ч. 2 ст. 31 Закону Укра їни „Про авторське право і су міжні права” автору та іншій особі, яка має авторське прав о, належить виключне право на давати іншим особам дозвіл н а використання твору будь-як им одним або всіма відомими с пособами на підставі авторсь кого договору. Використання твору будь-якою особою допус кається виключно на основі а вторського договору, за виня тком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Отже, позивач, який набув ви ключні майнові авторські пра ва на твір „Show must go on” (автори: Mercury, May, Taylor, Deacon), не надавав відповідачу право на використання даног о твору, авторський договір з цього приводу між позивачем та відповідачем не укладавс я, а також, розмір та порядок в иплати авторської винагород и за використання даного тво ру сторонами не встановлював ся, що не заперечується сторо нами.

Таким чином, між сторонами в иникли правовідносини позад оговірного характеру.

Апелянт вважає, що стягненн ю з відповідача на підставі ч . 5 ст. 15 Закону України „Про авт орське право і суміжні права ” підлягає винагорода за пуб лічне сповіщення спірного тв ору, яка фактично розраховує ться позивачем за аналогією з огляду на розмір винагоро ди, який позивач отримував за подібні використання творі в згідно авторських договорі в , укладених з іншими контраг ентами.

Така позиція позивача цілк ом правомірно спростовуєтьс я висновком суду першої інст анції, що нормами Цивільного кодексу України та нормами З акону України „Про авторське право і суміжні права”, не вст ановлено можливість для авто ра (чи іншої особи, яка має авт орське право) за відсутності авторського договору визнач ати розмір авторської винаго роди у сумі, яка розраховуєть ся за аналогією з огляду на ро змір авторської винагороди, який автор (чи інша особа, яка має авторське право) отримув ав за подібні використання с пірних творів згідно авторсь ких договорів, укладених з ін шими контрагентами.

Апеляційний суд погоджуєт ься з позицією місцевого гос подарського суду стосовно то го, що позивач звернувся до су ду з позовом про стягнення ви нагороди на підставі ст. 15 Зак ону України „Про авторське п раво і суміжні права”, тоді як позовні вимоги на підставі П останови Кабінету Міністрів України №72 від 18.03.2003 р. „Про затв ердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за викори стання об' єктів авторськог о права і суміжних прав” про с тягнення мінімальної винаго роди, розмір якої встановлен ий даною постановою, позивач ем до суду не заявлялись.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ „КОМП Мюзік Паблі шинг” до АТЗТ „Українська не залежна ТВ-Корпорація” в час тині стягнення з відповідача 75000,00 грн. винагороди за публічн е сповіщення твору „Show must go on” (ав тори: Mercury, May, Taylor, Deacon) 12.03.2009 р. на телекан алі „Інтер” під час трансляц ії футбольного матчу „Динамо ” (Київ) - „Металіст” (Харків) є необґрунтованими та таким и, що не підлягають задоволен ню.

Твердження апелянта стосо вно того, що у зв' язку з недос татністю доказів місцевий го сподарський суд повинен був витребувати такі докази у по зивача, а не відмовляти в задо воленні позову в зв' язку з н едоведеністю розміру винаго роди спростовуються наступн им.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни передбачено, що господ арський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанн ям, що ґрунтується на всебічн ому, повному і об'єктивному ро згляді в судовому процесі вс іх обставин справи в їх сукуп ності, керуючись законом.

Отже, колегія суддів встано вила, що доводи, викладені в ап еляційній скарзі, висновків місцевого господарського су ду не спростовують.

Враховуючи викладені обст авини справи в їх сукупності , суд дійшов висновку про те, щ о рішення Господарського суд у міста Києва від 18.07.2011 р. у справ і №39/87 прийнято у відповідност і до норм чинного законодавс тва, з повним, всебічним та об' єктивним з' ясуванням обста вин, які мають значення для сп рави, у зв' язку з чим апеляці йна скарга задоволенню не пі длягає, а рішення необхідно з алишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 99, 101-103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю „КОМП Мюзік Паблішин г” залишити без задоволення, а рішення господарського су ду міста Києва у справі №39/87 від 18.07.2011 залишити без змін.

Матеріали справи №39/87 поверн ути до господарського суду м іста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду у встановл еному законом порядку.

Головуючий суддя

Судді