Рішення

від 01.08.2011 по справі 48/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/216

01.08.11

За позовомОрендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оранта"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаРегіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

простягнення 746 064,09 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Голоядов О.Ф., Матис Г.С.

від відповідача:Міщенко А.Т.

від третьої особи:Мальцева Т.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Орендне підприємство Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта" (надалі –"Товариство") про стягнення 576 500,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору суборенди державного нерухомого майна, орендованого в складі цілісного майнового комплексу Науково-дослідний інститут будівельного виробництва  №2/07 від 03.08.2007 р. та договору про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна №2/07-п від 30.08.2007 р. позивач передав у строкове платне користування приміщення загальною площею 733,54 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-Б та надавав послуги з обслуговування, експлуатації та ремонту зазначеної будівлі, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню суборендної плати та оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі стягнення 576 500,84 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, розгляд справи відкладено до 20.07.2011 р. у зв'язку із залученням третьої особи та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, надали заяву про збільшення позовних вимог, в якій просили стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 746 064,09 грн. та пеню у розмірі 34 437,26 грн.

Заява позивача про збільшення позовних вимог в частині, якою доповнюється предмет позову додатковою вимогою (стягнення пені у розмірі 34 437,26 грн.) прийняттю не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно абз. 2 п. 3.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Із поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову на момент порушення провадження у даній справі було стягнення заборгованості за договором суборенди державного нерухомого майна, орендованого в складі цілісного майнового комплексу Науково-дослідний інститут будівельного виробництва №2/07 від 03.08.2007 р. та договором про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна №2/07-п від 30.08.2007 р. у загальному розмірі 576 500,84 грн.

Разом із цим, в наведеній заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 34 437,26 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від

02.06.2006 р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2010 р. у справі №33/522.

З урахуванням викладеного, наведена заява про збільшення позовних вимог в частині пред'явлення додаткових вимог (стягнення пені у розмірі 34 437,26 грн.) не може бути прийнята судом, а тому в її прийнятті відмовлено.

В судовому засіданні 20.07.2011 р. оголошено перерву до 01.08.2011 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, на виконання вимог ухвал суду надали документи, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконала, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник третьої особи в судове засідання з'явилася, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 р. між Підприємством (орендар) та Товариством (суборендар) укладено договір суборенди державного нерухомого майна, орендованого в складі цілісного майнового комплексу Науково-дослідний інститут будівельного виробництва  №2/07 (надалі –"Договір суборенди").

30.12.2008 р. та 09.08.2010 р. сторонами укладено договори №1 та №2 відповідно про внесення змін до Договору суборенди.

Відповідно до п. 1.1 Договору суборенди (з урахуванням змін, внесених договором №2 від 09.08.2010 р.) орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 733,54 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-Б, що знаходиться на балансі, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2007 р. становить

2 223 590,00 грн. Майно передається в оренду з метою видання друкованих засобів масової інформації (інше використання).

Згідно з п. 2.1 Договору суборенди суборендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, після отримання на це згоди орендодавця, та не раніше дати підписання сторонами цього договору і акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору суборенди встановлено, що суборендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць суборенди –червень 2010 р. 45 487,94 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору суборенди суборендна плата та перевищення за кожний звітний місяць визначаються шляхом коригування суборендної плати та перевищення за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.

Згідно з п. 3.3 Договору суборенди перерахування суборендної плати в повному обсязі здійснюються суборендарем самостійно впродовж п'яти днів, починаючи від дня виставлення рахунку орендарем на розрахунковий рахунок орендаря.

Пунктом 3.6 Договору суборенди сторони погодили, що наднормативна сума суборендної плати, що надійшла орендареві, підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

На виконання умов Договору суборенди, 01.09.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду приміщення загальною площею 733,54 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-Б.

Крім того, 30.08.2007 р. між Підприємством (балансоутримувач) та Товариством (суборендар) укладено договір про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна №2/07-п (надалі –"Договір надання послуг").

У період з 18.12.2007 р. по 01.11.2010 р. сторонами підписані додаткові угоди № 1-10 до Договору про надання послуг.

Згідно п. 1.1 Договору надання послуг балансоутримувач надає послуги по забезпеченню обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-Б, яку орендує суборендар, а також забезпечує утримання прибудинкової території.

Пунктом 1.3 Договору надання послуг встановлено, що орендоване приміщення використовується з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції українською мовою.

Відповідно до п. 4.1 Договору надання послуг надані послуги балансоутримувача згідно з цим договором обчислюються по договірній ціні за 1 м2  площі орендованого приміщення у розмірі 47,00 грн., крім того ПДВ 9.40 грн., усього 56,40 грн. на місяць (ціна була змінена відповідно до умов додаткових угод).

