Постанова

від 17.08.2011 по справі 37/2

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "17" серпня 2011 р.                                                                                    

Справа № 37/2  

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:

Черкащенка М.М.

Кравчука Г.А.,

Студенця В.І.

за участю представників

сторін

позивача –Радченко О.В.;

відповідача –Воронюк О.О.;

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер РЕ"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від

07.06.2011

та на рішення

господарського суду м. Києва

від

14.03.2011

у справі

№ 37/2

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Теком"

до

Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер РЕ"

про

стягнення 89 086,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

          Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Теком", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Телеком" (далі –ПАТ "СК "Теком") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЛІДЕР РЕ" (далі –ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ") про стягнення 89 086, 11 грн. заборгованості у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.01.2011 порушено провадження у справі № 37/2 за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Теком" до ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" про стягнення 89 086,11 грн.

          Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Гавриловська І.О.) від 14.03.2011 позовні вимоги задоволено повністю. Суд стягнув з ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" на користь ПАТ "СК "Теком" 89 086,11 грн. основного боргу.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Вербицька О.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)                від 07.06.2011 апеляційну скаргу ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2.2011 без змін.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2011 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011, ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "СК "Теком" відмовити повністю.

          Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій невірно протлумачено умови договору та неправомірно застосовано ст.ст. 526, 530 ЦК України, які не підлягають застосуванню у даному спорі.

          Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 17.08.2011.

Відповідно до розпорядження в. о. Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 16.08.2011 № 03.10-05/183 у зв'язку із відпусткою судді Кривди Д.С. для розгляду справи № 37/2, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 17.08.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Кривда Д.С., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді: Кравчук Г.А., Студенець В.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

          Господарськими судами встановлено, що між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія "Теком", правонаступником якого є ПАТ "СК "Теком" (перестрахувальник) та Публічним акціонерним товариством "Перестрахова компанія "ЛІДЕР РЕ", правонаступником якого є ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" (перестраховик) 30.11.2009 укладено договір пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортний засобів № 232/ОП/11/09 про співробітництво в галузі пропорційного облігаторного квотного перестрахування.

          Предметом договору є угода про пропорційне облігаторне перестрахування ризиків, тип договору –пропорційний на квотній засаді, перестрахувальник страхує у перестраховика ризик виконання частини своїх зобов’язань за договорами страхування наземного транспорту, що укладені перестрахувальником; частки відповідальності сторін за договором зазначені в додатку № 1 до договору; включення перестрахувальником ризиків у договір та відповідальність перестраховика за всіма ризиками, що підпадають під дію договору здійснюється на облігаторній обов’язковій) основі, тобто відповідальність перестраховика починається одночасно з відповідальністю перестрахувальника за укладеними договорами страхування наземного транспорту (п. 1.1 договору).

За умовами п. 2.4.1 договору перестраховик зобов’язаний, на умовах визначених у додатках № 1, № 2, в обов’язковому порядку приймати в перестрахування від перестрахувальника частку відповідальності за договорами добровільного страхування транспортних засобів, які підпадають під дію договору перестрахування.

Протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунків-бордеро, перестраховик зобов’язаний скріпити їх своєю печаткою і направити факсом та поштою по 2 (два) примірника кожного з рахунків-бордеро перестрахувальнику, який в свою чергу, протягом 10 (десяти) робочих днів повертає перестраховику поштою по одному з екземплярів після скріплення печаткою зі своєї сторони (.п. 2.4.2 договору).

В п. 2.4.3 договору сторони погодили, що протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків та платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування, сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розміру збитку (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо).

Договір діє з 01.12.2009 до 30.11.2010 року (п. 9.1 договору).

Перестраховик несе відповідальність за всіма договорами добровільного страхування транспортних засобів, укладеними перестрахувальником, починаючи з 01 грудня 2009 pоку, які підпадають під дію цього договору відповідно до умов, викладених у додатках № 1, № 2 (п. 9.2).

Дія цього договору в частині передачі перестрахувальником ризиків у перестрахування перестраховику закінчується 30 листопада 2010 року Перестраховик залишається відповідальним по відшкодуванню збитків та по врегулюванню всіх претензій страхувальників за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору (п. 9.3.).

