Рішення

від 10.08.2011 по справі 51/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/272

10.08.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»      

про стягнення 7 293,37 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: Бігун В.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»звернулось до суду з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»про стягнення 7 000,00 грн. основного боргу та 283,37 грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 608 від 11.11.2010 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7 000,00 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 283,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

У даному судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 14.07.2011р., а ухвалу суду від 25.07.2011 р. –01.08.2011 р., що підтверджується поштовими повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.07.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 10.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2010 р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Домінік Київ»(далі - продавець) Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 608 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець –купити та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 608 від 12.11.2010 р.  є договором купівлі-продажу.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 655  Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 9.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2011 р., а в частині зобов'язань –до повного їх виконання. Якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін у письмовому вигляді не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на один рік (п. 9.2 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, товар –будь-яка продукція, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують приймання – передачу товару від продавця покупцю, та є невід'ємними частинами договору.

Асортимент і кількість товару визначається за заявкою покупця та зазначається в накладних (п. 2.1 договору).

Передача (приймання-передача) товару здійснюється згідно товарної накладної (п. 6.1 договору). Датою переходу права власності на товар до покупця є дата, вказана на товарних накладних, за якими такий товар відвантажується покупцеві (п. 6.2 договору). При виявленні товару неналежної якості, покупець повідомляє про це продавця, а останній повинен замінити товар на товар належної якості протягом 2-х днів (п.6.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач поставив відповідачу товар на суму 7 514,76 грн. за видатковими накладними № 5497 від 16.11.2010 р., № 5713 від 26.11.2010 р., № 5985 від 10.12.2010 р.

          Сторони погодили, що ціни на товар вказуються в накладних продавця, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті (п. 4.1 договору). Оплата залишкової суми вартості товару здійснюється не пізніше 14 календарних днів з дати передачі товару покупцю (п. 4.4 договору).

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»утворилась заборгованість в розмірі 7 000,00 грн.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу товарів             № 608 від 12.11.2010 р. виконав в повному обсязі, а відповідач вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 7 000,00 грн.

Станом на час вирішення спору відповідач оплати суми заборгованості за договором № 608 від 12.11.2010 р. не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7 000,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності  учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського  зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору за порушення термінів оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача,  розрахована позивачем відповідно до вимог  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням виникнення зобов'язання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу та за період прострочення, і підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»в сумі  283,37 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9, кімната 414, код 35081963) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»(04080, м. Київ, вул. Аляб'єва, б. 15, код 33149893) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 283 (двісті вісімдесят три) грн. 37 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                 Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення:12.08.2011 р.