Рішення

від 18.07.2011 по справі 51/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/163

18.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відмінна Реклама»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ностра Комунікація» 

про стягнення 417 910, 70 грн.                                                                                                                                                                                                                 Суддя: Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Зайома О.А.

від відповідача: Липський М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про заборгованості за договором про надання рекламних послуг від 28.12.2009 р. у розмірі 347 635, 34 грн., 28 961, 00 грн. –пені, 31 634, 82 грн. –інфляційних нарахувань та 9 679, 54 –3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за надані рекламні послуги відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.06.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що у нього не виникло зобов'язання щодо оплати рекламних послуг, оскільки позивач не направляв йому відповідні рахунки.

Розгляд справи переносився через неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.07.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відмінна Реклама»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ностра Комунікація»укладено договір про надання рекламних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги з розміщення в програмах телеканалу реклами, а відповідач –приймати їх та оплачувати.  

Відповідно до п. 4.2. договору оплата рекламних послуг здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати вартості рекламних послуг згідно з підписаними сторонами завданнями, на підставі виставлених рахунків, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця відповідної суми впродовж трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку.

Договір, відповідно до п. 9.1., набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками та діє до 31.12.2010 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Пунктом 9.5. договору передбачено, що закінчення строку дії договору або його припинення незалежно від причин, не звільняє сторони від остаточних взаєморозрахунків.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати вартості рекламних послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 347 635, 34 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 28 961, 00 грн. –пені, 31 634, 82 грн. –інфляційних нарахувань та 9 679, 54 грн. –3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимздщодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов договору про надання рекламних послуг від 28.12.2009 р. розміщував рекламу відповідача в програмах телеканалів відповідно до завдань відповідача, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 31.05.2010 р. на суму 175 930, 00 грн., від 30.06.2010 р. на суму 90 375, 00 грн., від 31.05.2010 р. на суму 44 756, 53 грн., від 30.06.2010 р. на суму 36 573, 81 грн., підписаними сторонами.

Згідно з п. 1.5. договору засвідченням факту належного надання рекламних послуг за договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору віл 28.12.2009 р. передбачено, що оплата рекламних послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків.

Судом встановлено, що рахунки на оплату рекламних послуг відповідачу надіслано разом з позовною заявою, про що свідчить фіскальний чек поштової установи від 2055 від 30.04.2011 р. та опис вкладення у цінний лист.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним грошових зобов'язань за договором про надання рекламних послуг від 28.12.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору від 28.12.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані рекламні послуги у розмірі 347 635, 34 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати, він зобов'язаний на вимогу позивача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення (від суми, оплата якої прострочена) за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 961, 00 грн. –пені, 31 634, 82 грн. –інфляційних нарахувань та 9 679, 54 грн. –3% річних задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, рахунки на оплату рекламних послуг на адресу відповідача було надіслано разом з позовною заявою, тобто 30.04.2011 р., а отже відповідно до п. 4.2. договору зобов?язання щодо оплати рекламних послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ностра Комунікація»виникли після отримання ним вказаних рахунків.

Разом з тим, позивач нараховує пеню за період з 03.05.2010 р. до 11.08.2010 р. та інфляційні нарахування та 3% річних за період з 03.05.2010 р. до 26.04.2011 р.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний ним період необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Відмінна Реклама»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ностра Комунікація»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33308578), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відмінна Реклама» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 32913656) заборгованість у розмірі 347 635, 34 (триста сорок сім тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 34 коп.) грн., 3 476, 35 (три тисячі чотириста сімдесят шість грн. 35 коп.) грн. –державного мита та 196, 31 (сто дев'яносто шість грн. 31 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                                                                                                 Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 29.07.2011 р.