Пунктом 4.2 Договору надання послуг сторони погодили, що суборендар сплачує вартість послуг щомісяця протягом 10-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку. Балансоутримувач зобов'язується виставляти рахунок на повний обсяг послуг до 10-го числа поточного місяця.

На виконання умов Договору надання послуг позивач надав передбачені даним договором послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг на суму 897 383,55 грн. за період з вересня 2009 року по травень 2011 року.

Відповідач частково оплатив суборендну плату та інші платежі в розмірі

647 023,19 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договорами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 263 152,01 грн. за Договором суборенди та у розмірі 482 912,08 грн. за Договором надання послуг за період з вересня 2009 року по травень 2011 року.

Договір суборенди  (договір піднайму) та Договір надання послуг є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Факт передачі відповідачу приміщення в суборенду підтверджується актом приймання-передачі державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-Б від 01.09.2007 р.

Користування майном у спірний період підтверджується актами виконаних робіт та надання послуг, які підписані повноважним представником (директорами Назарчуком О.І. та Сачек К.В.) та скріплені печатками відповідача, а будь-яких заперечень щодо їх укладення відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.3 Договору суборенди та п. 4.2 Договору надання послуг, відповідач повинен був сплачувати суборенду плату впродовж п'яти днів, починаючи від дня виставлення рахунку орендарем на розрахунковий рахунок орендаря, а плату за надані послуги  - щомісяця протягом 10-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується відповідачем виставлення позивачем рахунків на виконання умов Договорів.

Відповідач частково сплачував суборендну плату та плату за надані позивачем послуги, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором суборенди станом на 31.03.2011 р. та за Договором надання послуг станом на 30.04.2011 р.

Посилання відповідача на зменшення розміру орендної плати з огляду на отримання довідки про випуск не менше як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою судом відхиляється з огляду на таке.

По-перше, порядком визначення обсягу книжкової продукції державною мовою, підготовка, випуск та/або розповсюдження якої здійснюються вітчизняними видавництвами і підприємствами розповсюдження книжкової продукції, для укладення договорів оренди приміщень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. за №597 (надалі –"Порядок") та ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачений механізм визначення обсягу книжкової продукції державною мовою, підготовка, випуск та/або розповсюдження якої здійснюються вітчизняними видавництвами і підприємствами розповсюдження книжкової продукції, з метою документального підтвердження права видавництв і підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та/або розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою, на укладення договору оренди приміщень державної та комунальної власності без проведення конкурсу і переважного права на укладення такого договору.

Тобто, положення Порядку та ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачають право підприємств і видавництв на укладення договору оренди приміщень державної та комунальної власності без проведення конкурсу, і не стосуються знижки на орендну плату.

По-друге, Порядком регулюються правовідносини у сфері оренди державного майна, а приміщення загальною площею 733,54 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-Б, що знаходиться на балансі Науково-дослідний інститут будівельного виробництва, передане в суборенду за Договором суборенди.

За таких обставин, отримання відповідачем довідки про випуск не менше як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою не впливає на розмір суборендної плати за користування приміщенням на умовах Договору суборенди.

Відтак заборгованість відповідача по суборендній платі за серпень та грудень 2010 р. та січень –травень 2011 р. становить 263 152,01 грн., заборгованість за надані послуги за жовтень, листопад 2009 р., березень, квітень, червень – серпень, жовтень, грудень 2010 р. та січень-травень 2011 р. становить 482 912,08 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання відповідача на неправомірне нарахування позивачем заборгованості по наданим послугам за спірний період судом відхиляється з огляду на, по-перше, підписання відповідачем актів здачі-приймання наданих послуг на суму 897 383,55 грн., по-друге, відсутність посилань відповідача на існування будь-яких недоліків наданих послуг, і, по-третє, відсутність залежності оплати послуг від підписання актів здачі-приймання наданих послуг, оскільки плата відповідно до положень п.п. 4.1 та 4.2 Договору надання послуг обчислюється по договірній ціні за 1 м2  площі орендованого приміщення.

Збільшення розміру орендної плати з 09.08.2010 р. пояснюється підписанням сторонами договору №2 про внесення змін до Договору суборенди від 09.08.2010 р., яким передбачено збільшення розміру суборендної плати.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 746 064,09 грн. (263 152,01 грн. суборендної плати та 482 912,08 грн. плати за надані послуги) на підставі Договору суборенди та Договору надання послуг відповідно. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 746 067,09 грн., а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 16; ідентифікаційний код 23530456) на користь Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (03680, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51; ідентифікаційний код 02498197) заборгованість у розмірі 746 064 (сімсот сорок шість тисяч шістдесят чотири) грн. 09 коп., державне мито у розмірі 7 460 (сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Оранта" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 16; ідентифікаційний код 23530456) з Державного бюджету України державне мито у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 37 коп., сплачених за платіжним дорученням №2009 від 19.07.2011 р. Видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                  Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –05.08.2011 р.