Рішення

від 18.07.2011 по справі 11/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/150

18.07.11

За позовомПублічного акціонерного товариства «ТОРГРІЧТРАНС»

до

про   Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛ»

стягнення 2 648,63 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачавід відповідача

Морозик Д.В. - представникне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ТОРГРІЧТРАНС»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства  з обмеженою відповідальністю «МЛ»2 648, 63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення відповідачем не здійснено оплату витрат по сплаті комунальних послуг за лютий 2009 року.

Відповідач  відзиву на позов не надав, своїх представників у судове засідання не направив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань з його боку суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.2009 року між Акціонерним Комерційно-Виробничим Товариством «Торгрічтранс»(яке в подальшому було перейменоване на підставі Закону України  «Про акціонерні товариства»на Публічне акціонерне товариство Торгрічтранс», далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЛ»(Відповідач) укладено договір оренди (піднайму) нежитлового приміщення № Т-010209/о-1 (далі –Договір), відповідно до якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування, без права викупу, нежитлові приміщення загальною площею 121 кв.м. Приміщення розташоване на першому поверсі в будівлі літери «А», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.  Набережно-Хрещатицька, 14-А (п. 1.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було передано вказане приміщення відповідачеві, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 01.02.2009 року.

Згідно п. 2.2.11 Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за Договором.

Вартість комунальних послуг не входить у розмір орендної плати і щомісячно  відшкодовується орендарем додатково, виходячи з обсягів їх фактичного споживання (п. 3.2 Договору). Як вбачається з  умов Договору, в останній день поточного місяця орендодавець зобов'язаний виставляти орендарю рахунки на оплату спожитих комунальних послуг, які орендар зобов'язаний самостійно отримувати  у орендодавця (у відділі бухгалтерії). Відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги здійснюється не пізніше п'ятого числа кожного місяця на підставі виставлених рахунків. Сплата усіх платежів здійснюється  в безготівковій формі  шляхом перерахування коштів на рахунок  орендодавця (п.п. 3.3.Договору).

Договір, згідно п. 6.1., припиняється по закінченню строку його дії або за згодою сторін. Відповідно до п. 5.1. Договір набуває чинності з 01.02.2009 року та діє до 31.01.2010 року. Проте 31.12.2009 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій сторони дійшли взаємної згоди про розірвання Договору оренди № Т-010209/о-1. В цей же день орендоване приміщення було повернуто орендодавцю,  доказом чого є  Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.12.2009.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку № 67 від 28.02.2009, виставленого позивачем,  відповідач мав сплатити  1 756, 50 грн.  витрат по сплаті комунальних послуг за лютий 2009 року. Але в порушення умов Договору № Т-010209/о-1 від 01.02.2009 вказаний рахунок відповідачем сплачений не був, отже, з боку відповідача мало місце неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу зі сплати комунальних послуг у розмірі 1 756, 50 грн. визнаються судом  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст.  612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання на користь позивача встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте в Договорі сторони передбачили, що за прострочення виконання орендарем грошових зобов'язань у встановлений цим Договором строк, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, за весь час прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (п. 4.1. Договору).

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з відшкодування витрат за користування комунальними послугами не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Суд відзначає, що за здійсненим судом розрахунком, розмір пені відповідно до п. 4.1.Договору,  ст. 611 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі  1 756,50 грн. становить 764, 89 грн., а не 397,46 грн., як вказується в позовній заяві. Розбіжності пояснюються тим, що при нарахуванні відповідачу пені позивач застосовував облікову ставку НБУ, а не подвійну облікову ставку НБУ, як передбачено Договором (крім періоду з 06.03.2009 по 31.03.2009, за який сума пені нарахована вірно).

Виходячи з викладеного, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

  У зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

 Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛ»(01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 27/6, літера «А», ідентифікаційний код 32250297, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства «Торгрічтранс»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 14, ідентифікаційний код 03150326) 1 756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп. основного боргу, 397 (триста дев'яносто сім) грн. 46 коп. пені, 373 (триста сімдесят три) грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 121 (сто двадцять одну) грн. 13 коп. -  3% річних, а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та  236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                            Ю.М. Смирнова

                                                                                                    Дата підписання рішення: 22.07.2011