Рішення

від 18.07.2011 по справі 48/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/471

18.07.11

За позовомПублічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо"

простягнення заборгованості

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Собкович В.В.

від відповідача:Гордієнко М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" (надалі –"Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" (надалі –"Товариство") про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов генеральної кредитної угоди №010-05/956 від 24.04.2008 р. та кредитних договорів №011-05/968, №012-05/969 та №011-05/970 від 24.04.2008 р. позивач надав кредити, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по поверненню кредитів та сплаті відсотків за користування ними не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 687 095,06 доларів США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.09.2010 р.

Судом в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

Крім того, виконання відповідачем зобов'язання за кредитними договорами забезпечене іпотеками та заставою, а позивачем не доведено, що сума заборгованості перевищує вартість переданого в іпотеку та заставу майна.

В судовому засіданні 01.09.2010 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 20.09.2010 р.

Представником позивача в судовому засіданні подано уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спірними кредитними договорами у загальному розмірі 4 687 095,06 доларів США у томі числі шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави №010-05/956/5 від 16.10.2008 р.

В судовому засіданні 20.09.2010 р. у зв'язку із клопотанням відповідача оголошено перерву до 29.09.2010 р.

28.09.2010 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва справи №27/304 за позовом Товариства до Банку про визнання кредитного договору №011-05/968 від 24.04.2008 р. недійсним.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, просив її задовольнити та накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках відповідача у межах суми позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва справи №27/304 позовом Товариства до Банку про визнання кредитного договору №011-05/968 від 24.04.2008 р. недійсним та набрання судовим рішенням законної сили, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення  провадження у даній справі.

02.02.2011 р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2011 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.02.2011 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва справи №17/93 за позовом Товариства до Банку про визнання кредитного договору №012-05/969 від 24.04.2008 р. недійсним.

Оцінивши підстави оспорення законності спірного договору та враховуючи наявність рішень судів, якими відмовлено в задоволенні вимог Товариства про визнання недійсним аналогічного кредитного договору з аналогічних підстав відсутні підстави вважати існування обставин з якими положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість зупинення провадження у справі №48/471 до вирішення господарським судом міста Києва справи №17/93.

В судовому засіданні 23.02.2011 р. оголошено перерву до 02.03.2011 р.

Судове засідання 02.03.2011 р. не відбулося у зв'язку із направленням матеріалів справи №48/471 до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 р., апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. залишено без розгляду, а матеріали справи №48/471 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2011 р. розгляд справи призначено на 20.06.2011 р.

Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити, а провадження у справі №48/471 припинити.

В судовому засіданні 20.06.2011 р. у зв'язку із усним клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 18.07.2011 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 4 687 095,06 доларів США. Позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позовних вимог заперечує та просить в їх задоволенні відмовити повністю, подав клопотання про призначення фінансової експертизи у справі для встановлення фактичного розміру заборгованості Товариства перед Банком за спірними кредитними договорами.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про призначення фінансової експертизи відмовлено з огляду на відсутність потреби в спеціальних знаннях для роз'яснення наведених відповідачем в клопотанні питань.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2008 р. між Банком (кредитор) та Товариством (позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду №010-05/956 (надалі – "Генеральна угода"), відповідно до умов якої кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти як в національній валюті, так і в іноземних валютах, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди, які є невід'ємними частинами (п. 1.1 Генеральної угоди).

Положеннями п.п. 1.2, 1.3 Генеральної угоди визначено, що загальний розмір (ліміт) кредитної заборгованості позичальника за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати 4 300 000,00 доларів США. Кредитні кошти в рамках цієї угоди надаються на строки, встановлені окремими кредитними договорами, однак зазначені строки не можуть перевищувати 84 місяці, з моменту підписання цієї угоди сторонами. Кінцевий термін повернення кредитних коштів, наданих в рамках цієї угоди не може перевищувати 23.04.2015 р.