Відповідно до п. 10.2. дія цього договору може бути достроково припинена за ініціативою однієї із сторін. При цьому намір достроково припинити дію цього договору будь-яка сторона зобов"язана письмово повідомити іншу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати припинення.

У разі, коли намір дострокового припинення дії договору висловить перестрахувальник, перестраховик на свій розсуд обирає один з варіантів припинення дії цього договору (п. 10.2.1. договору).

Відповідно до п.10.2.1.1. перестраховик повертає перестрахувальнику суму перестрахових премій, що сплачені за перестрахованими договорами, за період, який залишився до закінчення терміну їх дії (крім договорів, за якими є заявлені, але не сплачені збитки), з вирахуванням витрат на ведення справи в розмірі 20,0% (двадцять) від суми незароблених премій, та суми часток страхових відшкодувань, що припадають на перестраховика та підлягають сплаті та/або сплачені за цим договором на дату припинення дії цього договору. При цьому відповідальність перестраховика по відшкодуванню збитків по прийнятих зобов’язаннях зупиняється за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору, але перестраховик продовжує нести відповідальність по заявленим, але не сплаченим збиткам, що відбулися в період дії цього договору.

Згідно п. 10.2.1.2. перестрахувальник, з дати дострокового припинення дії цього договору припиняє передачу в перестрахування перестраховику нових ризиків. Перестраховик залишається відповідальним по відшкодуванню збитків, які були заявлені в термін дії договору, до врегулювання всіх претензій страхувальників (вигодонабувачів) за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору.

Судами встановлено, що 02.08.2010 ПАТ "СК "Теком" надіслано на адресу ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" повідомлення за №325/10 про намір дострокового припинення договору, на підставі п. 10.2 договору. Датою припинення ПАТ "СК "Теком" просило вважати 01.09.2010 і запропонувало ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" передбачений п. 10.2.1. договору варіант такого припинення.

Згідно листа № 1401 від 30.08.2010 ПАТ "СК ЛІДЕР РЕ" не заперечувало щодо дострокового припинення договору за вимогою перестрахувальника з 01.09.2010. В листі ПАТ "СК ЛІДЕР РЕ" зазначило, що як спосіб дострокового припинення договору обирає п. 10.2.1.1 та вказало, що за умови надання рахунків-бордеро ризиків за липень та серпень 2010 року не пізніше десятого вересня поточного року, розрахунок премій, які підлягають поверненню, буде виконано до 24.09.2010.

Листом № 384/10 від 31.08.2010 перестрахувальник прийняв обраний перестраховиком варіант дострокового припинення дії договору.

Однак, у зв’язку з систематичними простроченнями з боку ПАТ "СК "Лідер Ре" термінів сплати перестрахового відшкодування та заборгованості щодо сплати акцептованих обома сторонами бордеро сплачених збитків, перестрахувальник наполягав на проведені розрахунків станом на 31.08.2010 без врахування бордеро премій за липень та серпень 2010 року для спрощення та прискорення процедури взаєморозрахунків. З урахуванням викладеного позивач просив відповідача надати у строк до 10.09.2010 розрахунок суми повернення перестрахових премій, які були сплачені за перестраховими договорами за період, який залишився до закінчення терміну їх дії (крім договорів, за якими є заявлені, але не сплачені збитки), з вирахуванням витрат на ведення справи в розмірі 20% від суми незароблених премій та суми часток страхових відшкодувань, що припадають на дату припинення дії договору та у термін до 30.09.2010 сплатити вказану суму.

Відповідач листом № 1414 від 02.09.2010 відповів позивачу, що запропонована ним процедура взаєморозрахунків суперечить умовам договору, оскільки в разі неврахування бордеро премій за вказаний ним період - договір достроково припиняє свою дію в частині передачі ризиків перестрахувальником з 01.07.2010, що є неможливим з огляду на вимоги п. 10.2. договору і те, що повідомлення про дострокове припинення договору датовано 02.08.2010.

