Рішення

від 03.02.2009 по справі 48/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/216

03.02.09

За позовомВідкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»

ДоКомунального підприємства по управлінню житловим господарством Дніпровського району м. Києва

Простягнення боргу 5004878,17 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:           Медін В.Г. –пред. за довір., Печерський П.М. –пред. за довір.

Від відповідача:          не з'явився

Судові засідання 24.07.08р. та 04.09.08р. відкладалися відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.09.08р. за згодою присутніх у засіданні сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по управлінню житловим господарством Дарницького району м. Києва заборгованості за надані послуги з водопостачання і водовідведення за період з липня 2007 року та березень 2008 року в загальній сумі 5004878,17 грн., до якої входить: 4439269,48 грн. –основний борг, 221963,47 грн. –штраф, 343645,22 грн. –збитки від інфляції, а також просив стягнути з Відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.08р. відкрито провадження у справі № 48/216 та призначено до судового розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача було ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

          Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

          Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

29.08.08р. Позивач надав суду розрахунок суми основного боргу та інфляційних витрат, що він просить стягнути з КП УЖГ Дніпровського району м. Києва.

Відповідач у судове засідання не з'явився, суду направляв клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із хворобою представника 03.09.08р. та 16.09.08р.

Відповідач суду відзив на позовну заяву не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2003 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) уклало із Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (абонент) договір № 02723/204 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі –«Договір»).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що за Договором постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.94р.

Згідно із п. 2.1 Договору постачальник зобов'язався постачати питну воду, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна», приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Абонент зобов'язався відповідно до п/п «а» п. 2.2 Договору сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору.

Сторони у п. 2.3 Договору погодили, що  абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноваженого представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчого влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента (п. 3.4 Договору).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 Договору)

Позивач направляв Відповідачу дебетово-інформаційні повідомлення для оплати наданих послуг, на підтвердження чого Позивач надав довідки, видані Центральним відділенням Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик».

Згідно із п. 4.1 Договору за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Відповідач своєчасно та належним чином не виконував грошових зобов'язань у період з липня 2007 року по березень 2008 року, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 4439269,48 грн.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б наявність заборгованості перед Позивачем, а отже Відповідач допустив порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів. Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством. Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства і реєструються в установленому законодавством порядку (ст. 8 Закону).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання і водовідведення за період з липня 2007 року по березень 2008 року у сумі 4439269,48 грн. Суд, перевіривши надані Позивачем уточнені розрахунки заборгованості, встановив розмір заборгованості Відповідача за Договором становить 4439269,43 грн.

Період          Нараховано, грн.          Сплачено, грн.          Різниця, грн.

Липень 2007          2046518,45          1534324,82          512193,63

Серпень 2007          2194119,82          1636140,04          557979,78

Вересень 2007          2272928,47          1705880,90          567047,57

Жовтень 2007          2256152,29          1718657,16          537495,13

Листопад 2007          2314710,45          1821114,63          493595,82

Грудень 2007          2255198,60          1700850,03          554348,57

Січень 2008           2364132,93          1712527,00          651605,93

Лютий 2008           2274922,33          1998142,03          276780,30          

Березень 2008          2141894,05          1853671,35          288222,70

Таким чином, суд вважає позовні вимоги Позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими є частині 4439269,43 грн.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна ум?ов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не надав доказів того, що він виконав умови п. 3.5 Договору, а отже облікові дані Позивача є прийнятими Відповідачем відповідно до умов Договору. Таким чином, несплата Відповідачем у повному обсязі отриманих розрахункових документів є безпідставною.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 5% від суми, яку Відповідач не сплатив.

Перевіривши розрахунки штрафу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 221963,47 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Фактичні обставини справи свідчать, що Відповідач прострочив грошове зобов'язання, а тому у Позивача є правові підстави вимагати стягнення боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає обґрунтованим розрахунок інфляційних втрат у сумі 343645,22 грн.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району м. Києва підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, п/р 26001301331707 в Дніпровському ПІБ м. Києва, МФО 322142, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцигзька, 1-а, п/р 2600747013279 в Подільській філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 380139, код ЄДРПОУ 03327664) основний борг у сумі 4439269,43 грн. (чотири мільйони чотириста тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 43 копійки), інфляційні втрати у сумі 343645,22 грн. (триста сорок три тисячі шістсот сорок п'ять гривень 22 копійки), штраф у сумі 221963,47 грн. (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят три гривні 47 копійок), державне мито у сумі 25500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           В.В. Сулім