Рішення

від 01.08.2011 по справі 48/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/239

01.08.11

За позовомПублічного акціонерного товариства "Квазар"

доПриватного підприємства "Салон Сходин"

простягнення 53 969,56 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Миронюк В.П.

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Квазар" (надалі –ПАТ "Квазар") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Салон Сходин" (надалі –ПП "Салон Сходин") про стягнення 53 969,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення та надання послуг №42/Д від 30.04.2008 р. позивач передав у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 49 995,82 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 009,42 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1 575,39 грн. та 3% річних у розмірі 388,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2011 р. розгляд справи відкладено до 01.08.2011 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподання ними витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, вул. Донецька, 53, кв. 32, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10350584 від 29.06.2011 р. та вказана в позові.

Також ухвала суду була направлена на адресу відповідача: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, що вказана в договорі.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2008 р. між ВАТ "Квазар" (після зміни організаційно-правової форми –ПАТ "Квазар") (орендодавець) та ПП "Салон Сходин" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг №42/Д (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар отримує у строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, згідно акту приймання-передачі із зазначенням їх технічного стану, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 до договору).

Пунктом 1.4 Договору визначено, що загальна площа об'єкта оренди становить 500,1 кв.м.

Згідно з п. 5.1.1 Договору розмір орендної плати на дату укладення даного договору становить 7 905,8 грн., ПДВ 20% - 1 581,16 грн., всього –9 486,96 грн.

Відповідно до п. 5.2.1 Договору орендар повинен відшкодовувати орендодавцю витрати за спожиті комунальні послуги (споживання електроенергії, опалення, споживання води, приймання стічних вод тощо), інші послуги (телекомунікаційні послуги, технологічні гази, вентиляція і т.і.), якими він користується на об'єкті оренди та експлуатаційні витрати (перепускний та внутрішньообєктний режим, обслуговування ліфтів, вивіз побутового сміття, прибирання, проведення дератизації і дезінфекції приміщень орендаря тощо).

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що оплата за оренду, комунальні, інші послуги та експлуатаційні витрати здійснюється орендарем щомісячно на підставі акту виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Додатковими угодами до Договору № 479/511 від 16.10.2008 р., №493/511 від

01.11.2008 р., №167/511 від 30.04.2009 р., №251/511 від 01.07.2009 р., №535/511 від

01.11.2009 р., №4/511 від 04.01.2011 р. та №81/511 від 01.04.2011 р. орендна плата була збільшена.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень від 30.04.2008 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 49 995,82 грн. за період з 01.07.2010 р. по 31.05.2011 р.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі спірного приміщення в оренду та користування ним відповідачем у період з 30.04.2008 р. по 31.05.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 5.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідач частково сплачував орендну плату, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

За перерахунком суду заборгованість відповідача по орендній платі та іншим платежам за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. становить 49 995,82 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 49 995,82 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "Салон Сходин" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Квазар" про стягнення з ПП "Салон Сходин" заборгованості у розмірі 49 995,82 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 009,42 грн. та 3% річних у розмірі 388,93 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 1 575,39 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до п. 6.2.13 Договору у випадку прострочення по сплаті орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних, інших послуг та експлуатаційних витрат, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової  ставки НБУ від суми несплати за кожний день прострочення.

Суд здійснює перерахунок пені враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 15.01.2011 р. та 15.05.2011 р. припадають на вихідні дні, а тому останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на понеділок.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахунок інфляційної складової боргу здійснюється судом з урахуванням приписів листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р., а в частині 3% річних –з урахуванням обставин, наведених при перерахунку пені.

За перерахунком суду розмір пені, інфляційної складової боргу та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача становить 1 990,50 грн., 963,18 грн. та 385,25 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Квазар" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Салон Сходин" (03151, м. Київ, вул. Донецька, 53, кв. 32; ідентифікаційний код 31720234) на користь Публічного акціонерного товариства "Квазар" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3; ідентифікаційний код 14314038) заборгованість у розмірі 49 995 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 82 коп., пеню у розмірі 1 990 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 25 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 963 (дев'ятсот шістдесят три) грн. 18 коп., державне мито у розмірі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 22 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –05.08.2011 р.