20.11.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Генеральної угоди, відповідно до п. 1 якої погоджено доповнити Генеральну угоду п. 1.4 в наступній редакції: "1.4. У разі необхідності капіталізації прострочених платежів за нарахованими відсотками, сума таких відсотків додається до суми фактичної заборгованості за кредитами, про що укладаються додаткові угоди до відповідних кредитних договорів, укладених в рамках генеральної кредитної угоди. Таке збільшення фактичної заборгованості за кредитами не супроводжується видачею кредитних коштів позичальникові та не потребує внесення змін до ліміту Генеральної кредитної угоди.".

У відповідності до п. 2 додаткової угоди №3 до Генеральної угоди від 20.11.2009 р. сторонами погоджено внести зміни до п. 2.2 Генеральної угоди і викласти його в наступній редакції: "2.2. Сторони встановлюють, що в рамках цієї генеральної кредитної угоди можуть надаватися кредити в доларах США в межах строку, встановленого п. 1.3 цієї угоди, в межах загального ліміту заборгованості, передбаченого п. 1.2 цієї угоди із сплатою відсотків та комісій за користування кредитом банку в розмірах, які будуть передбачені кожним окремим кредитним договором, що будуть укладатися в рамках цієї генеральної кредитної угоди. Відсотки будуть нараховуватися на суму виданого кредиту, виходячи з календарної кількості днів користування кредитом і повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця платіжним дорученням на відповідний рахунок доходів кредитора у тих валютах, в яких отримано кредитні кошти.".

На підставі Генеральної угоди 24.04.2008 р. між сторонами були укладені кредитні договори №011-05/968 (надалі –"Кредитний договір 1"), №012-05/969 (надалі –"Кредитний договір 2") та №011-05/970 (надалі - "Кредитний договір 3") (разом надалі –"Кредитні договори").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Кредитних договорів 1, 3 кредитор, на положеннях та умовах цих договорів, відкриває позичальнику відновлювальні (револьверні) кредитні лінії у сумі 2 700 000,00 доларів США (Кредитний договір 1) та у сумі 1 000 000,00 доларів США (Кредитний договір 3) (ліміт кредитування), зі строком користування кредитними коштами (кредитними лініями) до 23.04.2009 р., із сплатою 12 відсотків річних. Під терміном "відновлювальна (револьверна) кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту основної (позичкової) заборгованості за кредитом. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту на протязі дії кредитного договору. Кінцевий термін повернення кредитів позичальником 23.04.2009 р.

Згідно із п.п. 1.1, 1.2 Кредитного договору 2 кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 600 000,00 доларів США (ліміт кредитування), зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 23.04.2013 р., із сплатою 12 відсотків річних. Під терміном "невідновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії кредитного договору. Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 23.04.2013 р.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2 Кредитних договорів встановлено, що кредитор надає позичальнику кредити на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Сторони встановлюють, що обчислення строку користування кредитними коштами, нарахування відсотків по договорами здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитами із розрахунку фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, відсотки за користування кредитами нараховуються на залишок заборгованості за кредитами починаючи з дня надання кредитів (часткового надання кредитів) до дня повного погашення заборгованості за кредитами включно.

За змістом п. 5.1 Кредитних договорів кредитор зобов'язується на умовах цих договорів відкрити позичальнику позичкові рахунки та надавати з нього позичальнику в безготівковій формі кредитні кошти в межах лімітів відкритих кредитних ліній за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цими договорами. Кредитні кошти надаються Кредитором на підставі письмової заяви позичальника шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Позичальника №26009563 в ВАТ "Ерсте Банк" МФО 380009.

Відповідно до п. 6.1 Кредитних договорів 1, 3 позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорах цілі і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цими договорами. Відсотки за кредити позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при поверненні кредитів. Основна заборгованість за кредитами (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіків погашення заборгованості (додатки №1 до цих договорів), а випадку, якщо такі не були укладені –не пізніше останніх днів користування кредитними коштами, зазначеними в п. 1.2 цих договорів.

