Рішення

від 16.08.2011 по справі 5020-2/155-567/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/155-567/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 серпня 2011 року справа № 5020-2/155-567/2011

Господарський суд міста  Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Диадема”

(вул. Пожарова, 26-Б, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 23437774)

до відповідача Приватного підприємства “Ескадра”

(вул. Гражданська, буд. 1-А, м. Севастополя, 99007)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та держаної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради

(вул. Папаніна, 1-А, місто Севастополь, 99001)

Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі

(вул. Д. Ульянова, 16, місто Севастополь, 99045)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

За участю представників сторін:

позивача –не прибув

відповідача  - Білоус І.В., директор, наказ №1 від 15.08.2010р.

третіх осіб –не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю „Диадема” (Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства „Ескадра” (Відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Пожарова, 26-Б, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі сараю літ. „Б”, а також відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю „Диадема”.

Рішенням суду від 11.10.2010 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Диадема” задоволені повністю, зобов'язано Приватне підприємство „Ескадра” усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Диадема” земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 26-Б, шляхом звільнення земельної ділянки від споруди (сарай) літ.„Б”.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 рішення від 11.10.2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 рішення  господарського суду міста Севастополя від 11.10.2010 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

13.04.2011 справа надійшла на адресу суду та шляхом автоматичного розподілу була розподілена до провадження судді Ребристої С.В. з присвоєнням їй №5020-2/155-567/2011.

Ухвалою суду  від 31.05.2011р. провадження у справі № 5020-2/155-567/2011 зупинено до вирішення судом апеляційної інстанції скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Диадема" по справі № 5020-1/112-2/172-356/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Диадема” до Приватного підприємства “Ескадра” про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою від 03.08.2011р. провадження у справі було  поновлено через  усунення обставин, що зумовили його зупинення та призначено її судовий розгляд на 16.08.2011р.

У судове засідання 16.08.2011р. представник позивача не прибув, але надіслав письмове клопотання в якому просив суд залишити даний позов без розгляду. Дане клопотання суд долучив до матеріалів справи та залишив без задоволення через  невідповідність  його змісту положенням ст.22  ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов, наполягає на розгляді справи по суті та просить суд при вирішенні даного спору врахувати  факти, викладені у постанові САГС від 19.07.2011р. по справі №5020-1/112-2/172-356/2011.

Представники третіх осіб, в судове засідання не прибули, не зважаючи на ті обставини, що вони належним чином були інформовані судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Предметом позову є вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Пожарова, 26-Б, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі сараю літ. „Б”, а також відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю „Диадема”.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що  керівництвом ПП «Ескадра»на частині земельної ділянки, яка передана ТОВ «Діадема», відповідно до договору оренди самочинно збудовано сарай. Також позивач у поданому позові посилається на ту обставину, що   вказаний сарай побудовано без дозволу на будівництво, акта комісії про прийняття сараю до експлуатації також не існує. ТОВ «Диадема»не  давало згоди на будівництво сараю  на земельній ділянці, якою воно користується на підставі договору оренди. Також позивач як на підставу своїх вимог посилається на ту обставину, що  раніше право власності ПП «Ескадра»на сарай підтверджувалось наказом голови  фонду комунального майна СМР від 16.01.2008р.,  проте наказом голови фонду  комунального майна №1355 від 25.08.2010р. вищезазначений наказ скасовано.

Посилаючись на ч.2 ст.152 ЗК України  позивач стверджує, що дана стаття встановлює право  землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду  згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.

Загальні способи захисту  прав і законних інтересів суб'єктів господарювання передбачені ст. 20  Господарського кодексу України, відповідно до якої права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Крім того, згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер  його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Водночас, підставою позову є факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням,  оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги за обраним способом захисту з положеннями чинного законодавства та законодавства, яке були чинним на момент  виникнення між сторонами цивільних правовідносин, суд дійшов висновку про  те, що позов задоволенню не підлягає.

Матеріали справи свідчать, що ПП «Ескадра» на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.1997 року придбало у ТОВ «Гермес»колишню станцію технічного обслуговування автомобільного транспорту.

З  2006 року  ТОВ «Диадема»та ПП «Ескадра»є суміжними землекористувачами.

Згідно з актом на право постійного користування землею, виданого 30.12.1999 року Севастопольською міською державною адміністрацією, земельна ділянка по вул.Пожарова, 26-А, площею 0,1088 га передана в постійне користування ПП «Ескадра».

Відповідно до умов договору оренди від 11.08.2006 року, укладеного між Севастопольською  міською Радою та ТОВ «Діадема», останній є орендарем земельної ділянки площею 0,4611 га., розташованої по вул. Пожарова, 26-Б.

Зі змісту акту  перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.02.2010 року №158 (а.с.22, т.1) складеного працівниками державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі, в оренді позивача знаходиться частина земельної ділянки, на якій розташований сарай літ. «Б», належний приватному підприємству «Ескадра».

Відповідно до  положень ст.128 ЦК УРСР, який діяв на момент  укладення договору купівлі-продажу від 23.06.1997 року,  право власності, (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки  набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі. Акт приймання за даним договором підписано сторонами 23.06.1997 року.

Підстави  набуття права власності та момент права власності визначаються відповідно до законодавства, чинного на момент, з яким сторона пов`язує виникнення у неї права власності.

При цьому,  належить  розрізняти підстави виникнення права власності виходячи з юридичних фактів, з якими законодавець пов`язує виникнення, зміну чи припинення цього права та правореєструючі чи правопосвідчуючі документи, які видаються уповноваженими державними органами на підтвердження цього права.

Момент виникнення права власності пов`язується з державною реєстрацією цього права відповідно до положень ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Оскільки норма  ЦК УРСР, діючого на дату  укладення договору купівлі-продажу від 23.06.1997 року –ст.128 ЦК УРСР, визначала загальне правило, за яким перехід права власності пов`язувався тільки з  моментом передачі речі, то право власності за  даним договором  виникло у ПП «Ескадра»23.06.1997 року –на день підписання акту приймання-передачі майна.

З огляду на викладене, питання прийняття Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 25.08.2010 року наказу №1355, яким скасовано наказ №39 від 16.01.2008 року «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна» в частині оформлення за ПП «Ескадра»права власності на сарай  літера «Б», не може жодним чином впливати на виникнення у відповідача  права власності на об`єкт, придбаний на підставі договору від 23.06.1997 року і не може тягнути припинення права власності.

Імперативними положеннями ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги також ту обставину, що  постановою САГС від 19.07.2011 року у справі №5020-1/112-2/172-356/2011 за позовом ТОВ «Диадема» до ПП «Ескадра»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.06.1997 року укладеного між  ТОВ «Гермес»та ПП «Ескадра»залишено без змін  рішення господарського суду міста Севастополя від 11.05.2011 року, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до ст.35 ГПК України  факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні  інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов за обраним способом захисту задоволенню не підлягає.

Понесені позивачем  при зверненні з даним позовом  до суду судові витрати покладаються на нього і відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику відповідача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст. 128 ЦК УРСР, ст.ст. 32-35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                                 С.В. Ребриста

Повне рішення складено 17.08.2011р.