Рішення

від 04.07.2011 по справі 17/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/247 04.07.11

За позовом від критого акціонерного товари ства «Азот»

До дочірньої компа нії «Газ України»Національн ої акціонерної компанії «Наф тогаз України»

Про тлумачення з місту договору

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача ОСО БА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонер не товариство «Азот»до дочір ньої компанії «Газ України»Н аціональної акціонерної ком панії «Нафтогаз України»про тлумачення змісту договору № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 р..

Ухвалою суду від 13.05.2011 р . було порушено провадження у справі № 17/247 та призначено ост анню до розгляду на 06.06.2011 р..

Відповідач у наданом у суду відзиві позовні вимог и відхилив, зазначаючи про ві дсутність між сторонами спор у щодо різного уявлення свог о волевиявлення або волевияв лення іншої сторони правочин у, а пункт договору, який позив ач просить суд розтлумачити, стосується нарахування пені за невиконання пункту 6.1. спір ного договору, що визначена в ідповідно до норм законодавс тва.

Ухвалами Господарськ ого суду міста Києва від 06.06.2011 р ., 22.06.2001 р. розгляд справи було ві дкладено у зв'язку з неявко ю представників позивача та неподанням витребуваних док азів.

Розглянувши надані сторо нами документи та матеріали, заслухавши пояснення предст авників сторін, всебічно та п овно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єк тивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення дл я розгляду справи і вирішенн я спору по суті, суд встановив :

26.03.2010 р. між відкритим акціон ерним товариством «Азот»(пок упцем) та дочірньою компаніє ю «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафто газ України»(постачальником ) було укладено договір поста вки № 381-211-06/10-116 (далі - Договір), ві дповідно до умов якого відпо відач зобов'язався передат и у власність позивачу, а пози вач зобов'язався прийняти в ід відповідача та оплатити п риродний газ в обсязі, зазнач еному в Договорі.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ пров одиться позивачем виключно г рошовими коштами шляхом 100% по передньої оплати вартості об сягів газу, запланованих для поставки, за п'ять банківсь ких днів до початку місяця по ставки. Остаточний розрахуно к здійснюється на підставі а кту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до де сятого числа місяця, наступн ого за місяцем передачі газу . Оплата за газ, що передається в березні та квітні 2010 року, по купець зобов'язується здій снити виключно грошовими кош тами шляхом перерахування на рахунок постачальника протя гом 5 банківських днів з момен ту укладання даного договору .

Пунктом 7.2. Договору передба чено, що у разі несвоєчасної о плати за природний газ відпо відач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатит и пеню у розмірі подвійної об лікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується п еня, від суми платежу за кожен день прострочення платежу.

Позовні вимоги заявлені пр о тлумачення змісту п. 7.2. Догов ору.

Надавши об'єктивну оцінк у матеріалам справи, досліди вши в сукупності всі надані с торонами докази, суд дійшов в исновку про необґрунтованіс ть позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 Цивільно го кодексу України зміст пра вочину може бути витлумачени й стороною (сторонами). На вимо гу однієї або обох сторін суд може постановити рішення пр о тлумачення змісту правочин у. При тлумаченні змісту прав очину беруться до уваги одна кове для всього змісту право чину значення слів і понять, а також загальноприйняте у ві дповідній сфері відносин зна чення термінів. Якщо букваль не значення слів і понять, а та кож загальноприйняте у відпо відній сфері відносин значен ня термінів не дає змоги з'я сувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встан овлюється порівнянням відпо відної частини правочину зі змістом інших його частин, ус ім його змістом, намірами сто рін.

Якщо за правилами, встановл еними частиною третьою цієї статті, немає можливості виз начити справжню волю особи, я ка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, змі ст попередніх переговорів, у сталена практика відносин мі ж сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового догов ору та інші обставини, що мают ь істотне значення.

Статтею 637 Цивільного кодек су України передбачено тлума чення умов договору за прави лами ст. 213 Цивільного кодексу України.

У наведеному контексті кон цептуальне значення має пози ція Вищого господарського су ду України викладена у п. 3 інф ормаційного листа від 11.04.2005р. № 01-8/344, в якому визначено, що вичер пний перелік справ, підвідом чих господарським судам, виз начено у частині 1 статті 12 Гос подарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 цієї норм и до підвідомчості господарс ьких судів віднесено, зокрем а, справи у спорах, що виникают ь при укладенні, зміні, розірв анні і виконанні господарськ их договорів, та на інших підс тавах. Отже, тлумачення зміст у правочину господарським су дом можливе за наявності спо ру, тобто коли сторони мають р ізне уявлення щодо свого вол евиявлення або волевиявленн я іншої сторони (сторін) право чину.

Крім того, необхідно мати на увазі, що відповідно до части ни 1 статті 1 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и зазначені в ній юридичні та фізичні особи мають право зв ертатися до господарського с уду згідно з встановленою пі двідомчістю господарських с прав.

Таким чином, враховуючи вик ладене вище, тлумачення зміс ту правочину або договору мо же стати предметом судового розгляду лише за наявності в ідповідного спору між сторон ами цього договору, тобто за у мови наявності різних оцінок змісту його умов. Вказана пра вова позиція знаходить своє відображення в постанові Вищ ого господарського суду Укра їни від 17.06.2010 р. по справі № 02/2656.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарськ ого процесуального кодексу У країни доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву свої вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на всебічно му, повному і об'єктивному роз гляді в судовому засіданні в сіх обставин в їх сукупності , та враховуючи, що кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається, я к на підставу своїх вимог і за перечень, суд дійшов висновк у, що заявлені позивачем вимо ги є необґрунтованими та так ими, що не підлягають задовол енню.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су судові витрати покладають ся на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 44, 49, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О .Г. Удалова

Рішення підписано 26.07 .2011 р.