Згідно із п. 6.1 Кредитного договору 2 в редакції додаткової угоди №1 до Кредитного договору 2 від 10.09.2008 р. позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредити позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при поверненні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток №1 до цього Договору).

Додатком №1 до Кредитного договору 2 сторонами погоджено графік погашення заборгованості за Кредитним договором 2.

Із п. 7.5 Кредитних договорів з урахуванням додаткових угод №3 до Кредитних договорів 1, 3 від 20.11.2009 р. та додаткової угоди №4 до Кредитного договору 2 вбачається, що кредитор має право негайно обмежити надання кредитів за відкритими кредитними лініями або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитами або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитами та штрафні санкції, зокрема, у випадку невиконання позичальником п. 6.1 даних договорів.

Відповідно до п. 9.1 Кредитних договорів договори набувають чинності з дати їх укладання та діють до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитами (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитами, штрафів та пені).

На виконання умов Кредитних договорів позивачем у період з 25.04.2008 р. по 15.05.2008 р. було надано відповідачу кредити на загальну суму 4 298 000,00 доларів США, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку відповідача.

Положеннями п. 1 додаткових угод №3 до Кредитних договорів 1, 3 від 20.11.2009 р. та додаткової угоди №4 до Кредитного договору 2 від 20.11.2009 р. встановлено, що на підставі цих додаткових угод фактична заборгованість за кредитами (2 700 000,00 доларів США за Кредитним договором 1, 500 000,00 доларів США за Кредитним договором 2 та 998 000 доларів США за Кредитним договором 3 станом на дату підписання даних додаткових угод) збільшується на суми прострочених платежів за відсотками (на 162 443,85 доларів США за Кредитним договором 1, на 34 401,15 доларів США за Кредитним договором 2 та на 57 6172,78 доларів США за Кредитним договором 3 станом на дату підписання даних додаткових угод) та становить: 2 862 334,85 доларів США за Кредитним договором 1, 554 401,15 доларів США за Кредитним договором 2 та 1 055 672,78 доларів США за Кредитним договором 3. Таке збільшення проводиться шляхом приєднання суми прострочених платежів за відсотками до заборгованості за кредитами та не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Пунктом 2 додаткових угод №3 до Кредитних договорів 1, 3 від 20.11.2009 р. та додаткової угоди №4 до Кредитного договору 2 від 20.11.2009 р. встановлено, що сторони домовились на період з дати підписання цих додаткових угод по 23.04.2010 р. (Кредитні договори 1, 3) та по 23.04.2013 року (Кредитний договір 2) включно встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні 11,2 відсотка річних.

Відповідно до п. 3 додаткових угод №3 до Кредитних договорів 1, 3 від 20.11.2009 р. сторони домовились змінити режим кредитної лінії за договорами з відновлювальної на невідновлювальну. У разі часткового або повного погашення кредитів позичальник не може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту.

Згідно із п. 4 додаткової угоди №3 до Кредитного договору 1 від 20.11.2009 р. сторонами погоджено внести зміни до п. 1.2 договору і викласти його в наступній редакції: "1.2. Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 23.04.2010 р. Позичальник зобов'язується погасити основну суму заборгованості за кредитом згідно цього договору за наступним графіком: до 31.12.2009 р. –640 000,00 доларів США; до 30.01.2010 р. –140 000,00 доларів США; до або 23.04.2010 р. –2 082 443,85 доларів США.".

У відповідності до п. 4 додаткової угоди №3 до Кредитного договору 3 від 20.11.2009 р. сторонами погоджено внести зміни до п. 1.2 договору і викласти його в наступній редакції: "1.2. Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 23.04.2010 р.".

