Рішення

від 11.08.2011 по справі 3/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/196

11.08.11

За позовом   Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До                  Приватного підприємства «Новий стиль»

Про                стягнення 1 000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов.  № 155/1/03-2503 від 10.06.2011

Від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Приватного підприємства «Новий стиль»1 000,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім  зобов‘язань згідно договору № 03/0924 від 10.07.2003 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва по сплаті орендної плати за фактичне користування об‘єктом оренди після закінчення строку дії договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 порушено провадження у справі № 3/196 та призначено її до розгляду на 11.08.2011.

Позивач в судовому засіданні 11.08.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 11.08.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.08.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвалу суду надіслано відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві  та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 08.07.2011 є юридичною : м. Київ, вул. Попудренка, 20 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.08.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2003 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Приватним підприємством «Новий стиль»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 03/0924 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 677/837 від 10.07.2003 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення (далі –об‘єкт оренди), за адресою вул. Маяковського, 73 літер А для розміщення перукарні та спортивного залу.

Згідно п. 2.1. договору об‘єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 227,10 кв. м. (на 2 поверсі).

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди  за період з 01.08.2008 до 25.02.2009, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 71 813,45 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно умов договору (п. 4.1.) орендодавець зобов‘язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об‘єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 10.07.2003 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування об‘єкт оренди за адресою м. Київ, просп. Маяковського, 73-А загальною площею 254 кв. м.

30.09.2003 сторонами укладено додаткову угоду згідно якої розмір орендованої площі зменшено та визначено, що площа об‘єкта оренди становить 125 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 10 липня 2003 року по 10 липня 2006 року.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору за користування об‘єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 366/1342 від 05.07.2001 та рішення Київради            № 496/1906 від 30.09.2004, що складає 1 251,57 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору). Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Додатковою угодою від 30.09.2003 до договору внесено зміни та визначено, що місячний розмір орендної плати становить 762,29 грн.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об‘єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов‘язання орендаря по сплаті орендних платежів  припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 35/74 встановлено, що договір припинився 10.07.2006 та орендар безпідставно займає та користується орендованим приміщенням, в зв‘язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»задоволено та виселено Приватне підприємство «Новий стиль»з нежитлового приміщення загальною площею 125 кв. м. в будинку № 73 літера А на просп. Маяковського повернувши зазначені приміщення орендодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання зазначеного рішення суду було видано відповідний наказ, який в свою чергу був пред‘явлений до виконання до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції міста Києва.

Згідно акту державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції міста Києва від 13.11.2009 встановлено, що виходом державного виконавця за адресою м. Київ, просп. Маяковського, 73-А Приватне підприємство «Новий стиль»виселилось, речі вивезло та ключі від приміщення передало.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

29.03.2010 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 155/1/11-1176 від 29.03.2010 про сплачу коштів в розмірі 1 000,00 грн. за фактичне користування приміщенням за період з 01.11.2009 по 12.11.2009. яка залишена відповідачем без відповіді.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.11.2009 по 12.11.2009, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов‘язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежитловим приміщенням, а тому зобов’язаний згідно договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.  

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 1 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Новий стиль»(м. Київ, вул. Попудренка, 20, код ЄДРПОУ 30116069) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51А. код ЄДРПОУ 03366500) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 15.08.2011.