Рішення

від 05.08.2011 по справі 22/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/204

05.08.11

За позовом   Приватного акціонерного товариства «Іста-Сітал»

до                   Приватного підприємства Виробнича фірма «Простір»

про                 стягнення заборгованості

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1 (довіреність від 14.07.2011р.);   

від відповідача:     не з’явились;

В судовому засіданні 05.08.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Іста-Сітал»(надалі ПАТ «Іста-Сітал», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства Виробнича фірма «Простір»(надалі ПП Виробнича фірма «Простір», відповідач) суми боргу в розмірі 85 048, 51 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт по договору № 872-080731 від 31.07.2008р. та додатковій угоді № 1 від 20.01.2009р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 11.07.2011р. наявна у матеріалах справи). Позовна заява з додатками направлена відповідачу згідно ухвали суду від 22.07.2011р. за юридичною адресою зазначеною у довідці (докази направлення –поштовий чек № 5802 від 01.08.2011р. з описом-вкладенням в копіях надані до матеріалів справи).

Ухвалу суду про призначення розгляду справи на 05.08.2011р. відповідачем отримано 28.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення що залучене до справи.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.06.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008р. між ПФ «Простір»та ЗАТ «Іста-Сітал»укладено договір № 872-080731 згідно з яким, замовник (відповідач у справі) доручив, а виконавець (позивач у справі) прийняв на себе виконання робіт по встановленню системи автоматичної пожежної сигналізації, системи охоронно-тривожної сигналізації та системи відеоспостереження в медичному центрі «Макс-Велл»по вул. Дніпровська Набережна 10 в місті Києві.

20 січня 2009р. між сторонами підписано угоду № 1 згідно з умовами якої погодили, що загальна вартість обладнання та матеріалів по угоді до договору № 872-080731 від 31.07.2008р. складає 86 414, 61 грн., вартість робіт –55 292, 48 грн., крім того ПДВ 2-% - 28 341, 42 грн., всього по угоді вартість матеріалів і робіт з ПДВ складає 170 048, 51 грн..

Розрахунки проводяться у відповідності з фактично виконаними обсягами робіт і авансових платежів на протязі 5-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт (п. 3.3 угоди).

Виконання договірних зобов’язань позивачем підтверджується представленими до матеріалів справи первинними документами (актами виконаних робіт від 28.11.2008р. на суму 24 518, 43 грн.; від 30.12.2008р. на суму 57 688, 89 грн.; від 30.01.2009р. на суму 87 841, 19 грн. зі специфікаціями, що є додатками № 1, 2, 3 до вказаних актів), а проведення оплати що підтверджується наданими банківськими виписками підтверджує визнання обов’язку по оплаті, що виникає з договору.

Остаточні розрахунки з позивачем за поставлене обладнання, виконані та прийняті відповідачем роботи по договору, останнім здійснені не у повному обсязі (банківські виписки на підтвердження часткової оплати залучені до справи), загальна заборгованість станом на час вирішення спору складає 85 048, 51 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки обладнання регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виконання робіт).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін; у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару (ст. 692 ЦК України).

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З рахуванням положень договору, та зокрема п. 3.3 угоди № 1 від 20.01.2009р. строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт та переданого обладнання, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом 5 робочих днів від дня підписання актів. Заборгованість за договором що є несплаченою складає 85 048, 51 грн., доказів сплати коштів у вказаній сумі на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензіями (вих. № 502/11 від 24.11.2010р., № 066/01 від 27.01.2011р.) у яких просив сплатити суму заборгованості в сумі 85 048, 51 грн., однак коштів в оплату, щодо стягнення яких виник спір, позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано. Заборгованість перед позивачем за договором № 872-080731 від 31.07.2008р. визнана у листі відповідача за вих. № 35 від 01.12.2009р..

Довідкою з банку за вих. 08.1-03/2859 від 05.07.2011р. (Київське регіональне управління ПриватБанку) підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 14.09.2009р. по 04.07.2011р. від контрагента ПП ВФ «Простір», у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача складає 85 048, 51 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов та доказів, що спростовують доводи позивача суду не надано, доказів здійснення оплати виконаних робіт за договором та угодою № 1 від 20.01.2009р. у відповідності з положеннями договору суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 850, 49 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Виробнича фірма «Простір» (юрид. адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал 36-38, оф. 18, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення,  ідент. код 14283757) на користь Приватного акціонерного товариства «Іста-Сітал»(03680, м. Київ, пров. Радищева 18, р/р 26009284156001 в КРУ КБ «Приватбанк»м. Києва, МФО 321842, ідент. код 23510212) 85 048, 51 грн. (вісімдесят п’ять тисяч сорок вісім гривень 51 копійку) основного боргу, 850, 49 грн. (вісімсот п’ятдесят гривень 49 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                          Р.І. Самсін

                                                                                                       дата підписання рішення 08.08.2011