Положеннями п. 3 додаткової угоди №4 до Кредитного договору 2 від 20.11.2009 р. погоджено внести зміни до п. 6.1 договору і викласти його в наступній редакції: "6.1. Використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредити позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при поверненні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником за наступним графіком: до 27.12.2009 –120 000 доларів США; до 27.12.2010 –120 000 доларів США; до 27.12.2011 –120 000 доларів США; до 27.12.2012 –120 000 доларів США; до 23.04.2013 –74 401,15 доларів США.".

У період користування відповідачем наданими за Кредитними договорами коштами Банк листами №34.К.1/395/1 від 27.04.2009 р. та №6.9.8.1.0/1536 від 19.04.2010 р. звертався до Товариства з вимогою погасити заборгованість за наданими кредитами, нарахованими відсотками за користування ними та достроково повернути надані кредити.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредитів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договори є кредитними договорами, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Сторони в Кредитних договорах з урахуванням додаткових угод погодили розмір відсотків за користування кредитами на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті відсотків у заявлений період (з 30.12.2009 р. по 17.09.2010 р.).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитними договорами та надання відповідачу кредитів на загальну суму 4 298 000,00 доларів США, часткове повернення відповідачем кредитів та часткова сплата відсотків, існування заборгованості відповідача по поверненню кредитів у розмірі 4 439 817,78 доларів США (з урахуванням погодженого сторонами в додаткових угодах №3 до Кредитних договорів 1, 3 та додатковій угоді №4 до Кредитного договору 2 збільшення фактичної заборгованості за кредитами на суму прострочених платежів за відсотками станом на 20.11.2009 р.) та прострочення по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у період 30.12.2009 р. по 17.09.2010 р. у загальному розмірі 247 277,28 доларів США, а тому позивач правомірно скористався своїм правом та згідно п. 7.5 Кредитних договорів направив на адресу відповідача лист №6.9.8.1.0/1536 від 19.04.2010 р. (отриманий відповідачем 24.04.2010 р.) з вимогою достроково повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки за користування ними.

Строк повернення кредитів за Кредитними договорами 1 та 3 настав 23.04.2010 р., а за Кредитним договором 2 –в момент одержання листа позивача №6.9.8.1.0/1536 від 19.04.2010 р. (24.04.2010 р.).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи п.п. 1.2, 6.1 Кредитних договорів з урахуванням додаткових угод до них та дату отримання відповідачем листа №6.9.8.1.0/1536 від 19.04.2010 р., строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредитів та сплаті відсотків за користування кредитним коштами на момент звернення з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по поверненню кредитів у розмірі 4 439 817,78 доларів США та сплаті відсотків у розмірі 247 277,28 доларів США на підставі Кредитних договорів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Посилання відповідача на вчинення нотаріусом за заявою позивача виконавчого напису на договорі іпотеки судом відхиляється, оскільки звернення стягнення шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом з огляду на відсутність доказів реалізації предмету іпотеки та надходження коштів не є підставою для припинення зобов'язання, а тому не є підставою для зменшення розміру заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості у загальному розмірі 4 687 095,06 доларів США є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Згідно із ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №14 "Про судове рішення у цивільних справах" у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що станом на 20.07.2011 р. (день винесення рішення у даній справі) Національним банком України встановлено офіційний курс долара США до гривні у розмірі 7,9711 грн. за один долар США, заборгованість у розмірі 4 687 095,06 доларів США, що підлягає стягненню з відповідача, еквівалентна 37 361 303,43 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" (01010, м. Київ, бул. Лесі Українки, 2; ідентифікаційний код 24211500) на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (03056, м. Київ, вул. Польова, 24-Д; ідентифікаційний код 34001693) заборгованість у розмірі 4 687 095 (чотири мільйони шістсот вісімдесят сім тисяч дев'яносто п'ять) доларів 06 центів США, що еквівалентно 37 361 303 (тридцять сім мільйонів триста шістдесят одна тисяча триста три) грн. 43 коп., державне мито у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –21.07.2011 р.