При цьому судами встановлено, що ПАТ "СК "Теком" в подальшому на адресу ПАТ "СК "ЛІДЕР РЕ" надсилались: рахунок-бордеро сплачених збитків за договором № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009, за звітний період з 01.09.2010 по 30.09.2010 на загальну суму 28 100,14 грн.; рахунок-бордеро сплачених збитків за договором № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009, за звітний період з 01.10.2010 по 31.10.2010 на загальну суму 35 523,54 грн.; рахунок-бордеро сплачених збитків за договором № 232/ОП/11/09 від 30.11.09, за звітний період з 01.11.2010 по 30.11.2010 на загальну суму 25 462,43 грн.

За вказаними рахунками - бордеро, як встановлено судами, частка страхового відшкодування перестраховика становить 89 086,11 грн., однак, ПАТ "СК "Лідер РЕ" відмовило у виплаті зазначених сум, зазначивши, що з 01.09.2010 їх відповідальність за договором перестрахування припинено на підставі листів ПАТ "СК "Теком" № 325/10 від 02.08.2010 та № 384/10 від 31.09.2010 та п. 10.2. і п. 10.2.1.1. договору.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

          Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальником може бути фізична або юридична особа ( ч. 2 ст. 984 ЦК України).

За договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування ( ст. 987 ЦК України).

Також ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування" передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Отже, виходячи зі змісту договору перестрахування він за своєю правовою природою є також договором страхування, оскільки страховик страхує в іншого страховика ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 28 Закону України "Про страхування" передбачено, що дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Пунктом 10.2 договору сторони погодили, що дія цього договору може бути достроково припинена за ініціативою однієї із сторін. При цьому намір достроково припинити дію цього договору будь-яка сторона зобов"язана письмово повідомити іншу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати припинення.

Судами встановлено, що перестрахувальником обрано варіант припинення договору передбачений п. 10.2.1.1.

Пункт 10.2.1.1 договору передбачено, що перестраховик повертає перестрахувальнику суму перестрахових премій, що сплачені за перестрахованими договорами, за період, який залишився до закінчення терміну їх дії (крім договорів, за якими є заявлені, але не сплачені збитки), з вирахуванням витрат на ведення справи в розмірі 20,0% (двадцять) від суми незароблених премій, та суми часток страхових відшкодувань, що припадають на перестраховика та підлягають сплаті та/або сплачені за цим договором на дату припинення дії цього договору. При цьому відповідальність перестраховика по відшкодуванню збитків по прийнятих зобов’язаннях зупиняється за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору, але перестраховик продовжує нести відповідальність по заявленим, але не сплаченим збиткам, що відбулися в період дії цього договору.

При цьому судами встановлено, що ПАТ "СК "Лідер РЕ суму перестрахових премій не повернуто, окрім того сторони не дійшли згоди щодо умов припинення договору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що дострокове припинення дії договору № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 не відбулося, а тому договір мав виконуватись сторонами належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. ст. 526, 525 ЦК України).          

Відповідно до п. 9.3 дія цього договору закінчується 30.11.2010 лише в частині передачі перестрахувальником ризиків у перестрахування перестраховику. Разом з тим, перестраховик залишається відповідальним по відшкодування збитків та про врегулюванню всіх претензій страхувальників за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору, тобто по всіх договорах страхування укладених перестрахувальником з 01.12.2009 по 30.11.2010.

Пунктами 2.4.2. та 2.4.3. договору сторони погодили строк виконання зобов"язання перестраховиком, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, після отримання ПАТ "СК "Теком" рахунків-бордеро сплачених збитків за договором, на суму 89 086,11 грн., товариством у встановлений термін зобов"язання не виконано, то судами правомірно задоволено позовні вимоги.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "СК "Теком", викладені у касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються оскільки вони зводяться передусім до додаткової перевірки доказів і не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарським судом, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення та постанови суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер РЕ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 у справі № 37/2 –без змін.

Головуючий - суддя                                                            Черкащенко М.М.

Судді:                                                                                          Кравчук Г.А.

                                                                                                    Студенець В.І.