Рішення

від 22.07.2011 по справі 22/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/182

22.07.11

За позовом          Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

до                            Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                               Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1. (довіреність № 19/439 від 19.05.2010р.);

від відповідача:         не з’явились;

В судовому засіданні 22.07.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»(надалі ТОВ «Дуже смачно», відповідач) суму 1 847, 11 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 371 від 15.10.2009р. рахується заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 31.03.2011р. становила 9 909, 40 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пені, 3% річних, інфляційних збитків.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 30.06.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи в судовому засіданні 22.07.2011р., що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою від 04.07.2011р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          15 жовтня 2009р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»та ТОВ «Дуже смачно»укладено договір № 371 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, згідно умов якого теплопостачальна організація (позивач у справі) бере не на себе постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача до межі розподілу будівлі нежитлового приміщення.

Згідно з п. 17, 18 договору, всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією споживачу; споживач зобов’язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця…

Виставлені на оплату рахунки № 675 від 12.01.2011р., № 675 від 14.02.2011р., № 675 від 11.03.2011р. залучені до справи з доказами їх направлення відповідачу, заборгованість що є несплаченою складає 9 909, 40 грн., строки сплати у відношенні вказаної суми боргу за наведених умов договору, відповідачем порушені.

В силу положень договору (п. 24) договір заключний на період: - для опалення з 15.10.2009р. по 31.12.2014р.; - для гарячого водопостачання з 15.10.2009р. по 31.12.2014р.; - в частині розрахунків до їх повного завершення… Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Рішенням Полтавської обласної ради від 27.03.2009р. «Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води»затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, та зокрема для підприємств (третьої групи споживачів) такі встановлені на рівні 12, 08 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 м. кв. загальної площі на протязі опалювального періоду та 29, 64 з урахуванням ПДВ за підігрів 1 куб м. води.  

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням умов договору (п. 18) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 9 909, 40 грн., що виник в періоді з 01.01.2011р. по 01.03.2011р..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

У п. 18 договору сторони погодили відповідальність що застосовується у випадку неоплати у встановлені строки вартості теплової енергії, та зокрема у вигляді пені в розмірі 1, 0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги»а також передбачили і стягнення 3% річних з простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій визначена Законом України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», у ст. 1 якого установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості з урахуванням кількості днів прострочення у відповідному періоді в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 8 491, 67 грн., що не перевищує граничного розміру (100% боргу) передбаченого Законом «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»(розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення є додатком до позову).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 376, 40 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 69, 64 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 371 від 15.10.2009р. у відношенні суми боргу у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 188, 47 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»(01033, м. Київ, вул. Володимирська 89/91, кв. 22, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34714511) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(36008, м. Полтава, вул. Комарова 2а, р/р 26007710000218 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанку»в м. Харкові, МФО 351016, ідент. код 03338030) 9 909, 40 грн. (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’ять гривень 40 копійок) боргу за спожиту теплову енергію,  8 491, 67 грн. (вісім тисяч чотириста дев’яносто одну гривню 67 копійок) пені, 376, 40 грн. (триста сімдесят шість гривень 40 копійок) інфляційних збитків, 69, 64 грн. (шістдесят дев’ять гривень 64 копійки) 3% річних, 188, 47 грн. (сто вісімдесят вісім гривень 47 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 25.07.2011